Вивчення особливостей емоційної сфери осіб, що проживають у "гарячих точках світу". Значущі відмінності в особливостях емоційної сфери населення світу, що проживає в "гарячих точках світу" та мирній країні. Атмосфера напружених соціально-політичних подій.
При низкой оригинальности работы "Особливості емоційної сфери осіб, що проживають у "гарячих точках світу"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Теоретичний аналіз означеної проблеми показує, що соціально-політичне поняття «гаряча точка» є окремим випадком екстремальної ситуації і полягає у збройному конфлікті на території держави, фактори якої впливають на особистість, й носить стресогенний характер. У результаті проведеного дослідження було виявлено значущі відмінності в особливостях емоційної сфери населень світу, що проживає в «гарячих точках світу» (Нагорний Карабах; Україна, квітень 2014 р.) та мирній країні (Україна, жовтень 2013 р.). Теоретический аналіз этой проблемы показывает, что социально-политическое понятие «горячая точка» являетсячастнымслучаемэкстремальнойситуации и заключается в вооруженном конфликте на территории государства, факторы котрого влияют наличность, и носит стрессогенный характер. В результате проведеного исследования было виявлено значиме различия в особенностях эмоциональной сферы населений мира, проживающих в «горячих точках мира» (Нагорный Карабах; Украина, апрель 2014) и мирной стране (Украина, октябрь 2013). «Гаряча точка» розглядається нами як випадок екстремальної ситуації, що є політичним поняттям і полягає у збройному конфлікті на території держави, фактори якої впливають на особистість, й носить стресогенний характер.Дослідження проводилось у жовтні 2013 року, коли ситуація в країні в соціально-поtrialно плані була спокійною і мирною. Соціально-політичне напруження, що спостерігається в Україні досягло збройного конфлікту, Серія “Психологія”, 2014 39 що визначає Україну як «гарячу точку» у світі. Схема процедури дослідження складалася з декількох етапів та виглядала наступним чином: Перший етап - дослідження рівня тривожності у населення за допомогою методик шкала Третім етапом дослідження стало вивчення копінг-стратегій за допомогою методики «копінг-поведінка в стресових ситуаціях» (С.Норман, Д.Ф.Ендлер, Д.А.Джеймс, М.І.Паркер; адаптований варіант Т.А.Крюковой).Опитувальник націлений на визначення домінуючих копінг-стратегій. Методика дає можливість виявити наступні копінг-стратегії: копінг, орієнтований на вирішення завдання; копінг, орієнтований на емоції; копінг, орієнтований на уникнення; субшкала відволікання.
Вывод
Першу групу вибірки склали особи, що мешкають у місті Харкові, Україна. Вік досліджуваних коливається від 30 до 40. До групи потрапили 10 жінок та 15 чоловіків. Це люди різних професій, але вони не повязані з екстремальними умовами праці. Дослідження проводилось у жовтні 2013 року, коли ситуація в країні в соціально-поtrialно плані була спокійною і мирною.
Другу групу склали особи, що мешкають у Нагорно-Карабаській республіці, де й досі не врегульованим є військово-політичний конфлікт, що у світі прирівнюється на політичній арені до «гарячої точки». До групи увійшли 16 чоловіків і 9 жінок у віці 30-40 років, котрі не приймали безпосередньої участі у бойових діях. Конфлікт між двома південно-кавказькими країнами виник в 1988 році через територіальні претензій Вірменії до Азербайджану. Нагорний Карабах і сім прилеглих до нього районів - 20 відсотків території Азербайджану - знаходяться під окупацією збройних сил Вірменії. У травні 1994 року сторони досягли режиму припинення вогню, і до цих пір під егідою Мінської групи ОБСЄ і підтримки Росії, Франції та США ведуться поки ще безуспішні мирні переговори. Прийняті Радою безпеки ООН чотири резолюції по звільненню окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій до цих пір не виконуються Вірменією. Поновлення азербайджано-вірменських контактів на вищому рівні згадується в доповіді МЗС Росії як одна з основних зовнішньополітичних подій 2013 року. [8]
Карабаський конфлікт є найбільш кровопролитним конфліктом на пострадянському просторі - з десятками тисяч загиблих, сотнями тисяч біженців і великими руйнуваннями.Відзначимо, що на вірмено-азербайджанської та карабасько-азербайджанському кордоні останнім часом йдуть щоденні перестрілки, супроводжувані азербайджанськими диверсіями жертвами яких крім військових вже стають мирні жителі. [9]
Життєдіяльність мирного населення протікає нерідко в напружених, конфліктних ситуаціях, небезпечних для життя обставинах, повязаних із застосуванням зброї. Навіть перевірка документів, розвідувальні опитування, наявність бойової техніки на вулицях міст, наповнені психічною напругою і містять потенцію «психологічного вибуху».
