Специфічні шляхи формування, змістова структура й динаміка Я-образу у хворих школярів від молодшого шкільного до підліткового віку. Особливості корекційно-спрямованого впливу на формування уявлень про себе у дітей. Апробація психокорекційної програми.
При низкой оригинальности работы "Особливості формування Я-образу у школярів з церебральним паралічем", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливого значення набувають дослідження умов повноцінної соціальної та особистісної реабілітації школярів з церебральним паралічем, оскільки на сьогодні ця патологія характеризується значною розповсюдженістю та вираженою тенденцією до інвалідізації. Своєрідність психофізичних порушень у розвитку дитини з церебральним паралічем не може не позначитися на формуванні її Я-образу як системи уявлень про власну особистість, на основі якої будуються її взаємини з соціумом. Необхідність інтеграції дітей з церебральним паралічем у суспільство, потреба суспільства у створенні необхідних умов і механізмів повноцінної інтеграції та проблематичність реалізації цієї потреби без відповідних психологічних засад зумовлюють актуальність досліджуваної проблеми. Дослідження проводилося у відповідності до підходів, визначених Національною програмою "Діти України" та напряму науково-дослідної роботи Інституту спеціальної педагогіки АПН України "Реформування змісту спеціальної освіти дітей з особливими потребами"; воно повязано з загальною соціальною проблемою інтеграції дітей з церебральним паралічем у суспільство. Значущість цієї проблеми та її недостатня розробленість у спеціальній психології дали підстави для обрання теми дослідження, обєктом якого є Я-образ у школярів з церебральним паралічем, а предметом - особливості змістової структури та динаміки уявлень про себе у цієї категорії дітей.Структура та обсяг дисертації: вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел, що нараховує 182 найменування на 16 сторінках, містить 12 таблиць на 9 сторінках та додатки.У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження Я-образу у школярів з церебральним паралічем, визначено обєкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, визначаються шляхи апробації дослідження. У першому розділі - "Теоретичні передумови вивчення Я-образу у школярів з церебральним паралічем" - на основі аналізу та узагальнення численних досліджень представлено понятійне моделювання Я-образу як складноутвореного феномену в структурі особистості людини, розглянуто структурно-змістовий, функціональний та генетичний аспекти його вивчення. Проблема Я-образу розглядається в рамках більш загальної проблеми структури самосвідомості, яка визначається дослідниками як родове поняття та поєднує як процесуальні, так і структурні характеристики. Аналіз різноманітних наукових підходів до змістової структури Я-образу вимагає розгляду цього феномену як багаторівневого утворення, що поєднує горизонтальну та вертикальну будову. Враховуючи прикладний характер нашого дослідження, особливе місце в огляді спеціальної літератури було присвячено розгляду фізичного Я-образу особистості як генетично первинного та такого, що впливає на формування інших аспектів уявлень про себе та значною мірою визначає самоприйняття та інтегральне ставлення людини до світу (А.Виготського, який проблему психологічного аналізу аномалії розвитку вбачав у переході від вивчення окремих симптомокомплексів до вивчення процесів розвитку, що виявляють себе у цих симптомах, та зазначав, що органічний дефект реалізується як соціальна ненормальність поведінки, обґрунтовується необхідність дослідження особистості дитини з церебральним паралічем, виходячи із знань про особливості її фізичного та психічного розвитку. Це, по-перше, система певних критеріїв, що були визначені на основі аналізу відомих універсальних параметрів, адаптовані для наших діагностичних цілей та використані у якості індикаторів Я-образу та його динаміки: особливості усвідомлення та розуміння значення окремих понять, що складають Я-образ; ступінь когнітивної складності та диференційованості Я-образу; характер співвідношення Я-реального та Я-ідеального за обсягом та змістом; міра самоприйняття. Для диференціації результатів, що констатують особливості формування Я-образу у школярів з церебральним паралічем від уявлень про себе у їх здорових однолітків, було створено дві контрольні групи їх здорових ровесників. У третьому розділі - "Експериментальне дослідження особливостей формування Я-образу у школярів з церебральним паралічем" ?-розглядаються основні емпіричні дані на основі кількісного та якісного аналізу, вивчаються змістові та структурні особливості Я-образу у школярів з церебральним паралічем у порівнянні з їх здоровими однолітками, простежується динаміка досліджуваного феномена, аналізуються причини його своєрідності. Якщо у здорових школярів у структурі фізичного Я-образу важливе місце займає усвідомлення власних фізичних можливостей (75 % у молодших школярів і 82,5 % у підлітків), то у дітей з церебральним паралічем цей компонент Я-фізичного часто вилучається (лише 15 % молодших школярів та 22,5 % підлітків згадують про нього), що когнітивно обмежує фізичний Я-образ.Своєрідність формування Я-образу у школярів з церебральним паралічем обумовлена особливостями взаємодії трьох основних факторів: По-перше, біологічним чинником, оскіл
План
Основний зміст роботи відображено в 5 публікаціях автора.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы