Особливості географічного поширення та еколого-ценотична диференціація видів родини Euphorbiaceae Juss. у флорі України - Автореферат

Встановлення особливостей диференціації представників цієї родини у просторово-часовому та еколого-ценотичному аспектах може допомогти у розвязанні деяких теоретичних питань формування сучасного рослинного покриву, зокрема ендемізму флори, екотопологічної диференціації таксонів, проблеми фітоінвазій тощо. Для досягнення мети поставлені наступні завдання: проаналізувати видове різноманіття родини Euphorbiaceae природної флори України; розробити картографічні моделі розповсюдження на території України та провести географічний аналіз видів родини Euphorbiaceae; створити узагальнюючу базу даних з біоморфологічними, географічними та еколого-ценотичними характеристиками видів родини Euphorbiaceae природної флори України. У роботі використано польові (виконання геоботанічних описів рослинних угруповань) та камеральні (обробки фітоценотичних таблиць з використання пакету програм „FICEN 2", синфітоіндикації екологічних факторів за допомогою програми „SPHYT") геоботанічні методи; флорогеографічний метод для опису типів ареалів таксонів; порівняльно-екологічні; картографічні моделі побудови картосхем поширення видів молочайних на території України, з використанням крапкового методу картування.Проведений порівняльний аналіз ботаніко-географічних зон України показав закономірності меридіонального і висотного поширення молочайних, що простежується у зменшенні кількості видів і родів у напрямку з півдня: Степова зона, Крим (23 та 55 видів відповідно) на північ: Поліська зона (12 видів), а також від рівнин (53 види) до монтанного (7 видів) і субальпійського (4 види) поясів, їх дуже мало у літоральній смузі (2-3 види) і досліджувані представники зовсім відсутні у водному середовищі. На Поліссі зростає 12 видів з двох родів (Euphorbia, Mercurialis), переважно приурочені до лісових ценозів; у Лісостепу 30 видів з 4 родів (Euphorbia, Mercurialis, Rucinus, Securinega), (2 види, як культивари) переважають лучно-степові та види чагарникових заростей; у Степах України (23 види, з 2 родів) степанти, чи лучно-степові види; у Криму (47 видів, з 7 родів), серед яких велика кількість адвентів, що є синатропантами, багато степантів, та незначна кількість ценотично тяжіє до лісових угруповань; у Гірському Криму (21 вид, 3 родів) - кальцепетрофіти, степ анти; у Карпатах (18 видів, 2 родів), так як до Карпат включено і Прикарпаття і Закарпаття, тому суто лісові види східнокарпатського геоелементу, представлені невеликою групою (4 види). Для флори України ми виділяємо такі групи серед досліджених видів молочайних: активних палеондеміків (1 вид: Euphorbia volhynica); експасивних неоендеміків (2 види: Euphorbia tyraica, E. cretophyla); конфінітних субендеміків (3 види: Euphorbia klokovii, E. klokoviana, E. valdevillosocarpa); екстензивних субендеміків понтичної групи (4 види: Euphorbia stepposa, E. pseudoglareosa, E. tanaitica, E. leptocaula); дублікатних субендеміків: дизюктивні субендеміки Криму (5 видів: Euphorbia tauricola, E. petrophila, E. goldei, E. glareosa E. kotovii); дизюктивні субендеміки Карпат (3 види: Euphorbia carpatica, E. jasiewiczii, E. sojakii). За характером підземних органів представників молочайних ми відносимо до короткокореневищних (26 видів), довгокореневищних (3 види), каудексових (22 види) форм, а також це види, що не утворюють підземних пагонів (16 видів). За приуроченістю до типу ценозу за Бельгардом (1949) досліджувані види родини Euphorbiaceae розподіляються на такі категорії: сильванти (неморальні та бореальні) - лісові види (14 видів), пратанти - лучні, лучно-степові види (11 видів), степанти - степові (19 видів), псамофанти - види пісків (2 види), петрофанти - види наскельних угруповань (карбонатопетрофітні та кретофітні) (11 видів), гідрофільні - прибережно-водні, морські (1 вид), галофанти - види солончаків (1 вид), синантропофанти - види порушених місцезростань (сегетали та рудерали) (8 видів).На основі аналізу літературних даних з морфологічних, анатомічних, каріологічних, хемотаксономічних та палеоботанічних досліджень та гербарних колекцій видів родини Euphorbiaceae Juss. на території України, вважаємо обґрунтованим виділення у її складі 67 видів 7 родів: Euphorbia L. Географічна структура досліджуваних видів молочайних України представлена в більшості: євразійською (25 видів), європейською (17 видів), середземноморською (16 видів) групами, і частково - єропейсько-сибірською (4 види), європейсько-північноамериканською (3 види), європейсько-азіатсько-африканською та циркумполярною (по 1 виду) хорологічними групами, що повязане з особливостям географічного положення регіону та свідчить про помірний характер формування видів молочайних. Внаслідок поширення видів родини Euphorbiaceae в широкому спектрі різноманітних екотопів на території України у її складі, виявлено ендемічну фракцію, що включає: активні палеоендеміки (1 вид), експасивні неоендеміки (2 види), субендеміки різних дизюнкцій (16 видів), що є свідченням міграційного характеру представників родини. Також можна констатувати, що ці види

1. Основний зміст