У звязку зі змінами, що трапились в Україні протягом листопада 2013 року по квітень 2014 року включно, нами було проведено додаткове дослідження в Харкові, у якому взяло участь ті ж самі випробувані, що складали першу групу у жовтні 2013 року. Міжнародні рейтингові агенції Standard&Poor›s, Fitch знизили позиції України у світі до переддефолтного рівня на тлі ескалації політичної нестабільності в країні з листопада 2013 року, роблячи також негативні прогнози на майбутнє. Соціально-політичне напруження, що спостерігається в Україні досягло збройного конфлікту, Серія “Психологія”, 2014 39 що визначає Україну як «гарячу точку» у світі. [10;11]
Схема процедури дослідження складалася з декількох етапів та виглядала наступним чином: Перший етап - дослідження рівня тривожності у населення за допомогою методик шкала
Спілбергера-Ханіна для визначення особистісної та ситуативної тривожності та методика вимірювання рівня тривожності Дж. Тейлор (адаптація Т. А. Немчинова).
Другий етап дослідження полягав у вивченні стресостікості випробуваних за допомогою методики вивчення стресостійкості та соціальної адаптації Холмса і Раге і методики «Прогноз» (вивчення ознак нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації в стресі).
Третім етапом дослідження стало вивчення копінг-стратегій за допомогою методики «копінг-поведінка в стресових ситуаціях» (С.Норман, Д.Ф.Ендлер, Д.А.Джеймс, М.І.Паркер; адаптований варіант Т.А.Крюковой).Опитувальник націлений на визначення домінуючих копінг- стратегій. Методика дає можливість виявити наступні копінг-стратегії: копінг, орієнтований на вирішення завдання; копінг, орієнтований на емоції; копінг, орієнтований на уникнення; субшкала відволікання.
Результати дослідження були оброблені за допомогою методів математичної статистики: метод рангових кореляцій Ч.Е. Спірмена, критерій Манна-Уітні (див. Табл.2). Нижче представлена таблиця середніх показників для усіх груп вибірки. (див. Табл.1)
Таблиця 1 Таблиця показників середніх значень за методиками вивчення емоційної сфери населення
України та Нагорного Карабаху (у балах)
Методика Спілберга-Ханіна
Особистісна Ситуативна тривожність тривожність
Методика Тейлора
Методика «Проноз»
Методика Холмса і Раге
українці у жовтні 2013р. 45,15 українці у квітні 2014р. 43,04
Нагорний Карабах 28,16
33,88 11,56
46,68 29,56
42,32 23,04
17,28 196
20,56 219,05
13,52 182,52
Аналіз та інтерпретація результатів дослідження емоційної сфери українців у жовтні 2013 року показали, що цій групі притаманний помірно-низький рівень ситуативної тривожності (33,88; див. Табл.1), хоча вони схильні сприймати досить широкий спектр обєктивно безпечних подій як загtrialвих, реагуючи на них станом тривоги. В екстремальних умовах в українців вірогідні нервово-психічні зриви, дезадаптація в стресі адже вони мають досить низький поріг опірності стресу (196; див. Табл.1). До основних копінг-стратегій українців відноситься аналіз та вирішення проблеми, а також емоційне занурення в ситуацію. Спілкування, пtrialвання в колі близьких, друзів є дуже частим варіантом поведінки українців в стресовій ситуації. Також спостерігається зворотній звязок між показниками стресостікості та копінгу направленого на вирішення задач: при виникненні екстремальних умов, українці не схильні вирішувати проблему, діяти злагоджено і раціонально.
Виходячи з результатів дослідження емоційної сфери українців у квітні 2014 року ми бачимо, що даній групі в цілому характерним є помірний стан особистісної тривожності (43,04; див. Табл.1) й підвищена ситуативна тривожність (46,68; див.Табл.1), що може бути викликано саме соціально-політичними подіями в Україні. Підвищений рівень ситуативної тривожності може спричинити у населення невротичний конфлікт, з емоційними і невротичними зривами. Показник за методикою Дж. Тейлора підтверджує підвищену тривожність у населення (29,56; див.Табл.1). Результат за методикою «Прогноз» (див.Табл.1) вказує на те, що у населення в екстремальних умовах можуть виникнути нервово-психічні зриви, дезадаптація особистості в стресі. Дана група вибірки характеризується зниженим ступенем стресостікості (219; див.Табл.1), що знижується через збільшення стресових ситуацій, вимагаючи від людини більшого використання психологічно-особистісних ресурсів. Отже, згідно концепції Г.Сельє українці перебувають на першій стадії стресу, що характеризується триво-гою і збільшенням напруги. Використання людиною певних копінг-стратегії допомагає їй справлятися зі стресовими ситуаціями, діяти в екстремальних умовах. Більшості зазначеної вибірки характерною є не копінг-стратегія орієнтована на уникнення стресової ситуації, а копінг-стратегії направлені на емоційне реагування та пошук рішення виниклої проблеми (див. Табл.3).
