Особливості формування функціональної графічної грамотності у майбутніх учителів технології - Статья

Тенденції модернізації професійної підготовки вчителів технології, процеси технологізації вимагають ґрунтовного оновлення технологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки, внесення якісних змін у науково-дослідну роботу, виробничу і педагогічну практики, навчально-методичне забезпечення самостійної роботи майбутніх учителів. На основі цього необхідним є забезпечення достатнього обсягу графічних знань й умінь, будь-який розвиток прийомів розумової діяльності з добре розвиненим просторовим мисленням, а також теоретичним мисленням високого рівня, що є основою функціональної графічної грамотності та професійно значущим елементом моделі сучасного вчителя технології. Здійснюючи аналіз проблеми формування функціональної графічної грамотності майбутнього вчителя технології, звернемося до характеристики понять “графіка” і “грамотність”. Поняття “графіка, від слова “графа”, риска на папері, що розділяє його на стовпці, смуги або клітини... Графічний, креслярський, нарисний...” [4] тлумачиться в основному як: вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині тощо, олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відтиснутий на папері зі спеціально приготовленої форми, твори цього мистецтва [2]; як мистецтво зображення предметів лініями і штрихами, без барв, а також витвори цього мистецтва [7]; графічна подача інформації, що здійснюється людиною.

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего образования / О. А. Абдуллина ; [для педагог. спец. вузов. - 2-е изд., перераб. и доп]. - М. : Просвещение, 1990. - 141 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Г. Бусел]. - К. : Ірпень : ВТФ “Перун”, 2004. - 1440 с.

3. Вопросы совершенствования графической подготовки инженера-педагога : сб. научн. трудов. - Свердловск : Свердл. инж.-пед. ин-т, 1988. - 120 с.

4. Толковый словарь живого великорусского языка / [авт.-уклад. В. И. Даль]. - М. : Рус. язык, 1989. - Т. 1. - 699 с.

5. Кононtrial И. А. Формирование графических умений и навыков у будущих учителей в педвузе : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / И. А. Кононыхина - М., 1999. - 131 с.

72

Бердянський державний педагогічний університет

6. Лагунова М. В. Современные подходы к формированию графической культуры студентов в технических учебных заведениях. (Практ. аспект) : монография / М. В. Лагунова. - Н. Новгород : Волж. гос. инженер.-пед. акад., 2001. - 250 с.

7. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : 80000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. - 22-е изд. - М. : Рус. яз., 1992. - 921 с.

8. Павлова А. А. Методические основы графической подготовки учителя труда и общетехнических дисциплин : дис. … доктора. пед. наук : 13.00.02 / А. А. Павлова. - М., 1992. - 336 с.

9. Павлова Л. В. Активизация учебно-познавательной деятельности студентов технического вуза с использованием занимательных заданий поинженерной и компьютерной графике : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Л. В. Павлова. - М., 2003. - 234 с.

10. Перминова Л. М. Теоретические основы конструирования содержания школьного образования : дис. … доктора пед. наук : 13.00.02 / Л. М. Перминова. - М., 1995. - 436 с.

11. Российская педагогическая энциклопедия. - М. : Научн. изд. Большая Российская энциклопедия, 1993. - 270 с.

УДК 371.32:808.53(048)

Н. О. Вєнцева, кандидат педагогічних наук, доцент (Бердянський державний педагогічний університет)

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОНЯТЬ УЧНЯМИ 7-Х КЛАСІВ

Постановка проблеми. Вивчення історії вшколі допомагаєучнямвиробити правильний підхід до аналізу історичних явищ минулого і сучасного, озброює їх науковим розумінням основнихзакономірностей суспільногорозвитку, ознайомлює з багатовіковою спадщиною людської культури. Набути справді наукових знань про окремі історичні події, явища, процеси-означаєоволодітисистемою понять увсіхїх взаємозвязках та відношеннях. Засвоєння історичних понять учнями 7-го класу загальноосвітньої школи дозволяє не лише навчати, але й розвивати мислення школярів, аналізувати, порівнювати, синтезувати, класифікувати і врешті-решт узагальнювати історичні факти. Правильне застосування понять учнями дає можливість підвищити якість знань: їх міцність (повноту, тривалість, легкість і безпомилковість відтворення); глибину (кількість усвідомлених суттєвих звязків і відношень у знаннях) та системність (усвідомлення певного обєкта у цілому з усіма йогоелементамийвзаємозвязками).

Аналіз досліджень і публікацій. У дослідженні проблеми засвоєння понять на уроках історії виокремлюється три етапи. Перший починається із другої половини 30-х і завершується 60-ми роками ХХ ст. У цей період учені-методисти розпочинаютьдослідженняпитаньформуванняісторичнихпонятьушколярів, 73