Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу - Дипломная работа

Реферат Загальний обсяг бакалаврської роботи 59 сторінок. Робота містить 8 таблиць, з них у додатках 5; 1 графік, 4 рисунка, 4 схеми, що містяться у додатках; 23 додатки та карту-схему Корецького лісництва. Метою роботи є вивчення особливостей найпоширеніших сучасних фітоценозів (екосистем, біогеоценозів) Корецького лісництва ДП Рівненського лісгоспу. Предмет - лісові екосистеми. Корця, різноманітний картографічний матеріал: оглядово-типографічні карти; власні польові дослідження. В результаті дослідження виявилося, що найбільш поширеною є волога сосново-дубово-грабова судіброва, площею 62 %. Ключові слова: фітоценоз (екосистема, біогеоценоз), ярусність, ярус, метеорологічні чинники, тип лісу, тип ґрунту, систематика. Зміст Вступ Розділ 1. Фізико-географічна характеристика району дослідження 2.1 Територія (місце знаходження) об’єкта дослідження 2.2 Геотектоніка, геоморфологія 2.3 Клімат 2.4 Гідрологія району дослідження 2.5 Ґрунти 2.6 Ботаніко-морфологічна характеристика основних деревних лісоутворюючих видів 2.7 Фізико-географічний район, стисла характеристика його ландшафту Висновки Рекомендації Використана література Покажчик значень Словник рослин Вступ Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищає ріки і водойми від нищівних повеней та паводків. Санітарно-гігієнічна роль лісу полягає не тільки в тому, що він є джерелом деревини та лабораторією свіжого повітря, насамперед, кисню, але й предметом великого естетичного враження. Сосново-дубові ліси унікальні за своїми багатогранними властивостями, тому їх збереження і відтворення є одним з актуальних питань лісового господарства. Сосна звичайна і дуб звичайний є головними лісоутвоюючими породами, їх господарське значення визначається тим, що деревина сосни і дуба широко використовується в багатьох галузях господарства. Головне завдання - свято берегти і примножувати традиції бережливого ставлення до природи, раціонального використання і примноження її багатств, що яскраво виражається в Конституції України, а також у виданій „Червоній Книзі України, яка є основним документом; відображає сучасний стан рідких і зникаючих видів рослин і тварин. Дерева і інші рослини в лісі тісно пов’язані між собою в своїй життєдіяльності, впливають один на одного. Інша частина гетеротрофів - сапрофіти, відіграють важливу і дуже корисну роль в житті лісового фітоценозу. Деревостан може бути двоярусним, перший ярус утворює сосна, а в другому ярусі - дуб і липа (висотою до 15-18 м). Із коренів вони надходять в надземну частину - стебла і листя; між лісовим фітоценозом і ґрунтовим середовищем йде неперервний обмін поживними речовинами, проходить постійне їх проходження з ґрунту в рослину і навпаки [29]. Важливу роль в цьому процесі відіграє лісова підстилка - шар з опалого листя, чи хвоїнок, кори і особливо пагонів на поверхні ґрунту. Життя, все живе на грецькій мові - біос, земля - гео, тому вся сукупність живого в лісі і його середовища академіком В. М. Сукачовим, названо біогеоценозом [35]. Під поняттям тип лісу П. С. Погребняк розумів усі ділянки лісу і навіть вирубки, що підлягають залісненню, з екологічно-однорідними умовами. Наприклад, вологий дубово-сосновий субір.