Особливості функціонування емоційної сфери працівників патрульно-постової служби міліції в умовах професійної діяльності - Автореферат

В умовах сучасного розвитку суспільства перед органами внутрішніх справ стоять відповідальні завдання, які вимагають принципово нових підходів до їх вирішення, суттєвого внеску кожного працівника у справу охорони законних інтересів громадян, зміцнення конституційного устрою держави. Експерти Ради Європи, які здійснювали моніторинг діяльності органів внутрішніх справ України у 2006 році, надали численні рекомендації щодо реформування патрульної служби України у напрямі перебудови системи відбору та підготовки кадрів, розробки нових освітніх програм для цієї служби. Саме працівники патрульно-постової служби міліції (ППСМ), а далі патрульної служби міліції (ПСМ), згідно наказу МВС України від 28.02.2006 № 214, найбільш інтенсивно спілкуються з громадянами і потрапляють у складні службові ситуації, які повязані з протидією злочинцям. Таким чином, актуальність дослідження визначається, з одного боку, потребами практики у вдосконаленні методів професійної перепідготовки кадрів, а з іншого - необхідністю визначити теоретико-методологічні засади активізації процесу вдосконалення таких важливих напрямів роботи, як психологічне супроводження професійної діяльності працівників патрульної служби міліції. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до “Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 - 2005рр.” (наказ МВС України від 30.06.2002 № 635), “Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (наказ МВС України від 05.07.2004 № 755), та повязано з реалізацією “Програми МВС України щодо розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 роки” (рішення Колегії МВС України від 28.12.1999 №8 км/1).Розглянуто несприятливі умови діяльності, які впливають на емоційний стан працівників ОВС (агресивність комунікативного середовища на різних рівнях взаємодії: від конкретних людей, груп до суспільства в цілому, як у відносинах з правопорушниками, так і з лояльними громадянами і навіть у колективі колег; великі фізичні і психічні навантаження; висока відповідальність за прийняті рішення, нерідко загроза життю і здоровю; низька соціальна захищеність працівника правоохоронної сфери і його сімї), обґрунтовано необхідність профілактичних заходів, направлених на оптимізацію станів працівників, зняття негативної напруженості. За критерієм стажу роботи учасники дослідження були відібрані у чотири пропорційні групи: 1-а група - 30 працівників ПСМ зі стажем професійної діяльності до 1 року, 2-а група - 30 працівників ПСМ зі стажем професійної діяльності від 1 до 3 років, 3-я група - 30 працівників ПСМ зі стажем професійної діяльності від 3 до 5 років, 4-а група - 30 працівників ПСМ зі стажем професійної діяльності від 5 до 10 років. Анкетуванням було виявлено емоційні прояви працівників патрульно-постової служби з різним стажем роботи відносно службових ситуацій і визначено, що для працівників патрульної служби зі стажем службової діяльності до 5 років характерні такі емоційні відчуття, як тривожність, страх, розчарування роботою, а для працівників патрульної служби зі стажем більше 5 років характерними є гнів, роздратованість, надмірна відповідальність, озлобленість. Розглядаючи напрями фрустраційних реакцій працівників ПСМ із різним стажем роботи, можна відмітити, що для працівників зі стажем до одного року найбільш характерними є екстрапунітивні реакції (47,5 %), тобто реакції, направлені на живе чи неживе оточення, частим є засудження зовнішньої причини фрустрації. Для трьох інших груп характерними є імпунітивні реакції, тобто такі, коли фрустраційна ситуація сприймається досліджуваним як малозначуща, як ситуація з відсутністю чиєїсь вини або ж як така, що вирішиться сама собою (група № 2 - 51,6 % , група № 3 - 47,92 % і група № 4 - 48,3 %).Теоретичний аналіз проблем функціонування емоційної сфери особистості дозволив визначити, що емоція у науковій літературі розуміється як узагальнена оцінка ситуації. Особливо важливими є ці навички для працівників ОВС, зокрема патрульної служби міліції, чия діяльність часто супроводжується такими типовими несприятливими емоційними станами, як тривога, стрес, фрустрація, постстресові явища та ін. Молоді працівники ПСМ і працівники зі стажем по-різному визначають емоціогенні службові ситуації і обирають різні шляхи подолання важких емоційних станів. Молоді працівники в складних ситуаціях переважно відчувають страх, тревогу і розчарування, а співробітники зі стажем роботи більше пяти років - надмірну відповідальність, гнів, втому і спустошеність. До поняття “Робота” в основному обираються позитивні кольори, але у працівників з більшим стажем посилюється тенденція порівнювати його з додатковими кольорами, що свідчить про суперечливе ставлення до цього поняття.

Основний зміст дисертації

1. Теоретичний аналіз проблем функціонування емоційної сфери особистості дозволив визначити, що емоція у науковій літературі розуміється як узагальнена оцінка ситуації. Традиційно розглядаються оціночна, мотиваційна, регулююча, переключаюча, підкріплювальна, компенсаторна, комунікативна, дезорганізуюча функції емоцій. У цілому емоції є енергетичним ресурсом особистості і можуть сприяти досягненню результатів діяльності чи його ускладнювати. Процес саморегуляції емоційних станів ґрунтується на механізмах рефлексії, концентрації уваги, регуляції подиху й мязового тонусу, самонавіювання і самопрограмування. Особливо важливими є ці навички для працівників ОВС, зокрема патрульної служби міліції, чия діяльність часто супроводжується такими типовими несприятливими емоційними станами, як тривога, стрес, фрустрація, постстресові явища та ін. Психографічний аналіз діяльності міліціонера ПСМ дозволив виявити і чітко визначити небезпечні умови виконання службових обовязків, ступінь ризику і намітити напрями для запобігання негативним наслідкам впливу цих умов на психологічне здоровя особи.

2. Аналіз результатів проведеного дослідження дозволяє зробити ряд висновків.

Молоді працівники ПСМ і працівники зі стажем по-різному визначають емоціогенні службові ситуації і обирають різні шляхи подолання важких емоційних станів. Для молодих працівників найбільш складними службовими ситуаціями є застосування зброї, затримання озброєних злочинців, сутички з громадянами. Для більшості працівників зі стажем роботи більше 5 років ці ситуації стають звичними, і вони не виділяють їх як складні. Як молоді, так і досвідчені працівники негативно оцінюють ненормований робочий день, великі фізичні та психологічні навантаження, низьку заробітну плату. Тобто значну роль у спричиненні негативних емоційних станів у службовій діяльності працівників ПСМ відіграє невідповідність матеріального винагородження затраченим фізичним та психологічним зусиллям.

У досліджуваних різних груп виникає також різний спектр емоційних реакцій на труднощі у професійній діяльності. Молоді працівники в складних ситуаціях переважно відчувають страх, тревогу і розчарування, а співробітники зі стажем роботи більше пяти років - надмірну відповідальність, гнів, втому і спустошеність.

Група опитуваних зі стажем роботи до пяти років віддає перевагу таким засобам виходу зі стресу, як фізичні навантаження, спілкування з колегами. Більш досвідчені колеги долають стрес професійних ситуацій шляхом пасивного відпочинку та вживання алкогольних напоїв.

Усі групи досліджуваних усвідомлюють вплив великої кількості стресових станів на їх здоровя. Більшість указує на недостатність навичок саморегуляції щодо зниження емоційної напруженості. Психопрофілактичні заходи, які проводяться на робочому місці, не є регулярними і достатніми для них. Це свідчить про необхідність цілеспрямованої та адресної психологічної допомоги для профілактики негативних станів, що виникають унаслідок службової діяльності. Тому актуальним і необхідним є навчання персоналу служби навичок і прийомів емоційної саморегуляції.

