Проведення занять з дітьми, що мають особливі потреби. Використання комплексної диференційованої профілактичної програми. Особливості фізичного виховання дітей з вадами зору, слуху та мовлення. Впровадження корекційних вправ в навчально-виховному процесі.
При низкой оригинальности работы "Особливості фізичного виховання дітей з особливими потребами", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливості занять з фізичної культури з дітьми, які мають вади мовленняДіти, які за станом здоровя відносяться медиками до другої групи здоровя, вимагають особливої уваги лікарів і педагогів. Дотримання гігієнічних рекомендацій щодо підвищення резистентності організму неспецифічними засобами: оптимальна рухова активність. загартовування природним;: чинниками природі;, раціональний режим дня. додаткова вітамінізація продуктів харчування [3] в сучасних умовах зумовлюються економічними можливостями дошкільних закладів. Практичні рекомендації щодо оздоровлення дітей з вадами постави, зору, ожирінням, порушень ступні, розроблені фахівцями (Волкова С.С., 1981; Велитченко В.К., 1986; Мурза В.П., 1991; Дубогай О.Д., 1995), стосуються дітей спеціальної медичної групи - зі значними відхиленнями в стані здоровя. Практичне використання рекомендованих комплексів у фізичному вихованні дітей другої групи здоровя ускладнюється ще й тим, що більшість з них розроблено без урахування особливостей ряду показників дітей з різними відхиленнями в стані здоровя. Комплексна диференційована профілактично-коригувальна програма, розроблена на підставі результатів констатуючого етапу педагогічного експерименту, передбачала широке застосування спеціальних оздоровчих заходів в процесі проведення усіх форм занять з фізичного виховання (таблиця 1) дітей з відхиленнями в стані здоровя.Коригувальні заняття іноді проводилися у вигляді занять з ритмічної гімнастики. Вони включали обєднані у серії різні види бігу, стрибків, підскоків, танцювальних елементів, котрі виконуються в швидкому темпі. Окрім того, вправи ритмічної гімнастики виконувалися під музику і, залишаючись по суті гімнастичними вправами, мали танцювальний характер, формували почуття ритму, музичність, вміння узгоджувати свої рухи з музикою [3]. Через це комплекси коригувальної ритмічної гімнастики були рекомендовані для профілактики порушень постави у дітей з вадами зору, та розвитку дихальної мускулатури у дітей з вадами мови. Так, комплекс коригувальної ритмічної гімнастики включав 4 частини: вправи з малою амплітудою для того, щоб підготувати організм до активної роботи; вправи з великою амплітудою; вправи для зміцнення мязів передньої та задньої поверхні тулуба, косих мязів, мязів верхнього плечового пояса тощо; стрибкові вправи.Багато дітей з порушенням зору соматично слабкі, у них частіше, ніж у дітей з нормальним зором, проявляються зміни зі сторони інших органів і систем організму. Фізичне й емоційне навантаження в іграх залежать від характеру гри, змагального початку, вкладеного в нього, від її тривалості, умов проведення гри, від ступеня реакції граючого, виду захворювання і його стадії, від віку і статі граючих, їхньої рухової культури і попередніх рухових занять, від професії хворого, числа граючих, рівнозначності граючих або груп, що приймають участь у грі, від дотримання правил кожної гри, вихідного положення і розвитку гри. З метою дозованого впливу ігор на функції організму хворого для кожної гри можна змінювати правила проведення ігор через усунення одних і заміну інших. Так, гри забавного, відволікаючого характеру розсіюють увага, розважають хворого; спеціально спрямовані ігри поліпшують роботу під час процедури (організуючі ігри), вирішують деякі терапевтичні задачі (гри підготовчого характеру або гри цілеспрямованого, терапевтичного характеру, наприклад, що коригують поставу при дитячому церебральному паралічі в дітей з дизартрією); гри заспокійливого характеру корисні дітям і дорослим при заїкуватості і з різними нервово-психічними захворюваннями. Групові ігри бувають без розподілу на команди, але з загальною метою (іноді їх можна розділити на дві групи, що змагаються між собою) та ігри, у яких граючі обовязково поділяються на команди, рівні по числу учасників, гра проводиться на рівних умовах.Створення можливостей для занять фізичною культурою вселяє в дитину оптимізм, сприяє загальному розвитку дитини. Саме фізкультура і спорт у силу впливу, що активно діють на організм, на підвищення рівня фізичної підготовки, розширення кола спілкування, стимуляції "духу змагання" розглядається як оздоровче середовище. У фізичному вихованні інвалідів повинні широко використовуватися всі засоби системи фізичного виховання. Застосування засобів фізичної культури з метою медичної реабілітації дозволяє знизити число і частоту загострень хронічних захворювань. Відповідно до клінічної картини "мовного порушення" діти були розділені на три групи: перша група - діти з моторної алалією; друга група - діти з дизартричними розладами; третя група - діти з заїкуватістю.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості проведення занять з дітьми з особливими потребами
1.1 Використання комплексної диференційованої профілактичної програми
1.2 Проведення коригувальних занять
1.3 Особливості фізичного виховання дітей з вадами зору
Вывод
1. Одним зі шляхів залучення інвалідів в активне соціальне життя і професійну діяльність, створення сприятливих умов для їх фізичної, психологічної і соціальної реабілітації є фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність. Створення можливостей для занять фізичною культурою вселяє в дитину оптимізм, сприяє загальному розвитку дитини. Саме фізкультура і спорт у силу впливу, що активно діють на організм, на підвищення рівня фізичної підготовки, розширення кола спілкування, стимуляції "духу змагання" розглядається як оздоровче середовище. У фізичному вихованні інвалідів повинні широко використовуватися всі засоби системи фізичного виховання. Разом з тим вони повинні бути розроблені в строгій відповідності з корекційно-компенсаторними задачами з врахуванням кількості осіб, які займаються. Застосування засобів фізичної культури з метою медичної реабілітації дозволяє знизити число і частоту загострень хронічних захворювань. Для розвитку фізичної культури інвалідів потрібно постійно сприяти створенню спеціальних закладів фізкультурного спрямування. Для реалізації положень про масовий спорт інвалідів необхідна підготовка спеціальних кадрів, створення матеріально-технічної бази, створення виробництв по виготовленню спеціального спортінвентарю й устаткування, організація наукових досліджень.
