Особливості формування етологічних і продуктивних властивостей худоби української червоної молочної породи - Автореферат

Здійснення контролю за біологічними процесами лежить в основі всіх технологічних елементів виробництва продукції тваринництва. Порода потребує наукового обґрунтування та можливого удосконалення як за основними селекційними ознаками, так і технологічними, що дасть можливість використовувати тварин для одержання молочної продуктивності на інтенсивній основі. Метою роботи було визначення особливостей формування етологічних і продуктивних властивостей у худоби української червоної молочної породи та встановлення впливу технологічних умов і поведінкових факторів на рівень молочної продуктивності, а також встановлення зміни поведінкової реакції дослідних тварин за різних способів утримання. На підставі проведених досліджень виявлено можливість збільшення виробництва молока і підвищення рівня продуктивності за рахунок використання тварин стійкого і врівноваженого типів стресостійкості та зменшення впливу негативних факторів середовища при організації технологічних процесів. Результати досліджень використовуються в навчальному процесі з підготовки технологів виробництва і переробки продукції тваринництва під час викладання дисциплін «Технологія виробництва молока», «Технологія виробництва продукції тваринництва», «Технологія переробки продукції тваринництва» в Миколаївському державному аграрному університеті.Тварини, які розподілилися до 3 % нестійкого типу за вмістом жиру (ІНС=2,09-2,21) характеризуються за білком граничними значеннями врівноваженого типу (ІНС=1,96-1,99), що вказує на високу вірогідність можливого зміщення їх до групи потенційно слабких (рис. Встановлено, що корови безпривязно-боксового способу утримання за індексом нервової системи розподілилися до стійкого (17 %) і врівноваженого (83 %) типів. На відміну від привязного утримання, тварини безпривязно-боксового утримання мають менші значення індексу нервової системи в первісток врівноваженого типу стресостійкості. У результаті порівняльного аналізу було встановлено відмінності за рівнем прояву продуктивних ознак у корів залежно від типу їх стресостійкості та способу утримання. Порівняльним аналізом показників молочної продуктивності корів різних типів стресостійкості і способу утримання встановлено, що за величиною надою і кількістю молочного жиру перевагу мають тварини стійкого та врівноваженого типів за привязного утримання.Дослідженнями доведено, що особливості життєвих проявів худоби української червоної молочної породи як у ранньому віці, так і в період продуктивного використання обумовлені адаптивною силою особин, залежать від статі, а визначеність типів стресостійкості молочної худоби дає можливість передбачити вірогідний розподіл тварин на поведінкові групи, врахувати рівень фактору впливу стресостійкості на продуктивні ознаки і відповідно наблизитись до створення сприятливих умов технологічного середовища. За розподілом корів на типи стресостійкості доведено, що тварини привязного утримання за вмістом жиру увійшли до нестійкого типу 3 % границі, стійкого - 28 % і врівноваженого - 69 %, а корови безпривязно-боксового утримання розподілилися до стійкого типу 17 % і врівноваженого - 83 %. Для інтенсивної технології виробництва найбільш бажаним є стійкий тип, який характеризується показниками ІНС в межах від 0,79 до 0,98 при значенні коефіцієнта варіації 16,8-19,2 % за вмістом жиру і 0,79-0,99 (Cv=11,6-14,6 %) за вмістом білка. Установлено, що корови-первістки стійкого і врівноваженого типу стресостійкості за привязного способу утримання проявили більш високу продуктивність порівняно зі своїми ровесницями, які утримувались за умов безпривязно-боксового способу. Під час проведення хронометражних спостережень за поведінкою корів встановлено, що за привязного способу утримання тварини витрачають в середньому 37,13 % часу доби на відпочинок лежачи, на споживання корму-16,13 %, стоять - 45,56 % і 1,18 % часу доби вони пють воду, тоді як за безпривязно-боксового способу утримання корови протягом доби на відпочинок лежачи витрачають 34,49 % часу, на споживання кормосуміші, яку роздають один раз на добу - 13,91 %, на переходи, відпочинок та жуйку стоячи - 46,54 % і на споживання води із групових поїлок - 0,97 % часу доби.

