Фізіологічні та морфологічні особливості формування продуктивності сортів гречки Крупинка і Антарія. Аналіз впливу елементів технології вирощування на показники якості зерна гречки. Визначення оптимальної системи удобрення, захисту посівів від бур’янів.
Аннотация к работе
Мета роботи полягає у встановленні особливостей формування продуктивності гречки та удосконаленні технології її вирощування шляхом визначення оптимальної системи удобрення, захисту посівів від бурянів, норми висівання насіння з урахуванням біологічних особливостей рослин гречки для сортів з різною архітектонікою стебла в умовах північного Лісостепу України. У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень: польовий - вивчення взаємодії обєкта дослідження з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; лабораторні: а) вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників формування врожаю зерна гречки; б) хімічний - визначення хімічного складу рослин і зерна та нектаропродуктивності сортів гречки; в) фізичний - визначення показників фізичної якості зерна; математично-статистичні методи для оцінки достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний - встановлення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних елементів технології вирощування. В умовах Лісостепу на сірих лісових ґрунтах виявлено закономірності формування продуктивності сортів гречки з різною архітектонікою стебла Крупинка і Антарія та удосконалена технологія їх вирощування на базі оптимізації норм висівання насіння, доз добрив та строків внесення азоту з урахуванням онтогенетичного розвитку рослин. Рослини гречки сортів Антарія і Крупинка, які вирощені за внесення N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу, у фазі плодоутворення формували максимальну площу листової поверхні відповідно 264,4 см2/рослину та 287,7 см2/рослину за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га. У сорту Крупинка найбільшу кількість виповнених зерен отримали за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га на гербіцидному фоні при внесенні N30Р45К45 N15 в підживлення на ІХ етапі органогенезу 89,0 шт./рослину, що перевищує контроль на 34,8 % з його масою 2,55 г, а за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га максимальна їх кількість становила 86,0 шт./рослину, що на 43,3 % перевищує контроль і маса цього зерна становить 2,47 г.Максимальний відсоток збереження рослин відмічається на фоні внесення гербіциду луварам при внесенні N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу і у сорту Крупинка становить 95 % за норми висівання 3,5 млн шт./га схожих насінин, у індетермінантного сорту Антарія 93 % за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га. Внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу сприяє формуванню максимальної площі листової поверхні однієї рослини за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га у сорту Крупинка (287,7 см2/рослину), у сорту Антарія (264,4 см2/рослину). Сорт Крупинка максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу (9,1 г/м2 за добу) має за внесення мінеральних добрив у дозі N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу з нормою висівання насіння 3,5 млн шт./га. Рівень мінерального живлення значно впливає на структурні складові врожаю: за удобрення N30P45K45 та N15 в підживлення на IX етапі органогенезу при внесенні гербіциду за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га маса однієї рослини становить 6,78 ґ, на фоні гербіциду без добрив - 4,49, кількість виповненого зерна з однієї рослини зростає з 60,0 шт. до 86,0, а маса цього зерна з 1,65 г до 2,47. Аналогічно зростає маса 1000 зерен і складає 29,2 ґ сорту Крупинка, а в сорту Антарія - 28,7 г при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу За аналогічного удобрення отримали зерно з найвищим показником вмісту жиру - 3,30 % у сорту Антарія і 3,10 % в сорту Крупинка та з вмістом білка 12,4 % у обох сортів.
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановлені закономірностей дії технологічних прийомів на формування елементів продуктивності сортів гречки з різною архітектонікою стебла та удосконаленні елементів технології її вирощування в Лісостепу, яка вирішена шляхом поєднання норм висівання насіння, системи удобрення та застосування гербіциду з метою збільшення виробництва якісного зерна й підвищення медопродуктивності культури.
Максимальний відсоток збереження рослин відмічається на фоні внесення гербіциду луварам при внесенні N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу і у сорту Крупинка становить 95 % за норми висівання 3,5 млн шт./га схожих насінин, у індетермінантного сорту Антарія 93 % за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га.
Внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу сприяє формуванню максимальної площі листової поверхні однієї рослини за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га у сорту Крупинка (287,7 см2/рослину), у сорту Антарія (264,4 см2/рослину).
Максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу (9,2 г/м2 за добу) у сорту Антарія формується при внесенні N45P45K45 за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га. Сорт Крупинка максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу (9,1 г/м2 за добу) має за внесення мінеральних добрив у дозі N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу з нормою висівання насіння 3,5 млн шт./га.
Суха речовина найбільш інтенсивно нагромаджується у фазу два листочки - бутонізація за внесення мінеральних добрив у дозі N45Р45К45, а починаючи із фази цвітіння при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу. Вищі прирости сухої речовини обох сортів спостерігаються за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га у фазу дозрівання за вище названої дози удобрення і даний показник сорту Крупинка на 28,6 % більший, ніж сорту Антарія. Застосування ґрунтового гербіциду луварам у нормі 1,2 л/га до сходів гречки сприяє поліпшенню фітосанітарного стану сортів Крупинка та Антарія. Відсоток бурянів, що загинули від гербіциду в посівах гречки сорту Крупинка сягає 29,4 %, у сорту Антарія 28,7 %.