2. Особливості розвитку фонематичного слуху полягають у правильній організації занять, які спрямовані на навчання розрізнення звуків. Особливо це важливо у ранньому дитячому віці. Фонетико-фонематичні вади мови - порушення процесів формування вимови у дітей, які можуть бути викликані різними причинами. Відповідно до клінічної картини "мовного порушення" діти були розділені на три групи: перша група - діти з моторної алалією; друга група - діти з дизартричними розладами; третя група - діти з заїкуватістю.
3. Досить важливими корекційними заняттями є ігри. Дані види занять досить ефективні в дошкільному віці. Ігри в руховій терапії можна використовувати самостійно або в поєднанні з різними ритмічними, логоритмічними, музично-ритмічними комплексами. Ігри вносять розмаїтість і емоційність у лікувальні процедури (при дизартріях, ринолаліях, афазіях). Ігровий метод у вигляді лікувальної процедури знаходить усе більше застосування в дитячій практиці. Малювання практикується в усі періоди навчання мови і на усіх видах логопедичних занять.
4. Зміст, задачі, форми, методи, засоби фізичного виховання дітей з порушенням слуху спрямовуються на оптимізацію статичних і локомоторних функцій, усунення наслідків загальної гіподинамії та сприяє успішній корекційно-навчальній роботі. Перспективи подальших досліджень повязані із вивченням інших аспектів фізичного виховання дітей з вадами слуху.
Список литературы
Вступ
За останні роки поглибилась зацікавленість щодо фізичного виховання дітей з різними особливими потребами, створюється програмно-методичне забезпечення занять з фізичної культури, виконаний ряд фундаментальних і практично-орієнтованих досліджень, спрямованих на покращення фізичного стану.
Актуальність: З кожним роком збільшується кількість дітей з різними вадами. Тому проблема полягає в тому, що за допомогою різних фізичних вправ допомогти дитині не відчувати себе слабкою та безпорадною серед інших дітей.
Робоча гіпотеза: передбачалось, що впровадження в практику роботи вчителів фізкультури різних вправ дозволить підвищити загальний фізичний стан дітей з особливими вадами.
Метою дослідження: є особливості використання системи фізичних вправ для занять з дітьми, що мають особливі вади.
Обєкт дослідження: навчально-виховний процес фізичної культури для дітей з вадами.
Субєкт дослідження: діти, які мають особливі вади.
Завдання дослідження: Розглянути особливості проведення занять з дітьми-інвалідами.
Вивчити особливості корекційних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови.
Узагальнити дані науково-дослідницької роботи по впровадженню корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку.
Проаналізувати особливості фізичного виховання дошкільнят з вадами слуху.
Методи дослідження: Аналіз наукової і науково-методичної літератури.
Аналіз педагогічного досвіду.
Педагогічне спостереження.
Практичні розробки занять.
Наукова новизна: узагальнені сучасні наукові дані про деякі шляхи підвищення ефективної корекції особливих вад дитини при застосуванні різних вправ.
Практична значимість: в процесі фізичного виховання розроблено досить багато різних вправ для занять з фізичного виховання з дітьми, що мають особливі вади.1. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. - М., 1988. - 360 с.
2. Гальшина Т.А., Курилов В.Я. Початкове навчання плаванню сліпих дітей шкільного віку/ Питання навчання і виховання сліпих і слабозорих. - Л. ЛГПИ, 1982. - С.17-26.
3. Довгань В.И., Темкин И.Б. Механотерапия. - М.: Медицина, 1981. - 127 с.
4. Дубогай О.Д., Завацький В.І., Короп Ю.О. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоровя до спеціальної медичної групи. // Навч. посібник. Луцьк: Надстиря, 1995. - 220 с.
5. Єрьоміна О.Л., Климко Л.В., Джупій Н.Е., Бадь Н.Е. Здоровя, творчість і освіта - основа гармонійного розвитку особистості дитини // Здоровя і освіта: Мат-ли І Всеукраїнської н. - пр. конф. Львів: ЛОНМІО, 1993. - с.107-108.
6. Зюзіна І.А. Основи педагогічної майстерності. - Освіта, 1989. - 302 с.
7. Козіброда Л.В. Особливості застосування специфічних засобів фізичного виховання для дітей, що мають відхилення у стані здоровя (на прикладі дошкільних закладів м. Львова) // Актуальні проблеми розвитку руху "Спорт для всіх" у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. - Тернопіль, 2004. - 385с.
8. Лечебная физическая культура: Справочник. / Под ред.В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 1987. - 528 с.
10. Стернина З.М. Теорія і методика виховання сліпих і слабозорих школярів. - Л., 1980. - 148с.
11. Чепурна В. Використання лікувальної фізичної культури у підлітків з хронічними захворюваннями дихальної системи в умовах загальноосвітньої школи // Молода спортивна наука України: 36. наук, статей аспірантів галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2000. - Випуск 4. - С.278-280.
12. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). - Львів: Світ, 1993. - 184 с.
13. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.2. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2001. - 248 с.
14. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред.А.М. Шлемина. - М., 1988.
