Аналіз головного змісту драм Лесі Українки, їх сюжети, тематика та стиль, ідея та художня форма. Зв"язок драматичних творів з еволюцією світогляду автору. Роль театру в житті української поетеси, оцінка його впливу на творчий шлях Лесі Українки.
Вступ Нова (модерна) драма - це драма почувань, передчуттів, докорів сумління, драма неспокою. Епоха модерну в українській драматургії представлена останніми пєсами корифеїв українського професійного театру, міфопоетичними поемами Лесі Українки, експериментально-психологічною драматургією В. Винниченка, символістичними етюдами Олександра Олеся. Леся Українка чи не першою робить спробу осмислити людську суть, художню реальність як міф (у цьому вона не мала попередників не тільки в українській, а й світовій літературі), намагається розвязати «вічні» проблеми любові, свободи або несвободи, людини й надлюдини, зради, творчої особистості, її духовного зростання, самовдосконалення («Лісова пісня»), національної свободи. Твори письменниці аналізували: М. Зеров, Б. Якубський, М. Драй-Хмара, Є. Ненадкевич, П. Рулін, О.Білецький. Актуальність теми дослідження полягає у детальному вивченні, аналізі драматичних творів Лесі Українки та постановка цих творів на сценах театрів. У процесі роботи використовуються матеріали з українських та закордонних бібліографічних джерел і тексти досліджуваних творів: «Одержима», «На руїнах», «Бояриня», «Вавилонський полон», «Лісова пісня». Українка, О. Олесь) і 20-ті рр.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
