Особливості декодування значень лексики і висловлення (цільові, модальні, темпорально-просторові та оцінні аспекти) - Автореферат

Актуальність вирішення подібних проблем стала повсюдно очевидною близько 50 років тому, коли спроби реалізації найрізноманітніших прикладних завдань на хвилі досягнень технічного прогресу призвели до переосмислення своїх обєктів цілою низкою гуманітарних дисциплін. В першу чергу це стосується лінгвістики, яка (насамперед - у звязку з численними дослідженнями з машинного перекладу) прийшла до розуміння, якою має бути лінгвістична теорія, що відповідає поставленим завданням, і усвідомила, що одним з центральних обєктів її досліджень має стати побудова теоретичних моделей класу «Зміст Текст». До них насамперед належать такі поняття як ситуація, в рамках якої розмежовуються такі її види як дії, діяльності, процеси, властивості, стани, події, оцінки і деякі інші, семантичний актант, предикат, семантична валентність, конверсив, семантичне тлумачення предиката, пресупозиція, асерція, модальна рамка, модель керування предиката, лексичні функції, семантичне подання, яке репрезентує зміст речення тощо. Досягнення поставленої мети передбачало розвязання таких окремих завдань: - дослідження семантики цілеспрямованої поведінки (аналіз категорії бажання як універсального джерела будь-якої цільової діяльності; семантичний опис значного фрагмента лексики цілеспрямованої діяльності, принципи якого ґрунтуються на системній узагальненій схемі відповідної “предметної галузі”; опис значення і функціонування предикатів пошукової діяльності, яка розглядається як один з підготовчих етапів цільової діяльності); Основні теоретичні положення та результати роботи викладено в доповідях на міжнародній конференції “Symposium of grammars of analysis and synthesis and their interpretation in computational structures” (Tallinn 1983 р.), на 3-му міжнародному семінарі з машинного перекладу (Москва, грудень 1983 р.), міжнародних конференціях “Логічний аналіз мови” (Москва 1991, Москва 1992, Москва 1995, Москва 1997, Москва 1999, Москва 2000, Москва 2001, Москва 2002, Москва 2003, Москва 2004, Москва 2006), міжнародних конференціях “Моделі спілкування” (Сангасте, Естонія 1985; Янеда, Естонія 1987), міжнародному семінарі “Діалог” з компютерної лінгвістики та її застосувань (Москва - Пущино 1996, Казань 1998, Москва - Протвино 2000, Москва - Аксаково 2001, Москва - Протвино 2002, Москва - Протвино 2003, Москва - Верхньоволзький 2004, Москва - Звенігород 2005), міжнародній науковій конференціі "Проблеми зіставної семантики” (Київ-1999), на семінарах міжнародної робочої групи з зіставної семантики (Варшава 1996, Варшава 1998, Варшава 1999), міжнародній науковій конференції “Наукова спадщина професора Семчинського i сучасна філологія” (Київ 2001).Для опису раціонального компонента бажання пропонується розрізняти кілька типів уважань, які лежать в основі бажання і зафіксовані в наступних оцінних шаблонах: - ХОТІТИ (1): ‘субєкт вважає, що для нього буде краще за певним параметром, якщо виникне ситуація Р’; НЕ ХОТІТИ (2): ‘субєкт констатує, що один з його параметрів, який звичайно регулюється завдяки участі в ситуації Р, перебуває в нормальному стані, що спонукає субєкта прийняти рішення не брати участі в Р’. Якщо для предикатів I-ї групи протиставлення форм ДОК / НЕДОК ніяк не змінює уявлення субєкта ПД про її обєкт, то для предикатів 2-ї групи воно маркує зміну уявлення субєкта про референцію обєкта. Структура не можна Р док нормативно співвідноситься з кооперативним етапом практичного міркування, коли мовець повідомляє субєктові ЦД, що завдання, яке той перед собою поставив, не має вирішення - не існує способу, за допомогою якого відповідна мета може бути досягнута - пор. Проаналізовано властивість “квазі-фактивності”, яка полягає в тому, що при вживанні МП у минулому часі підпорядкована пропозиція вказує на ситуацію, якої насправді не було, тобто думка (ментальний результат) субєкта виявилася помилковою.

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