Відтворювальна здатність свиноматок. Відгодівельні якості піддослідних свиней. Оцінка росту та розвитку піддослідного молодняку. Фізико-хімічні показники м’яса та сала піддослідних тварин. Економічна ефективність відгодівлі свиней різних поєднань.
При низкой оригинальности работы "Особливості господарсько-біологічних ознак свиней миргородської породи при внутрішнь-опородному підборі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За останні десятиліття у світі відбувається значний (до 5% щорічно) приріст чисельності свиней, який за темпами перевершує приріст населення, що підтверджує пріоритет свинарства порівняно із іншими галузями у задоволенні попиту населення на мясо. Тому виявлення кращих поєднань кнурів і свиноматок та удосконалення свиней миргородської породи методами внутрішньопородної селекції має теоретичне та прикладне значення. Метою даної роботи було вивчення і пошук теоретичних та практичних підходів щодо удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення. Для вирішення поставленої мети були намічені такі завдання: - провести аналіз основних кнурів і свиноматок миргородської породи за показниками розвитку та продуктивності з розподілом їх за класами еліта і перший; В результаті вивчення господарсько - корисних ознак свиней миргородської породи при внутрішньопородному розведенні встановлено, що для підвищення продуктивності та збереження біологічних особливостей тварин необхідно використовувати підбір кнурів і свиноматок, що віднесені за комплексною оцінкою до класу еліта М (Е) х >М (Е).Свиноматки контрольної групи за багатоплідністю на 0,9-1,4 поросяти (Р>0,99) перевищували представників дослідних груп (ІІ-IV), а свиноматки реципрокних варіантів поєднань (ІІ, ІІІ групи) між собою мали різницю за багатоплідність на рівні 0,4 голови (3,9 %). Одночасно, перевага свиноматок контрольної групи над аналогами ІІ-IV піддослідних груп за кількістю поросят до відлучення становила 0,5-1,1 голови (Р>0,99), а за масою гнізда до відлучення - 16,0-23,2 кг (Р>0,99). Екстерєр тварин піддослідних груп, визначений при досягненні живої маси 95-105 кг за такими показниками, як стан вимя у тварини, вади екстерєру, стан кінцівок, мязовий розвиток тулуба, знаходився в межах 6,4-7,3 бали (табл. Вік досягнення живої маси 100 кг найменшим був у тварин І групи за підбору батьків класу еліта М (Е) х > М (Е), що забезпечило потомкам зменшення віку досягнення живої маси 100 кг на 7-14 днів, або 3,18-6,36 %. Тварини цієї групи хоча і поступалися за віком досягнення живої маси 100 кг свиням І групи, проте переважали аналогів ІІ і IV груп.Аналіз розвитку і продуктивності свиней миргородської породи засвідчив їх високий прояв за внутрішньопородного підбору елітних тварин та при їх поєднанні з тваринами першого класу, що в сумі з інтегрованою оцінкою ремонтного молодняку за фенотипом слугує теоретичним підгрунттям збереження генофонду породи та практичним - підвищенням показників господарсько - корисних ознак за чистопородного розведення. Встановлено підвищення показників відтворювальної здатності свиноматок підбору М (Е) х > М (Е) по багатоплідністю на 0,9-1,4 голови (Р>0,99), кількістю поросят при відлученні - на 0,5-1,1 голови (Р>0,99) та масою гнізда поросят при відлученні - на 16,0-23,2 кг (Р>0,99). Встановлено, що найвищий селекційний індекс оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю мали тварини контрольної групи - 112,5 балів. Нащадки поєднання М (Е) х > М (Е ) перевищували представників дослідних груп за віком досягнення живої маси 100 кг на 7днів (Р>0,99)-14 днів (Р>0,999), середньодобовим приростом на 18г (Р>0,99) - 61 г (Р>0,999) та витратами корму на 0,18-0,66 кормових одиниць. Встановлено негативний кореляційний звязок між середньодобовим приростом та віком досягнення живої маси 100кг (r =-0,972), середньодобовим приростом та витратами корму на 1кг приросту (r =-0,996), а також прямий звязок між віком досягнення живої маси 100 кг і витратами корму на 1 кг приросту (r = 0,994).
