Особливості формування адаптаційних реакцій дитячого організму в залежності від віку та біоритмологічного типу - Автореферат

Ці реакції безпосередньо впливають на стан здоровя дитячого організму, проявляючись змінами в структурі циркадних ритмів, зсувом біоритмологічного типу в бік адаптації до добових умов життєдіяльності, перебудовою нейроендокринних механізмів, динамікою змін функцій серцево-судинної системи та функцій зовнішнього дихання, порушенням злагодженості між систолічним та діастолічним тиском крові, що в свою чергу впливає на природне формування адаптаційних реакцій організму. Тому вивчення механізмів формування первинних змін в стані здоровя дітей певної вікової групи протягом періоду навчання в школі зможе допомогти вірно розподілити і використати функціональні можливості організму, скорегувати режим праці та відпочинку з метою підтримки здоровя на належному рівні під час навчання та періоду фізіологічного дозрівання (Апанасенко Г.Л., 1985; Степанова С.И., 1986; Аулик И.В., 1989; Доскин В.А. и др. Вивчення дії факторів навколишнього середовища, які постійно впливають на організм, прагнучи змінити його стан, а також специфічних та неспецифічних механізмів, які попереджають або компенсують зміни в структурі циркадних ритмів сну та пильнування дитячого організму в нових соціальних умовах існування (добова зміна динаміки працездатності), є пріоритетним напрямком фізіологічних, медичних і валеологічних досліджень, спрямованих на збереження здоровя дітей протягом періоду навчання. Виявити рівень фізіологічних функцій (гемодинаміки та зовнішнього дихання) організму у віці 9, 13, 16 та 18 років в залежності від біоритмологічного типу у звязку з антропометричними характеристиками (ростом та масою тіла). Виявлені відмінності при проведенні порівняльної характеристики фізіологічних можливостей (гемодинаміки та зовнішнього дихання) та функціонального стану організму осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами сну та пильнування дозволили виявити зміни в стані здоровя, які є наслідком порушення природного циркадного ритму.Розподіл обстеженої групи за віковими особливостями здійснювався згідно класифікації Фельдштейна та Ананєва: молодший шкільний вік складали особи віком 7-9 років, середній - 10-14 років, старший - 15-16 років. У звязку з тим, що процес фізіологічного становлення організму не закінчується у віці 16 років, подальші дослідження проводилися у групі осіб віком 18 років, яку склали студенти. У всіх обстежених вікових групах виявлено особи з ранковим, аритмічним та вечірнім біоритмологічними типами, але розподіл за біоритмологічними типами змінювався з віком. Виявлені особливості динаміки біоритмологічного типу з віком (вірогідне зменшення кількості учнів ранкового біоритмологічного типу у середньому та старшому шкільному віці) вказує на напругу адаптаційних можливостей організму вже у молодшому шкільному віці (рис.3). Показник життєвої ємності легень у осіб ранкового біоритмологічного типу збільшувався з віком, в той час як у осіб з іншими біоритмологічними типами залишався без змін, що вказувало на зниження функціональної активності кардіореспіраторної системи в осіб ранкового біоритмологічного типу (табл.3).У дисертації надано теоретичне обґрунтування доцільності проведення інтегральної оцінки фізіологічних функцій та функціонального стану дитячого організму, які є індикаторами адаптаційних можливостей організму, в залежності від віку та біоритмологічного типу. Доведено необхідність визначення вікових функціональних особливостей стану організму в залежності від біоритмологічного типу працездатності з метою контролю циркадної періодики фізіологічних функцій організму, яка вказує на стійкість ендогенної компоненти біологічного годинника завдяки взаємодії нервової, ендокринної, імунної та серцево-судинної систем. Існує зміна біоритмологічного типу з віком: відбувалося вірогідне зменшення кількості осіб ранкового біоритмологічного типу в середньому та старшому шкільному віці. Рівень фізіологічних функцій показників гемодинаміки у осіб ранкового біоритмологічного типу у всіх вікових групах не змінювався порівняно з молодшим шкільним віком (ЧСС = 74,75 ± 3,60 ск. Рівень фізіологічних функцій показників зовнішнього дихання в осіб ранкового та аритмічного біоритмологічних типів у молодшому та середньому шкільному віці свідчив про швидкість реагування осіб з ранковим та аритмічним циркадними ритмами активності на фізіологічні та соціальні чинники середовища (ЖЄЛ = 2,02 ± 0,09 л).

Основний зміст роботи

У дисертації надано теоретичне обґрунтування доцільності проведення інтегральної оцінки фізіологічних функцій та функціонального стану дитячого організму, які є індикаторами адаптаційних можливостей організму, в залежності від віку та біоритмологічного типу. Доведено необхідність визначення вікових функціональних особливостей стану організму в залежності від біоритмологічного типу працездатності з метою контролю циркадної періодики фізіологічних функцій організму, яка вказує на стійкість ендогенної компоненти біологічного годинника завдяки взаємодії нервової, ендокринної, імунної та серцево-судинної систем. Результати наукового дослідження дозволили розробити новий спосіб діагностики функціонального стану організму з урахуванням вікових та біоритмологічних особливостей людини.

1. Виявлено частоту зустрічаємості ранкового, аритмічного та вечірнього циркадних ритмів добової активності у популяції осіб віком 9, 13, 16 та 18 років. Існує зміна біоритмологічного типу з віком: відбувалося вірогідне зменшення кількості осіб ранкового біоритмологічного типу в середньому та старшому шкільному віці.

2. Рівень фізіологічних функцій показників гемодинаміки у осіб ранкового біоритмологічного типу у всіх вікових групах не змінювався порівняно з молодшим шкільним віком (ЧСС = 74,75 ± 3,60 ск. /хв., АТС = 110,13 ± 4,70 мм. рт. ст., АТД = 80,25 ± 4,55 мм. рт. ст.) та перевищував межі вікової норми. Показники гемодинаміки у всіх вікових групах осіб аритмічного біоритмологічного типу змінювалися порівняно з молодшим шкільним віком, що свідчило про лабільність пристосування до умов життєдіяльності осіб даного біоритмологічного типу. Для осіб з вечірнім біоритмологічним типом найбільш критичним періодом в характеристиці показників гемодинаміки був період статевого дозрівання (13-14 років).

3. Рівень фізіологічних функцій показників зовнішнього дихання в осіб ранкового та аритмічного біоритмологічних типів у молодшому та середньому шкільному віці свідчив про швидкість реагування осіб з ранковим та аритмічним циркадними ритмами активності на фізіологічні та соціальні чинники середовища (ЖЄЛ = 2,02 ± 0,09 л). Низьке значення показника зовнішнього дихання в осіб вечірнього біоритмологічного типу (ЖЄЛ = 1,40 ± 0,10 л) свідчило про лімітовані фізичні можливості кардіореспіраторної системи у молодшому шкільному віці.

4. Виявлені перевищення показників електропотенціалу біологічно активних точок шкіри відповідних до серцево-судинної системи (значення показників, які характеризують роботу серця, вищі за 88,67 3,84 ум. од.) та органів шлунково-кишкового тракту (значення показників вищі за 90,67 ± 0,88 ум. од.) у 90 % випадків властиві для осіб віком 9, 13 та 16 років свідчили про порушення гомеостатичної рівноваги на протязі періоду шкільного віку.

5. Виявлена взаємозалежність між фізіологічними параметрами показників гемодинаміки та зовнішнього дихання, з одного боку, та показниками електропотенціалу біологічно активних точок шкіри, що відповідали за діяльність серцево-судинної системи, з іншого, свідчило про взаємозвязок серцево-судинної, імунної, нейроендокринної, та лімфатичної систем у процесі формування компенсаторних механізмів організму вже в молодшому шкільному віці.

6. Збільшення кількості осіб з аритмічним біоритмологічним типом вдвічі при переході від молодшого до середнього шкільного віку та зменшення функціональних можливостей організму з боку серцево-судинної системи вказували на первинні порушення адаптаційних механізмів, починаючи з молодшого шкільного віку.

7. Добова динаміка працездатності та особливості компенсаторних перебудов в організмі осіб з різним біоритмологічним типом працездатності у віці 9, 13, 16 та 18 років залежить від способу життя (циркадного ритму), що у свою чергу впливало на фізіологічні функції та функціональні характеристики органів та систем організму, які можна верифікувати за допомогою показників електропотенціалу біологічно активних точок шкіри відповідних фізіологічних систем.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При вивченні закономірностей та механізмів взаємодії природних, генетичних, екологічних та соціальних чинників у природі та суспільстві, які безпосередньо впливають на стан здоровя дитячого організму на сучасному етапі розвитку суспільства, доцільно використовувати запропонований нами спосіб діагностики функціонального стану організму людини в залежності від вікових та біоритмологічних особливостей.

2. При визначенні функціональних змін в організмі, викликаних компонентами систем регуляції фізіологічних процесів, слід звертати увагу на біоритмологічний тип особистості.

3. При дослідженні стану неспецифічної напруги організму, який послаблює його пристосувальні можливості, що у свою чергу сприяє розвитку багатьох хвороб та супутніх їм станів, слід звертати увагу на відповідність біоритмологічного типу організму умовам його життєдіяльності з метою виявлення й профілактики десинхронозів.

