Особливості екологічної свідомості в умовах наслідків техногенної катастрофи - Автореферат

Максименка та інших відомих вчених, опосередковує вивчення культурно-історичних, генетичних і функціональних особливостей екологічної свідомості як специфічної форми самовідношення особистості до кризового життєвого середовища. Здобутки і досягнення теорії діяльності в психології у вивченні проблем свідомості наочно демонструють можливості та евристичні принципи даної методології. Важливим аспектом розгляду свідомості у діяльнісно орієнтованій психології стало її вивчення в контексті єдності буття і свідомості. Такий підхід в аналізі даного принципу з акцентами на провідній ролі діяльності однозначно задавав генетичний план вивчення свідомості і, разом з тим, залишав недостатньо опрацьованим у психологічних дослідженнях функціональний її аналіз. Концепція нашого дослідження полягає в тому, що субєктивними детермінантами усвідомлення екологічної дійсності потерпілими від катастрофи людьми є: 1) життєвий шлях особистості, 2) її субєктивний досвід і 3) активність життєвої позиції щодо переживання сенсо-ціннісних основ власного буття.У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність та доцільність дослідження, показано, що наслідки техногенної катастрофи, якою була Чорнобильська атомна аварія, загострили актуальність розбудови екологічної психології, зокрема, ґрунтовного вивчення екологічної свідомості.Здійснено теоретичний аналіз наукових уявлень і підходів до вивчення категорії свідомості з методологічних позицій діяльнісного підходу в психології. Свідомість у теорії діяльності визначається як специфічна форма життєдіяльності людини, продукт її взаємин з обєктивною дійсністю. Свідомість - це єдність усіх форм пізнання людини з одного боку, а з іншого боку - її відношення до того, що вона відтворює, це є рефлексія власного знання. Якщо чуттєва тканина змістовно включає сенсорні та емоційні компоненти психіки, то значення і сенс наповнюють свідомість сутнісними ознаками дійсності, яка відтворюється людиною. Розуміння принципу єдності свідомості і діяльності за аналогією з принципом співвідношення буття і свідомості в плані онтології при провідній ролі діяльності дозволяло виділити для свідомості нову детермінаційну сферу, перетворити свідомість з пояснювального принципу в предмет психологічного вивчення.Аналізуються етапи еволюції екологічної свідомості філогенетично: від первісної епохи до сучасної доби, вивчаються екопсихологічні складові української національної культури і ментальності, соціокультурні особливості українського менталітету в екопсихологічному контексті. Із зростанням когнітивної (пізнавальної) здатності зростали потреби, але збільшувалися й можливості впливати на природу, проявляти незалежність від неї. Завдяки появі перших знарядь праці людина отримувала перші свої переваги над природою та починала займати екологічні ніші різного рівня. І в теологічних концепціях звучало, що людина стає активним субєктом у природі, а природа - будівельний матеріал у руках бога і людини. Проте, в екопсихологічному дослідженні свідомості окрім загальних тенденцій еволюційного розвитку ставлення людства до природи слід брати до уваги і колорит впливу на це ставлення, що плине від культури, народної мудрості, національних рис і традицій.У розгляді екопсихологічних явищ дистресу буденної свідомості ми зробили припущення, що за умов виниклої необхідності адаптації у віддалених наслідках катастрофи афективний стан паніки (В.О. Бобнєва, 1992), під якою ми розуміємо категорію психічного стану людей, зумовлену передбаченням несприятливого розвитку, загального дискомфорту, тривоги, страхів, проте, на відміну від паніки, екопсихологічна напруженість характеризується готовністю оволодіти ситуацією, діяти в ній відповідним чином (О.Ф. На цьому фоні відбувається цілий комплекс специфічних явищ екологічної свідомості. У процесі конфабуляцій люди намагаються підтвердити свої уявлення або їх опротестувати, тому й включаються механізми відповідних експектацій екологічної свідомості, що відображають настрої та очікування певних екологічних змін або хоча б інформації на підтвердження чи заперечення тих або інших екологічних установок. Яке б не було негативне значення радіоекологічних конфабуляцій, але вони породжують в екологічній свідомості так званий "ЕПІФЕНОМЕН" - явище екопсихологічного інсайту, через яке виникає раптове та невидиме з попереднього досвіду, але підготовлене ним, збагнення, відкриття для себе значущості людського буття або первісної природи, своєї причетності до біологічного у самому собі.Ілюстративно подамо лише окремі фрагменти цього тестування у жителів, які проживають на територіях, віднесених до 4-ї зони радіації, і тих людей, що мешкають на сусідніх територіях, не віднесених до радіаційно забруднених зон. Фонова, тобто загальна розкладка колірних переваг (за показниками статистичної моди) у жителів: В обох розкладках колірних переваг однаково тричі домінує колір під номером 6 (коричневий), але у мешканців територій, не віднесених до радіаційної зони, відсутні у виборах 7-й і 8-й кольори (сірий і

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