Вывод
Відтворювальна здатність свиноматок. Результати наших досліджень з визначення ефективності використання в заводському стаді племзаводу ім. Декабристів тварин, що належать до різного класу, дали змогу стверджувати, що підбір кнурів і маток з кращим генетичним потенціалом забезпечує значне підвищення продуктивності стада (табл. 2). Свиноматки контрольної групи за багатоплідністю на 0,9-1,4 поросяти (Р>0,99) перевищували представників дослідних груп (ІІ-IV), а свиноматки реципрокних варіантів поєднань ( ІІ, ІІІ групи) між собою мали різницю за багатоплідність на рівні 0,4 голови (3,9 %).
Таблиця 2. Відтворювальна здатність свиноматок (п=10 гол.)
Піддосліднігрупи Багатоплідність маток, гол. Кількість поросят при відлученні в 2 міс, гол. Маса гнізда поросят в 2 міс, кг Жива маса 1 голови при відлученні, кг
І 11,2 ±0,44 10,1±0,23 165,9±2,16 16,5 ±0,31
ІІ 10,3±0,26** 9,4±0,16** 149,9±3,56** 15,9 ±0,15
ІІІ 9,9 ±0,28** 9,1±0,31** 143,2±5,50** 15,8 ±0,40
IV 9,8 ±0,36** 9,0±0,26** 142,7±4,34** 15,9 ±0,24
Примітка: ** - Р > 0,99
Одночасно, перевага свиноматок контрольної групи над аналогами ІІ-IV піддослідних груп за кількістю поросят до відлучення становила 0,5-1,1 голови (Р>0,99), а за масою гнізда до відлучення - 16,0-23,2 кг (Р>0,99). Реципрокні варіанти підбору М (Е) х > М (І) і М (І) х > М (Е) (ІІ і ІІІ групи) за масою гнізда поросят при відлученні займали проміжне положення. У тварин досліджуваних груп встановлений високий звязок між багатоплідністю і збереженістю поросят (r= 0,999), що свідчить про зміну показників в одному напрямку. Прогнозування зміни одного показника відтворювальної здатності у залежності від зміни іншого, здійснене за допомогою регресійного аналізу, засвідчило, що збільшення багатоплідності на 1 голову позитивно вплинуло на підвищення збереженості і маси гнізда поросят до відлучення. Збільшення багатоплідності на одну голову призводить до збільшення на 1,9 кг середньої маси однієї голови до відлучення. Підвищення збереженості поросят до відлучення на одну голову узгоджується із збільшенням на 1,46 кг середньої маси однієї голови у цей період.
Порівняльна оцінка росту та розвитку піддослідного молодняку. За період з 2-х до 4-х місячного віку вищою інтенсивністю росту характеризувались свині контрольної та ІІІ дослідних груп. Тварини класу М (Е) х > М (Е) на 5,0-5,8 кг перевищували за живою масою в цей віковий період аналогів ІІ та IV груп (Р>0,95). Подальший ріст тварин піддослідних груп в період 4-6 місяців зберіг закономірність попереднього вікового періоду, при значній зміні живої маси окремих тварин. Жива маса піддослідних тварин в 9-ти місячному віці в розрізі груп залежала від поєднання батьківської основи, тобто, перевагу мали тварини підбору М (Е) х > М (Е). Аналіз розвитку тварин за показником довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками, проведеному в 9-ти місячному віці, вказує, що молодняку свиней, одержаному від різних поєднань кнурів і свиноматок, характерний відповідний тип тілобудови, який узгоджується із напрямком продуктивності. Екстерєр тварин піддослідних груп, визначений при досягненні живої маси 95-105 кг за такими показниками, як стан вимя у тварини, вади екстерєру, стан кінцівок, мязовий розвиток тулуба, знаходився в межах 6,4-7,3 бали (табл. 3).
