Особливості фотоперіодичних змін прооксидантних процесів, антиоксидантної системи та надниркових залоз за умов екзогенної гіпоксії - Автореферат

У рамках даної теми автором досліджено особливості реагування про-й антиоксидантної систем організму щурів та морфо-функціональний стан надниркових залоз у відповідь на поєднану дію тривалої гіпобаричної переривчастої гіпоксії та різної тривалості фотоперіоду. Установити особливості реагування прооксидантних процесів, антиоксидантної системи та надниркових залоз на тривалу гіпобаричну переривчасту гіпоксію залежно від тривалості фотоперіоду, віку і статі. Дослідити реагування про-й антиоксидантної систем плазми крові і надниркових залоз на тривалу поєднану дію гіпобаричної переривчастої гіпоксії і різної тривалості фотоперіоду. Виявити вікові особливості реагування про-й антиоксидантної систем плазми крові і надниркових залоз на тривалу поєднану дію гіпобаричної переривчастої гіпоксії і різної тривалості фотоперіоду. Виявити статеві особливості реагування про-й антиоксидантної систем плазми крові і надниркових залоз на тривалу поєднану дію гіпобаричної переривчастої гіпоксії і різної тривалості фотоперіоду.У плазмі крові та гомогенаті тканини надниркових залоз спектрофотометричними методами вивчали показники пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) - вміст малонового альдегіду (МА) (Стальная И.Д. с соавт., 1977) та дієнових конюгатів (ДК) (Гаврилов В.Б. с соавт., 1983), активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД) (Чевари С. с соавт., 1985) та каталази (Королюк М.А. с соавт., 1988), інтенсивність процесів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) за вмістом продуктів нейтрального та основного характеру (Мещишен І.Ф., 1998). Морфофункціональні особливості надниркових залоз оцінювали за вмістом глюкокортикоїдів у сироватці крові, який визначали імуноферментним методом (Резніков О.Г., 1980) та гістометричними й гістологічними показниками (Venerucci F., 2001) - відносною масою надниркових залоз, діаметром залози, діаметром мозкового шару, товщиною кіркової речовини, в тому числі товщиною клубочкової, пучкової та сітчастої зон, характеристиками клітин вказаних ділянок. Так, гіпоксія суттєво не вплинула на вміст цих продуктів у плазмі крові, тоді як у надниркових залозах відбулося значне їх підвищення, зокрема продуктів нейтрального характеру на 41,5% і продуктів основного характеру на 32,4% (р<0,001), що узгоджується з результатами інших авторів щодо органного реагування ОМБ за дії гострої гіпоксії (Dean R.T.et al., 1997). За умов постійного освітлення гіпоксія відбилася більшою мірою на стані вмісту продуктів ОМБ як нейтрального, так і основного характеру в плазмі й практично не проявилася на їх вмісті в надниркових залозах. У статевонезрілих тварин комбінована дія гіпоксії та постійної темряви зумовлює менш виражене падіння у плазмі крові активності СОД, ніж дія лише постійної темряви, та більш виражене зростання активності каталази (на 19,2 % (р<0,05) за нормоксії та 27,2 % (р<0,001) за гіпоксії порівняно з інтактними тваринами).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей реагування організму щурів на дію тривалої переривчастої гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку і статі тварин. Переривчаста тривала гіпобарична гіпоксія спричиняє активне реагування з боку прооксидантних процесів та антиоксидантної системи щурів різного віку та статі на органному і системному рівнях, характер якого залежить від тривалості фотоперіоду. У плазмі крові дорослих щурів гіпоксія на тлі постійного освітлення призводить до зменшення вмісту малонового альдегіду на 34,0 % з одночасним зростанням активності супероксиддисмутази на 63,3 % та зниженням активності каталази на 43,5 %, а на тлі постійної темряви спричиняє зміни протилежного спрямування: підвищення вмісту малонового альдегіду на 65,8 %, дієнових конюгатів на 72,7 % зі зростанням активності антиоксидантних ферментів, особливо каталази на 64,8 %. У надниркових залозах статевозрілих самців гіпоксія на тлі постійного освітлення призводить до зниження вмісту дієнових конюгатів на 32,6 %, та зростання активності каталази на 76,3 %, а на тлі постійної темряви підвищує вміст дієнових конюгатів на 24,2 % та зменшує активність антиоксидантних ферментів порівняно з інтактними твринами. У надниркових залозах статевозрілих самців зміни активності антиоксидантних ферментів мають обернені сильні кореляційні звязки зі змінами вмісту дієнових конюгатів.

