Особливості екскреторно-токсичного безпліддя при хронічному простатиті бактеріальної, трихомонадної, хламідійної і бруцельозної етіології - Автореферат
Визначення особливостей спермограми в залежності від етіології екскреторно-токсичного безпліддя. Встановлення характеру порушень структури яєчка і передміхурової залози при хронічному простатиті. Розробка схеми лікування екскреторно-токсичного безпліддя.
При низкой оригинальности работы "Особливості екскреторно-токсичного безпліддя при хронічному простатиті бактеріальної, трихомонадної, хламідійної і бруцельозної етіології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Так, у резолюції 4-ї науково-практичної конференції сексопатологів і андрологів України проблема чоловічої безплідності визнана актуальною і соціально значимою, яка потребує всебічного вивчення, розробки методів профілактики і лікування (М.І.Бойко,1999). На II-му Національному конгресі по андрології 12-14 листопада 1999 р. у Болгарії відзначалася етіологічна роль захворювань, що передаються статевим шляхом у патогенезі екскреторно-токсичної безплідності у чоловіків, (І.І. Дисертаційна робота виконана згідно з планом НДР відділення сексопатології Інституту урології АМН України „Вивчити особливості патогенезу чоловічої неплідності різної етіології і на їх підставі розробити нові методи діагностики та лікування” (№ держреєстрації 0102U001925), (№ держреєстрації 0102А300265), програми МООЗ Азербайджану. Основні задачі дослідження: - Визначити особливості спермограми в залежності від етіології екскреторно-токсичного безпліддя. Виявити ступінь впливу етіологічних факторів на гепатобіліарну систему в патогенезі екскреторно-токсичного безпліддя.Обстежено 110 чоловіків, хворих на екскреторно-токсичне безпліддя, із супутніми хронічним простатитом бактеріальної, трихомонадної, хламідійної і бруцельозної етіології, у віці 19-42 років без попередніх ендокринопатій і порушень пубертатного періоду. Досліджували біоптат яєчок десяти безпородних собак з експериментальним хронічним простатитом, десяти собак із природним трихомоніазом (контрольна група 5 собак) і десяти баранів із природним хронічним бруцельозом. У хворих у плазмі крові, узятої з ліктьової вени досліджували вміст ФСГ, ЛГ, ПРЛ, тестостерону, естрадіолу, а також Т3, Т4, ТТГ, кортизолу і 17-КС на спеціальних наборах. Досліджували біоптат яєчок 10 безпородних собак з експериментальним хронічним простатитом, 10 собак із природним трихомоніазом (контрольна група 5 собак) і 10 баранів з природним хронічним бруцельозом (контрольна група 5 тварин). У хворих на хронічний простатит відзначався зворотній взаємозвязок кількості слизу в еякуляті і рухливістю сперматозоїдів - у зразках з великою кількістю слизу відзначалася менша рухливість сперматозоїдів.Зміна спермограми при екскреторно-токсичній неплідності, обумовленій хронічним простатитом бактеріальної, трихомоніазної, хламідійної, бруцельозної етіології - характеризується олігоастенотератозооспермією, збільшенням РН, збільшенням кількості клітин сперматогенезу, підвищенням вязкості сперми, зменшенням кількості живих сперматозоїдів та їх дихальної здатності. Негативний вплив хронічного простатиту на структуру сперматозоїдів більше виявляється в розвитку тератозооспермії і збільшенні кількості сперматозоїдів з деформацією хвоста. Безсимптомний перебіг екскреторно-токсичної неплідності, у ранніх стадіях захворювання приводить до генералізації процесу з формуванням вторинного імунодефіциту. Трьохетапне лікування екскреторно-токсичної безплідності: перший - купірування запального процесу із санацією статевих органів; другий - нормалізація всіх складових репродуктивної функції; третій - стимуляція сперматогенезу дозволить підвищити ефективність терапії до 85,6%. Лікування екскреторно-токсичного безпліддя необхідно проводити по запропонованій трьохетапній схемі: - купування запального процесу і санація статевих органів, - нормалізація гепатобіліарної, ендокринної та імунологічної складових, - застосування вазоактивних і стимулюючих сперматогенез лікарських препаратів.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Зміна спермограми при екскреторно-токсичній неплідності, обумовленій хронічним простатитом бактеріальної, трихомоніазної, хламідійної, бруцельозної етіології - характеризується олігоастенотератозооспермією, збільшенням РН, збільшенням кількості клітин сперматогенезу, підвищенням вязкості сперми, зменшенням кількості живих сперматозоїдів та їх дихальної здатності.
