Особливості фетоплацентарного комплексу при цукровому діабеті у вагітних - Автореферат

Незважаючи на широке впровадження нових високоочищених інсулінів, методів самоконтролю і моніторного контролю за станом вуглеводного обміну, нової стратегії інтенсифікованої інсулінотерапії та організації спеціалізованих по цукровому діабету акушерських відділень, залишається високою перинатальна смертність (100-400%?) у жінок хворих на цукровий діабет (Запорожан В.М., 2002 ). Дослідження кількісної морфології плаценти при цукровому діабеті різного ступеня тяжкості дозволяє розкрити раніше невідомі механізми морфофункціональної адаптації фетоплацентарного комплексу (МІЛОВАНОВА.П., 2002; Лукянова І.С., 2001). Мета роботи.Метою нашого дослідження було визначення клініко-морфологічних паралелей в системі мати - плацента - плід у вагітних з цукровим діабетом різного ступеню тяжкості. Задачі: Зясувати причини виникнення ускладнень вагітності і пологів, а також високої перинатальної захворюваності і смертності у вагітних з цукровим діабетом на основі комплексного дослідження плацент. Вивчити перебіг вагітності, пологів, розвиток плоду і новонародженого у вагітних з цукровим діабетом різного ступеня тяжкості; вплив цієї екстрагенітальної патології на стан системи мати - плацента - плід; морфологічні зміни в плаценті.Вони були розділені на 4 групи: 1 група - 21 жінка з цукровим діабетом легкого ступеня; 2 група - 37 жінок з цукровим діабетом середнього ступеня тяжкості; 3 група - 37 жінок з цукровим діабетом важкого ступеня; 4 група - 22 жінки з гестаційним цукровим діабетом. Цукровий діабет і вагітність мають взаємний негативний вплив. Така висока частота ускладнень, на нашу думку, спричинена недостатім контролем під час вагітності, так як тільки 38,09% жінок було направлено в стаціонар в терміни обовязкової госпіталізації, були обстежені в повному обсязі, консультовані суміжними спеціалістами і саме головне їм проводилась корекція доз інсуліну в різні терміни гестації (12 тиж.; 24-26 тиж.;32-34 тиж.) в залежності від рівня глікемії. Макроскопічне дослідження плацент хворих на цукровий діабет легкого ступеня показало, що в порівнянні з плацентами жінок, вагітність і пологи в яких протікали без ускладнень, відбувається збільшення основних параметрів. Мікроскопічне дослідження плацент показало, що кількість дрібних ворсинок діаметром 10-30 мкм поступово знижується і складає від 31,3 до 34,4% (в контролі 46,36 - 47,83%), а, як відомо, якраз на рівні мілких ворсинок відбувається активний обмін між матірю і плодом, а також комплекс компенсаторно-пристосувальных реакцій ворсинчатого хоріону.В дисертації наведено теоретичне підгрунтя і нове рішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні методів ранньої діагностики і профілактики перинатальної патології і ускладнень у вагітних з цукровим діабетом. Значний відсоток ускладнень вагітності (73,28%), пологів (55,57%), перинатальної захворюваності і смертності (398,5 ‰ і 118,9 ‰ відповідно) залежить не тільки від тяжкості цукрового діабету, а в більшій мірі від ефективної компенсації його з ранніх термінів гестації, що і було підтверджено при морфологічному дослідженні плацент. Макроскопічні зміни в плаценті у вагітних з цукровим діабетом різного ступеню тяжкості залежали від ступеню діабету і ефективності його компенсації; збільшення основних оціночних параметрів відбувалось при компенсації ЦД, а зменшення їх при декомпенсації. Морфологічне дослідження плацент у вагітних з цукровим діабетом різного ступеню тяжкості показало, що в ворсинах хоріону виявлені зміни як дегенеративно-дистрофічного, так і компенсаторно-пристосувального характеру, вираженість яких знаходилась в прямій залежності від тяжкості діабету і компенсації його під час вагітності. Ультрамікроскопічне дослідження плацент виявило характерну динаміку внутріклітинних структур, які також залежали від тяжкості діабету і ефективності його компенсації при вагітності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації наведено теоретичне підгрунтя і нове рішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні методів ранньої діагностики і профілактики перинатальної патології і ускладнень у вагітних з цукровим діабетом. Це наукове завдання вирішене шляхом поглибленого вивчення клінічних особливостей перебігу вагітності, пологів, розвитку плоду та новонародженого на тлі цукрового діабету, а також комплексного дослідження плаценти на макро-, мікро- та ультрамікроскопічному рівнях. Розроблена цілісна система оцінки морфофункціонального стану плаценти при цукровому діабеті в поєднанні з характеристикою стану вагітної і новонародженого.

