Сутність, функції та різновиди, закономірності та особливості політичних систем зарубіжних країн та України. Партійно-політичний спектр сучасної України, етапи розвитку української багатопартійності. Порівняльний аналіз партійних систем різного типу.
Зміст Вступ Розділ І. Особливості функціонування партійних систем 1.1 Сутність, функції та типологія політичних партій 1.2 Різновиди партійних систем 1.3 Партійно-політичний спектр сучасної України Розділ ІІ. Політичні системи: світовий досвід 2.1 Громадські обєднання у Сполучених Штатах Америки 2.2 Політичні партії Великобританії 2.3 Порівняльний аналіз партійних систем різного типу 2.4 Переваги та недоліки партійних систем у різних країнах світу Розділ ІІІ. Партійна система України у модернізації суспільства 3.1 Становлення партійної системи в Україні 3.2 Етапи розвитку Української багатопартійності Висновки Додатки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми дослідження. Партії виступають посередником між громадянським суспільством і державою та є одним з базових інститутів сучасного суспільства, без якого неможливо уявити існування представницької демократії. Представницька демократія передбачає прийняття владних рішень виборними особами, які отримують легітимні владні повноваження за допомогою інституту виборів. Обрання типу виборчої системи потребує практичної оцінки політичних потреб і можливостей держави, це не просто суто технічна проблема, але також проблема, яка торкається культурної сфери, має вартісний вираз і може мати колосальні наслідки для функціонування політичної системи суспільства в цілому. У перехідних суспільствах застосування того чи іншого типу виборчої системи може не тільки не допомогти вирішенню проблеми адекватного парламентського представництва та структурування законодавчого органу, а й навіть загострити соціальні та політичні проблеми. Аналіз такої взаємодії дозволить встановити шляхи подальшого вдосконалення виборчого законодавства, структуризації парламенту, що є нагальною потребою для ефективної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади, зробити прогнози відносно наслідків застосування тих чи інших законодавчих норм України. У першому розділі розглядається загальна характеристика партій і партійні системи загальна характеристика джерел трудового права. Лібералізм і ліберальні партії сформувались у боротьбі проти феодальних режимів. Консервативні партії постали як противага ліберальним партіям. Автор книги Політичні обєднання України А. Білоус дає таке визначення: Партія - організована частина населення, що має за мету формування та утримання державної влади І характеризується такими базовими ознаками: ідеологією, політичною платформою, організаційною структурою, методами та засобами діяльності, соціальною базою і електоратом (Білоус А.О. Політичні обєднання України.-К., 1993.-. Партії, взаємодіючи між собою, населенням і владою, утворюють партійну систему. Італійський політолог Дж. Сарторі виділяє сім видів партійних систем: однопартійна (колишній СРСР, Куба, Заїр, Того); з партією, яка здійснює гегемонію (Мексика); з домінуючою партією (Японія); двопартійна система (США, Англія, Канада); поміркованого плюралізму (Бельгія, Німеччина); крайнього (поляризованого) плюралізму (Італія, Нідерланди, Фінляндія); атомізовані (Малайзія) [16, c. В Україні діє багатопартійна система. 5 квітня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон Про політичні партії в Україні. Політичні партії України за ідеологічними орієнтаціями умовно можно поділити за такими напрямками: комуністичний (лівий) - Комуністична партія України (КПУ), Соціалістична партія України (СПУ), Прогресивна соціалістична партія України (ПСПУ), Селянська партія України (СелПУ), Комуністична партія України (оновлена) (КПУ(о)), Всеукраїнське обєднання лівих «Справедливість»; соціально-ліберальний (лівоцентристський та центристський) - Соціал-демократична партія України (обєднана) (СДПУ(о)), Демократичний союз «Батьківщина», Ліберальна партія України (ЛПУ), Народно-демократична партія України (НДПУ), Партія «Реформи і порядок» (ПРП); неоконсервативний (правоцентристський) - Народний рух України (НРУ), Український народний Рух (УНР), Українська республіканська партія (УРП), Християнсько-демократична партія України (ХДПУ), Республіканська християнська партія (РХП); націоналістичний (праворадикальний) - Українська національна асомбеля та Українська національна самооборона (УНА-УНСО), Українська консервативна республіканська партія (УКРП), Організація українських націоналістів (ОУН), Соціал-національна партія України (СНПУ), Конгрес українських націоналістів (КУН) [24, c. Ці партії на відміну від соціально-ліберльних виникли на грунті масового національного руху за незалежність України та її демократчний розвиток.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