Спостерігається зв?язок між показником ситуативної тривожності та стратегією уникання проблеми у стресовій ситуації (при р?0,01). Українці сьогодення схильні у разі виникнення стресової ситуації, що викликає підвищення ситуативної тривожності, не зважати на неї, уникати проблем. При зниженні ситуативної тривожності українці частіше починають використовувати стратегію вирішення задач (при р?0,05). Підвищення рівня тривожності підвищує вирогідність виникнення нервово-психічного зриву (р?0,01). При появі нервово-психічного зриву та дезадаптації в стресі рідше використовується стратегія уникнення у стресовій ситуації.
Виходячи з результатів дослідження емоційної сфери жителів Нагорного Карабаху ми бачимо, що даній групі в цілому не є характерною така особистісна характеристика як тривожність (28,16 див. Табл.1), хоча певний рівень тривожності є природним і обовязковим. Ситуативна тривожність у даної групи вибірки є помірно-високою (42,32; див. Табл.1), що може бути результатом воєнно-політичного
40 Вісник Харківського національного університету №1110 конфлікту на території Нагорного Карабаху. Нервово-психічні зриви малоймовірні згідно з результатами за методикою «Прогноз» (13,52; див.Табл.1). Населення не схильне до дезадаптації в стресі, а здатне діяти загартовано. Ступінь опірності стресу згідно результатів, отриманих за допомогою методики Холмса і Раге, високий (182,52; див. Табл.1), що вказує на те, що діяльність таких особистостей, незалежно від її направленості ї характеру, є ефективною. Таку реакцію населення Нагорного Карабаху на стресову ситуацію, що викликана соціально-політичними труднощами у Нагорно-Карабаській Республіці, можна пояснити згідно концепції стресу Г.Сельє: досліджувані знаходяться на другій стадії стресу, що характеризується збалансованим витрачання адаптаційних резервів. З огляду на те що адаптаційна енергія не є безмежною, рано чи пізно, якщо стресор продовжує діяти, настає третя стадія - «стадія виснаження». На відміну від першої стадії, коли виникаючі в організмі сигнали ведуть до розкриття резервів особистості, в третій стадії ці сигнали - це заклики про допомогу, яка може прийти тільки ззовні - або у вигляді підтримки, або у формі усунення стресора, що виснажує організм, що у населення Нагорного Карабаху виражається у використанні копінг-стратегії направленої на уникнення проблеми, і у більшості носить соціальний характер (див. Табл.2).
Для даної групи вибірки характерний звязок між збільшенням показника особистісної тривожності, що викликає збільшення вирогідності нервово-психічного зриву та дезадаптації в стресі (при р?0,05).
Виходячи із задач нашого дослідження, нами було проведено порівняльний аналіз трьох груп вибіркиза допомогою метода Манна-Уітні (див. Табл.2)
Таблиця 2 Таблиця наявності відмінностей між означеними групами вибірок
Критерій порівняння
Групи вибірки, що порівнюються
Українці (жовтень 2013 р.) та українці (Квітень 2014 р.)
Українці (жовтень 2013 р.) та жителі Нагорного Карабаху
Українці (Квітень 2014 р.) та жителі Нагорного Карабаху
**р ? 0,01
Особ. трив-ть
203
76,5**
108**
Сит. трив-ть
107,5**
167,5
234,5
Трив-ть (м-ка Дж. Тейлора)
12**
16,5**
29
«Прогноз»
198
182**
83**
Стресостійкість
183**
231
108,5**
Жителі Нагорного Карабаху, проживаючи у ситуації стресу понад 20 років, відрізняються від українців за показником особистісної тривожності. На відміну від українців, які сприймають багато подій як загрозливі, населення Нагорного Карабаху є більш стійкими до впливу екстремальних ситуацій. Це я результатом процесу адаптації до стресової ситуації: постійно діючий стресовий фактор у вигляді військово-політичного конфлікту став звичним для мирних жителів цього району, вплинувши на таку індивідуальну характеристику як особистісна тривожність. Хоча в Україні також змінилась соціально-політична ситуація, але вона я короткочасною, а отже не могла вплинути на стійкі особистісні характеристики, що формуються у людини протягом дитинства і є сформованими до 30 років.
