Особливості кардіогеодинаміки у спортсменів з пролапсом мітрального клапану за даними ехокардії з фізичним навантаженням - Статья

ДЗ «дніпропетровська медична академія МОЗ україни» (м. дніпропетровськ) дана робота виконувалась у відповідності з планом науководослідної теми «Медикобіологічне забезпечення фізичної реабілітації, спортивних та оздоровчих тренувань» (номер державної реєстрації 0113U007653) кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології дз «дніпропетровська медична академія Моз україни». вступ. особливу групу ризику при вирішенні пи тань допуску до занять спортом складають особи з наявністю пролапсу мітрального клапану (ПМК), який серед спортсменів зустрічається за даними різних авторів з частотою 2434% [4, 6]. особи з ПМК мають підвищений ризик серйозних усклад нень, таких як бактеріальний ендокардит, емболічні церебральні ускладнення, порушення ритму серця, серцева недостатність, раптова смерть [2, 13, 16]. Вірогідність настання серцевосудинних ускладнень у осіб з ПМК може збільшуватись при зростанні сту пеню ПМК, регургітації на мітральному клапані та міксоматозної дегенерації стулок клапану [7, 12]. нажаль, найбільш поширений метод неінвазивної візуалізації у кардіології - ехокардіографія (ехокг), яка в більшості випадків проводиться у стані відносного спокою, не може надати відповідь щодо гострих гемодинамічних зрушень у діяльності сер цевосудинної системи під час виконання спортсменами інтенсивних фізичних навантажень [9]. для вирішення цього завдання в практику увійшла стресехокардіографія. найбільшого поширення та визнання вона набула при діагностиці ішемічної хво роби серця [1, 5, 10] та серцевої недостатності [3]. зустрічаються поодинокі роботи, що свідчать про можливість використання стресехокардіографії для оцінки діяльності клапанних структур серця [14, 15]. Обєкт і методи дослідження. нами було про ведено обстеження 72 спортсменів віком від 9 до 40 років (середній вік склав 23,1±0,9 років), які за ймались у спортивних секціях дніпропетровської області і мали спортивну кваліфікацію від 2 дорос лого розряду до майстру спорту. на момент початку обстеження спортсмени мали спортивний стаж 9,3±1,0 року. середня тривалість тренувальних занять на тиждень складала в 7,5±0,8 години. комп лексне обстеження проводили на загальнопідго товчому етапі базового мезоциклу річної підготовки спортсменів. ехокг проводили у стані фізіологічного спокою та після фізичного навантаження на ультразвуковій системі LOGIQ P5/A5 з використанням транстора кального датчику з частотою 2 Мгц., в положенні пацієнта лежачи на лівому боці. Встановлювали ПМК І сту пеню при величині провисання 25 мм, ІІ - 69 мм, ІІІ - більше 9 мм. ступінь мітральної недостатності визначали за величиною регургітації крові через Мк (в межах стулок - 0 ступінь, у межах фіброзного кіль ця - І степінь, до 1/3 лівого передсердя - ІІ ступінь, до 1/2 лівого передсердя - ІІІ ступінь) [11]. після цього пацієнти виконували навантаження на вертикальному велоергометрі «Ketler X1”. почат кове навантаження підбиралось з урахуванням ваги пацієнта й дорівнювало 0,5 Вт/кг. навантаження на кожному ступені збільшувалось на 0,5 Вт/кг й три вало 2 хвилини. частота педалювання складала 60 Визначали достовірності відмінностей між показни ками з урахуванням типу розподілу за допомогою ткритерію стьюдента, Uкритерію Маннауітні та критерію ХІПІРСОНА. для визначення впливу факторів, що досліджувались, на групи обстеження вико ристовували дисперсійний аналіз ANOVA/MANOVA. пороговим рівнем статистичної значимості отрима них результатів було взято р<0,05. робота проводилась з дотриманням норматив них документів комісії з медичної етики, розробле них з урахуванням положень конвенції ради Європи «про захист прав гідності людини в аспекті біомедицини» (1997 р.) та Хельсінкської декларації Всесвітньої медичної асоціації (2008 р.). результати досліджень та їх обговорення. нами були обстежені 72 спортсмени, з яких 56,5% займались ігровими видами спорту (волейбол, баскетбол), 21,7% - складнокоординаційними видами з переважним розвитком гнучкості (спортивна та ху дожня гімнастика), 8,7% - силовими видами, 8,7% - єдиноборствами та 4,4% - з циклічними видами. до основної групи були віднесені 26 (36,1%) спортсменів, у яких за даними ехокг встановили ПМК, до контрольної групи включили 46 (63,9%) спортсменів без ехокардіографічних ознак ПМК. пацієнти в гру пах порівняння не мали статистично значимих відмінностей за віком, статтю та спортивною кваліфікацією (р>0,05), також за даними ехокг у них не було ознак органічної патології серця.