Характеристика етологічних показників телят. Етологія тварин на ранніх стадіях онтогенезу є важливою і в сучасних умовах встановлення вітальності телят дозволяє виділяти особин різних за життєздатністю. Визначено середні показники поведінкової реакції телят досліджуваних груп (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика поведінки новонароджених телят, Показник Стать телят бички (n=10) телички (n=10)

Строк підйому голови, хв. 2,95 ± 0,201 3,16 ± 0,310

Час до першої спроби встати, хв. 5,15 ± 0,633 5,52 ± 0,611

Адаптація до умов гравітації, бал. 3,43 ± 0,212 3,83 ± 0,213

Реакція на екзогенні подразники і оточуюче середовище, бал. 3,48 ± 0,160 4,10 ± 0,220

Прояв смоктального рефлексу, бал. 3,80 ± 0,471 3,95 ± 0,260

Встановлено, що за середніми показниками телички переважають бугайців. Так, строк підйому голови в бугайців був нижчим, ніж у теличок відповідно на 0,21 хв. (Р0,95). За іншими показниками, які вивчалися, також встановлена різниця, але вона не вірогідна (Р<0,95). Хоча бугайці і переважають теличок за строком прояву перших показників адаптації, але поступаються їм комплексною бальною оцінкою за рефлекторними показниками.

Динаміка етологічних показників (рис. 2) відображає статеві відмінності їх прояву в особин різної статі.

Рис. 2 Прояв етологічних показників особин різної статі

Зясовано, що початкові життєві прояви худоби, як ранні характеристики їх життєвої сили, підлягають дослідженню, вказують на адаптивну силу особин і залежать від статі, оскільки стать є визначальною у формуванні та становленні організму.

Характеристика розподілу корів-первісток за типами стресостійкості.

Установлено, що мінливість показників молочної продуктивності є критерієм стійкості тварин до зміни умов технологічного середовища.

Аналіз лабораторних даних повторних визначень показників жиру і білка в різних пробах та порціях молока показав, що мінливість жиру протягом доби і навіть конкретного періоду в кілька разів більша ніж білка.

Так, тварини привязного утримання за вмістом жиру увійшли до нестійкого типу 3 % границі, стійкого - 28 % і врівноваженого - 69 %. Тварини, які розподілилися до 3 % нестійкого типу за вмістом жиру (ІНС=2,09-2,21) характеризуються за білком граничними значеннями врівноваженого типу (ІНС=1,96-1,99), що вказує на високу вірогідність можливого зміщення їх до групи потенційно слабких (рис. 3).

Для інтенсивної технології виробництва найбільш бажаним є стійкий тип, який характеризується показниками ІНС в межах від 0,79 до 0,98 при значенні коефіцієнта варіації 16,8-19,2 % за вмістом жиру і 0,79-0,99 (Cv=11,6-14,6 %) за вмістом білка. Щодо врівноваженого типу, то значення індексу складає 1,13-1,77 при значно більшій мінливості (Cv=16,6-22,3 %) за обома показниками.

Рис. 3 Тип стресостійкості за мінливістю вмісту жиру в корів привязного утримання

Встановлено, що корови безпривязно-боксового способу утримання за індексом нервової системи розподілилися до стійкого (17 %) і врівноваженого (83 %) типів. На відміну від привязного утримання тварин нестійкого типу не виявлено (рис. 4).

Рис. 4 Тип стресостійкості за мінливістю вмісту жиру в корів безпривязно-боксового утримання

На відміну від привязного утримання, тварини безпривязно-боксового утримання мають менші значення індексу нервової системи в первісток врівноваженого типу стресостійкості.

Визначеність типів стресостійкості молочної худоби дає можливість передбачити вірогідний розподіл тварин на поведінкові групи, врахувати рівень фактору впливу стресостійкості на продуктивні ознаки і відповідно наблизитись до створення сприятливих умов технологічного середовища.

