Особливості формування візейського карбонатного комплексу центральної частини Дніпровсько-Донецької западини та перспективи його нафтогазоносності - Автореферат

У звязку з недостатньою вивченістю відкладів, хоча суттєві кроки у проведенні таких досліджень почали робитись кілька десятиліть тому. Тема досліджень безпосередньо повязана з науково-дослідними роботами, в яких здобувач приймає активну участь і є співавтором: “Створити літолого-стратиграфічну основу для забезпечення пошукових робіт в турнейсько-візейському комплексі прибортових зон ДДЗ“ (державний реєстраційний № 0198U000601), “Виконати біостратиграфічне розчленування та розробити принципи кореляції різнофаціальних комплексів нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини” (державний реєстраційний № 0104U006685), “Латеральні стратиграфо-хронологічні співвідношення візейських відкладів XIV - XIIA мікрофауністичних горизонтів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини в звязку з нафтогазоносністю (на ділянці Родниківська-Веніславівська)” (державний реєстраційний № 0103U003900) та ін. Крім цього, дисертаційні дослідження є складовою частиною бюджетної теми “Нафтогазогеологічні дослідження надр України”, що виконується на кафедрі геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, результати якої знайшли своє відображення в матеріалах “Перспективи нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів осадових басейнів України” (2005 р.), присвячених 60-річному юбілею кафедри. Досягнення поставленої мети вирішувалось на основі виконання наступних завдань: проведення детальної попластової кореляції відкладів за комплексом геофізичного дослідження свердловин (ГДС) (КВ, ГК, НГК, АК); детального дослідження карбонатних порід, встановлення їх геологічного віку за даними керна; вивчення умов седиментації та фаціальної мінливості карбонатних відкладів з метою уточнення їх геологічної будови та вивчення закономірностей їх просторового розповсюдження; визначення закономірностей нафтогазоносності і прогноз перспектив окремих обєктів візейського карбонатного комплексу. Для проведення співставлення і кореляції відкладів використовувались біостратиграфічні дослідження, для проведення більш детального розчленування візейських карбонатних відкладів використовувались геофізичні та геохімічні дослідження по виділенню радіоактивного реперу.У нижньому візе він виділяє дві карбонатні товщі, які відповідно зіставляє з ХІІІ і XIV мікрофауністичними горизонтами . Він на великому палеонтологічному матеріалі обґрунтував, що обидві карбонатні товщі нижнього візе (нижня - XIV МФГ, верхня - ХІІІ МФГ) простежуються на всій території западини і лише на північному заході і в прибортових зонах вони заміщуються теригенними континентальними і субконтинентальними відкладами. На південному сході і, особливо в південній прибортовій зоні, на Михайлівській, Левенцівській, Радченківській та інших площах, у той час вже були відомі і більш древні карбонатні відклади - XIV-ХІІІ МФГ, які зіставлялись із зонами Донбасу C1va - C1vd. Обидві товщі були віднесені до нижнього візе (Бражникова Н.Є. та ін., 1967). Біликом “верхній товщі”: 1) “давню плиту” - яблунівську світу; 2) “молоду плиту” - мошківську світу; 3) рудівські шари, що знаходяться в осьовій частині ДДЗ і віднесені до нижньої частини солохівської світи, а в прибортових зонах складають низ мошківської світи. Таким чином, ХІІІ МФГ за форамініферами і спорами чітко ділиться на дві частини: нижня - ХІІІН (сухінський горизонт) співставляється з бобриківським горизонтом СЄП, а верхня - ХІІІВ (синонім радіоактивний репер V3R або рудівські верстви) зіставляється з низом стильського горизонту або з нижньою частиною тульського горизонту Східно-Європейської платформи.Між нижнім і верхнім візе найближчою до реальної є межа, яка зіставляється з межею між бобриківським і тульським горизонтами СЄП і добре визначається за даними ГДС, геологічних побудов при пошуково-розвідувальному бурінні. Під цією границею часто спостерігається нарощування розрізу нижнього візе в залягаючих нижче відкладах, а також у низах залягаючої вище солохівської світи. Крім того до підошви рудівських шарів і після у западині були сприятливі тектонічні режими осадконакопичення. Характер літологічних і мінералогічних особливостей, органічних залишків дає підставу вважати рудівські шари трансгресивними, хоча в літературі існує думка, що в Донбасі це саме регресивна частина розрізу. З використанням порівняльного аналізу доведено, що карбонатні товщі (С1ve1-2) є більш нафтогазоперспективними ніж відклади (С1vd2) незалежно від гіпсометричних умов залягання.