4. З метою профілактики виснаження фізіологічних механізмів регуляції при розвитку багатьох хвороб та погіршення стану здоровя дітей, зниження їх соціальної дієздатності слід відзначити можливу невідповідність соціального навантаження характеристиці їх циркадної системи. У звязку з цим, доцільно поставити базовою проблемою збереження й підтримку природного ритму функціонування підростаючого організму як новий і ефективний спосіб збереження та зміцнення здоровя дітей та підлітків у фізіології, гігієні, медицині, валеології та педагогіці.

1. Тимченко Г.М. Біоритмологічні аспекти адаптації до навчальної діяльності /Г.М. Тимченко // Біологія та валеологія. - 2004. - Вип.6. - С.153-159.

2. Тимченко Г.М. Вплив біоритмів на механізми адаптації людини до навколишнього середовища / Г.М. Тимченко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2004. - № 640. - С.59-61.

3. Тимченко Г.М. Біоритми та здоровя людини. Валеологічний аспект. / Г.М. Тимченко // Біологія та валеологія. - 2005. - Випуск 7. - С.169-175.

4. Тимченко Г.М. Зміна функціональної активності органів та систем організму протягом доби / Г.М. Тимченко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 717. - С.51-55.

5. Гончаренко М.С. Виявлення адаптаційних можливостей дитячого організму в залежності від віку та хронотипу на основі комплексної оцінки функціонального стану організму / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Біологія та валеологія. - 2007. - Вип.9. - С.141-147. Здобувачем проведено визначення хронотипів та адаптаційних можливостей дітей, дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.

6. Гончаренко М.С. Кореляційна структура показників функціонального стану систем організму в різних вікових та хронобіологічних групах / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2007. - № 9. - С.36-43. Здобувачем проведено дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.

7. Гончаренко М.С. Адаптационные возможности школьников в зависимости от возраста и хронотипа / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Природничий альманах. - 2009. - Вип.12. - С.47-57. Здобувачем проведено визначення хронотипів та адаптаційних можливостей дітей, дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.

8. Гончаренко М.С. Формирование функциональных перестроек в организме детей в зависимости от возраста и биоритмологического типа / М.С. Гончаренко, Г.М. Тимченко // Проблеми сучасної медичної освіти і науки. - 2009. - №4. - С.13-17. Здобувачем проведено визначення біоритмологічних типів дітей, дослідження функціонального стану організму обстежених, аналіз та узагальнення отриманих даних.

9. Патент на корисну модель № 31030 МПК (2006) А61В 5/00. Спосіб діагностики функціонального стану організму людини. / Гончаренко М.С., Толпигін С.В., Тимченко Г. М; заявл.31.10.2007 р.; опубл.25.03.2008 р. Бюл. № 6. Здобувачем запропоновано враховувати особливості циркадного ритму працездатності при проведенні оцінки функціонального стану організму.

10. Тимченко Г.М. Хронобіологічні аспекти адаптації студентів до вищої школи / Г.М. Тимченко // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвиту / Збірник наукових праць Кіровоградського державного педагогічного університету ім.В. Вінниченко. - Кіровоград, 2004. - С.44-47.

11. Тимченко А.Н. Биоритмы и здоровье человека // Тези доповідей Х Ювілейної міжнародної конференції ["Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування"], (28-31 жовтня 2004 р., Київ). - 2004. - С.85-87.

12. Тимченко А.Н. Анализ энергетических показателей систем организма у студентов в зависимости от времени суток // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції ["Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку"], (8-10 квітня 2005 р., Харків). - 2005. - С.169-178.

13. Тимченко А.Н. Анализ энергетических показателей систем организма у студентов в зависимости от времени суток // Матеріали конференції з міжнародною участю ["Валеологія: перші досягнення та перспективи"], (22-23 листопада 2005 р., Київ). - 2005. - С.59-60.

14. Тимченко А.Н. Изменение функциональной активности органов и систем организма в течение суток // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції ["Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку"], (5-7 квітня 2006 р., Харків). - 2006. - С.177-184.

15. Тимченко А.Н. Сравнительная характеристика функциональной активности органов и систем организма в смешанном и вечернем хронотипах у студентов в течение суток // Материалы XII Международного симпозиума ["Эколого-физиологические проблемы адаптации"], (29-31 января 2007 г., Москва). - 2007. - С.434-436.

16. Тимченко А.Н. Особенности формирования адаптационных реакций детского организма в различных возрастах и хронотипах // Материалы IX международного конгресса ["Здоровье и образование в ХХІ веке. Влияние космической погоды на биологические системы в свете учения А.Л. Чижевского"], (27-30 ноября 2008 г., Москва). - 2008. - С.234.