Показники живої маси та екстерєрні ознаки дослідних тварин. Молодняк стійкого типу стресостійкості за показниками живої маси переважає телиць нестійкого типу. Різниця в окремі вікові періоди склала: при народженні - 1,9 кг (Р>0,99) і у віці осіменіння - 10,9 кг (Р>0,99).

За основними промірами екстерєру первістки стійкого типу привязного утримання переважають первісток нестійкого типу за винятком проміру ширини грудей за лопатками та обхвату пястка. У цілому різниця між промірами є незначною. Первістки безпривязного утримання характеризуються дещо вищими значеннями промірів висоти в холці, глибини і ширини грудей.

За індексами будови тіла тварини стійкого типу мали вищий індекс довгоногості, що характерно для корів молочного типу, а тварини врівноваженого типу стресостійкості мали вищі індекси формату, тазогрудний та індекс компактності, що притаманно мясному типу худоби. У той же час за індексом формату первістки стійкого типу привязного утримання переважають первісток нестійкого, різниця вірогідна (Р>0,95).

Показники молочної продуктивності корів різного типу стресостійкості. У результаті порівняльного аналізу було встановлено відмінності за рівнем прояву продуктивних ознак у корів залежно від типу їх стресостійкості та способу утримання.

Порівняльним аналізом показників молочної продуктивності корів різних типів стресостійкості і способу утримання встановлено, що за величиною надою і кількістю молочного жиру перевагу мають тварини стійкого та врівноваженого типів за привязного утримання.

Оскільки нестійкий тип тварин є небажаним, то інтенсивністю відбору передбачено його елімінацію. У корів нестійкого типу молочна продуктивність значно нижче порівняно з стійким і врівноваженим типами стресостійкості. Різниця відповідно склала 2092 кг (P>0,99) і 1969 кг (P>0,999) молока (табл. 2).

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів різних типів стресостійкості, розподілених за вмістом жиру, S

Тип стресостійкості корів Спосіб утримання n Показник молочної продуктивності надій, кг жир, % жир, кг

Стійкий п 17 5481 ± 274,6** 3,77 ± 0,036 207 ± 9,4* б/п 5 4104 ± 497,3 3,78 ± 0,074 155 ± 17,9

Врівноважений п 41 5358 ± 176,7*** 3,79 ± 0,017 203 ± 6,3*** б/п 25 4247 ± 191,4 3,82 ± 0,017 162 ± 7,0

Нестійкий п 2 3389 ± 1122,9 3,70 ± 0,071 125 ± 44,0 б/п - - - -

У середньому по групі ? 90 4959 ± 127,0 3,79 ± 0,012 188 ± 4,6

Рівень продуктивності тварин за безпривязно-боксового способу утримання нижчий ніж привязного, що підтверджується значеннями надою корів стійкого і врівноваженого типів стресостійкості, тоді як нестійкий тип в групі корів безпривязно-боксового утримання взагалі відсутній. Це пояснюватися реалізацією більш жорсткого, спрямованого відбору первісток на придатність до машинного доїння.

Необхідно відмітити, що поряд з вмістом жиру в молоці білок залишається важливим якісним показником його складу і в звязку з цим, нами була проведена спроба розподілу корів на вищевказані типи не лише за жиром, але і за вмістом білка в молоці (табл. 3).

