Особливості формування та трансформації релігійного міфу (релігієзнавчий аспект) - Автореферат

У цьому випадку корені конфлікту можна віднайти в аксіологічних засадах віровчень релігійних організацій, які, у свою чергу, містяться в релігійних міфах і міфологемах. Саме міфи та міфологеми залишаються носіями смислоутворення в сучасному світі. Релігійний міф - це стрижень віровчення будь-якої релігії. Маліновський, взагалі не використовують термін релігійний міф, чим ототожнюють архаїчні та сучасні міфологічні комплекси. Також використовується ряд інших основних методів, зокрема: компаративний аналіз (порівняння дорефлексивних і рефлексивних міфів у контексті функціонування релігії як соціального інституту), системний аналіз (визначення феномену релігійного міфу), структурно-функціональний (при розкритті сутності дорефлексивного та рефлексивного міфів, шляхом дослідження їх структурних елементів), аналогії (дослідження форм процесу міфологізації на прикладах неорелігій і католицизму).У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано звязок роботи з науковими програмами, визначено предмет та обєкт дослідження, сформульовано його мету та головні дослідницькі завдання, вказано на теоретико-методологічні засади та джерельну базу дослідження, розкрито наукову новизну, а також теоретичне та практичне значення, описано форми апробації дослідження та його структуру. Принагідно зауважимо, що тлумачення явища міфу у різноманітних теоретичних і польових дослідженнях є неоднозначним і потребує уточнення. Тому автор дисертаційного дослідження, враховуючи особливості трактування терміну міф, дає цьому феномену власне визначення: міф - це розповідь, що відтворюється спільнотою людей як цінність. При дослідженні феномену міфу дисертант звертається до цілісних та універсальних концепцій міфу та досліджень генези релігійного міфу. У другому розділі "Релігія в контексті дорефлексивної та рефлексивної форм міфу", який охоплює два підрозділи, зясовано особливості ментального простору архаїчної людини, виокремлено дорефлексивний міф і проаналізовано його в контексті релігії, також подано визначення рефлексивного міфу та проаналізовано його вплив на формування сучасних форм релігійності.У результаті дисертаційного дослідження підведено теоретичні підсумки, проведено цілісний аналіз процесу формування та становлення феномену релігійного міфу, у контексті якого розкривається буття релігії як в умовах домінування наративної складової міфу так і в умовах акцентуалізації на раціоналізованих віроположеннях релігії. Зокрема, метапринципи (походження, бінарності, класифікації) є рушіями, що вказують напрям і спричиняють ментальну діяльність; механізми (світ цінностей, характеристики ментального простору людини архаїчного суспільства, асоціації) наявними засобами, шляхом маніпулювання з образами, конструюють відповідно до власних особливостей різноманітні комбінації образів. Рефлексивний міф - це розповідь, яка відтворюється суспільством як цінність, в основу якої покладено як інтенцію процес проблематизації окремих елементів світу. Релігіям, що створили релігійні міфи з якостями уніфікації, тотальності, канонізації, статичності (іслам, християнство, іудаїзм, релігія Атона) протистоять релігії (буддизм, конфуціанство, даосизм) з протилежними характеристиками міфів - варіативністю, толерантністю, динамічністю. Релігійний міф - це розповідь, що відтворюється суспільством як цінність, яка сутнісно є вторинною відносно до певного універсального релігійного вчення, умовою появи якого є релігійний синкретизм, плюралізм, часткова чи тотальна суспільна криза.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У результаті дисертаційного дослідження підведено теоретичні підсумки, проведено цілісний аналіз процесу формування та становлення феномену релігійного міфу, у контексті якого розкривається буття релігії як в умовах домінування наративної складової міфу так і в умовах акцентуалізації на раціоналізованих віроположеннях релігії. Відтак дисертант наголошує на таких положеннях: 1. Напрям трансформації архаїчних міфів визначається не свідомим контролем з боку субєкта, а певними метаструктурами. Зокрема, метапринципи (походження, бінарності, класифікації) є рушіями, що вказують напрям і спричиняють ментальну діяльність; механізми (світ цінностей, характеристики ментального простору людини архаїчного суспільства, асоціації) наявними засобами, шляхом маніпулювання з образами, конструюють відповідно до власних особливостей різноманітні комбінації образів. Таким чином, в одній ментальній структурі (образ) обєднується емоційний, відчуттєвий, соціальний елементи певного обєкту. Міфологічний образ є продуктом просторово-чуттєвого сприйняття, що набуває певної конкретної предметності.

2. Дорефлексифною формою міфу є міф, елементи якого в ментальному світі архаїчної людини не проблематизуються. Він містить конкретні приписи життєвої поведінки, овіяні ореолом очевидності. Дорефлексивний міф забезпечує відтворення традиції; у цьому його головна функція. Зокрема, культові практики, релігійні відносини повязані з народженням, ініціацією, господарчою діяльністю, прарелігійні організації: спільнота, таємні союзи, тотемні групи - все це залишається сталим завдяки специфіці дорефлексивного міфу.

3. Рефлексивний міф - це розповідь, яка відтворюється суспільством як цінність, в основу якої покладено як інтенцію процес проблематизації окремих елементів світу. При цьому це не заперечення попередніх чи сучасних міфологічних уявлень, оскільки міф - це не критичні зауваження з певних питань. Перш за все міф - це вирішення певних питань відповідно до рівня розвитку ментального простору людини. Теми міфу залишаються загалом схожими з архаїчними, але форма виразу, змінюючись, змінює і сам зміст.

