Особливості етіології, патогенезу і неспецифічної резистентності при хронічному травматичному остеомієліті - Автореферат

Розвиток будь-якого патофізіологічного процесу, в тому числі і хронічного травматичного остеомієліту (ХТО), неможливо розглядати, не маючи уявлення про механізми, які забезпечують загальну резистентність організму (Глянцев С.П., 1997; Долгушин І.І. та співавт., 1999; Вітріщак С.В., 2001). Вважається загальновідомим, що цитокіни (фактор некрозу пухлини (ФНП-?), інтерлейкін-1? (ІЛ-1?), ІЛ-6) є основними прозапальними медіаторами, які індукуються в організмі людини бактеріями і компонентами їх клітинної стінки і сприяють розвитку “великої” запальної природи бактеріальних інфекцій (Кетлинський С.А., Калініна Н.М., 1995). В доступній літературі нами не були знайдені дані, які б свідчили про комплексне вивчення ланок етіології, патогенезу та неспецифічної резистентності при хронічному травматичному остеомієліті. Провести порівняльний аналіз секреції інтерлейкінів-1?,-6 і фактора некрозу пухлини-? нейтрофілами і моноцитами периферичної крові, стимульованих пептидогліканом і ліпополісахаридом бактерій - етіологічних агентів остеомієліту в здорових донорів і хворих на хронічний травматичний остеомієліт. Предмет дослідження: продукція мікроорганізмами факторів, які інактивують імунний захист людини, вплив компонентів бактерій на секреторну і фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів людини in vitro, імунний статус і стан процесів перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в хворих на хронічний травматичний остеомієліт.Від 89 хворих на ХТО нами було виділено 366 штамів етіологічно значущих патогенів, які склали 28 видів бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Clostridium, Eubacterium, Actinomyces, Dichelobacter, Pseudomonas та Fusobacterium. S. aureus був ізольований в 7,37 % випадків від загальної кількості штамів збудників ХТО і мав найбільшу питому вагу серед інших стафілококів. З 61 штаму стафілококів АКА була відзначена в 96,7 % (59 штамів) при використанні комплементу в дозі 5 СН50/мл: АКА виявляли 100 % штамів S. aureus, S. intermedius, S. hyicus, S. haemolyticus і 66,7 % штамів S. saccharolyticus. При збільшенні концентрації комплементу до 20 СН50/МЛАКА виявляло тільки 29,6 % штамів S. aureus, найменша АКА була властива штамам S. saccharolyticus, що узгоджувалось також з частотою ідентифікації даного патогену при ХТО. При використанні комплементу в концентрації 20 СН50/мл АКА виявляло 24,0 % штамів S. pyogenes, 15,8 % - S. sanguis, 14,3 % - S. gordonii і S. mitis, що було, відповідно, в 4,2, 6,3 і 7,0 разів менше порівняно з аналогічними показниками при дозі комплементу 5 СН50/мл.У дисертації викладено теоретичне обгрунтування ролі динамічної взаємодії між етіологічними агентами хронічного травматичного остеомієліту - умовно-патогенними бактеріями та імунною системою організму людини в патогенезі та виході хронічного травматичного остеомієліту як типового патофізіологічного процесу - запалення. Хронічний травматичний остеомієліт є захворюванням, яке викликають різні види умовно-патогенних бактерій, в тому числі і такі види стафілококів, стрептококів, клострідій, еубактерій, фузобактерій, дихелобактерів і актиноміцетів, які раніше не були описані як збудники даного захворювання. Серед збудників хронічного травматичного остеомієліту має місце переважання грампозитивних над грамнегативними, факультативно анаеробних над суворо анаеробними, а також бактеріальних асоціацій над монокультурами. Моноінфекція при хронічному травматичному остеомієліті була обумовлена фузобактеріями та еубактеріями. В хворих на хронічний травматичний остеомієліт порівняно зі здоровими донорами має місце пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів крові, що виражається в зменшенні фагоцитарного числа і фагоцитарного індексу.

2. Основний зміст роботи

У дисертації викладено теоретичне обгрунтування ролі динамічної взаємодії між етіологічними агентами хронічного травматичного остеомієліту - умовно-патогенними бактеріями та імунною системою організму людини в патогенезі та виході хронічного травматичного остеомієліту як типового патофізіологічного процесу - запалення.

