Вільні економічні зони: сутність і призначення, історичний аспект виникнення та розвитку, оцінка ролі та значення в сучасних умовах. Цілі та принципи створення, існуючі пільги та умови їх надання. Опис найважливіших організаційних форм технопарків.
Різні типи таких зон називають «острівцями» світового господарства, «вікнами» для притоки в численні регіони і країни зарубіжних інвестицій, технологій, управлінських навиків. У найзагальнішій формі прийнято визначати вільну економічну зону якщо володіє вигідним економіко-географічним положенням регіон або частина країни, де встановлюється безмитний або пільговий експортно-імпортний режим і досягається його деяка торгівля і валютний-фінансова відособленість від решти регіонів країни. Одні країни використовують зони як інтеграційний економічний механізм, інші - з метою привернути іноземну технологію. Прикладом реалізації першого підходу є вільні економічні зони Китаю, зона «Манаус» (Бразилія), багато експортно-виробничих зон у країнах, що розвиваються. Специфічний набір пільг і стимулів, що застосовується в окремих зонах, доповнюється спеціальними формами заохочень, спрямованих на прискорення розвитку чи транспортної інфраструктури, чи на стимулювання переробки місцевої сировини на експорт, або на залучення в зону визначеного типу інвесторів (дрібних чи, навпроти, великих), або на рішення інших конкретних задач.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