Таблиця 3. Індексна оцінка розвитку піддослідних тварин (п=10 гол.)
Піддослідні групи Екстерєр, бали Середньодобовий приріст, г Товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм Індекс, бал
Перевага, хоча і не вірогідна, за даним показником належала тваринам ІІІ групи - М (І) х >М (Е), які мали найвищу бальну оцінку - 7,3. Представники контрольної групи за екстерєром знаходились на рівні молодняку IV-ї групи. Середньодобовий приріст та товщина шпику, перераховані на живу масу 100 кг, зазнали більш відчутних змін серед піддослідних груп в порівнянні з екстерєрними особливостями. Молодняк контрольної групи з середньою товщиною шпику - 27,8 мм може на перспективу слугувати матеріалом для підвищення показника мясності у миргородській породі. Не суттєво за цим показником відрізнявся від свиней контрольної групи молодняк ІІ та ІІІ дослідних груп, різниця з контрольною у яких була 1-0,7 мм. Про сальний тип свиней миргородської породи свідчать дані тварин IV дослідної групи, які мали товщину шпику 32,7 мм. Встановлено, що найвище значення індексу оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю мали представники контрольної групи - 112,5 балів.
Відгодівельні якості піддослідних свиней. Вік досягнення живої маси 100 кг найменшим був у тварин І групи за підбору батьків класу еліта М (Е) х > М (Е), що забезпечило потомкам зменшення віку досягнення живої маси 100 кг на 7-14 днів, або 3,18-6,36 %. Результати реципрокних варіантів поєднання М (Е) х > М (І) та М (І) х > М (Е) свідчить про позитивний вплив такого підбору на зменшення віку досягнення живої маси потомків ІІІ піддослідної групи - М (І) х > М (Е). Тварини цієї групи хоча і поступалися за віком досягнення живої маси 100 кг свиням І групи, проте переважали аналогів ІІ і IV груп. Середньодобовий приріст піддослідних тварин під час відгодівлі варював в межах 597-536 г із перевагою в групі тварин, одержаних від поєднання маток класу еліта та першого з кнурами класу еліта (табл. 4).
Таблиця 4. Відгодівельні ознаки піддослідних свиней (п=10 гол.)
Показники Піддослідні групи
І ІІ ІІІ IV
Середньодобовий приріст, г 597±7,34 554±3,76*** 580±9,31 536±9,78***
Вік досягнення живої маси 100 кг, днів 220±1,74 231±1,58*** 227±1,54 234±2,47***
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. 5,42 5,83 5,60 6,08
Примітка: ** Р>0,99; *** Р>0,999
Піддослідний молодняк ІІ та IV піддослідних груп гірше реагував на оплату корму продукцією. Для виробництва 1 кг свинини вони витрачали 5,83-6,08 корм. од., що на 0,42-0,66 корм. од., або на 7,56-12,18 % більше, ніж свині контрольної групи. Тварини, одержані від підбору М (Е) х > М (Е) та М (І) х > М (Е), проявили себе подібно до піддослідного молодняку під час вирощування - за усіма показниками відгодівельних ознак молодняк цих поєднань мав перевагу над тваринами класу М (Е) х > М (І) та М (І) х > М (І).
