Особливості функціонування та правового статусу фермерських господарств - Курсовая работа

ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. СУБЄКТИ АГРАРНОГО ПРАВА 1.1 Поняття субєктів аграрного права та їх класифікація 1.2 Правосубєктність аграрних підприємств кооперативного та корпоративного типів 1.3 Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств 1.4 Порядок утворення, реорганізації і ліквідації підприємств кооперативного і корпоративного типу та державних і комунальних сільськогосподарських підприємств 1.5 Правовий статус селянських (фермерських) та приватно-орендних підприємств 1.6 Агробіржа як субєкт аграрного права РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА 2.1 Поняття та основні ознаки селянського (фермерського) господарства 2.2 Порядок створення селянського (фермерського) господарства і його державна реєстрація 2.3 Склад селянського (фермерського) господарства, права та обовязки його членів 2.4 Правовий режим майна селянського (фермерського) господарства 2.5 Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства 2.6 Умови та порядок припинення діяльності селянського (фермерського) господарства РОЗДІЛ ІІІ. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 3.1 Поняття особистого селянського господарства і субєкти на право його ведення 3.2 Право на присадибну земельну ділянку, умови й порядок її надання 3.3 Правовий режим майна особистих селянських господарств 3.4 Права та обовязки сільськогосподарських підприємств по розвитку особистих селянських господарств ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Україна - одна з найбагатших держав світу на благодатну землю сільськогосподарського призначення. Як галузь права воно характеризується власним предметом, принципами і методами правового регулювання. За допомогою аграрно-правових норм визначається правове становище всіх виробників сільськогосподарської продукції, регулюються їхня виробничо-господарська діяльність, суспільно-організаційні, майнові, управлінські, членські, трудові, соціальні, господарчо-договірні та інші аграрні відносини. Таке поєднання норм ряду галузей права є закономірним правовим явищем, спрямованим на досягнення ефективного використання правових засобів регулювання специфічних аграрних відносин, реалізації правосубєктності учасників сільськогосподарського виробництва, правоохоронного і юридичного захисту їхніх майнових, земельних, трудових, аграрно-договірних, управлінських, соціальних та інших прав. Це - приватні виробничі формування, селянські (фермерські) господарства, орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, спілки селян, сільськогосподарські товариства і спільні підприємства, міжгосподарські товариства і обєднання та ін. До перших належить більшість суб?єктів аграрного господарювання (виробничі сільськогосподарські кооперативи, товариства, спілки селян, фермерські господарства, державні аграрні підприємства тощо). Мета роботи - розкрити особливості функціонування та правового статусу фермерських господарств. Виробників сільськогосподарської продукції, як правило, законодавство називає «підприємствами» і «підприємцями». Четверту групу субєктів аграрного права становлять формування, засновані на змішаній формі власності, тобто на декількох формах власності в їх поєднанні: приватної і державної, державної і колективної, приватної, державної і колективної, в тому числі з іноземним інвестором тощо. Основна частина державних підприємств - це підприємства, які в першу чергу забезпечують науково-технічний прогрес у сільському господарстві і обслуговують підприємців - виробників сільськогосподарської продукції. Громадяни отримують для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку.