Особливості функціональних зв"язків симптомів тривоги та депресії з суб"єктивною картиною життєвого шляху при різних формах невротичної патології - Статья
Вивчення особливостей суб"єктивної картини життєвого шляху. Аналіз зв"язку зі структурою та вираженістю тривожно-депресивної симптоматики у хворих на різні форми невротичної патології. Зниження показників оптимістичності та емоційної насиченості життя.
При низкой оригинальности работы "Особливості функціональних зв"язків симптомів тривоги та депресії з суб"єктивною картиною життєвого шляху при різних формах невротичної патології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Також було встановлено, що при невротичних розладах у пацієнтів з високим рівнем тривоги і депресії спостерігається зниження показників різних компонентів субєктивної картини життєвого шляху. Целью данного исследования явилось изучение особенностей субъективной картины жизненного пути и ее связь со структурой и выраженностью тревожно-депрессивной симптоматики у больных с различными формами невротической патологии. Загалом, при порівнянні з контрольною групою, виявлені різниці за всіма показниками сприйняття часу життя, що виражається і в комплексному показнику оптимістичності у хворих на невротичні розлади, який складає 19,1 ± 3,9 бала, тоді як у групі контролю він досягає 27,8 ± 3,1 бала (р <0,05). Як свідчать отримані дані, у хворих на невротичні розлади найбільш високими, як і в контрольній групі (2,4 ± 0,3 бала), є показники структурованості ЖШ (1,6 ± 0,2 бала) і активності (1,5 ± 0,1 бала). Було показано, що загальний рівень депресії (15,87 ± 0,58 бала) у таких пацієнтів вірогідно вище аналогічного показника в контрольній групі (12,52 ± 0,34 бала, р <0,05), при цьому показник когнітивної депресії в обох вибірках (9,48 ± 0,97 бала та 7,42 ± 0,26 бала) перевищує рівень соматичної (6,41 ± 0,59 бала та 5,1 ± 0,9 бала, р <0,05).
Список литературы
Белопольская Н. Л., Бочарова Е. Е. Экспериментальное исследование возрастной идентификации у подростков в ситуации жизненного кризиса // Специальная психология. 2010. № 3. С. 22-31.
Зарецкий В. К. Становление и сущность рефлексивно-деятельностного подхода в оказании консультативной психологопедагогической помощи // Консультативная психология и психотерапия. 2013. № 2 (77). С. 8-38.
Рассказова Е. И. Саморегуляция в психологии здоровья и клинической психологии // Вопросы психологии. 2012. № 1. С. 75-82.
Марута Н. О., Федченко В. Ю., Панько Т. В. Аналіз субєктивного сприйняття свого стану хворими на депресивні розлади // East European Science Journal. 2015. № 15. С. 58-67.
Марута О. С. Взаємозвязок субєктивної картини життєвого шляху з рівнем депресії і тривоги у хворих із невротичними розладами // Медична психологія. 2015. № 4. С. 63-67.
Бек А., Раш А. Эмери Г. Когнитивная терапия депрессии. СПБ.: Питер. 2003. С. 304.
Вассерман Л. Й., Кузнецов О. Н. Семантический дифференциал времени как метод психологической диагностики личности при депрессивных расстройствах : пособие для психологов и врачей. СПБ. : СПБНИПНИ им. Бехтерева, 2005. С. 12-23.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