Мясо-сальні якості тварин. Забійний вихід у піддослідного молодняку має межі 73,7-72,9 %, при цьому даний показник у тварин І та ІІІ піддослідних груп знаходився на одному рівні - 73,7 %, з несуттєвою, на 0,5-0,8 % перевагою порівняно до свиней ІІ та IV піддослідних груп. Тварини, що одержані у результаті поєднання кращої батьківської основи М (Е) х > М (Е), переважали ровесників з дослідних груп за довжиною півтуші на 1,1-2см. Одночасно, піддослідний молодняк підбору батьків М (І) х > М (І) за довжиною півтуші на 2,15% поступався представникам контрольної групи. Тварини ІІ і ІІІ піддослідних груп, одержані від реципрокних варіантів поєднання кнурів і свиноматок, майже не відрізнялися між собою за товщиною шпику. Суттєва перевага характерна для тварин контрольної групи у порівнянні з IV дослідною групою (7,5 %). Незначна мінливість серед піддослідних груп встановлена і за масою задньої третини півтуші. Найвищим цей показник виявився у свиней І та ІІІ груп, де в якості батьківської форми використані кнури класу еліта, а материнської - еліта та першого. В наших дослідженнях встановлені високі взаємозвязки між показниками мясних якостей піддослідних тварин, які вказують, що збільшення забійного виходу позитивно впливає на довжину півтуші (r =0,809), а збільшення довжини півтуші узгоджується із збільшенням маси її задньої третини (r= 0,801).
Фізико-хімічні показники мяса та сала піддослідних тварин. Порівняльні дані за вмістом загальної вологи у мязовій тканині свиней піддослідних груп (табл. 5) вказують на те, що мясо молодняку контрольної групи містило найменше вологи у порівнянні з досліджуваними пробами представників інших піддослідних груп. Перевага за цим показником у тварин контрольної групи в порівнянні з аналогами ІІ-IV груп знаходиться в межах 1,6- 3,6 %.
Таблиця 5. Фізико-хімічні показники якості мяса (п=5 гол.)
За результатами вмісту протеїну та загальної вологи можна стверджувати, що кнури класу еліта забезпечують нащадкам кращу якість мяса, з огляду на вміст в ньому цих речовин. Одночасно, мясо свиней контрольної групи М (Е) х > М (Е) містило на 0,5 % більше жиру у порівнянні з молодняком решти піддослідних груп. Хімічний вміст золи, кальцію і фосфору в мязовій тканині свиней миргородської породи різних варіантів внутрішньопородного підбору узгоджується з технологічними вимогами і має тенденцію до переваги у тварин контрольної групи. За вмістом загальної вологи у салі перевагу мали тварини IV піддослідної групи - М (І) х > М (І). Найвищий вміст жиру в салі піддослідних свиней одержано у молодняку ІІІ групи - 90,42%. Число рефракцій, яке є якісним показником ненасиченості жирів, в розрізі досліджуваних груп не зазнає суттєвих змін.
Біохімічні показники сироватки крові піддослідних тварин у динаміці росту. Найвищі показники вмісту загального білку у різні вікові періоди були у тварин контрольної групи. За даним показником представники контрольної групи в 6-ти місячному віці перевищували молодняк дослідних груп на 1,89-3,78 %. Подібна тенденція збереглася і у 9-ти місячному віці. Свині контрольної групи на 2,42-5,56 % за вмістом загального білку виділялись серед піддослідних тварин. Результати наших досліджень свідчать про те, що молодняк контрольної групи в 6-ти та 9-ти місячному віці містив меншу кількість ліпідів і холестерину в порівнянні з представниками дослідних груп. Сироватка крові свиней контрольної групи в 6-ти місячному віці містила на 9,14-6,63 % менше загальних ліпідів, що, вірогідно, повязано з дещо довшим періодом формування мязевої тканини та синтезом гормонів. Подібна закономірність збереглась і протягом росту тварин. У 9-ти місячному віці потомки М (Е) х > М (Е) (І-а група) за показником вмісту загальних ліпідів поступались піддослідному молодняку інших варіантів внутрішньопородного підбору на 8,85-9,77 %. Одночасно, дещо нижчий вміст холестерину спостерігається у групах тварин, що мають вищі середньодобові прирости та менший вік досягнення живої маси 100 кг. Серед піддослідних груп найменший показник холестерину в сироватці крові (59,7 г\100см3) мали представники контрольної та ІІІ дослідної групи (60,4 г\100см3) за підбору батьків М (І) х > М (Е).
