Особливості формування продуктивності гречки залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування в північному лісостепу України - Автореферат

В сучасних економічних умовах важливо збільшити продуктивність культури гречки, покращити якість зерна та підвищити нектаропродуктивність рослин і забезпечити стійке виробництво для задоволення потреб населення. Вирішити проблему підвищення продуктивності рослин гречки можна за рахунок інтенсифікації технології вирощування, яка включає високоврожайні сорти, оптимальні дози мінеральних добрив, відповідні норми висівання насіння і ефективний захист рослин від бурянів, поєднуючи комплексне застосування агротехнічного і хімічного методів боротьби. Мета роботи полягає у встановленні особливостей формування продуктивності гречки та удосконаленні технології її вирощування шляхом визначення оптимальної системи удобрення, захисту посівів від бурянів, норми висівання насіння з урахуванням біологічних особливостей рослин гречки для сортів з різною архітектонікою стебла в умовах північного Лісостепу України. У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень: польовий - вивчення взаємодії обєкта дослідження з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; лабораторні: а) вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників формування врожаю зерна гречки; б) хімічний - визначення хімічного складу рослин і зерна та нектаропродуктивності сортів гречки; в) фізичний - визначення показників фізичної якості зерна; математично-статистичні методи для оцінки достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний - встановлення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних елементів технології вирощування. В умовах Лісостепу на сірих лісових ґрунтах виявлено закономірності формування продуктивності сортів гречки з різною архітектонікою стебла Крупинка і Антарія та удосконалена технологія їх вирощування на базі оптимізації норм висівання насіння, доз добрив та строків внесення азоту з урахуванням онтогенетичного розвитку рослин.У розділі подається аналіз наукових робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, що висвітлюють історію, сучасний стан та перспективи виробництва гречки в Україні й світі.Анатомо-морфологічні, технологічні та біохімічні дослідження, визначення якості насіння проводилися в лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і крупяних культур ННЦ "Інститут землеробства УААН". Погодні умови вегетаційних періодів у роки досліджень різнилися як за кількістю опадів й тепла, так і їх розподілом за фазами розвитку гречки і були різними не лише за роками, але й протягом вегетації культури, що створювало в окремі періоди екстремальні умови для формування елементів продуктивності гречки. В цілому за погодними умовами сприятливим був 2003 рік, який по урожайності зерна гречки перевищив два інших за рахунок випадання оптимальної кількості опадів у другій половині червня в період проходження фази бутонізації, коли закладаються генеративні органи рослин. Менше сприятливим був 2004 рік та несприятливим 2002 рік, погодні умови якого не відповідали біологічним вимогам гречки на початку вегетації культури й був сформований низький врожай зерна. Польові та лабораторні дослідження проводили згідно загальноприйнятих методик: - облік густоти рослин у фазу повних сходів і перед збиранням врожаю - за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур";Внесення мінеральних добрив збільшує кількість рослин, що вижили за вегетацію й максимальний відсоток їх отримали при внесенні N30Р 45К 45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу. У сорту Крупинка цей показник становить 95 % за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га, у сорту Антарія - 93 % за норми висівання 2,5 млн шт. Дослідженнями встановлено, що внесення мінеральних добрив під гречку та норми висівання насіння за умов внесення гербіциду мали суттєвий вплив на розвиток листової поверхні у обох сортів. Рослини гречки сортів Антарія і Крупинка, які вирощені за внесення N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу, у фазі плодоутворення формували максимальну площу листової поверхні відповідно 264,4 см 2/рослину та 287,7 см 2/рослину за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га. У сорту Антарія найвища кількість сухої речовини була на варіантах із нормою висівання насіння 3,5 млн шт./га - 4,25 ц/га у фазі два листочки за внесення N45P45K45, а у фазі дозрівання насіння 87,9 ц/га за внесення N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу.Встановлено, що оптимальна кількість азоту для росту і розвитку культури містилась у рослинах на варіантах із внесенням N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу та N75P50K125 за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га в сорту Антарія, а сорту Крупинка за 3,5 млн шт. Максимальна кількість азоту до 3,90 % у сорту Крупинка та до 3,53 % сорту Антарія спостерігався на початку вегетації культури - фаза двох листочків - бутонізації, що пояснюється інтенсивним ростом вегетативної маси і утворенням репродуктивних органів. Найвищий вміст фосфору в рослинах гречки у фазі 2-х листочків спостерігався за внесення N45P45K45 з

Основний зміст роботи