Значний відсоток ускладнень вагітності (73,28%), пологів (55,57%), перинатальної захворюваності і смертності (398,5 ‰ і 118,9 ‰ відповідно) залежить не тільки від тяжкості цукрового діабету, а в більшій мірі від ефективної компенсації його з ранніх термінів гестації, що і було підтверджено при морфологічному дослідженні плацент.

Макроскопічні зміни в плаценті у вагітних з цукровим діабетом різного ступеню тяжкості залежали від ступеню діабету і ефективності його компенсації; збільшення основних оціночних параметрів відбувалось при компенсації ЦД, а зменшення їх при декомпенсації.

Морфологічне дослідження плацент у вагітних з цукровим діабетом різного ступеню тяжкості показало, що в ворсинах хоріону виявлені зміни як дегенеративно-дистрофічного, так і компенсаторно-пристосувального характеру, вираженість яких знаходилась в прямій залежності від тяжкості діабету і компенсації його під час вагітності.

При гістохімічному дослідженні вімічається накопичення глікозаміногліканів, ШИК-позитивних речовин і зменшення кількості глікогену, що свідчить про різке зниження проникливої здатності при цукровому діабеті.

Ультрамікроскопічне дослідження плацент виявило характерну динаміку внутріклітинних структур, які також залежали від тяжкості діабету і ефективності його компенсації при вагітності. Зміни на ультрамікроскопічному рівні наступають раніше, ніж на інших рівнях (мікроскопічному і макроскопічному) і це дає можливість враховувати їх в більш ранні терміни вагітності при біопсії плаценти шляхом парацентезу.

З метою прогнозування ускладнень під час вагітності, в пологах і післяпологовому періоді, в розвитку плоду і новонародженого, а також контролю за якістю проведеної терапії необхідно враховувати особливості будови плаценти. Це буде сприяти зниженню перинатальної і материнської захворюваності і смертності .

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в практику охорони здоровя рекомендується: Ця група вагітних повинна вестись сумісно акушером-гінекологом, ендокринологом, терапевтом і окулістом. При необхідності до обстеження можуть залучатись нефрологи, невропатологи, дерматологи, стоматологи та ін.

Вагітність у жінок з ЦД повинна бути планованою, вони повинні знаходитися на особливому диспансерному обліку в жіночій консультації і планова госпіталізація їх в стаціонар повинна проводитись не менше трьох разів за увесь період гестації (до 12 тиж.; 24 тиж.; 32 тиж.).

З метою зниження перинатальної захворюванності і смертності жінки з тяжким діабетом повинні знаходитись на стаціонарному лікуванні на протязі всієї вагітності.

Вагітні з вперше виявленим діабетом терміново направляються у відділення екстрагенітальної патології.

Амбулаторне спостереження за вагітною з ЦД проводиться не рідше 2-х раз в місяць сумісно акушером-гінекологом і ендокринологом в першу половину вагітності і кожного тижня - в другу. Необхідно слідкувати за рівнем глікемії, динамікою маси тіла, артеріального тиску, висотою стояння дна матки і обводом черева.

6. При наявності гістологічної лабораторії та електронного мікроскопу широко використовувати дані морфологічного дослідження плаценти в різні терміни вагітності з метою контролю за якістю лікування і профілактики можливих ускладнень як у матері, так і у плоду.

Виявлені нами особливості будови і розвитку фетоплацентарного комплексу дозволяють розробити нові критерії пренатальної діагностики порушень внутрішньоутробного розвитку і росту плоду для адекватної терапії і вибору методу розродження, для зниження перинатальної захворюваності і смертності.

Базилів Є.Б. Стан внутрішньоутробного плоду і новонародженого в жінок хворих на цукровий діабет // Педіатрія акушерство та гінекологія.-2002.- №3.-С. 75-77.

Базилив Е.Б. Гистохимическое исследование плацент больных сахарным диабетом различной степени тяжести // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ун-та. - Симферополь. -2001. -Том 137, Ч.1. -С.38-40.

Базилив Е.Б. Особенности макроскопического исследования плацент у больных сахарным диабетом различной степени тяжести // Проблемы, достижения и перспективы развития медико - билогических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ун-та. - Симферополь. -1999. -Том 135. -С.300-305.

Базилив Е.Б. Количественная морфология тканевых структур плаценты у женщин больных сахарным диабетом // Таврический медико- биологичесикй весник. -1998.-№ 3-4. - С.11-14.

Базилив Е.Б., Рыбалка А.Н., Марковский В.Н. Электронно-микроскопическая структура плацент у больных сахарным диабетом. //Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория/ Сборник научно-практических работ - Симферополь. - 2002. - С.216 - 217.

Базилив Е.Б., Рыбалка А.Н., Марковский В.Н. Особенности течения беременности, родов и морфология плаценты у больных сахарным диабетом //Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория/ Сборник научно-практических работ - Симферополь. - 2002. - С.223 - 225.