2. При олігозооспермії III-й стадії й азооспермії, у хворих на екскреторно-токсичну неплідність, зміни спермограми є універсальними й ідентичними, незалежно від етіології захворювання. Негативний вплив хронічного простатиту на структуру сперматозоїдів більше виявляється в розвитку тератозооспермії і збільшенні кількості сперматозоїдів з деформацією хвоста.
3. Хронічний запальний процес приводить до збільшення вмісту гонадотропних гормонів, гіперпролактинемії, гиперестрогенії і гипоандрогенії. Більш виражений зворотній кореляційний звязок між підвищенням ФСГ і зниженням кількості сперматозоїдів.
4. Безсимптомний перебіг екскреторно-токсичної неплідності, у ранніх стадіях захворювання приводить до генералізації процесу з формуванням вторинного імунодефіциту. Зменшення Т-лімфоцитів i підвищення активності В-лімфоцитів корелює зі зниженням тонусу симпатико-адреналової системи, при цьому знижується рівень кортизолу.
5. Зміни параметрів печінкового комплексу не досягають грані патології, але свідчать про вплив інфекційних процесів на функцію органів гепатобіліарної системи.
6. Трьохетапне лікування екскреторно-токсичної безплідності: перший - купірування запального процесу із санацією статевих органів; другий - нормалізація всіх складових репродуктивної функції; третій - стимуляція сперматогенезу дозволить підвищити ефективність терапії до 85,6%.
Практичні рекомендації
З метою уточнення діагнозу доцільно ввести поняття „складові репродуктивної системи”, в які повинні входити наступні рівні: тестикулярний, гормональний, простатичний, імунний, гепатобіліарний, васкулярний.
Лікування екскреторно-токсичного безпліддя необхідно проводити по запропонованій трьохетапній схемі: - купування запального процесу і санація статевих органів, - нормалізація гепатобіліарної, ендокринної та імунологічної складових, - застосування вазоактивних і стимулюючих сперматогенез лікарських препаратів.
З огляду на те, що виявлення збудників урогенітальних захворювань не відбиває їхню локалізацію в статевих органах, перспективним напрямком може бути розробка методів діагностики поширення мікроорганізмів в репродуктивних органах.
Застосування методів лікування нафталаном урогенітальних запальних процесів може поліпшити результати лікування і профілактики екскреторно-токсичного безпліддя. При призначенні ректальних нафталанових тампонів треба враховувати протипоказання при хронічній ішемічній хворобі серця, постінфарктному, атеросклеротичному кардіосклерозі, стабільній стенокардіі, гіпертонічній хворобі ІІ-ІІІ стадії, гемороях, тяжких захворюваннях печінки, глаукомах, діабетичних енцефалопатіях, індивідуальній чутливості до нафталану.
Призначення лідази на перших етапах лікування екскреторно-токсичного безпліддя може зменшити процес аутоімунізації організму і знизити імовірність розвитку імунної безплідності і формування спермагглютинації.
Список литературы
1. Гусейнов В.А. Патогенез экскреторно-токсического бесплодия, осложненного влиянием электромагнитного поля //Сексология и андрология.- Одесса.-2000.-Вып. 5.-С. 92-94.
2. Гусейнов В.А. Введение первичных документаций в научно-исследовательской работе врача-андролога. //Деп. в АЗНИИНТИ, 12.06.02. № 2762-Аз. г. Баку.
3. Гусейнов В.А. Математический анализ данных научных исследований в андрологии. //Деп. в АЗНИИНТИ, 12.06.02. № 2763-Аз. г. Баку.
4. Гусейнов В.А. Эпидемиология, патогенез, диагностика и лечение урогенитального хламидиоза у мужчин. //Деп. в АЗНИИНТИ, 12.12.02. № 3764-Аз. г. Баку.
5. Гусейнов В.А., Добровольская Л.И. Роль хламидийной и смешанной инфекций в патогенезе мужского бесплодия. //Здоровье мужчины.-К.,2003.- № 3.- С. 111-115.
6. Гусейнов В.А. Мужское бесплодие при трихомониазе //Здоровье мужчины.-К.,2003.- № 4.- С. 95-97.