2. Основний зміст

Робота присвячена вивченню геологічної будови, літолого-фаціального складу, латерального розповсюджння та особливостей формування карбонатних відкладів центральної частини ДДЗ з метою оцінки і встановлення закономірностей їх нафтогазоносності. У процесі проведення зазначених досліджень отримані такі науково-практичні результати: Карбонатні відклади візейського ярусу центральної частини ДДЗ сформовані в різний час, верхня карбонатна ” плита” (по А.О. Білику) має діахронну будову і поділяється на давню та молоду карбонатні ”плити”, що підтверджується палінологічними, геохімічними та геофізичними дослідженнями.

Між нижнім і верхнім візе найближчою до реальної є межа, яка зіставляється з межею між бобриківським і тульським горизонтами СЄП і добре визначається за даними ГДС, геологічних побудов при пошуково-розвідувальному бурінні. Запропонована підошва радіоактивного реперу V3R. Під цією границею часто спостерігається нарощування розрізу нижнього візе в залягаючих нижче відкладах, а також у низах залягаючої вище солохівської світи. Крім того до підошви рудівських шарів і після у западині були сприятливі тектонічні режими осадконакопичення. Характер літологічних і мінералогічних особливостей, органічних залишків дає підставу вважати рудівські шари трансгресивними, хоча в літературі існує думка, що в Донбасі це саме регресивна частина розрізу.

З використанням порівняльного аналізу доведено, що карбонатні товщі (С1ve1-2) є більш нафтогазоперспективними ніж відклади (С1vd2) незалежно від гіпсометричних умов залягання. За даними літолого-стратиграфічних досліджень та побудованої на принципово новій основі карти товщин продуктивного горизонту В - 23, а також за результатами карти фаціальних змін цього інтервалу виділені перспективні ділянки в межах прибортових зон западини для пошуку покладів ВВ. На окремих ділянках рекомендовано проведення геологорозвідувальних робіт (Кибенцівсько-Охиньківська, Качанівсько-Рибальська, Артюхівсько-Липоводолинська та інші). Складений каталог наявності продуктивних горизонтів у межах XIV-ХІІ МФГ приблизно для 300 свердловин центральної частини ДДЗ.

Роботи за темою дисертації

1. Бабко І.М., Гончаров В.Є., Кононенко Л.П. Сучасний погляд на карбонатні утворення у низах візе Дніпровсько-Донецької западини / Мінеральні ресурси України, 2003.- № 4.- С. 20-25. (Особистий внесок - 50%. Геолого-геофізична інтерпретація візейського ярусу).

2. Бабко І.М., Кононенко Л.П. Біостратиграфічне розчленування візейських карбонатних відкладів у Дніпровсько-Донецькій западині / Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2003. - № 1 (6). - С. 101-103. (Особистий внесок - 50%. Геолого-геофізична інтерпретація візейського ярусу).

3. Кононенко Л.П., Онуфришин С.В., Бабко І.М. До питання підярусної межі візе в Дніпровсько-Донецькій западині / Розвідка та розробка нафтових та газових родовищ, 2003. - № 4. - С. 67-73. (Особистий внесок - 30%. Геолого-геофізичне обгрунтування підярусної межі).

4. Мачуліна С.О., Бабко І.М. До геології візейської доманікоїдної товщі Дніпровсько-Донецької западини / Нафтова і газова промисловість, 2004. - № 5. - С. 3-8. (Особистий внесок - 30%. Виділення фаціальних поясів по території досліджень).

5. Бабко І.М., Раковська О.Л., Кирієнко Л.М. Нові підходи до вивчення умов седиментації глибокозанурених фаціальних товщ в межаж Дніпровсько-Донецької Западини // Перспективи нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів осадових басейнів України / Зб. наук. праць. Івано-Франківськ; Факел, 2005.- С. 132-141. (Особистий внесок - 60% . Виділення фаціальних товщ в межах ДДЗ).