3. За даними визначення реакцій на фрустраційні ситуації встановлено таке: Молоді працівники більше сподіваються на те, що хтось усе вирішить, чекають допомоги зі сторони (реакції типу Е-Д, зокрема е т. Розенцвейга), вважають, що з часом проблема вирішиться сама собою (реакції m). Також характерними для них є засудження себе, відчуття своєї вини або ж заперечення власної відповідальності з посиланням на різні помякшувальні обставини (відповідно реакції І та М).

Зі збільшенням стажу працівники патрульної служби міліції все частіше самі беруться за вирішення складних ситуацій (характерні реакції типу N-P), часто або всі труднощі ситуації ними не помічаються, або ж зводяться до повного заперечення ситуації як такої (реакції М?).

4. За даними дослідження емоційного сприйняття соціально важливих понять за тестом КТВ встановлено, що до понять “Я” та “Сімя” в усіх групах обираються основні кольори. Більшість працівників усіх груп до понять “Я” та “Сімя” має гармонічний тип колірних асоціацій. Це свідчить про ресурсне сприйняття цих понять та позитивне ставлення до них. До поняття “Робота” в основному обираються позитивні кольори, але у працівників з більшим стажем посилюється тенденція порівнювати його з додатковими кольорами, що свідчить про суперечливе ставлення до цього поняття. До понять же “Громадяни”, “Керівництво” частіше вибираються додаткові кольори, що може свідчити про деяку неусвідомлену тривогу під час сприйняття цих понять, незадоволеність та погану взаємодію з керівництвом та населенням.

5. На свідомому рівні переважна більшість працівників патрульної служби міліції зі стажем роботи більше 5 років не визнає наявності емоційного спустошення. Приблизно половина працівників зі стажем роботи до 5 років визнає наявність такого відчуття, повязаного зі службовою діяльністю.

За даними тестування рівня емоційного “вигоряння” було виявлено, що приблизно половині молодих працівників притаманні всі синдроми (напруження, резистенції, виснаження). Це свідчить про те, що для зазначеної групи працівників патрульної служби більш характерними є особистісна емоційна відстороненість, емоційний дефіцит, незадоволеність собою, тривога та депресія.

У половини працівників із більшим стажем виражений такий синдром, як резистенція. У третини опитуваних працівників зазначеної групи - синдром виснаження. Отже, цим працівникам притаманні неадекватне вибіркове емоційне реагування, емоційно-моральне дезорієнтування, розширення сфери економії емоцій, редукція професійних обовязків.

Встановлено, що ознаки психічного “вигоряння” виникають у працівників ПСМ, що мають стаж від 3 років. В групах досліджених зі стажем від 3 до 5 та більше 5 років є працівники, що мають середню вираженість психоемоційної виснаженості, особистісного відсторонення. В цих групах знижується професійна мотивація.

6. В умовах агресивного середовища службового спілкування емоційна сфера працівників ПСМ функціонує в режимі захисту і зі збільшенням стажу професійної діяльності набуває ознак жорсткості, агресивності, відчуженості, байдужості. Як позитивну характеристику емоційної сфери можна назвати наявність у працівників зі стажем уміння більш реалістично аналізувати фрустраційні ситуації, прагнення вирішувати їх відповідально. Водночас зі збільшенням стажу роботи працівники починають субєктивно не оптимально сприймати важливі соціальні поняття, повязані з роботою. Виникає негативне емоційне сприйняття на несвідомому рівні таких понять, як “Робота”, “Громадяни”, “Керівництво”. На свідомому рівні працівники не визнають наявності негативних характеристик власної емоційної сфери, але на несвідомому рівні накопичуються ознаки емоційного та психічного “вигоряння”.

Одержані результати свідчать про необхідність упровадження системи психопрофілактичних заходів і цілеспрямованого психологічного навчання методів саморегуляції емоційних станів.

