Особливості гемодинаміки при дифтерійних міокардитах у дітей та можливі підходи до лікування - Автореферат

Летальні наслідки у хворих на дифтерію, ускладнену міокардитом відмічались у 17-19%, тоді як у хворих без міокардиту - у 6-8% (Г.Г. Мета роботи - удосконалити діагностику і патогенетичну терапію дифтерійного міокардиту у дітей на основі вивчення особливостей клінічного перебігу та стану центральної гемодинаміки. Вперше виявлено значення порушень центральної гемодинаміки при дифтерійній інфекції у дітей для визначення тяжкості захворювання та прогнозу розвитку і ранньої діагностики дифтерійного міокардиту. За даними ехокардіографії визначено два гемодинамічних варіанти перебігу дифтерійного міокардиту: з нормальною порожниною лівого шлуночка, який мав місце при легкій формі дифтерійного міокардиту, та із збільшеною порожниною лівого шлуночка, що спостерігався при тяжкій формі. За частотою розвитку ускладнення дифтерії розподілялись таким чином: найчастіше виявлявся дифтерійний міокардит - у 97 (59,9%) хворих, токсична полінейропатія - у 8 (4,9%) хворих: у 2 (25%) дітей з формою середньої тяжкості та у 6 (75%) дітей з тяжкою формою дифтерії; ІТШ - у 2 (1,2%) хворих з тяжкою формою дифтерії; нефрозонефрит - у 1 (0,6%) хворого з тяжкою формою дифтерії.Дифтерійний міокардит розвивається у 59,9% дітей, хворих на дифтерію. Ризик виникнення дифтерійного міокардиту, частота та строки його розвитку в значній мірі визначаються тяжкістю та клінічною формою дифтерії. При легкій формі дифтерії міокардит реєструється у 51,8% хворих дітей, серед них переважає пізній міокардит - у 82,5% хворих. Ранній міокардит спостерігається у 17,5% пацієнтів; при формі середньої тяжкості - у 68,3% хворих, пізній міокардит - у 80,5%, ранній - у 19,5% хворих; при тяжкій формі - у 84,6% хворих, у 100% це був ранній міокардит. Призначення мілдронату для лікування дітей, хворих на з дифтерійний міокардит, дозволяє достовірно поліпшити клінічний перебіг захворювання та показники насосної і контрактильної функцій серця, що свідчить про виражену позитивну інотропну дію даного кардіометаболічного препарату та доцільність і ефективність його застосування для лікування дітей, хворих на дифтерійний міокардит.

1. Дифтерійний міокардит розвивається у 59,9% дітей, хворих на дифтерію. Найчастіше клініко-інструментальні ознаки дифтерійного міокардиту зявлялись на 2-му тижні захворювання.

2. Ризик виникнення дифтерійного міокардиту, частота та строки його розвитку в значній мірі визначаються тяжкістю та клінічною формою дифтерії. При легкій формі дифтерії міокардит реєструється у 51,8% хворих дітей, серед них переважає пізній міокардит - у 82,5% хворих. Ранній міокардит спостерігається у 17,5% пацієнтів; при формі середньої тяжкості - у 68,3% хворих, пізній міокардит - у 80,5%, ранній - у 19,5% хворих; при тяжкій формі - у 84,6% хворих, у 100% це був ранній міокардит.

3. Встановлено, що стан центральної гемодинаміки при дифтерійній інфекції у дітей зумовлений ступенем тяжкості захворювання та наявністю і тяжкістю дифтерійного міокардиту. Прогностично найбільш сприятливим є гіперкінетичний варіант гемодинаміки, що зустрічався при легкій, неускладненій формі дифтерії. Поєднання зростання показника ударного обєму із зниженням показників роботи лівого шлуночку та хвилинного обєму може бути критерієм тяжкості дифтерійного міокардиту.

4. На підставі даних ЕХОКГ-дослідження визначено два гемодинамічних варіанти перебігу дифтерійного міокардиту: із збільшеною порожниною лівого шлуночка, що спостерігався при тяжкій формі ДМ, та з нормальною порожниною ЛШ, що зустрічався при легкій та формі середньої тяжкості.

За відсутності явних ознак міокардиту дискінезія міжшлуночкової перегородки є єдиною ознакою, яка свідчить про наявність міокардиту.

5. Призначення мілдронату для лікування дітей, хворих на з дифтерійний міокардит, дозволяє достовірно поліпшити клінічний перебіг захворювання та показники насосної і контрактильної функцій серця, що свідчить про виражену позитивну інотропну дію даного кардіометаболічного препарату та доцільність і ефективність його застосування для лікування дітей, хворих на дифтерійний міокардит.

Практичні рекомендації

1. У більшості хворих на дифтерію дифтерійний міокардит розвивається на 2-му тижні захворювання, тому комплексне інструментальне обстеження хворих з включенням методів тетраполярної реографії та ехокардіографії доцільно проводити в динаміці з інтервалом 5-7 днів, починаючи з моменту госпіталізації.