4. У добу становлення рефлексивного міфу релігійні почуття набувають сучасних ознак. Вони отримують зачатки не колективного, а індивідуального буття, яке характеризується появою самобутності та морально-етичних переживань. У поєднанні з формуванням релігійної віри ці морально етичні переживання свідчать про появу релігійної специфіки. Це повязано з тим, що руйнація очевидностей архаїчного світу покликала до життя прагнення відновлення звязку між людиною та сакральним. Отже, рефлексивний міф викликає моральні та духовні переживання реципієнта відносно до втраченої тотальної єдності (традиції).

5. Поява релігійних міфів супроводжується та спричиняється формуванням релігії в сучасному системному розумінні. Кристалізація сутнісних характеристик релігійного міфу відбулася на зламі між імперським стародавнім світом і середньовіччям (XIV ст. до н.е. - III ст. н.е.). Релігійний міф створюється та відтворюється на базі релігійного вчення та відповідає його принципам. Міф, що є лише джерелом і предметом інтерпретації, а не принципів, не є релігійним.

6. До субстанційних атрибутів становлення релігійного міфу відносяться: релігійний синкретизм, суспільно-економічна й ідеологічна криза. Необхідно звернути увагу, що криза носить різний характер і специфічні сутнісні характеристики, які надалі визначають акциденції релігійного міфу. Зважаючи на моделі становлення, що були розглянуті, визначення атрибутів є доволі проблематичним. Справа в тому що не існує спільних для всіх рис, що втілилися в конкретних релігійних міфологіях. Релігіям, що створили релігійні міфи з якостями уніфікації, тотальності, канонізації, статичності (іслам, християнство, іудаїзм, релігія Атона) протистоять релігії (буддизм, конфуціанство, даосизм) з протилежними характеристиками міфів - варіативністю, толерантністю, динамічністю.

7. Релігійний міф - це розповідь, що відтворюється суспільством як цінність, яка сутнісно є вторинною відносно до певного універсального релігійного вчення, умовою появи якого є релігійний синкретизм, плюралізм, часткова чи тотальна суспільна криза. Релігійний міф містить у собі тенденції до власної уніфікації та статичності форми й змісту.

8. Міфологізація - це інтерпретація світу в межах певного світогляду. Процес міфологізації відбувається постійно, на зміну одним уявленням і поняттям приходять інші, які суспільство відтворює як цінність. Виходячи, з поняття міфологізації, дуже важко говорити про деміфологізацію як про нівеляцію процесуальності міфу. Адже відбувається інтерпретація світу в термінах наступної історичної доби. Відповідний процес доречно назвати реміфологізацією. Отже, релігійний міф маніфестує себе в сучасному світі, змінюючи інтерпретацію своєї наративної складової відповідно до світоглядних засад суспільства.

9. Окремим видом деміфологізації є зведення наративу міфу до смислових тез, певних норм. На зміну міфам приходять раціоналізовані морально-етичні істини. У даному контексті доречно говорити про деміфологізацію як нищення міфологічності, оскільки нівелюються основи відповідного процесу, а саме міф. Однак на зміну приходять міфологеми - принципи мислення, поведінки, світоустрою, що відтворюються в межах певних спільнот як цінності. Відбувається перехід від наративу до виключної категоріальності. Відповідно й сам процес необхідно іменувати не деміфологізацією, а міфологемізацією, яка є формою актуалізації релігійного міфу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Костюк О.В. Релігія в контексті дорефлексивної форми міфу // Вісник СЕВГТУ. Філософія. - Севастополь, 2004. - Вип. 56. - С. 166-175. - 0.5 д.а.

2. Костюк О.В. Міф про героя в контексті сакралізації світу (на прикладі католицизму) // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк, 2004. - № 2. - С. 210-217. - 0.5 д.а.

3. Костюк О.В. Етичні міфологеми неорелігій "звільнення" (Кастанеда, Ошо, сатанізм) у сучасній масовій культурі // Нова парадигма: Жур. наук. праць. - К., 2006. - Вип. 56. - С. 34-46. - 0.5 д.а.

4. Костюк О.В. Витоки та становлення релігійного міфу // Наук. вісн. Чернівец. уні-ту. Філософія. - Чернівці, 2006. - Вип. 301-302. - С. 160-165. - 0.5 д.а.

5. Костюк О.В. Проблема визначення та особливості релігійного міфу // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка) : Матер. міжнар. наук. конф. "Людина - Світ - Культура". - К., 2004. - С. 553.

6. Костюк О.В. Деміфологізація релігії (сучасний контекст) // Шевченківська весна: Матер. міжнар. наук. -практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги. - К., 2005. - Вип. III. - Ч. I. - С. 313.

7. Костюк О.В. Категорії "етичного" та "морального" в контексті релігійного міфу // Міжнар. наук. конф. "Дні науки філософського факультету-2005" (26-27 квітня 2005 року) : Матер. доповідей та виступів. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2005. - Ч. VII. - С. 53.

8. Костюк О.В. Міф про героя в контексті біблійних текстів // Шевченківська весна: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. - К., 2006. - Вип. IV. - Ч. I. - С. 363.

9. Костюк О.В. Постать Ісуса Христа в контексті процесу сакралізації праці (католицизм) // Дні науки філософського факультету-2006 : Міжнар. наук. конф. (12-13 квітня 2006 року) : Матеріали доповідей та виступів. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2006. - Ч. III. - С. 42.