Хронічний травматичний остеомієліт є захворюванням, яке викликають різні види умовно-патогенних бактерій, в тому числі і такі види стафілококів, стрептококів, клострідій, еубактерій, фузобактерій, дихелобактерів і актиноміцетів, які раніше не були описані як збудники даного захворювання. Домінуючими збудниками хронічного травматичного остеомієліту є C. difficile, S. aureus, S. pyogenes і P. aeruginosa. Серед збудників хронічного травматичного остеомієліту має місце переважання грампозитивних над грамнегативними, факультативно анаеробних над суворо анаеробними, а також бактеріальних асоціацій над монокультурами. Моноінфекція при хронічному травматичному остеомієліті була обумовлена фузобактеріями та еубактеріями.

Збудники хронічного остеомієліту спроможні продукувати фактори, які пригнічують імунну систему макроорганізму, що виявляється наявністю видоспецифічної антикомплементарної, антилізоцимної і антиімуноглобулінової активності. Найбільший імуносупресивний потенціал мають S. aureus, S. pyogenes, C. difficile і P. aeruginosa, менш значний - S. gordonii, S. anginosus, S. uberis, S. parauberis, S. vestibularis, S. sanguis, S. suis, S. salivarius subspecies salivarius, S. mitis, S. acidominimus, S. equinus, C. innocum, E. lentum, E. limosum, F. necrogenes, D. nodosus, A. naeslundii.

В хворих на хронічний травматичний остеомієліт порівняно зі здоровими донорами має місце пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів крові, що виражається в зменшенні фагоцитарного числа і фагоцитарного індексу. Збудники хронічного остеомієліту видоспецифічно негативно впливають на фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів хворих на хронічний остеомієліт. Найбільш виражене пригнічення фагоцитозу викликають S. aureus, S. pyogenes, C. difficile і P. aeruginosa.

Пептидоглікан і ліпополісахарид етіологічних агентів хронічного травматичного остеомієліту стимулюють продукцію інтерлейкінів-1? і -6 і фактора некрозу пухлини-? моноцитами і нейтрофілами периферичної крові. Інтенсивність секреції підвищується зі збільшенням діючої концентрації пептидоглікана і ліпополісахариду. Секреторна активність моноцитів крові перевершує таку нейтрофілів. В хворих на хронічний травматичний остеомієліт секреторна функція моноцитів і нейтрофілів знижена, що виражається в зниженій продукції інтерлейкінів-1? і -6 і фактора некрозу пухлини-? порівняно з продукцією зазначених цитокінів клітинами здорових донорів.

Імунний статус хворих на хронічний травматичний остеомієліт характеризується наявністю виражених порушень, причому виявлені зміни зберігаються й у періоді клінічного видужання. Імунопатологічні зміни при хронічному травматичному остеомієліті виявляються розвитком Т- і В-лімфопенії, відносного супресорного варіанта імунодефіцитного стана, депресії системи натуральних кілерів і моноцитів периферичної крові, імунокомплексних реакцій, гіпоімуноглобулінемії.

В хворих на хронічний травматичний остеомієліт мають місце метаболічні порушення, які виявляються активацією перекисного окиснення ліпідів, що супроводжується накопиченням в крові дієнових конюгатів і малонового діальдегіду, а також підвищенням ферментативної активності супероксиддисмутази і каталази сироватки крові та зниженням супероксиддисмутази і каталази в еритроцитах; а також інтенсифікацією каскаду перетворень арахідонової кислоти, недостатністю ферментативної системи антиоксидантного захисту. Зазначені порушення залежать від періоду патологічного процесу (гострий період, реконвалесценція).

Деменко А.В. Бактериальный спектр при хроническом травматическом остеомиелите // Український медичний альманах. - 2004. - № 4. - С. 199-201.

Деменко А.В. Особенности субпопуляционного состава лимфоцитов при хроническом травматическом остеомиелите // Український медичний альманах. - 2004. - № 5. - С. 39-40.

Деменко А.В. Антикомплементарная активность этиологических агентов хронического травматического остеомиелита // Український медичний альманах. - 2004. - № 6. - С. 47-50.

Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Деменко А.В. Вплив бактерій - етіологічних агентів хронічного травматичного остеомієліту на фагоцитоз моноцитів і нейтрофілів // Український медичний альманах. - 2005. - № 2 (додаток). - С. 34-36. (Автором виконаний збір, обробка матеріалу і його аналіз та написання основної частини статті).

Деменко А.В. Иммунные нарушения у больных хроническим травматическим остеомиелитом // Український медичний альманах. - 2005. - № 2. - С. 30-33.