Основний зміст

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей реагування організму щурів на дію тривалої переривчастої гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку і статі тварин. Переривчаста тривала гіпобарична гіпоксія спричиняє активне реагування з боку прооксидантних процесів та антиоксидантної системи щурів різного віку та статі на органному і системному рівнях, характер якого залежить від тривалості фотоперіоду.

Зміни освітлення впливають на характер реагування на тривалу переривчасту гіпобаричну гіпоксію органних і системних неспецифічних показників стану організму. У плазмі крові дорослих щурів гіпоксія на тлі постійного освітлення призводить до зменшення вмісту малонового альдегіду на 34,0 % з одночасним зростанням активності супероксиддисмутази на 63,3 % та зниженням активності каталази на 43,5 %, а на тлі постійної темряви спричиняє зміни протилежного спрямування: підвищення вмісту малонового альдегіду на 65,8 %, дієнових конюгатів на 72,7 % зі зростанням активності антиоксидантних ферментів, особливо каталази на 64,8 %.

У надниркових залозах статевозрілих самців гіпоксія на тлі постійного освітлення призводить до зниження вмісту дієнових конюгатів на 32,6 %, та зростання активності каталази на 76,3 %, а на тлі постійної темряви підвищує вміст дієнових конюгатів на 24,2 % та зменшує активність антиоксидантних ферментів порівняно з інтактними твринами.

У надниркових залозах статевозрілих самців зміни активності антиоксидантних ферментів мають обернені сильні кореляційні звязки зі змінами вмісту дієнових конюгатів. Зміни окиснювальної модифікації білків у плазмі крові цієї вікової групи тварин під впливом гіпобаричної гіпоксії та зміненого фотоперіоду мають сильні прямі кореляційні звязки з відповідними змінами пероксидного окиснення ліпідів. Зміни показників пероксидного окиснення ліпідів у статевонезрілих самиць мають прямі сильні кореляції з відповідними змінами у статевонезрілих самців. Такої ж сили і напрямку кореляційний звязок виявлено й щодо змін інтенсивності окислювальної модифікації білків.

У самців щурів установлені значні вікові відмінності реагування показників про- та антиоксидантної систем на гіпобаричну гіпоксію за зміненого фотоперіоду як на організмовому, так і на органному рівнях за їх відсутності в інтактних щурів. У статевонезрілих тварин за зміненої тривалості фотоперіоду інтегральний показник співвідношення антиоксидантної активності до інтенсивності прооксидантних процесів у плазмі крові нижчий від такого показника у статевозрілих тварин: на 37,8 % за гіпоксії на тлі постійного освітлення та на 36,6 % за гіпоксії на тлі постійної темряви. У надниркових залозах цей показник за гіпоксії на тлі постійної темряви у статевонезрілих самців на 32,9 % вищий, ніж у статевозрілих.

Статеві відмінності показників про- та антиоксидантної систем за зміненого фотоперіоду найбільше виражені за умови постійного освітлення, а за постійної темряви ці відмінності практично відсутні щодо всіх досліджуваних показників. У інтактних статевонезрілих самиць рівень пероксидного окиснення ліпідів та активність супероксиддисмутази й каталази вищі, ніж у статевонезрілих самців, однак за поєднаної дії гіпоксії та зміненого фотоперіоду ці відмінності нівелюються.

У статевозрілих щурів гіпобарична гіпоксія викликає підвищення функціональної активності надниркових залоз за всіх режимів освітлення з морфологічними проявами розвитку адаптації до застосованих впливів - потовщенням пучкової зони кори надниркових залоз та гістологічними ознаками функціонального напруження.

