Особливості епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні в умовах проведення вакцинопрофілактики - Автореферат

На сьогодні, коли завдяки вакцинації досягнуто зниження захворюваності на такі хвороби як поліомієліт, кір, епідемічний паротит, зросла питома вага так званих "малих" дитячих інфекцій, до яких відноситься краснуха. На 48-й сесії Регіонального комітету Всесвітньої організації охорони здоровя (ВООЗ) краснуху в 1998 р. було включено до числа інфекцій, боротьба з якими для Європи визначена програмою "Здоровя для всіх у XXI столітті". Проблема елімінації краснухи протягом багатьох років залишається актуальною внаслідок високої сприйнятливості до інфекції (захворюваність у неімунних колективах складає 80-90 %) і важких форм вроджених вад плоду. Україна, як європейська держава, приєдналася до програми ЄРБ ВООЗ та запровадила моніторинг за краснухою та випадками синдрому вродженої краснухи (СВК). Все вищевикладене зумовлює необхідність розробки чіткої системи діагностики і реєстрації, аналізу розповсюдження краснухи, а також вивчення чинників, що впливають на епідемічний процес краснушної інфекції.Аналіз включав: вивчення багаторічної, річної захворюваності в означені терміни, її розподілу серед різних вікових, соціальних, професійних груп, осередковості в організованих колективах, порівняння динаміки і вікової структури захворюваності на краснуху у довакцинальний період та за умов проведення вакцинопрофілактики. Рівень охоплення протикраснушною імунізацією у 2000-2008 рр. коливався від 30,5 до 99,31 % серед дітей у віці 2 роки, у віковій групі 7-річних дітей - від 10,6 до 99,2 %, а серед 15-річних дівчат був у межах від 19,7 до 96,9 %. Проведення планової вакцинопрофілактики краснушної інфекції обумовило зниження захворюваності в усіх вікових групах серед дітей до 14 років, крім дітей у віком 7-14 років (табл. Інтенсивний показник захворюваності у віковій групі дітей 7-14 років був найвищім і складав 421,09 ± 12,3 на 100 тис. нас., тобто віковою групою ризику щодо захворюваності на краснуху в період застосування вакцинопрофілактики стали діти віком 7-14 років. Отже, якщо у довакцинальний період віковою групою ризику були діти віком 3-6 років, то в сучасних умовах спостерігається тенденція залучення до краснушного епідемічного процесу осіб старшого віку: дітей віком 7-14 років та підлітків і дорослих.На підставі застосування багатофакторного аналізу сучасних проявів епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні встановлено основні закономірності розповсюдження і перебігу цієї інфекції в післявакцинальний період та отримано нові дані, що сприяють удосконаленню існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики та розвязанню важливої науково-практичної задачі - елімінації краснухи. В умовах широкого впровадження імунопрофілактики краснухи в Україні відбулося зниження захворюваності серед дітей віком 0-2 та 3-6 років та зміни у віковій структурі захворюваності: новими віковими групами ризику на тепер є діти 7-14 років та підлітки і дорослі. Виявлено, що інтенсивність динаміки захворюваності на краснуху в цілому по Україні та в окремих областях зокрема, залежить від повноти охоплення щепленнями різних вікових категорій населення. Визначено, що порівняно з довакцинальним періодом, в умовах застосування специфічної профілактики краснухи зменшилася більше, ніж у 4 рази питома вага дитячих дошкільних закладів (з 11,6 ± 1,9 % до 2,1 ± 0,4 %) та шкіл (з 12,2 ± 2,3 % до 2,8 ± 0,6 %) з 10 і більше випадками захворювання на краснуху, що є свідченням вакцинокерованості даної інфекції (р <0,01).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На підставі застосування багатофакторного аналізу сучасних проявів епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні встановлено основні закономірності розповсюдження і перебігу цієї інфекції в післявакцинальний період та отримано нові дані, що сприяють удосконаленню існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики та розвязанню важливої науково-практичної задачі - елімінації краснухи.

1. В умовах широкого впровадження імунопрофілактики краснухи в Україні відбулося зниження захворюваності серед дітей віком 0-2 та 3-6 років та зміни у віковій структурі захворюваності: новими віковими групами ризику на тепер є діти 7-14 років та підлітки і дорослі. Виявлено, що інтенсивність динаміки захворюваності на краснуху в цілому по Україні та в окремих областях зокрема, залежить від повноти охоплення щепленнями різних вікових категорій населення. Доведено наявність сильного зворотного кореляційного звязку між кількістю щеплених осіб та рівнем захворюваності на краснуху (коефіцієнт кореляції дорівнює -0,76, а коефіцієнт регресії становить 1,84).

2. Визначено, що порівняно з довакцинальним періодом, в умовах застосування специфічної профілактики краснухи зменшилася більше, ніж у 4 рази питома вага дитячих дошкільних закладів (з 11,6 ± 1,9 % до 2,1 ± 0,4 %) та шкіл (з 12,2 ± 2,3 % до 2,8 ± 0,6 %) з 10 і більше випадками захворювання на краснуху, що є свідченням вакцинокерованості даної інфекції (р < 0,01). Наявність значного прошарку незахищених від краснушної інфекції осіб серед дітей 7-14 років та дорослих зумовила збільшення частки захворілих учнів професійно-технічних училищ і технікумів у 2,27 рази, та зростання питомої ваги ПТУ з 10 випадками захворювання у 2,24 рази (р < 0,05). Новими колективами ризику щодо краснухи є ПТУ та технікуми.