Таблиця 3

Молочна продуктивність корів різних типів стресостійкості, розподілених за вмістом білка, S

Тип стресостійкості корів Спосіб утримання n Показник молочної продуктивності надій жир, % жир, кг

Стійкий п 35 5253 ± 169,6 3,82 ± 0,012 201 ± 6,4* б/п 2 4859 ± 185,3 3,86 ± 0,086 187 ± 3,0

Врівноважений п 25 5431 ± 279,5*** 3,73 ± 0,031 202 ± 9,5*** б/п 28 4178 ± 182,4 3,81 ± 0,018 159 ± 6,6

Нестійкий п - - - - б/п - - - -

У середньому по групі ? 90 4959 ± 127,0 3,79 ± 0,012 188 ± 4,6

Встановлено, що в межах кожного типу відбувся перерозподіл особин, і найбільш помітна перевага характерна для стійкого типу за умов привязного утримання. Проте, це не вплинуло на рівень молочності, так як величина надою залишилася в межах, близьких до значень, встановлених при розподіленні корів на типи за вмістом жиру. Разом з тим більшість тварин, яка відносилась попередньо (розподіл за жиром) до врівноваженого типу, розподілилась до стійкого типу за вмістом білка. Ця тенденція пояснюється меншою мінливістю вмісту білка порівняно із мінливістю вмісту жиру. Білок молока більш стабілізована ознака, як на протязі всієї лактації, так і в окремі її періоди, на відміну від молочного жиру.

Характеристика процесу молоковиведення в первісток різних типів стресостійкості. Встановлено, що за основними показниками функціональних властивостей вимені корів-первісток різних типів стресостійкості перевагу мають тварини стійкого і врівноваженого типів. Різниця за тривалістю доїння та інтенсивністю молоковіддачі порівняно з нестійким типом відповідно склала 1,6 хв. (P>0,99) і 0,3 кг/хв. (P>0,95).

Щодо повноти видоювання, то меншою кількістю залишкового молока характеризуються первістки стійкого типу порівняно з коровами врівноваженого і нестійкого типів як при безпривязно-боксовому, так і привязному способах утримання. Крім того, повнота видоювання неоднакова в різних частках вимені, що свідчить про різний обєм залишкового цистернального молока і потенційно вказує на існування різниці та виникнення гальмування молоковиведення з окремих часток.

Індекс вимені в первісток наближається до бажаного значення, але його величина більша у тварин стійкого типу і становить 48 %, а у нестійкого - 38 %.

Особливості формування лактаційних кривих у корів різного типу стресостійкості. Враховуючи особливості корів різних типів стресостійкості, встановлено відмінності щодо характеру зміни молочної продуктивності протягом лактації на підставі лактаційних кривих тварин за різних способів утримання. Так, первістки привязного способу утримання мають кращі показники лактації на відміну від первісток безпривязного утримання.

У корів-первісток привязного утримання сталість лактаційної кривої складає 10,47…12,97 і має більш поступовий спад надою від максимально можливого до мінімального, а в первісток безпривязного, навпаки, сталість становить 8,61…9,25 при різкому зниженні надою.

Первістки стійкого і врівноваженого типів стресостійкості, які утримувались безпривязно-боксово, відрізняються інтенсивним наростанням піку лактації. Максимальний надій в них настає на 1,15 - 1,26 міс. лактації, а за умов привязного утримання максимально можливий рівень надою фіксується на 2,34 - 2,42 міс. лактації й інтенсивність наростання лактації за фактичними надоями до пікового значення довша.

Особливості поведінки корів різних типів стресостійкості під впливом способів утримання. За результатами хронометражних спостережень та попереднього розподілу первісток на типи стресостійкості встановлено, що суттєвої різниці між групами тварин різного типу стресостійкості за етологічними показниками за привязного способу утримання не виявлено. На нашу думку, це обумовлено ритмічністю виконання операційних технологічних процесів годівлі, доїння, внесення підстилки та видалення гною. Дію цих зовнішніх чинників можна характеризувати циклічностю добового режиму тварин (рис. 5).

Рис. 5 Етограма поведінки корів за привязного утримання (n=60)

Під час проведення хронометражних спостережень за поведінкою корів встановлено, що за привязного способу утримання тварини витрачають у середньому 37,13 % часу доби на відпочинок лежачи, на споживання корму -16,13 %, стоять - 45,56 % і 1,18 % часу доби вони пють воду.