У інтактних статевонезрілих самиць вміст глюкокортикоїдів на 20,3 % вищий, та зазнає більших коливань, ніж у статевонезрілих самців. У статевонезрілих щурів обох статей гіпобарична гіпоксія призводить до виснаження функціональних резервів надниркових залоз з початковими ознаками дегенерації на структурному рівні, що свідчить про перенапруження й можливий зрив адаптаційного процесу, особливо за зміненого фотоперіоду.

1. Дяк М.М., Ясінська О.В. Вплив змін фотоперіоду на функціональний стан ендокринних залоз // Всеукраїнський студентський медичний журнал “Хист”.-2004.-Вип.5.-С.114.

2. Ясінська О.В. Гіпобарична гіпоксія та механізми адаптації організму за умов різної довжини фотоперіоду //Буковинський медичний вісник.- 2004.- Т.8, № 2.- С.199-202.

3. Ясінська О.В., Г.І.Ходоровський, Ясінський В.І. Вплив хронічної гіпобаричної гіпоксії на неспецифічні показники стану надниркових залоз та організму в цілому // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини. - Чернівці: БДМА, 2004.- С.357-359. (Дисертантом самостійно проведені експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлені матеріали до друку).

4. Ясінська О.В. Вплив хронічної гіпобаричної гіпоксії на неспецифічні показники стану надниркових залоз статевонезрілих самиць щурів // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу’2004”. Том 2. Біологія.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С.33-35.

5. Ясінська О.В. Реагування про- та антиоксидантної систем плазми крові на гіпобаричну гіпоксію за умов різної довжини фотоперіоду// Буковинський медичний вісник.- 2005.- Т.9, №3.- С.145-148.

6. Наболотний О.І., Ясінська О.В. Вплив гіпобаричної гіпоксії на показники пероксидного окиснення ліпідів у плазмі крові щурів за умов зміненого фотоперіоду // Всеукраїнський студентський медичний журнал “Хист”.- 2005.- Вип.7.- С.99. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки, підготовлені матеріали до друку).

7. Ходоровський Г.І., Ясінська О.В. Системне й органне реагування пероксидного окиснення білків на дію гіпобаричної гіпоксії та різної довжини фотоперіоду // Буковинський медичний вісник.- 2005.- Т.9, №2.- С.249-251. (Дисертантом самостійно проведені експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлені матеріали до друку).

8. Ясінська О.В. Особливості системного й органного реагування пероксидного окиснення білків на дію гіпобаричної гіпоксії та різної довжини фотоперіоду у статевонезрілих самців щурів //Biomedical & Biological Anthropology.- 2006.- № 6.-С.3-5.

9. Ясінська О.В., Ходоровський Г.І., Ясінський В.І. Вікові особливості реагування пероксидного окиснення ліпідів плазми крові щурів за дії гіпобаричної гіпоксії та зміненого фотоперіоду // Фізіологічний журнал.-2006.- Т.52, №2.- С.158. (Дисертантом самостійно проведені експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, підготовлені матеріали до друку).

10. Ясінська О.В. Вікові особливості реагування про- та антиоксидантної систем плазми крові на гіпобаричну гіпоксію за умов різної довжини фотоперіоду // Фізіологічний журнал.- 2006.- Т.52, №3.- С. 84-89.

11. Тимчук О.Б., Наболотний О.І., Ясінська О.В. Морфофункціональні особливості реагування наднирників на поєднану дію гіпоксії та зміненого фотоперіоду // Всеукраїнський студентський медичний журнал “Хист”.- 2006.- Вип.8.-С.212. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки, підготовлені матеріали до друку).

12. Ясінська О.В. Вплив гіпобаричної гіпоксії на функцію надниркових залоз статевонезрілих щурів за різної тривалості фотоперіоду // Буковинський медичний вісник.-2006.-Т.10, № 4.-С.202-204.

13. Ясінська О.В. Статеві особливості реагування про- та антиоксидантної систем плазми крові на гіпобаричну гіпоксію за умов різної тривалості фотоперіоду // Медична хімія.- 2006.- Т.8, № 3.-С.73-75.