3. Встановлено, що індекс ефективності та коефіцієнт ефективності вакцинопрофілактики серед ревакцинованих осіб мали вищі значення, порівняно з вакцинованими дітьми та складали 24,06 і 95,84 % та 8,9 і 88,77 % відповідно, що вказує на високу епідеміологічну ефективність імунізації населення від краснухи за дводозовою схемою.

4. Виявлено, що у роки проведення планової вакцинопрофілактики інфекційний процес краснухи мав більш легкий перебіг, ніж у довакцинальний період. Клінічний перебіг краснушної інфекції серед імунізованих раніше дітей характеризувався менш важкими клінічними проявами та незначною кількістю ускладнень, порівняно з нещепленими особами (? 2факт > ? 2табл)..

5. Визначено високий рівень напруженості протикраснушного імунітету у віддалений період після щеплення (1-5 років), який свідчить про ефективність застосування вакцинопрофілактики краснухи (питома вага неімунних серед щеплених дітей складала лише 3,76 %, а показник середньої арифметичної (СА) антитіл в цілому дорівнював 183 ± 4,23 IU/ml).

6. Науково обґрунтовано доцільність застосування адекватних заходів специфічної профілактики серед виявлених груп ризику з урахуванням особливостей епідемічного процесу краснухи в умовах проведення вакцинопрофілактики.

1. Чудна Л.М. Характеристика краснушної інфекції в Україні / Л.М. Чудна, І.Л. Маричев, К.В. Павлина, С.І. Брижата, Л.С. Красюк, О.М. Алаєва // Інфекційні хвороби. 2009. № 2. С. 17-22. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення епідемічного процесу краснухи в сучасних умовах, визначено напруженість протикраснушного імунітету у віддалений період після щеплення, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

2. Павлина К.В. Напруженість протикраснушного імунітету у дітей з Південного та Східного регіонів України / К.В. Павлина // Профілактична медицина. 2009. № 2(6). С. 45-49.

3. Павлина К.В. Епідеміологічна та клінічна ефективність вакцинопрофілактики краснухи / К.В. Павлина // Профілактична медицина. 2009. № 3(7). С. 33-38.

4. Колеснікова І.П. Особливості впровадження вакцинопрофілактики краснушної інфекції в Україні / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // Проблеми військової охорони здоровя. 2007. №19. С. 151-161. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

5. Колеснікова І.П. Вікова структура захворюваності на краснуху в різних регіонах України за умов проведення вакцинопрофілактики / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // Проблеми військової охорони здоровя. 2008. №21. С. 181-197. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції в Україні, проаналізовано якісні та кількісні прояви епідемічного процесу краснушної інфекції з часу запровадження її вакцинопрофілактики у різних регіонах України, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

6. Колеснікова І.П. Вікова структура захворілих та вікова захворюваність на краснушну інфекцію в Україні в умовах проведення планової вакцинопрофілактики / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина, В.В. Пельо // “Эпидемиология, экология и гигиена”: Сб. мат. 9-ой итоговой регион. Научно-практ.конф. Харьков. 2006. Ч. 2. С. 26-31. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

7. Колеснікова І.П. Вакцинопрофілактика краснухи як стратегія запобігання вродженій краснушній інфекції / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // Імунологія та алергологія. 2006. № 2. С. 56. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості вікової структури захворілих на краснуху осіб, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, запропоновано практичні рекомендації щодо запобігання вродженої краснушної інфекції, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

8. Колеснікова І.П. Зміни у віковій структурі захворюваності на краснуху в Україні під впливом вакцинопрофілактики / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // «Науковий потенціал світу - 2006»: Мат. ІІІ міжнародній науково-практ. конф. Дніпропетровськ. 2006. Т. 11. С. 39-51. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

9. Павлина К.В. Особливості епідемічного процесу краснушної інфекції в Україні / К.В. Павлина // “Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів”: Матеріали науково-практ. конф. Київ. 2007. С. 47-48.

10. Колеснікова І.П. Вікова захворюваність на краснуху за умов проведення вакцинопрофілактики в Україні / І.П. Колеснікова, К.В. Павлина // “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни”: Збірник матеріалів конф. Львів. 2007. № 5. С. 316-319. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).

11. Маричев І.Л. Сучасна епідситуація з краснухи та стан її вакцинопрофілактики / І.Л. Маричев, К.В. Павлина, І.М. Чудна, С.І. Брижата, Л.С. Красюк, О.М. Алаєва // “Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини”: Матеріали міжнародної науково-практ. конф. Харків. 2009. С. 24-25. (автором проведено аналіз даних сучасної літератури, вивчення впливу специфічної профілактики краснухи на особливості епідемічного процесу цієї інфекції, встановлено нові вікові групи ризику щодо захворюваності на краснуху, здійснено статистичну обробку одержаних результатів та їх узагальнення).