За безпривязно-боксового способу утримання корови протягом доби на відпочинок лежачи витрачають 34,49 % часу, на споживання кормосуміші, яку роздають один раз на добу - 13,91 %, на переходи, відпочинок та жуйку стоячи - 46,54 % і на вживання води із групових поїлок - 0,97 % часу доби. Процес жуйки в корів протягом доби, як і тривалість споживання корму, досить короткий і триває лише 3,5 години.

Вплив статевої поведінки на систему відтворення молочної худоби.

Українська червона молочна порода характеризується особливостями статевої поведінки з притаманними рисами її прояву. Особини за ступенем активності розподілились у дві відокремлені групи. Перша група - це тварини з відхиленням піку статевої охоти в межах 6-8 годин та високою активністю і друга з відхиленням від 12 до 16 годин із середньою активністю, але серед тварин першої групи більшість таких, які осіменялись і запліднились з першого-другого разу, а другої групи двічі й більше разів при подовженому сервіс-періоді та проблемами за минулий сервіс-період.

Корови української червоної молочної породи характеризуються плодючістю, скороченою тривалістю сервіс- і міжотельного періодів.

Виявлення статевої охоти в корів слід проводити із застосуванням комплексних заходів спостереження. Встановлено, що в корів, яких осіменяли в активну фазу піку статевої охоти, стовідсотково відбувалося запліднення. Затримка часу обслуговування тварин погіршує якість осіменіння і збільшує вірогідність прояву низької, прихованої активності в наступну охоту.

Факторіальний аналіз ознак молочної продуктивності. На підставі дисперсійного аналізу нерівномірних комплексів встановлено частку впливу способу утримання і стресостійкості на продуктивні показники тварин української червоної молочної породи (табл. 4).

Таблиця 4

Характеристика впливу факторів на продуктивність корів української червоної молочної породи

Фактор впливу Частка впливу (%) на надій вміст жиру вміст білка жирномолочність

Спосіб утримання 35,6* 0,9 1,8 36,4*

Тип стресостійкості 11,4** 3,7 0,2 13,2**

Залишкова мінливість 53,0 95,3 98,0 50,4

Характерно, що в загальній мінливості надою частка впливу способу утримання складає 35,6 % (Р>0,95) і стресостійкості 11,4 % (Р>0,99).

Економічне обґрунтування проведених досліджень. В економічному відношенні для виробництва молока перевагу мають тварини стійкого і врівноваженого типів стресостійкості. У межах груп подібного способу утримання, але різного типу стресостійкості величина надою складає 5481 і 5358 кг молока Це дозволяє одержувати прибуток у середньому на одну голову відповідно 284,05 і 224,58 грн.1. Дослідженнями доведено, що особливості життєвих проявів худоби української червоної молочної породи як у ранньому віці, так і в період продуктивного використання обумовлені адаптивною силою особин, залежать від статі, а визначеність типів стресостійкості молочної худоби дає можливість передбачити вірогідний розподіл тварин на поведінкові групи, врахувати рівень фактору впливу стресостійкості на продуктивні ознаки і відповідно наблизитись до створення сприятливих умов технологічного середовища.

2. За розподілом корів на типи стресостійкості доведено, що тварини привязного утримання за вмістом жиру увійшли до нестійкого типу 3 % границі, стійкого - 28 % і врівноваженого - 69 %, а корови безпривязно-боксового утримання розподілилися до стійкого типу 17 % і врівноваженого - 83 %. Для інтенсивної технології виробництва найбільш бажаним є стійкий тип, який характеризується показниками ІНС в межах від 0,79 до 0,98 при значенні коефіцієнта варіації 16,8-19,2 % за вмістом жиру і 0,79-0,99 (Cv=11,6-14,6 %) за вмістом білка. Щодо врівноваженого типу, то значення індексу складає 1,13-1,77 при значно більшій мінливості (Cv=16,6-22,3 %) за обома показниками.

