Особливості формування життєвих орієнтацій в учнів допоміжної школи - Автореферат

Економічні реформи в Україні, зміни в суспільному житті, підвищення попиту на кваліфіковані кадри і в звязку з цим велика конкуренція під час працевлаштування в умовах ринкових відносин ставлять нові вимоги до рішення проблеми підготовки молоді до життя. Особливо гостро ця проблема стоїть перед випускниками допоміжних шкіл, більшість з яких зазнає значних труднощів при вступі в самостійне життя та трудову діяльність, недооцінює роль професійної підготовки у школі, не може адекватно співставити свої можливості з потребами суспільства. Однак формування у розумово відсталих школярів життєвих орієнтацій не було предметом спеціального вивчення. Разом з тим, воно має складати важливий напрям корекційно-виховної роботи у допоміжній школі, оскільки становлення в учнів життєвих орієнтацій відбувається тільки в результаті спрямовуючої дії педагога за умови спеціальної організації педагогічного процесу. При цьому ми виходили з гіпотези про те, що підвищенню ефективності становлення життєвих орієнтацій у розумово відсталих школярів сприяє застосування спеціально розробленої системи корекційно-виховної роботи, яка враховує сутність особистісного утворення, що формується, його види, етапи та механізми становлення, повноту характеристик, особливості його прояву в учнів, особливості застосування педагогічних засобів відповідно до предмета корекційно-розвивального впливу і особливостей категорії аномальних дітей та передбачає засвоєння ними знань відносно основних сфер життєдіяльності, життєвих планів та планування, оволодіння умінням планувати життєві перспективи, можливість їх застосування.У першому розділі - “Проблема життєвих орієнтацій та їх формування у розумово відсталих школярів”-здійснено аналіз проблеми в загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі, визначені теоретичні засади дослідження, розкрито психологічний зміст основних понять. У звязку з цим в дослідженні життєві плани розглядаються як певна модель подальшого життя особи, в якій знаходять відображення як її професійна, так і непрофесійна сфери, повязані з ними інтереси, уявлення про спосіб життя і місце в ньому, певні моральні зразки тощо. Виходячи з них, життєве планування розглядається як складний динамічний процес, у якому відбувається перехід від миттєвої, неусвідомленої постановки мети до свідомої побудови уявлення про перспективи свого майбутнього на основі усвідомлення власних можливостей (знань, умінь, інтересів, здібностей, особливостей характеру, темпераменту і т.д.) та обєктивних обставин і далі до здатності організувати свою поведінку, різні види діяльності у відповідності із свідомо прийнятими намірами, цілями життя. Вивчення психолого-педагогічної літератури показало, що в олігофренопедагогіці проведено широке коло досліджень, в яких порушуються питання, повязані з проблемою становлення в учнів допоміжних шкіл життєвих орієнтацій. Слід зазначити, що у розумово відсталих школярів життєві орієнтації відносно матеріально-побутового благополуччя виявились найменш визначеними (для порівняння: відносно професійної діяльності визначені у 49,0% учнів, міжособистісних стосунків - у 35,7%, непрофесійної життєдіяльності - у 25,7%).Життєві орієнтації старшокласників допоміжної школи // Дефектологія, 1997. Особливості життєвих орієнтацій розумово відсталих старшокласників відносно непрофесійної життєдіяльності // Гуманізація навчально-виховного процесу. Підвищення ефективності формування життєвих орієнтацій учнів допоміжної школи як основа їх підготовки до самостійного життя // Гуманізація навчально-виховного процесу. К вопросу о жизненных ориентациях умственно отсталых старшеклассников // Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання: Матеріали міжн. наук.-практ. конф.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОсновний зміст дослідження відображений у таких публікаціях