Особливості гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних навантажень в залежності від типу саморегуляції кровообігу - Автореферат

Багаточисленні дослідження (Аринчин Н.И. и соавт., 1974-1996; Дмитриев А.Л., 1993; Дембо А.Г. и соавт., 1992; Bloom et а1.,1992; Roos et al., 1999) показали, що навіть у здорових людей центральна гемодинаміка диференціюється як мінімум на 3 типи: еукінетичний, гіперкінетичний та гіпокінетичний. Ряд авторів вважає, що існують різні для кожного типу шляхи досягнення оптимального стану серцево-судинної системи і для кожного з них характерне специфічне протікання патологічних процесів (Дембо А.Г. и соавт., 1986; Земцовський Э.В., 1986). Це, в свою чергу, призводить до неможливості зіставлення даних, отриманих різними авторами, і, як наслідок, - заважає виробленню єдиних науково обгрунтованих уявлень про геодинамічні механізми реакції системи кровообігу на фізичні навантаження, а також про патогенез змін системної гемодинаміки при кардіальній патології. Вибраний напрямок досліджень є частиною комплексної тематики з досліджень фізіології та патофізіології серцево-судинної системи ДБ - 376 “Клініко-фізіологічне обґрунтування уніфікованої класифікації центральної гемодинаміки за типами саморегуляції кровообігу” (номер державної реєстрації 0198U007791), якою займається кафедра нормальної та патологічної фізіології медичного факультету Ужгородського національного університету. Мета дослідження - встановити особливості реакцій серцево-судинної системи здорових людей на дозовані фізичні навантаження в залежності від типу саморегуляції кровообігу (ТСК).В якості енергетичних параметрів серцевої діяльності визначалися такі показники: потужність скорочення лівого шлуночка (Р, вт), хвилинна робота серця серця (А, кгм), витрата енергії серця на переміщення одного літра крові (ВЄ, Вт/л), подвійний добуток (ПД, од). Порівняння гемодинамічних параметрів у представників різноманітних ТСК у стані спокою показало, що всі показники, за винятком середнього артеріального тиску та потужності скорочення лівого шлуночка, вірогідно різняться за рівнем значимості не менше як р <0,05. У кожного досліджуваного додатково реєструвалися показники, що характеризують ефективність серцевої діяльності: хвилинна робота серця (А), витрата енергії серця на переміщення 1 літра хвилинного обєму крові (ВЕ), подвійний добуток (ПД), що відображає потребу міокарда в кисні. При вивченні динаміки ехокардіографічних показників скоротливості міокарда під впливом велоергометричної навантажувальної проби встановлено, що максимальний приріст цих показників мав місце у представників судинного ТСК, мінімальний - у представників серцевого ТСК. При аналізі результатів також зясувалося, що в представників серцевого ТСК діапазон приросту окремих показників (ІПО, САТ) був значно більшим, ніж у представників інших ТСК, що слід розцінювати як неоптимальну реакцію серцево-судинної системи, бо при такій динаміці цих показників збільшується постнавантаження на серце.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей реакцій серцево-судинної системи здорових людей на дозовані фізичні навантаження в залежності від типу саморегуляції кровообігу. При визначенні типу саморегуляції кровообігу в умовах масових обстежень доцільно використовувати скоректовані (збільшені на 35 %) показники основного обміну за таблицями Гарріса-Бенедикта. До тривалих фізичних навантажень на розвиток швидкісно-силових якостей найкраще адаптуються представники серцевого ТСК.

Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей реакцій серцево-судинної системи здорових людей на дозовані фізичні навантаження в залежності від типу саморегуляції кровообігу. Ця наукова проблема вирішена шляхом аналізу інтегральних типологічних параметрів та енергетичних показників скоротливої функції міокарда у здорових чоловіків при дії дозованих фізичних навантажень та тренувань, спрямованих на розвиток швидкісно-силових якостей та витривалості.

У результаті вирішення наукової задачі зроблено наступні висновки.

При визначенні типу саморегуляції кровообігу в умовах масових обстежень доцільно використовувати скоректовані (збільшені на 35 %) показники основного обміну за таблицями Гарріса-Бенедикта.

Найбільш оптимальні гемодинамічні реакції на дозовані фізичні навантаження (велоергометричне навантаження, ізометричне навантаження, ортостатична проба) характерні для представників судинного та середнього ТСК. У представників серцевого ТСК спостерігається неефективне в порівнянні з іншими ТСК пристосування центральної гемодинаміки до ізометричних навантажень.

До тривалих фізичних навантажень на розвиток швидкісно-силових якостей найкраще адаптуються представники серцевого ТСК. У представників судинного ТСК адаптація до таких навантажень викликає неоптимальні зміни центральної гемодинаміки та зменшення ефективності серцевої діяльності.

До тривалих фізичних навантажень на розвиток витривалості найкраще адаптуються представники судинного ТСК. У представників серцевого ТСК адаптація до таких навантажень викликає перебудову центральної гемодинаміки у напрямі зниження ефективності серцевої діяльності.

Представники середнього ТСК рівноцінно адаптуються до тривалих фізичних навантажень, спрямованих на розвиток як швидкісно-силових якостей, так і витривалості.

1. Савка Ю.М. Клініко-фізіологічне обгрунтування комплексної оцінки гемодинаміки людини за типами саморегуляції кровообігу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - № 3. - С. 41-44.

2. Савка Ю.М., Цяпець С.В., Раточка Я.Г., Фекета В.П. Скоротлива функція міокарда у здорових людей в залежності від типу саморегуляції кровообігу // Науковий вісник УЖДУ, серія “Медицина”. - 1997. - № 4. - С.144-146.

3. Савка Ю.М., Цяпець С.В., Раточка Я.Г., Щобак О.І, Фекета В.П. Методика інтегральної оцінки гемодинаміки за типами саморегуляції кровообігу // Науковий вісник УЖДУ, серія “Медицина”. - 1998. - № 5. - С.104-105.

4. Feketa V., Suto M., Risko S., Cjapec Sz., Szavka J., Ratocska J. Keringesi elegtelensegu betegek hemodinamikai korrekcioja a vazizmok mikropumpafunkciojanak aktivalasaval // Cardiologia Hungarica. - 2000. - № 3. - P. 15.

5. Feketa V., Suto M., Risko S., Cjapec Sz., Szavka J., Ratocska J. A vazizmok kapillaris mikropumpafunkciojanak aktivalasa szivbetegek komplex reabilitaciojaban // A magyar tudomanyos akademia Szabolcs-Szatmar-Bereg megyei tudomanyos testulete: 9.-kozgyulessel egybekotott tudomanyos uleseinek eloadas-osszefoglaloi. - Nyiregyhaza. - 2000. - P. 162-163. гемодинамічний фізичний навантаження судинний