3. Установлено, що корови-первістки стійкого і врівноваженого типу стресостійкості за привязного способу утримання проявили більш високу продуктивність порівняно зі своїми ровесницями, які утримувались за умов безпривязно-боксового способу. Різниця між групами статистично вірогідна і відповідно склала 1377 кг (Р>0,95) і 1111 кг (Р>0,999).

4. Під час проведення хронометражних спостережень за поведінкою корів встановлено, що за привязного способу утримання тварини витрачають в середньому 37,13 % часу доби на відпочинок лежачи, на споживання корму -16,13 %, стоять - 45,56 % і 1,18 % часу доби вони пють воду, тоді як за безпривязно-боксового способу утримання корови протягом доби на відпочинок лежачи витрачають 34,49 % часу, на споживання кормосуміші, яку роздають один раз на добу - 13,91 %, на переходи, відпочинок та жуйку стоячи - 46,54 % і на споживання води із групових поїлок - 0,97 % часу доби. Тварини стійкого типу привязного утримання за тривалістю жуйки лежачи переважають корів безпривязно-боксового утримання. Різниця в часі склала 23,18 хв. (Р>0,95).

5. Доведено, що корови української червоної молочної породи характеризуються плодючістю, скороченою тривалістю сервіс- і міжотельного періодів. Для виявлення статевої охоти в корів слід застосовувати комплексні засоби спостереження. Встановлено, що в корів, яких осіменяли в активну фазу піку статевої охоти стовідсотково відбувалося запліднення.

6. За основними показниками функціональних властивостей вимені корів-первісток різних типів стресостійкості перевагу мають тварини стійкого і врівноваженого типів. Різниця за тривалістю доїння та інтенсивністю молоковіддачі порівняно з нестійким типом відповідно склала 1,6 хв. (P>0,99) і 0,3 кг/хв. (P>0,95).

7. Встановлено, що інтенсивність наростання піку лактації та максимально можливий початковий надій у тварин стійкого і врівноваженого типів стресостійкості, які утримувались безпривязно-боксово припадає на 1,15 - 1,26 міс. лактації, а за умов привязного утримання максимально можливий надій проявляється на 2,34 - 2,42 міс. лактації.

8. Молодняк стійкого типу стресостійкості за показниками живої маси переважає телиць нестійкого типу. Різниця в окремі вікові періоди склала: при народженні - 1,9 кг (Р>0,99) і у віці осіменіння - 10,9 кг (Р>0,99).

9. За індексами будови тіла тварини стійкого типу мали вищий індекс довгоногості, що характерно для корів молочного типу, а тварини врівноваженого типу стресостійкості мали вищі індекси формату, тазогрудний та індекс компактності. У той же час, за індексом формату первістки стійкого типу привязного утримання переважають аналогів нестійкого, різниця вірогідна (Р>0,95). За іншими індексами вірогідної різниці не встановлено, хоча в корів безпривязного утримання значення індексів вищі.

10. Встановлено, що залежно від способу утримання і типу стресостійкості тварини української червоної молочної породи відрізняються за проявом молочної продуктивності. У межах груп однакового типу стресостійкості, але різного способу утримання, величина надою складає: стійкий тип корів і привязне утримання - 5481 кг молока і за умов безпривязного утримання 4104 кг, а в тварин врівноваженого типу відповідно 5358 і 4247 кг. В економічному відношенні для виробництва молока перевагу мають тварини стійкого і врівноваженого типів стресостійкості. Це дозволяє одержувати прибуток у середньому на одну голову відповідно 284,05 і 224,58 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для прискорення відтворення стада великої рогатої худоби проводити попередню оцінку тварин української червоної молочної породи на ранніх стадіях онтогенезу за адаптаційно-поведінковими механізмами, спрямовану на використання лише кращих за життєздатністю особин. У продуктивному віці оцінювати корів української червоної молочної породи за стресостійкістю з урахуванням впливу факторів технологічного середовища, що сприятиме створенню оптимальних умов використання тварин.

