Фізіологічні та морфологічні особливості формування продуктивності сортів гречки Крупинка і Антарія. Аналіз впливу елементів технології вирощування на показники якості зерна гречки. Визначення оптимальної системи удобрення, захисту посівів від бур’янів.
При низкой оригинальности работы "Особливості формування продуктивності гречки залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування в північному Лісостепу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Мета роботи полягає у встановленні особливостей формування продуктивності гречки та удосконаленні технології її вирощування шляхом визначення оптимальної системи удобрення, захисту посівів від бурянів, норми висівання насіння з урахуванням біологічних особливостей рослин гречки для сортів з різною архітектонікою стебла в умовах північного Лісостепу України. У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень: польовий - вивчення взаємодії обєкта дослідження з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; лабораторні: а) вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників формування врожаю зерна гречки; б) хімічний - визначення хімічного складу рослин і зерна та нектаропродуктивності сортів гречки; в) фізичний - визначення показників фізичної якості зерна; математично-статистичні методи для оцінки достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний - встановлення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних елементів технології вирощування. В умовах Лісостепу на сірих лісових ґрунтах виявлено закономірності формування продуктивності сортів гречки з різною архітектонікою стебла Крупинка і Антарія та удосконалена технологія їх вирощування на базі оптимізації норм висівання насіння, доз добрив та строків внесення азоту з урахуванням онтогенетичного розвитку рослин. Рослини гречки сортів Антарія і Крупинка, які вирощені за внесення N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу, у фазі плодоутворення формували максимальну площу листової поверхні відповідно 264,4 см2/рослину та 287,7 см2/рослину за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га. У сорту Крупинка найбільшу кількість виповнених зерен отримали за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га на гербіцидному фоні при внесенні N30Р45К45 N15 в підживлення на ІХ етапі органогенезу 89,0 шт./рослину, що перевищує контроль на 34,8 % з його масою 2,55 г, а за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га максимальна їх кількість становила 86,0 шт./рослину, що на 43,3 % перевищує контроль і маса цього зерна становить 2,47 г.Максимальний відсоток збереження рослин відмічається на фоні внесення гербіциду луварам при внесенні N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу і у сорту Крупинка становить 95 % за норми висівання 3,5 млн шт./га схожих насінин, у індетермінантного сорту Антарія 93 % за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га. Внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу сприяє формуванню максимальної площі листової поверхні однієї рослини за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га у сорту Крупинка (287,7 см2/рослину), у сорту Антарія (264,4 см2/рослину). Сорт Крупинка максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу (9,1 г/м2 за добу) має за внесення мінеральних добрив у дозі N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу з нормою висівання насіння 3,5 млн шт./га. Рівень мінерального живлення значно впливає на структурні складові врожаю: за удобрення N30P45K45 та N15 в підживлення на IX етапі органогенезу при внесенні гербіциду за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га маса однієї рослини становить 6,78 ґ, на фоні гербіциду без добрив - 4,49, кількість виповненого зерна з однієї рослини зростає з 60,0 шт. до 86,0, а маса цього зерна з 1,65 г до 2,47. Аналогічно зростає маса 1000 зерен і складає 29,2 ґ сорту Крупинка, а в сорту Антарія - 28,7 г при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу За аналогічного удобрення отримали зерно з найвищим показником вмісту жиру - 3,30 % у сорту Антарія і 3,10 % в сорту Крупинка та з вмістом білка 12,4 % у обох сортів.
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановлені закономірностей дії технологічних прийомів на формування елементів продуктивності сортів гречки з різною архітектонікою стебла та удосконаленні елементів технології її вирощування в Лісостепу, яка вирішена шляхом поєднання норм висівання насіння, системи удобрення та застосування гербіциду з метою збільшення виробництва якісного зерна й підвищення медопродуктивності культури.
Максимальний відсоток збереження рослин відмічається на фоні внесення гербіциду луварам при внесенні N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу і у сорту Крупинка становить 95 % за норми висівання 3,5 млн шт./га схожих насінин, у індетермінантного сорту Антарія 93 % за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га.
Внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу сприяє формуванню максимальної площі листової поверхні однієї рослини за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га у сорту Крупинка (287,7 см2/рослину), у сорту Антарія (264,4 см2/рослину).
Максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу (9,2 г/м2 за добу) у сорту Антарія формується при внесенні N45P45K45 за норми висівання насіння 1,5 млн шт./га. Сорт Крупинка максимальний показник чистої продуктивності фотосинтезу (9,1 г/м2 за добу) має за внесення мінеральних добрив у дозі N30Р45К45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу з нормою висівання насіння 3,5 млн шт./га.
Суха речовина найбільш інтенсивно нагромаджується у фазу два листочки - бутонізація за внесення мінеральних добрив у дозі N45Р45К45, а починаючи із фази цвітіння при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу. Вищі прирости сухої речовини обох сортів спостерігаються за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га у фазу дозрівання за вище названої дози удобрення і даний показник сорту Крупинка на 28,6 % більший, ніж сорту Антарія. Застосування ґрунтового гербіциду луварам у нормі 1,2 л/га до сходів гречки сприяє поліпшенню фітосанітарного стану сортів Крупинка та Антарія. Відсоток бурянів, що загинули від гербіциду в посівах гречки сорту Крупинка сягає 29,4 %, у сорту Антарія 28,7 %.