6. Маєвський Б.Й., Бабко І.М. До питання перспектив нафтогазоносності центральної частини ДДЗ ( з урахуванням досвіду робіт в різних басейнах світу) // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2006, -№ 1. С. 78-82. (Особистий внесок - 70%. Прогноз перспективних обєктів у центральній частині ДДЗ).

7. Вертюх А.М., Бабко І.М. Умови осадконакопичення, розповсюдження та кореляція турнейських відкладів, як один з критеріїв пошуків перспективних на нафту і газ обєктів у прибортових зонах Дніпровсько-Донецької Западини // Перспективи нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів осадових басейнів України / Зб. наук. праць. Івано-Франківськ, 2005.- С. 141-149. (Особистий внесок - 50%. Геолого-геофізична інтерпретація та прогноз розповсюдження відкладів по території ДДЗ).

8. Бабко І.М. Закономірності формування порід осадового чохла та проблеми кореляції // Геологія горючих копалин України / Міжнародна наукова конференція. - Львів, 2001. - С. 16-17. (Особистий внесок - 100%. Вивчення умов седиментації, геодлогічна інтерпретація)

9. Бабко І.М. Специфіка радіоактивних відкладів карбонатної товщі та використання її при проведенні границі між С1V1 та С1V2 в Дніпровсько-Донецькій западині / УНГА. - Крим, 2004. С. 37-39. (Особистий внесок - 100%. Трасування радіоактивних відкладів та використання їх як міжярусної межі).

10. Бабко І.М., Вертюх А.М. Особливості розповсюдження карбонатів візе в Дніпровсько-Донецькій западині // Нафта і газ України / Матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ, 2000.- Т.1. - С. 158. (Особистий внесок - 50%. Латеральне поширення карбонатних відкладів у візейському ярусі).

11. Бабко І.М. Проблеми кореляції візейських карбонатних товщ Дніпровсько-Донецької западини / Матеріали наукової конференції присвяченої до 55-річчя геологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, 2000. - С. 5-6. (Особистий внесок - 100%. Геолого-геофізична інтерпретація).

12. Бабко І.М., Гончаров В.Є. Фрагменти будови нижньовізейської карбонатної плити Дніпровсько-Донецької западини у звязку з виявленою нафтогазоносністю осадового чохла // Геологія горючих копалин України / Міжнародна наукова конференція. - Львів, 2001. - С. 65-66. (Особистий внесок - 50%. Геолого-геофізична інтерпретація).

13. Бабко І.М., Гончаров В.Є., Кононенко Л.П. Розвиток ідеї діахронної будови візейських вапняків Дніпровсько-Донецької западини // Нафта і газ України / Матеріали 7-ої Міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 2002. - Т. 1. - С. 50-52. (Особистий внесок - 50%. Геолого-геофізична інтерпретація візейського ярусу).

14. Бабко І.М., Кирієнко Л.М. Фаціально-формаційний аналіз карбонатних товщ північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини в низах візейського ярусу / УНГА. - Крим, 2004. С. 39-40. (Особистий внесок - 60%. Фаціальний аналіз карбонатних товщ).

15. Вертюх А.М., Бабко І.М. Деякі особливості осадконакопичення та розповсюдження нижньовізейського карбонатного комплексу ДДЗ /Міжнародна наукова конференція молодих вчених та спеціалістів. Чернігів, 2000. С. 20-21. (Особистий внесок - 50%. Геолого-геофізична інтерпретація).

16. Бабко І.М., Кононенко Л.П., Гончаров В.Є. Ефективність використання радіоактивних порід в трасуванні границі між нижнім і верхнім підярусами візе в Дніпровсько-Донецькій западині // Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона / Международная научная конференция. - Симферополь, 2003. - С. 260-262. (Особистий внесок - 50%. Трасування радіоактивного репера в межах центральної частини ДДЗ).

17. Чупринин Д.И., Шевякова З.П., Гончаров В.Е., Бабко И.Н. Прогноз нефтегазоносности зон и локальных объектов нижнего карбона ДДВ //Нафта і газ України /Міжнародна конференція. - Полтава, 1998. - С. 268-270. (Особистий внесок - 10%. Підготовка фактичного матеріалу).

Размещено на .ru