Вивчення посилення процесів перекисного окислення ліпідів та незначного пригнічення антиоксидантного захисту в ураженій реноваскулярною гіпертензією нирці, незначних місцевих ознак ендотоксемії. Визначення лікування відкритим операційним втручанням.
При низкой оригинальности работы "Особливості діагностики та лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зростання цього показника на 81% у порівнянні із 1997 роком та на 53% у порівнянні із 1999 роком свідчить, з одного боку, про позитивну тенденцію, яка є наслідком ефективної роботи з виявлення цієї патології, з іншого - вимагає посилення заходів профілактики та лікування АГ. Розпрацьовані медичні стандарти діагностики та лікування АГ суттєво допомагають медичним закладам і клінікам підвищувати рівень надання допомоги хворим на АГ, надають можливість удосконалювати знання та навики медичного персоналу про діагностику та лікування АГ (Росс Г., 2006). Тобто синдром АГ містить велику кількість різноманітних захворювань, серед яких найчастішою є есенціальна АГ (первинна АГ, гіпертонічна хвороба), діагностика якої викликає значні трудності, оскільки здійснюється методом виключення вторинних АГ, - практично під час встановлення діагнозу есенціальної АГ необхідно виключити більше, ніж 100 захворювань, яких супроводжує вторинна АГ. Проблемі РВГ присвячено достатню кількість робіт, проте більшість із них висвітлює питання діагностики та лікування РВГ набутого походження, що, очевидно, повязано з тим, що РВГ природженої етіології трапляється дуже рідко (Poutasse EF., 1975; Novick AC., 1982; Ingelfinger JR., 1991; Abud O., 1996; Courtel JV., 1998; Booth C., 2002). Отже, з метою покращання результатів діагностики та лікування РВГ природженої етіології необхідно уточнити особливості патогенезу, клінічного перебігу, діагностики та лікування цієї патології.Дослідження виконано на основі комплексного клінічного, лабораторного та інструментального дослідження й аналізу безпосередніх та віддалених результатів проведеного хірургічного лікування 62 хворих на РВГ - 32 пацієнтів із РВГ природженої етіології (І група хворих) та 30 пацієнтів із РВГ набутої етіології (ІІ група хворих), які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні. Вивчення клінічних матеріалів в обох групах хворих мало на меті аналіз залежності між етіологією ураження ниркових артерій та особливостями патогенезу, клінічним перебігом патології, інформативністю додаткових методів досліджень, що застосовують для верифікації стану ниркових артерій, а також ефективністю корекції патологічних змін ниркових артерій з метою ліквідації АГ і запобігання появі та розвитку хронічної ниркової недостатності (ХНН). Супровідні захворювання у хворих на РВГ природженої етіології траплялися рідко: бронхолегенева патологія - у 2 (6,7%) хворих, захворювання шлунково-кишкового тракту - в 1 (3,13%) пацієнта, патологія сечостатевої системи - у 4 (12,9%) хворих, хронічна ішемія нижніх кінцівок у звязку з ураженням їх артерій - в 1 (3,13%) пацієнта. Натомість у хворих на РВГ набутої етіології супровідні захворювання діагностовано значно частіше: ішемічна хвороба серця - у 7 (23,3%) хворих (стабільна стенокардія напруги ІІ-ІІІ функціонального класу - у 3 (10%) пацієнтів, постінфарктний кардіосклероз - у 4 (13,3%) хворих), ішемія головного мозку у звязку з ураженням сонних артерій - у 5 (16,7%) хворих (у 3 (10%) - транзитні ішемічні атаки, у 2 (6,7%) - ішемічний інсульт в анамнезі), хронічна ішемія нижніх кінцівок у звязку з ураженням їх артерій - в 11 (36,7%) пацієнтів, аневризма субренального відділу черевної аорти - у 2 (6,7%) хворих, цукровий діабет ІІ типу - у 2 (6,7%) пацієнтів, різноманітні ураження шлунково-кишкового тракту - у 3 (10%) хворих, хронічний обструктивний бронхіт - в 1 (3,3%) пацієнта та захворювання сечостатевої системи - у 2 (6,7%) хворих. Причинами ураження ниркових артерій у пацієнтів І групи були: · гіпоплазія ниркових артерій - в 11 (34,38%) хворих (серед них в одного з пацієнтів - гіпоплазія ниркових артерій обох нирок, в іншого - наявність двох рівноцінних гіпоплазованих стовбурів ниркових артерій однієї з нирок);Дисертація містить теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуального наукового завдання, повязаного з покращанням діагностики та лікування хворих на РВГ природженої етіології. Домінуючими причинами РВГ природженої етіології виявилися гіпоплазія ниркових артерій (34,38%), наявність додаткових ниркових артерій (28,13%) та екстравазальна компресія ниркових артерій ніжками діафрагми (28,13%). При РВГ природженої етіології переважала помірна АГ ІІ стадії, не визначалася ХНН, у хворих на РВГ природженої етіології рідко траплялися супровідні захворювання.