Вміст основних елементів живлення (азот, фосфор, калій) в рослинах гречки був вищим на удобрених варіантах. Внесення мінеральних добрив у нормі N75P50K125 і N30P45K45 та N15 в підживлення на IX етапі органогенезу підвищує вміст елементів живлення в рослинах порівняно з N45P45K45. Норми висівання насіння не мають істотного впливу на вміст азоту, фосфору та калію в рослинах гречки сортів Крупинка та Антарія.
Рівень мінерального живлення значно впливає на структурні складові врожаю: за удобрення N30P45K45 та N15 в підживлення на IX етапі органогенезу при внесенні гербіциду за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га маса однієї рослини становить 6,78 ґ, на фоні гербіциду без добрив - 4,49, кількість виповненого зерна з однієї рослини зростає з 60,0 шт. до 86,0, а маса цього зерна з 1,65 г до 2,47. У сорту Антарія при внесенні даної дози мінеральних добрив кількість виповненого зерна зростає від 64,0 до 94,0 шт. за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га на гербіцидному фоні.
При вирощуванні гречки сорту Крупинка частка впливу факторів у формуванні врожаю зерна в середньому становить: “мінеральні добрива” - 18,1 %, “норма висівання насіння” - 4,2 %, “гербіцид” - 3,3 %, “рік” 73,8 %. Для сорту Антарія ці показники знаходилися на рівні відповідно 26,2 %; 5,8, 3,2 % і 63,8 %. Найвища урожайність зерна забезпечується при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу на фоні гербіциду - у сорту Крупинка 2,58 т/га за норми висівання насіння 3,5 млн шт./га, у сорту Антарія 2,75 т/га за 2,5 млн шт./га.
Технологічні властивості зерна сортів гречки Крупинка і Антарія зростають пропорційно збільшенню доз мінеральних добрив та проведенню підживлення азотом на ІХ етапі органогенезу. Застосування N75P50K125 забезпечує отримання натури зерна сорту Крупинка - 590 г/л за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га, у сорту Антарія - 598 г/л за 3,5 млн шт./га. Аналогічно зростає маса 1000 зерен і складає 29,2 ґ сорту Крупинка, а в сорту Антарія - 28,7 г при внесенні N30P45K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу За аналогічного удобрення отримали зерно з найвищим показником вмісту жиру - 3,30 % у сорту Антарія і 3,10 % в сорту Крупинка та з вмістом білка 12,4 % у обох сортів.
Вищою нектаро- та медопродуктивністю відзначилися рослини гречки сорту Антарія на безгербіцидному фоні - 6,04 мг/100 квіток, що відповідає максимально можливій нектаропродуктивності посівів - 103,3 кг/га цукрів та медопродуктивності - 129,1 кг/га. Внесення досходового гербіциду луварам в посівах сорту Крупинка забезпечує збільшення медопродуктивності на 6,3 %.
Найвищий умовно чистий прибуток (2342 грн/га) сорту Антарія забезпечує внесення мінеральних добрив у дозі N30P45K45 N15 в підживлення рослин на IX етапі органогенезу на фоні внесення гербіциду за норми висівання насіння 2,5 млн шт./га при собівартості продукції 372,5 грн/т і рентабельності 229 %, у сорту Крупинка за норми висівання 3,5 млн шт./га - 2124 грн/га при собівартості 1 т зерна 424,9 грн/т та рентабельності 179 %. Внесення N75P50K125 на фоні гербіциду підвищує собівартість у сорту Антарія до 518,2 грн/т, у сорту Крупинка до 566,4 грн/т і знижує рентабельність відповідно до 132 і 112 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
В умовах північного Лісостепу України на сірих лісових ґрунтах для отримання врожаю зерна гречки 2,7-2,8 т/га та медопродуктивності 100-129 кг/га господарствам різних форм власності рекомендується за широкорядного способу сівби (ширина міжрядь 45 см) для сортів типу Антарія (із звичайним типом росту стебла) норма висівання насіння 2,5 млн шт./га, для сортів з детермінантним типом росту стебла типу Крупинка норма висівання насіння 3,5 млн шт./га та внесення N30 P45 K45 N15 в підживлення на IX етапі органогенезу з використанням засобу захисту рослин від бурянів (луварам, в.р.к. 1,2 л/га).
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Вовкотруб (Дрозд) М.О. Якість зерна гречки залежно від системи удобрення // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 72-76.
Драган М.І., Грищенко Р.Є., Любчич О.Г., Вовкотруб М.О. Особливості технологій вирощування крупяних культур // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К., 2004. - Вип. 2-3. - С. 3-6.
Вовкотруб М.О., Грищенко Р.Є. Вміст основних елементів живлення в рослинах гречки залежно від системи удобрення // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Землеробство". - К., 2004. - Вип. 76. - С. 101-105.
Вовкотруб М.О. Особливості формування урожаю гречки в залежності від рівня інтенсифікації вирощування в умовах північного Лісостепу України // Збірник матеріалів третьої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” 17-19 березня 2003 року. - Вінниця, 2003. - С. 76-77.
Вовкотруб М.О. Урожайність сортів гречки залежно від технології вирощування // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених: "Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології" 24-26 листопада 2003 року. - Чабани, 2003. - С. 68-69.
Вовкотруб М.О. Вплив елементів технології вирощування на врожайність різних сортів гречки // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених: "Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво" 23-25 листопада 2004 року. - Чабани, 2004. - С. 60-62.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
