Аналіз ринку легкових автомобілів та нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні. Методи експертизи й визначення митної вартості легкових автомобілів. Митне оформлення легкових автомобілів індивідуального користування.
ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Характеристика ринку легкових автомобілів 1.1. Стан ринку легкових автомобілів в Україні 1.3. Тенденції розвитку світового автомобільного ринку 1.4. Характеристика методів визначення митної вартості легкових автомобілів 2.4. Експертиза автомобілів Розділ 3. Порядок визначення класифікаційної належності легкових автомобілів за УКТ ЗЕД 3.2. Адже, у сучасній системі світових товарних ринків автомобільний займає особливе місце - один з найглобалізованіших, таких, що швидко розвиваються і є прибутковими, характеризується жорсткою конкуренцією, яка зумовлена різними факторами, серед яких: зростаючі надлишки виробничих потужностей автомобільної промисловості; зростання кількості країн, що організовують власне виробництво автомобільної продукції; формування міжнародних автомобільних альянсів. Тому перед урядом першочерговими питаннями у цій сфері є створення сприятливих умов (законодавчих, політичних, інвестиційних тощо) для зростання обсягів виробництва і реалізації вітчизняних легкових автомобілів, недопущення ухилення від оподаткування при ввезенні та реалізації авто, забезпечення економічних інтересів українських підприємств і держави в цілому. Зазначимо, що нині на ринку України зявляється все більше автомобілів різних марок і моделей (як правило, це нові чи бувші у використанні імпортні машини). Саме тому Уряд намагається захистити українські автозаводи, вводячи високі ставки мита на іномарки, але, незважаючи на це, вітчизняним виробникам автотехніки приходиться існувати в умовах досить жорсткої конкуренції з іноземними виробниками. Попит на вітчизняні легкові автомобілі поступається попиту на автомобілі іноземного виробництва, оскільки останні представлені на автомобільному ринку у широкому асортименті, володіють високими споживчими та технічними характеристиками, якістю що відповідає ціні. Реалізація мети роботи зумовила необхідність постановки та розв’язання таких завдань: розглянуто питання класифікації легкових автомобілів за різними ознаками і параметрами; проведено дослідження стану ринку легкових автомобілів в Україні, здійснено аналіз їх виробництва та реалізації за останні три роки; визначено основні тенденції розвитку світового автомобільного ринку, зазначено перспективи майбутнього розвитку; здійснено огляд нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні; розглянуто об’єкти та методи проведення експертизи транспортних засобів; наведено методологію визначення митної вартості та порядку проведення митного оформлення легкових автомобілів. Інформаційну базу магістерської роботи склали законодавчі акти України, періодичні видання, підручники та відповідні матеріали з Інтернету. Класифікація легкових автомобілів На теперішній час в Україні існують наступні класифіційні ознаки транспортних засобів: 1) клас; 2) тип автотранспортного засобу; 3) модифікація; 4) порядковий номер моделі; 5) вид виконання; 6) категорія; 7) тип кузова, ступінь його відкритості; 8) тип приводу; 9) тип двигуна; 10) тип системи живлення; 11) розташування двигуна; 12) розташування кабіни; 13) компонування бази тощо. Транспортним засобам привласнювалися позначення відповідно до заводських реєстрів - позначень, що включають, як правило, літерні позначення заводу-виробника і порядковий номер моделі рухомого складу (ГАЗ-3110, ВАЗ-2106, Москвич-2141 і т.д.). Третя і четверта цифри індексу вказують на порядковий номер моделі. Наприклад, легковий автомобіль Волзького автозаводу, що має робочий об`єм двигуна 1,6 дм3, позначається: § ВАЗ-2106 - легковий автомобіль із закритим, чотирьохдверним кузовом типу седан. Проте існують рекомендації Європейської економічної комісії, що передбачають визначену класифікацію автотранспортних засобів. Відповідно до європейської класифікації автотранспортних засобів усі вони поділяються на чотири категорії, кожна з який позначається відповідною буквою - L, М, N чи О. Поділяються вони на дві основні підкатегорії: i перша (LI - L2) - це транспортні засоби, робочий об’єм двигунів яких не перевищує 50 дм3, а максимальна конструктивна швидкість - не більше 40 км/год; i до другого підкатегорії (L3 - L5) відносяться двох- і триколісні транспортні засоби з технічними параметрами більшими тих, що описані вище, але при цьому їхня повна маса не повинна перевищувати 1000 кг; Категорія М включає транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, що мають не менш чотирьох коліс чи три колеса і повна маса яких більше 1 т. Слід зазначити, що підкатегорії N1, N2 і N3 не завжди трактуються як легкий, середній і важкий клас вантажівок. Вона застосовується в документах, повязаних із сертифікацією ТЗ, їх виробництвом, застосуванням дорожнього законодавства при складанні митних угод тощо. При видачі водійських посвідчень класифікація транспортних засобів проводиться відповідно до Європейської Конвенції про дорожній рух, прийнятої в 1968 р, що передбачає присвоєння категорій А, В, С, D, причіп в залежності від параметрів транспортних засобів: категорія А - мотоцикли, мотороле
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