Економічна ефективність відгодівлі свиней різних поєднань. Аналіз економічної ефективності, проведений із використанням сучасних методик економічного розрахунку відгодівлі піддослідних груп свідчить, що виробництво свинини найбільшим економічно вигідним було у представників І та ІІІ груп. Піддослідний молодняк контрольної групи перевищував представників ІІ та IV дослідних груп за валовим виробництвом продукції, відповідно, на 0,033-0,059 т, проте, поступався на 0,004 т тваринам ІІІ групи. Чистий прибуток, одержаний від відгодівлі свиней контрольної групи, перевищуючи на 49-576 грн аналогічний показник дослідних груп, підтверджує висновок, зроблений за результатами попередніх досліджень. Потомки поєднання М (Е) х > М (Е) за відтворною здатністю, відгодівельними та мясними ознаками мали перевагу над тваринами інших поєднань, тому їх найбільш доцільно використовувати в селекційному процесі для підвищення рентабельності галузі. При розрахунку чистого прибутку на одну голову встановлено перевагу тварин контрольної групи над дослідними в розмірі 5-58 грн.1. Аналіз розвитку і продуктивності свиней миргородської породи засвідчив їх високий прояв за внутрішньопородного підбору елітних тварин та при їх поєднанні з тваринами першого класу, що в сумі з інтегрованою оцінкою ремонтного молодняку за фенотипом слугує теоретичним підгрунттям збереження генофонду породи та практичним - підвищенням показників господарсько - корисних ознак за чистопородного розведення.
2. Встановлено підвищення показників відтворювальної здатності свиноматок підбору М (Е) х > М (Е) по багатоплідністю на 0,9-1,4 голови (Р>0,99), кількістю поросят при відлученні - на 0,5-1,1 голови (Р>0,99) та масою гнізда поросят при відлученні - на 16,0 -23,2 кг (Р>0,99).
3. Встановлено, що найвищий селекційний індекс оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю мали тварини контрольної групи - 112,5 балів. Ремонтний молодняк, одержаний від поєднання М (І) х > М(І) за фенотипом поступався на 29,2 % тваринам контрольної групи.
4. Нащадки поєднання М (Е) х > М (Е ) перевищували представників дослідних груп за віком досягнення живої маси 100 кг на 7днів (Р>0,99) -14 днів (Р>0,999), середньодобовим приростом на 18г (Р>0,99) - 61 г (Р>0,999) та витратами корму на 0,18-0,66 кормових одиниць.
5. Встановлено негативний кореляційний звязок між середньодобовим приростом та віком досягнення живої маси 100кг (r = -0,972), середньодобовим приростом та витратами корму на 1кг приросту (r = -0,996), а також прямий звязок між віком досягнення живої маси 100 кг і витратами корму на 1 кг приросту ( r = 0,994).
6. Тварини, одержані у результаті поєднання кращої батьківської основи М (Е) х > М (Е ), мали перевагу за довжиною півтуші на 1,1-2 см та товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців на 0,7-2,3 мм, порівняно з іншими варіантами підбору.
7. Коефіцієнт успадкування ( h2 ) багатоплідності складає 0,01, маси гнізда поросят при відлученні - 0,003, товщини шпику -0,001, віку досягнення живої маси 100 кг - 0,001.
8. Встановлена різниця між тваринами за вмістом вологи у мязовій тканині на рівні 1,6-3,6 %, протеїну 2,9-1,2 %, жиру 0,6-0,4 % при відсутності різниці за активною кислотністю.
9. Якість жирової тканини піддослідних тварин не залежала від внутрішньопородного підбору батьків і узгоджувалася із технологічними вимогами продукції.