Зміна ситуації в Україні вплинула на ситуативну тривожність мирного населення, що доводить те, що соціально-політична ситуація в країні впливає на її населення, що в свою чергу безпосередньо позначається на виконуваній діяльності населенням у повсякденному житті, породжуючи емоційну атмосферу екстремальної ситуації. Якщо виниклі ситуації у країні вплинули на показник ситуативної тривожності у групах, отже вони є особистісно значущими для мирного населення. При цьому виникла тривожність може як надавати мобілізуючий ефект, так і викликати дезорганізацію поведінки в рамках даної ситуації.
Вивчаючи показник тривожності за допомогою методики Дж.Тейлора у зазначених групах, ми також бачимо зміни у середніх показниках: показник тривожності у мирній ситуації в країні вдвічі нижчий, ніж у країнах, де ситуація є гострою (див. Табл.1). Українці обох груп також схильні до дезадаптації у екстремальній ситуації, на відміну від жителів Нагорного Карабаху. Екстремальні умови життя загартували населення Нагорного Карабаху. Вони «навчені» життям справлятися зі стресом. Українцям, навпаки, не притаманна висока стресостікість, що впливає на оцінку ситуації, організацію діяльності, вміння приймати раціональні рішення, що й надало українській проблемі більш емоційного забарвлення.
Нижче представлена таблиця, що відображає характер копінг-поведінки для кожної групи вибірки (див. Табл.3).
Серія “Психологія”, 2014
Частота використання копінгу населенням світу (у відсотках)
41
Таблиця 3
Українці (жовтень 2013)
Українці (квітень 2014)
Нагорний Карабах
Копінг направлений на вирішення задач
52
40
28
Копінг направлений на емоції
28
44
16
Копінг направлений на уникнення
20
16
56
З таблиці ми бачимо, що для кожної групи вибірки є характерним певний копінг, що визначає характер поведінки у стресовій ситуації. Для українців ми бачимо зміни у копінг-поведінці до та після конфлікту у країні. Проживаючи у мирній країні українцям був характерними копінг направлений на вирішення проблем, на відміну від українців, що опинились у вирії воєнно-політичного конфлікту: для них є більш характерними копінгнаправлений на емоції. Отже, українці стали орієнтуватись на свої переживання стресу, піклуватись про це більш, а ніж про сам процес вирішення проблеми. Для жителів Нагорного Карабаху, на відміну від українців є характерною копінг-поведінка направлена на уникнення проблемної ситуації. Це також повязано з тим, що конфлікт на території даної республіки відбувається вже понад 20 років. Ми можемо зробити висновок, що така стратегія є більш ефективною за критерієм зниження почуття уразливості до стресу [6] (низькі показники тривожності населення та висока стресостійкість), що підтверджується порівнянням груп за іншими показниками емоційної сфери. Стресова ситуація справляє на особистість значний вплив, змінюючи не тільки особистісні характеристики людини, а й саму реакцію на стресові події.
Висновки до статті: За даними теоретичного аналізу проблеми емоційної сфери осіб, що проживають у «гарячих точках світу» та за результатами емпіричного дослідження нами були сформульовані наступні загальні висновки: 1. Виявлено значущі відмінності в особливостях емоційної сфери населень світу, що перебувають в різних соціально-політичних умовах життя;
2. Перебування в атмосфері воєнно-політичного конфлікту (жителі Нагорного Карабаху) адаптує населення, знижуючи уразливість до стрес факторів через використання найбільш ефективних копінг-стратегій, а саме уникнення проблеми;
3. Населенню України сьогодення властивим є значно вищий рівень тривожності (особистісної, ситуативної), низький рівень опірності стресу, що зменшує вірогідність прийняття раціональних рішень, надаючи копінг-стратегії, орієнтованої на вирішення проблеми емоційного характеру;
Населенню, що проживає у мирній країні (Україна, жовтень 2013 року) є характерним помірно-високий рівень особистісної тривожності, що супроводжується раціональним підходом до вирішення стресових ситуацій.
Список литературы
1. Антипов В.В. Психологическая адаптация к экстремальным условиям/ В.В. Антипов. - К.: Довгань, 2005. - 176 с.
2. Большой психологический словарь/ сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. - СПБ. : Прайм-ЕВРОЗНАК. - 2003. - 672 с.
3. Маклаков А.Г. Психологические последствия локальных военных конфликтов Психологический журнал, М., 1998. Т. 19. № 2.
4. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации/ И.Г. Малкина-Пых. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 960 с
5. Муздыбаев, К. Стратегии совладания с жизненными трудностями. Теоретический анализ // Жур-л социологии и социальной антропологии. - 1998.Т.1. - №2.
6. Нартова-Бочавер, С.К. “Copingbehavior” в системе понятий психологии личности // Психологический журнал. - 1997. - №5. - С. 20-30.
7. Folkman S. and Lazarus R.S. Coping and emotion // Monat A. and Richard S. Lazarus. Stress and Coping. N.-Y. 1991.-207-227р.