1. Цхвітава О. К. Особливості поведінки телят української червоної молочної породи в молозивний період / О.К. Цхвітава, Т.В. Підпала // Вісник Сумського НАУ. № 12. Суми: СНАУ, 2007. С. 73-75 (Дисертантом виконано науково-господарський дослід, біометричну обробку даних та їх аналіз).

2. Цхвітава О. К. Оцінка української червоної молочної худоби за селекційно-генетичними параметрами / О.К. Цхвітава, Т.В. Підпала // Вісник аграрної науки Причорноморя. Вип. 4 (43). Миколаїв: МДАУ, 2007. С. 135-139 (Дисертантом виконано науково-господарський дослід, біометричну обробку даних та їх аналіз).

3. Цхвітава О. К. Вплив статевої поведінки на систему відтворення молочної худоби / О.К. Цхвітава // Таврійський науковий вісник. Херсон: Айлант. 2008. Вип. 62. С. 115?119.

4. Цхвітава О. Нервова діяльність української червоної молочної породи / О. Цхвітава // Тваринництво України. 2009. № 1. С. 27-29.

5. Цхвітава О. К. Молочна продуктивність і стресостійкість корів української червоної молочної породи / О.К. Цхвітава, Т.В. Підпала // Вісник аграрної науки Причорноморя. Вип. 2 (49). Миколаїв: МДАУ, 2009. С. 202-206 (Дисертантом виконано науково-господарський дослід, біометричну обробку даних та їх аналіз).

6. Шкурко Т. Рівень стресостійкості можна врегулювати / Т. Шкурко, О. Цхвітава // Тваринництво України. 2010. № 2. С. 9-12 (Дисертантом виконано науково-господарський дослід, біометричну обробку даних та їх аналіз).

7. Цхвітава О. К. Вплив статі на поведінку телят української червоної молочної породи в ранньому онтогенезі / О.К. Цхвітава // Наукові праці студентів (за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів, організованої і проведеної біолого-технологічним факультетом Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, (7-10 квітня 2008 р.) / Львів. 2008. С. 153.

8. Цхвітава О. К. Поведінка телят української червоної молочної породи в молозивний період / О.К. Цхвітава, Т.В. Підпала // Тези доповідей 19-ої студентської науково-практичної конференції [19 студентська науково-теоретична конференція], (Миколаїв, 28-30 березня 2007 р.) / Миколаїв: МДАУ. 2007. С. 34 (Дисертантом виконано науково-господарський дослід, біометричну обробку даних та їх аналіз).

9. Цхвітава О. К. Етологічна складова є основою технологічності та стійкої продуктивності молочної худоби / О.К. Цхвітава // Тези доповідей Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу (Миколаїв, 9-11 квітня 2008 р.). Миколаїв: МДАУ, 2008. С. 58.

10. Цхвітава О. К. Прогнозування типів вищої нервової діяльності худоби української червоної молочної породи за різних способів утримання / О.К. Цхвітава // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ["Новітні технології скотарства у ХХІ столітті"], (Миколаїв, 4-6 вересня 2008 року) / Миколаїв: КП "Миколаївська обласна друкарня". 2008. С. 76-81.

11. Цхвітава О. К. Залежність відтворення стада молочної худоби від статевої поведінки корів / О.К. Цхвітава // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 105-річчю з дня народження д. с.-г. наук, професора, член-кореспондента ВАСГНІЛ і УААН М.І. Книги. (18-19 вересня, 2008). Харків, 2008. С. 78.

12. Цхвітава О. К. Статева поведінка молочної худоби / О.К. Цхвітава // Матеріали регіональної науково - практичної конференції "Актуальні проблеми розвитку тваринництва на Півдні України" (27-28 листопада, 2008). Херсон: ХДАУ. 2008. С. 50-52.

13. Цхвітава О. К. Спрямоване використання поведінки великої рогатої худоби з метою вдосконалення технології виробництва молока / О.К. Цхвітава // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету (16-18 березня 2010 р.) / Подільський держ. агр.-техн. універс. Камянець-Подільський. 2010. С. 311?312.