Запас хімічної енергії в органічних молекулах тканин рослин - фактор, що забезпечує урожай, який у свою чергу залежить від інтенсивності процесів фотосинтезу. Аналіз основних показників фотоіндексаці та флуоресценції листків сортів вишневих дерев.
Обєктами досліджень були листки сортів вишні Встрєча, Солідарність, Богуславка, Хейман, Муза, Гріот Джеллі, Оліве, Волжаночка, Дочь Ярославни, Петрова родінка, Подбєльська (к). Для визначення загального стану дерев в умовах дії як абіотичних, так і біотичних чинників було застосовано метод індукції флуоресценції, що дало змогу визначити їх вплив на окремі фази перебігу фотосинтетичних процесів [1]. Для діагностики загального стану сортів (фотосинтетичного апарату) використовували цілий комплекс параметрів індукції флуоресценції хлорофілу, яку вимірювали за допомогою приладу «Флоратест». Основними з показників були: F0 - початкове значення флуоресценції після ввімкнення освітлення; FPL - рівень її на час тимчасового сповільнення зростання її сигналу (плато); Fp1 - максимальне значення флуоресценції; Fp2 - другий її максимум; Ft - стаціонарний рівень флуоресценції через 1,5-3 хв після початку освітлення. Загалом найвищий результат і найбільшу різницю за роками виявлено в сортів Муза (37,12±12,68) і Оліве (34,45±7,51), найнижчий показник - у Подбєльської (25,45) (контроль), Гріота Джеллі (26,20±1,93) і Волжаночки (26,29±0,20).У результаті проведених нами досліджень було визначено фізіологічний стан 11 сортів вишні в умовах Лісостепу.
Вывод
У результаті проведених нами досліджень було визначено фізіологічний стан 11 сортів вишні в умовах Лісостепу. За показниками фо-тоіндукції флуоресценції, найбільш пристосованими до навколишнього середовища та потенційно продуктивними є сорти Богуславка, Петрова родінка та Хейман. Сорти Солідарність і Волжаночка зараховують до продуктивних, але можливість використовувати їх у виробництві повязана з обовязковою обробкою мідевмісними препаратами в роки підвищення епіфітотій.
Список литературы
1. Брайон О.В. Інструментальне вивчення фотосинтетичного апарату за допомогою індукції флуоресценції хлорофілу/Брайон О.В., Корнєєв Д.Ю., Снєгур С.С., Китаєв О.І. / Методичні вказівки для студентів біологічного факультету. — К.: Видавни-чо-поліграфічний центр «Київський університет», 2000. — 25 с.
2. Кирик М.М. Діагностика вірусної інфекції смородини чорної та малини методом індукції флуоресценції хлорофілу листків/М.М. Кирик, Ю.М. Таранухо, М.П. Таранухо та ін.//Вісн. аграр. науки. —
2011. — №. 10. — С. 26-28.
3. Таранухо Ю.М. Махровість смородини чорної /Ю.М. Таранухо, М.П. Таранухо, О.І. Китаєв та ін.//Карантин і захист рослин. — 2009. — № 8. — С. 13-15.
4. Kautsky H. Das Fluoreszenzverhalten gruner Pflanzen/H. Kautsky, A. Hirsch//Biochem Z. — 1934. — 274. — S. 422-434.
5. Kautsky H. Neue Versuche zur Kohlenstoffassi-milation/Н.Kautsky, A. Hirsch//Naturwissenschaften. — 1931. — 19. — S. 964.
Надійшла 03.02.2014.
44 Вісник аграрної науки березень 2014 р.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
