Особливості формування продуктивності квасолі залежно від технології вирощування в умовах Північного Лісостепу - Автореферат

Завдяки цим перевагам квасоля набула значного поширення на земній кулі і серед зернобобових культур за посівними площами, які становлять 26 млн. га, займає друге місце після сої. До останнього часу мало зясовані особливості формування продуктивності квасолі залежно від гідротермічних умов конкретних регіонів, способів сівби, доз мінеральних добрив, норм висіву та передпосівного інокулювання насіння. Стосовно ж комплексної дії зазначених факторів на формування фотосинтетичного і симбіотичного апаратів рослин квасолі, елементів структури врожаю, якісних показників зерна, особливо для дрібнонасінних штамбових сортів культури експериментальні дані практично відсутні, а в умовах північної частини Лісостепу такі дослідження не проводили взагалі. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили у відповідності з тематичними планами ННЦ «Інститут землеробства УААН» згідно НТП «Зернові і олійні культури» на 2001-2005 рр., завдання «Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернобобових, крупяних і олійних культур в умовах Лісостепу і Полісся України» (№ державної реєстрації 0101U003827). Встановити особливості росту, розвитку рослин, формування фотосинтетичного апарату, врожайності зерна квасолі сорту Мавка залежно від доз мінеральних добрив, способу сівби, норми висіву та інокулювання насіння і удосконалити технологію її вирощуванняУ розділі наведено народногосподарське значення квасолі звичайної, висвітлено біологічні особливості, розглянуто результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з питань впливу елементів технології вирощування на ріст, розвиток та урожайність культури.Ґрунт дослідної ділянки - сірий лісовий крупнопилувато легкосуглинковий, 0-20 см шар якого містить: гумусу - 1,08 - 1,15%, азоту, що легко гідролізується - 7,9-8,1 мг/100 г ґрунту; рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) - відповідно, 11,4-14,6 мг і 12,1-15,1 мг на 100 г ґрунту. Погодні умови 2001 року були мало сприятливими для вегетації рослин квасолі, а гідротермічний режим 2002, 2003, 2004 рр. у цілому відповідав вимогам культури та сприяв оптимальному росту, розвитку і формуванню продуктивності рослин. Інокулювання насіння квасолі проводили в день сівби препаратом на основі штаму №8 симбіотичних азотфіксувальних бактерій роду Rhizobium phaseoli селекції лабораторії ґрунтової мікробіології ННЦ «Інститут землеробства УААН». Для вирішення поставлених завдань проводили комплекс спостережень, обліків і аналізів: - настання основних фаз росту і розвитку, густоту стояння рослин у фазі сходів і перед збиранням, висоту, наростання вегетативної маси та накопичення сухої речовини рослинами визначали у двох несуміжних повтореннях за «Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур» (2000); площу листкової поверхні рослин визначали в динаміці за основними фазами росту і розвитку методом «висічок» (1990); фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу - використовуючи методику А.А.Ничипоровича та формулу Кідда, Веста і Брігса;Проведення передпосівного інокулювання насіння сприяло подовженню періодів сходи - перший трійчастий листок, бутонізація - цвітіння, цвітіння - налив бобів на 1-2 доби кожен. Внесення мінеральних добрив у дозі N60P60K60 за сівби інокульованим насінням широкорядним способом подовжувало тривалість міжфазних періодів сходи - перший трійчастий листок, бутонізація - цвітіння, налив бобів - повна стиглість на одну добу кожен, що призвело до подовження вегетаційного періоду рослин квасолі на 3 доби, порівняно до контролю (95 діб). Застосування мінеральних добрив дозою N90P90K90 сприяло подовженню вищевказаних міжфазних періодів, а також періоду перший трійчастий листок-бутонізація на одну - дві доби кожен залежно від способу сівби та інокулювання насіння, що обумовило тривалість онтогенезу рослин в середньому від 98 до 100 діб, перевищуючи аналогічний показник на варіантах без добрив на 1-5 діб, забезпечуючи отримання вищих показників урожайності. Так, у фазі наливу бобів маса рослин становила від 50,7-73,5 г/рослину на контролі без добрив до 84,3 - 119,3 г/рослину за внесення добрив у дозах N60P60K60 і N90P90K90 та сівбі широкорядним способом інокульованим насінням, збільшуючись із зниженням норми висіву. Найбільшу вегетативну масу рослини квасолі формували у варіантах, які передбачали норму висіву насіння 150 тис. шт./га - від 59,8 г/рослину до 119,3 г/рослину залежно від рівня удобрення, способу сівби та інокулювання насіння.У варіантах, де висівали насіння нормами від 150 до 450 тис. шт./га, листкова поверхня була меншою на 3,9-74,6%.симбіотичний квасоля висів врожай На контролі без добрив рослини квасолі формували листкову поверхню площею 11,9-43,0 тис. м2/га. Передпосівне інокулювання насіння сприяло збільшенню площі листкової поверхні від 6,8 до 29,0% залежно від способу сівби, норми висіву насіння, дози добрив порівняно з посівами, де сівбу проводили неінокульованим насінням. Відмічено суттєві зміни величини фотосинтетичного потенціалу посіву (ФПП) квасолі залежно

Основний зміст роботи