План
ОСНОВНИЙ зміст роботи
Вывод
Дисертація містить теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуального наукового завдання, повязаного з покращанням діагностики та лікування хворих на РВГ природженої етіології.
1. Домінуючими причинами РВГ природженої етіології виявилися гіпоплазія ниркових артерій (34,38%), наявність додаткових ниркових артерій (28,13%) та екстравазальна компресія ниркових артерій ніжками діафрагми (28,13%).
2. При РВГ природженої етіології переважала помірна АГ ІІ стадії, не визначалася ХНН, у хворих на РВГ природженої етіології рідко траплялися супровідні захворювання.
3. Для РВГ природженої етіології характерними виявилися наступні патогенетичні особливості: в ураженій нирці стверджено незначне посилення процесів ПОЛ, незначне пригнічення антиоксидантного захисту та незначні ознаки ендотоксемії.
Вказані особливості патогенезу частково пояснюють сприятливіший перебіг РВГ природженої етіології, незважаючи на більш тривалий анамнез ураження ниркових артерій у порівнянні з РВГ набутої етіології.
4. Виявлені розбіжності в інформативності дуплексного УЗС та радіоізотопної ренографії із каптоприловим тестом у порівнянні з інформативністю рентгенконтрастної ангіографії при обстеженні хворих на РВГ природженої етіології дозволяють стверджувати низьку діагностичну цінність дуплексного УЗС та радіоізотопної ренографії із каптоприловим тестом і неможливість їх самостійного застосування як скринінгових методів при підозрі на РВГ природженої етіології. У звязку з цим доцільніше застосування рутинної рентгеноконтрастної ангіографії ниркових артерій при підозрі на РВГ природженої етіології.
5. У випадках ураження ниркових артерій природженої етіології, у звязку з анатомічними особливостями, ефективними методами корекції патологічних змін ниркових артерій є відкриті операційні втручання - автовенозне аорто-ренальне шунтування при гіпоплазії ниркових артерій, резекція додаткових ниркових артерій та відповідних полюсів нирок, декомпресія ниркових артерій при їх екстравазальній компресії, екстракорпоральна реконструкція ниркових артерій з ортотопічною автотрансплантацією нирки.
6. Безпосередні та віддалені результати операційних втручань на ниркових артеріях у хворих на РВГ природженої етіології виявилися істотно кращими у порівнянні з втручаннями на ниркових артеріях у пацієнтів із їх набутим ураженням.
5. Щур О.В. Досвід хірургічного лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології // Шпитальна хірургія. - 2007. - № 1. - С.79-83.
6. Щур О.В. Порівняльна оцінка хірургічного лікування вазоренальної гіпертензії вродженої та набутої етіології // Український бальнеологічний журнал. - 2004. - № 2. - С.86-88.
7. Щур О.В. Результати хірургічного лікування реноваскулярної гіпертензії природженої етіології // Серце і судини. - 2006. - №4 (Додаток). - С.554-558.
8. Kobza I., Shchur O., Orel Y., Solonynko I., Yarka A., Kikhtyak A., Hlushchuk R. Surgical treatment of renovascular hypertension caused by anomaly of renal arteries (case report) // The 60th Jubilee Congress of The Association of Polish Surgeons. Abstracts. - 2001. - P.192.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