7. Для профілактики негативних емоційних станів, що виникають у працівників патрульної служби міліції під час службової діяльності, було розроблено тренінгову програму “Ресурс”. Програма складається з трьох блоків і націлена на опрацювання специфічних, типових для служби ПСМ рольових ситуацій, на сприяння формуванню навичок емоційної саморегуляції саме цієї категорії працівників. Завданнями тренінгу є також актуалізація у працівників навичок самопізнання своїх психологічних особливостей, конструктивного врегулювання конфліктів, виходу зі стресових ситуацій, подолання барєрів під час професійного та особистісного спілкування.

Дані експертної оцінки свідчать, що з плином часу поведінка працівників змінюється у бік більш виваженої і контрольованої, підвищується особистісна ефективність, спостерігається зростання карєри за службовими сходинками.

Згідно з даними самозвітів, після участі у тренінгу працівники ПСМ відчувають позитивний емоційний заряд, прагнення індивідуального і професійного самовдосконалення.

1 .Литвинова Г.О. Ефективність тренінгової підготовки працівників патрульно-постової служби міліції до професійної взаємодії // Право і безпека. - 2006. - №5’4. - C 181-184

2. Литвинова Г.О. Програма соціально-психологічного тренінгу підготовки працівників ППСМ до службової діяльності // Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2007. - Вип. 21. - С. 211-215

3. Литвинова Г.О. Особливості сприйняття професійних емоціогенних ситуацій працівниками патрульної служби міліції з різним стажем роботи // Право і безпека. - 2007. - Т. 6. - №1 - C 55-59

4. . Ковальчишина Н.І., Литвинова Г.О. Гра “Лабіринт”. Методичні аспекти проведення вправ для тренування навичок управління // Практична психологія та соціальна робота/ - 2006. - № 3 (84). - C 36-37

5. Литвинова Г.О. Психопрофілактична та психокорекційна робота по оптимізації навичок емоційної саморегуляції у працівників патрульної служби міліції. Збірник наукових праць. Вип 3. Ч. 1. - Харків: УЦЗУ, 2007. - С 311 - 320

6. Литвинова Г.О., Попова Г.В. Міжнародний досвід використання тренінгових технологій у діяльності поліції // Юридична психологія та педагогіка. - К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2007. - С.113-122

7. Бесчастный В.Н., Лефтеров В.А., Литвинова Г.А. Тренинговые методы подготовки руководителей органов внутренних дел: теория и практика. Учебно-методическое пособие Донецк, ДЮИ ЛДУВД, 2007.- 332 с.

8.Литвинова Г.О. Международный опыт использования тренинговых технологий в деятельности полиции. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 27-28 травня 2005 р: у 2-х ч -. Донецьк: ДЮІ МВС при ДОННУ, 2005. Ч.2. - 202-209 с.

9. Литвинова Г.О.Психотренінгова підготовка працівників ППСМ як засіб підвищення надійності і ефективності персоналу // Психологічні аспекти національної безпеки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, Львів, ЛЮУ, 22-24 березня 2007.- Львів, 2007

22-24 березня 2007 р.

10. Литвинова Г.О., Нестеренко В.О. Загальні принципи роботи тренера психологічного тренінгу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 24-25 травня 2007р, Д: ДЮІ ЛДУВС, 2007. - С 145

11. Timtschenko A., Litwinowa G., Lefterov W. Traumatismus im taglichen Dienst bei der ukrainischen Miliz: psychologische Ursachen und Prophilaktik/ Eurojournal pro management, 2001. - 1\2 - S. 38-39.

12. Bestschastnyj V., Litwinowa G., Lefterov W. Trainingsmethodik bei Kommunikation, Stress und Sicherheit im Dienste der ukrainischen Miliz // Eurojournal pro management, 2005. - №1 - S. 56-57.

13. Lefterov W., Litwinowa G., Kowaltschischina N. Soziale Kompetenztraining fьr ukrainische Polizisten: Evaluation und der Effektivitдt der Trainingsmassnahmen und Darstellung der Probleme bei der Einfьhrung. Blickpunkt, 2007. - №3. - S.18-20