Вміст основних елементів живлення (азот, фосфор, калій) в рослинах гречки був вищим на удобрених варіантах. Внесення мінеральних добрив у нормі N75P50K125 і N30P45K45 та N15 в підживлення на IX етапі органогенезу підвищує вміст елементів живлення в рослинах порівняно з N45P45K45. Норми висівання насіння не мають істотного впливу на вміст азоту, фосфору та калію в рослинах гречки сортів Крупинка та Антарія.
Рівень мінерального живлення значно впливає на структурні складові врожаю: за удобрення N30P45K45 та N15 в підживлення на IX етапі органогенезу при внесенні гербіциду за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га маса однієї рослини становить 6,78 ґ, на фоні гербіциду без добрив - 4,49, кількість виповненого зерна з однієї рослини зростає з 60,0 шт. до 86,0, а маса цього зерна з 1,65 г до 2,47. У сорту Антарія при внесенні даної дози мінеральних добрив кількість виповненого зерна зростає від 64,0 до 94,0 шт. за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га на гербіцидному фоні.
При вирощуванні гречки сорту Крупинка частка впливу факторів у формуванні врожаю зерна в середньому становить: “мінеральні добрива” - 18,1 %, “норма висівання насіння” - 4,2 %, “гербіцид” - 3,3 %, “рік” 73,8 %. Для сорту Антарія ці показники знаходилися на рівні відповідно 26,2 %; 5,8, 3,2 % і 63,8 %. Найвища урожайність зерна забезпечується при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу на фоні гербіциду - у сорту Крупинка 2,58 т/га за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га, у сорту Антарія 2,75 т/га за 2,5 млн шт./га.
Технологічні властивості зерна сортів гречки Крупинка і Антарія зростають пропорційно збільшенню доз мінеральних добрив та проведенню підживлення азотом на ІХ етапі органогенезу. Застосування N75P50K125 забезпечує отримання натури зерна сорту Крупинка - 590 г/л за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га, у сорту Антарія - 598 г/л за 3,5 млн шт./га. Аналогічно зростає маса 1000 зерен і складає 29,2 ґ сорту Крупинка, а в сорту Антарія - 28,7 г при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу За аналогічного удобрення отримали зерно з найвищим показником вмісту жиру - 3,30 % у сорту Антарія і 3,10 % в сорту Крупинка та з вмістом білка 12,4 % у обох сортів.
Вищою нектаро- та медопродуктивністю відзначилися рослини гречки сорту Антарія на безгербіцидному фоні - 6,04 мг/100 квіток, що відповідає максимально можливій нектаропродуктивності посівів - 103,3 кг/га цукрів та медопродуктивності - 129,1 кг/га. Внесення досходового гербіциду луварам в посівах сорту Крупинка забезпечує збільшення медопродуктивності на 6,3 %.
Найвищий умовно чистий прибуток (2342 грн/га) сорту Антарія забезпечує внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 N15 в підживлення рослин на IX етапі органогенезу на фоні внесення гербіциду за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га при собівартості продукції 372,5 грн/т і рентабельності 229 %, у сорту Крупинка за норми висівання 3,5 млн шт./га - 2124 грн/га при собівартості 1 т зерна 424,9 грн/т та рентабельності 179 %. Внесення N75P50K125 на фоні гербіциду підвищує собівартість у сорту Антарія до 518,2 грн/т, у сорту Крупинка до 566,4 грн/т і знижує рентабельність відповідно до 132 і 112 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
В умовах північного Лісостепу України на сірих лісових ґрунтах для отримання врожаю зерна гречки 2,7-2,8 т/га та медопродуктивності 100-129 кг/га господарствам різних форм власності рекомендується за широкорядного способу сівби (ширина міжрядь 45 см) для сортів типу Антарія (із звичайним типом росту стебла) норма висівання насіння 2,5 млн шт./га, для сортів з детермінантним типом росту стебла типу Крупинка норма висівання насіння 3,5 млн шт./га та внесення N30 P45 K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу з використанням засобу захисту рослин від бурянів (луварам, в.р.к. 1,2 л/га).
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Вовкотруб (Дрозд) М.О. Якість зерна гречки залежно від системи удобрення // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 72-76.
Драган М.І., Грищенко Р.Є., Любчич О.Г., Вовкотруб М.О. Особливості технологій вирощування крупяних культур // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Вип. 2-3. - С. 3-6.
Вовкотруб М.О., Грищенко Р.Є. Вміст основних елементів живлення в рослинах гречки залежно від системи удобрення // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Землеробство". - К., 2004. - Вип. 76. - С. 101-105.
Вовкотруб М.О. Особливості формування урожаю гречки в залежності від рівня інтенсифікації вирощування в умовах північного Лісостепу України // Збірник матеріалів третьої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 17-19 березня 2003 року. - Вінниця, 2003. - С. 76-77.
Вовкотруб М.О. Урожайність сортів гречки залежно від технології вирощування // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених: "Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології" 24-26 листопада 2003 року. - Чабани, 2003. - С. 68-69.
Вовкотруб М.О. Вплив елементів технології вирощування на врожайність різних сортів гречки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених: "Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво" 23-25 листопада 2004 року. - Чабани, 2004. - С. 60-62.