Характеристика основних історичних періодів розвитку українського документування. Формування системи суспільних організацій з питань наукової організації діловодства. Нормативно-правове регулювання даної системи, впровадження інструкцій з діловодства.
При низкой оригинальности работы "Особливості державотворчого документування в УСРР (1923-1937 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Не винятком є і радянський час (1920-1991 рр.), коли не зважаючи на весь його драматизм, в сучасній української системі діловодства і документування використовується певний досвід цієї епохи. Починаючи з цього часу становлення державотворчої документної традиції в УСРР було нерозривно повязано з історією виникнення і розвитку радянського державного апарату і відповідної системи управління, в основі якої знаходився жорсткий партійно-адміністративний контроль. Для вирішення проблем організації діловодства і документування на місцях у 1921 р. було створено Всеукраїнський інститут праці (ВУІП), розташований у Харкові [5, c. На Московській ініціативній конференції з нормалізації техніки управління (вересень 1922 р.) було розглянуто питання стандартизації документів на території СРСР, розроблено і затверджено серію загальносоюзних стандартів ведення документації [5, c. Хоча це і суперечило великодержавним прагненням ВКП(б), але було вимушеним кроком через упереджене ставлення до радянської влади з боку певної частини населення республік у складі СРСР: азербайджанців, білорусів, грузинів, вірмен, українців, національна свідомість яких зросла внаслідок революційних подій 1917-1920 рр. Зважаючи на це ВКП(б) і Раднарком змушені були піти на поступки національним рухам [2, c.
Список литературы
1. Бойко О.Д. Історія України: навч. посіб. / О.Д. Бойко. К.: Академвидав, 2002. 656 с.