10. Встановлено, що з віком у тварин збільшується вміст загального білку у сироватці крові та зменшується вміст загальних ліпідів і холестерину. Найбільш високі показники загального білку у сироватці крові у 6-ти та 9 -місячному віці мали тварини контрольної групи - 6,87 та 8,27 г/100 см3.
11. Визначено, що відгодівля свиней класу М (Е) х > М (Е), порівняно з іншими варіантами внутрішньопородного підбору, забезпечує одержання на 5-58 грн більше чистого прибутку на одну голову.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою поліпшення господарсько-корисних ознак свиней миргородської породи методами внутрішньопородної селекції використовувати підбір кнурів і свиноматок, які за комплексом ознак віднесені до класу еліта.
2. Для збереження біологічних особливостей породи та одержання високопродуктивного ремонтного молодняку проводити інтегровану оцінку тварин за власною продуктивністю, при цьому оціночний індекс повинен бути не нижче 106 балів.
Список литературы
1. Войтенко С. Л. Ефективність використання різних методів чистопородного розведення / С. Л. Войтенко, В. Г. Цибенко, О. А. Чуб // Вісник Сумського національного аграрного університету.- Вип. 6 - 2002.- С.77-80. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).
2. Гетя А. А. Оцінка свиней за власною продуктивністю в умовах племінного господарства із використанням індексної селекції/ А. А. Гетя, О. А. Чуб // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького .- Львів, 2003.- Т. 5.-.Ч.4.- С. 9-12. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).
3. Гетя А. А. Перспективи використання свиней німецької селекції в товарних господарствах Сумської області / А. А. Гетя, О. А.Чуб //Вісник Полтавської державної аграрної академії.-2003.- № 5.- С.115-116. (Дисертант приймав участь у виконанні статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).
4. Гетя А. А. Використання промислового схрещування в свинарстві та його вплив на якість кінцевої продукції / А. А. Гетя, І. Б. Баньковська, Т. М. Рак, О. А. Чуб // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2004.- Т 6.- Ч. 4.-С.34-39.
5. Гетя А. А. Усовершенствование откормочных качеств свиней путем использования селекционных индексов / А. А. Гетя, О. А. Чуб, Д. Гарлофф // Зоотехническая наука Беларуси. - Гродно, 2004.- Т. 39.- С. 22-24. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).
6. Віллеке Х. Методика інтегрованої оцінки ремонтного молодняку свиней за власною продуктивністю в умовах господарства / Х. Віллеке, А. А. Гетя, О. А. Чуб, Д. Гарлофф //Сучасні методики досліджень у свинарстві.- Полтава, 2005.- С.38-40.
7. Чуб О.А. Внутріпородна поєднуваність кращої та гіршої спадкової основи О. А. Чуб //Вісник аграрної науки Причорноморя. - Спеціальний випуск 3 (35). -Том 2.- Миколаїв, 2006.- С.65-71.
8. Чуб О. А. Генеалогический анализ миргородской породы свиней /О. А. Чуб. // Перспективы развития свиноводства : междунар. науч.-практ. конф., 8-9 июля 2003 г. - Гродно, 2003. - С. - 37 -38.
9. Віллеке Х. Новые подходы к оценке ремонтного молодняка свиней пособственной продуктивности в условиях хозяйства /Х. Віллеке, А. А. Гетя, О. А. Чуб // Повышение конкурентноспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения: науч.-практ. конф., 2003 г.- Москва-Быково, 2003.- Вып. 9.- С.98-100. (Дисертант приймав участь у виконанні статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).
10. Гетя А. А. Оценка ремонтного молодняка свиней пособственной продуктивности в условиях племенного хозяйства СТОВ «Клюшниковское» Полтавской области Украины /А. А. Гетя, О. А. Чуб // Динаміка наукових досліджень - 2005: матеріали міжнарод. наук.- практ. конф., Дніпропетровськ, 2005. - Том 2.- С. 5-6. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