2. Для прогнозування тяжкого перебігу дифтерійного міокардиту необхідне проведення тетраполярної реографії в динаміці. Додатковим критерієм тяжкого перебігу дифтерійного міокардиту слід вважати зростання ударного обєму серця в поєднанні із зниженням показників роботи лівого шлуночку та хвилинного обєму у хворих з гіподинамічним варіантом гемодинаміки.

3. До комплексу патогенетичної терапії дітей, хворих на дифтерійний міокардит необхідно включати препарат кардіометаболічної дії мілдронат (у добовій дозі 500 мг в 2-3 прийоми за 20-30 хв до вживання їжі) протягом 2 тиж, який відновлює контрактильну здатність ураженого запальним процесом міокарда.

4. Необхідно проводити диспансерний нагляд за реконвалесцентами дифтерійного міокардиту протягом року після виписки із стаціонару з обовязковим оглядом кардіолога і застосуванням інструментальних методів дослідження у динаміці.

1. Крамарєв С.О., Юхименко Г.Г., Глєбова Л.П., Кухта Н.М. Ехокардіографічна характеристика дифтерійних міокардитів у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1996. - №4. - С. 68-70. Особисто проведено аналіз та статистичну обробку даних, отриманих при ехокардіографії.

2. Дорошенко В.О., Юхименко Г.Г., Глєбова Л.П., Кухта Н.М. Можливі підходи до лікування дифтерійних міокардитів у дітей // Дитячі інфекції, Укр. міжвідомча збірка. - 1999. - №25. - С. 39-46. Особисто проведено призначення препарату мілдронату хворим з дифтерійним міокардитом та статистичну обробку результатів.

3. Крамарєв С.О., Дорошенко В.О., Виговська О.В., Юхименко Г.Г., Мхітарян Л.С. Морфофункціональні властивості еритроцитів та тромбоцитів при дифтерійних міокардитах у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 2001. - №4. - С. 40-45. Особисто проведено аналіз історій хвороб, аналіз даних лабораторних досліджень та статистичну обробку результатів.

4. Крамарєв С.О., Майданник В.Г., Глєбова Л.П., Юхименко Г.Г. Показники ехокардіографії при дифтерійному міокардиті у дітей // Укр. кардіол. жур. - 1996. - №3. - С. 125.

5. Дорошенко В.О., Юхименко Г.Г., Глєбова Л.П., Кухта Н.М. Показники реографічних і ехокардіографічних досліджень при дифтерійних міокардитах у дітей // Матеріали V з"їзду інфекціоністів України. - Тернопіль, 1998. - С. 224-225. Особисто проведено реографічне дослідження, аналіз та статистичну обробку резульатів.

6. Дорошенко В.О., Юхименко Г.Г. Показники гемодинаміки за даними реографії у дітей, хворих на дифтерію, ускладнену міокардитом // Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Мукачево, 1998. - С. 44-45.

7. Богатирьова С.О., Юхименко Г.Г., Воронов О.О., Головач О.В., Глєбова Л.П., Кухта Н.М. Можливі підходи до лікування дифтерійних міокардитів у дітей // Матеріали Х з"їзду педіатрів України (13-16 жовтня 1999 р., Київ). - Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1999. - №4. - С. 56-57.

8. Крамарєв С.О., Юхименко Г.Г., Кухта Н.М. Особливості перебігу та лікування дифтерійних міокардитів у дітей // Матеріали 2-ї наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології" (26 березня 1999 р., Київ). - Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1999. - №3. - С. 61. Особисто проведено аналіз історій хвороб хворих на дифтерійний міокардит різного ступеню тяжкості, статистичну обробку результатів.

9. Дорошенко В.О., Юхименко Г.Г., Литвиненко Г.Г. Стан гемодинаміки у дітей, хворих на дифтерію // Матеріали 3-ї наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології" (21-22 березня 2000 р., Київ). - Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2000. - №2. - С. 71. Особисто проведено тетраполярну реографію, проведено аналіз і статистичну обробку резульатів.

10. Крамарєв С.О., Дорошенко В.О., Юхименко Г.Г. Ефективність застосування мілдронату в комплексній терапії дифтерійних міокардитів у дітей // Матеріали 2-ї наук.-практ. конф. "Антибактеріальна, протизапальна і імуномодулююча терапія в педіатрії" (17-18 квітня 2001 р., Київ). - Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2001. - №4. - С. 92-93. Особисто проведено призначення препарату мілдронату, визначено критерії ефективності його застосування та виконано статистичну обробку результатів.

11. Дорошенко В.О., Юхименко Г.Г. Підходи до діагностики та лікування дифтерійних міокардитів у дітей // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей". - Одеса, 2001. - С. 45-46.