Особливості формування продуктивності озимої пшениці залежно від попередників та обробітку ґрунту в сівозміні правобережного Лісостепу України - Автореферат

Представляє практичний і науковий інтерес вивчення процесу формування врожаю та його якості під впливом попередників та тривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту в сівозміні при застосуванні та без застосування гербіцидів. Експериментальні дослідження виконувались автором у відповідності з науковою програмою агрономічного факультету Національного аграрного університету за темою: “Розробка моделей нормативного землеробства при вирощуванні польових культур у Лісостепу України”. вивчити вплив попередників, систем основного обробітку ґрунту при застосуванні та без застосування гербіцидів на: формування густоти рослин та продуктивного стеблостою; морфологічну будову рослин озимої пшениці; накопичення сухої речовини; забуряненість посівів; визначити рівень врожайності та якість зерна озимої пшениці залежно від варіантів основного обробітку ґрунту в сівозміні та попередників при застосуванні та без застосування гербіцидів; Методи досліджень: 1) польовий - вивчення взаємодії факторів життя; 2)лабораторні: а) вивчення водно-фізичних властивостей, біологічну активність та поживний режим ґрунту; б) кількісно-ваговий - формування густоти рослин та продуктивного стеблостою, забуряненості посівів та структури врожаю; в)морфологічний - визначення біометричних параметрів рослин по основним фенофазах; г) хімічні - визначення динаміки цукрів, вмісту хлорофілу, накопичення сухих речовин, якісних показників урожаю; д) фотометричні - використання ФАР, характеристику ФСП, ЧПФ; 3) математичні - дисперсійний, кореляційний аналізи, кластерний - для оцінки взаємодії та частки впливу факторів; 4) розрахунково-порівняльний - оцінюючи енергетичну і економічну ефективності досліджувальних заходів.Схема досліду по застосуванню різних варіантів обробітку ґрунту в сівозміні передбачала: 1) полицевий обробіток - оранка на глибину 20 - 22 см під озиму пшеницю, 28 - 30 см - під цукрові буряки, 25 - 27 см - під кукурудзу, під інші культури - на глибину 20 - 22 см; 2) плоскорізний обробіток - плоскорізний обробіток на глибину 20 - 22 см під озиму пшеницю, 28 - 30 см - під цукрові буряки, 25 - 27 см - під кукурудзу, під інші культури - на глибину 20 - 22 см; 3)полицево-плоскорізний обробіток - під озиму пшеницю після конюшини на один укіс - плоскорізний обробіток на 20 - 22 см, після гороху - дискування на 8 - 10 см, після кукурудзи на силос - поверхневий обробіток на 5 - 6 см, під цукрові буряки - глибока оранка на 28 - 30см, під решту культур - плоскорізний різноглибинний обробіток; 4) поверхневий обробіток - обробіток дисковими знаряддями під озиму пшеницю після конюшини на один укіс та гороху на глибину 8 - 10см, після кукурудзи на силос - на 5 - 6 см, під інші культури - на глибину 8 - 12 см. Згідно із задачами дисертаційної роботи проводилися спостереження, обліки та аналізи за такими методиками: фенологічні спостереження, відбір зразків протягом вегетаційного періоду озимої пшениці, біометричні вимірювання, кущистість пшениці, наростання біомаси - за Майсуряном Н.А; польова схожість насіння, перезимівля, виживання рослин протягом вегетації - підрахунком рослин на фіксованих ділянках у двох несуміжних повтореннях; асимілююча площа листків і фотосинтетичний потенціал - за Ничипоровичем А.А.; чиста продуктивність фотосинтезу - за формулою Кідда, Веста, Бриггса; вміст хлорофілу а та в в листках фотокалометричним методом; вміст цукрів в рослинах - за методом Бертрана; визначення маси кореневої системи по шарі ґрунту 0 - 40 см через кожні 10 см - за Станковим Н.З.; запаси продуктивної вологи - термостатно-ваговим методом у шарі ґрунту 0 - 40 см через кожніи10 см і шарі 40 - 100 см через кожні 20 см; обємна маса ґрунту у шарі 0 - 30 см через кожні10 см - за методом Качинського Н.А; водопроникність ґрунту - за Нестеровим; гранулометричний склад ґрунту - за Савіним Н.І.; вміст елементів живлення в ґрунті: нітратного азоту - за методом Грандваль-Ляжу (за допомогою дисульфофенолової кислоти), рухомих форм фосфору - за Мачигіним, калію - калориметрично-гідрозиновим методом на полумяному фотометрі; мікробіологічна активність ґрунту у шарі 0 - 40 см через кожні 10 см - за методом Мішустіна-Петрової; забуряненість посівів на початку вегетації (кількісним методом) та перед збиранням врожаю (кількісно-ваговим методом); облік урожаю - методом суцільного обмолоту кожної ділянки з наступним перерахунком на 100% чистоту та 14% вологість; варіаційно-статистична обробка урожайних даних - методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.О.; структура врожаю - за Майсуряном Н.А; хлібопекарні показники зерна пшениці - за ДСТУ; енергетична оцінка - за методикою Медведовського О.К. та Іваненка П.І.; економічна оцінка - згідно “Методичних вказівок по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями”. Вищою вона була після конюшини на один укіс по кожному варіанту основного обробітку ґрунту і склала 87,2 %, що вище на 2,8 % ніж після гороху і на 8,5 % - ніж після кукурудзи на силос, що може бути об

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