Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології - Автореферат

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Незважаючи на численні дослідження, що стосуються плацентарної недостатності при тиреоїдній патології, залишаються маловивченими механізми патогенетичного впливу захворювання щитоподібної залози матері на особливості формування та функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних із захворюваннями ЩЗ. Продовжується пошук оптимальних методів терапії хронічної плацентарної недостатності (ХПН) у вагітних з тиреоїдною патологією. Усе вищевикладене визначило актуальність питань діагностики й лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією. На підставі проведених досліджень гормонального статусу й показників інтенсивності перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного статусу визначити показання до корекції виявлених порушень у комплексі лікувальних заходів хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією.Усі вагітні основної групи були поділені на такі підгрупи: I - 61 вагітна з автоімунним тиреоїдитом; II - 56 вагітних з дифузним токсичним зобом. У I групі із 61 вагітної з автоімунним тиреоїдитом 39 (63,9%) мали збільшення ЩЗ I ступеня, 22 (36,1%) - II ступеня. При аналізі акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу жінок, що спостерігались, встановлено, що у вагітних з АІТ і ДТЗ особливостями, які вірогідно відрізняють їх від пацієнток групи контролю, малі місце різні порушення менструального циклу - в 2/3 вагітних із ДТЗ і в 1/3 з АІТ спостерігався пізній вік менархе (14-15 років і більше). Концентрація загального холестерину й триглицеридів у вагітних із ДТЗ була трохи нижчою від показників контрольної групи (ХС у групі з ДТЗ - 3,5±0,7 ммоль/л, ТГ - 0,72±0,14 ммоль/л, у контролі 4,1±0,5 ммоль/л і 0,97±0,12 ммоль/л, відповідно, p<0,05). Показники ЛПНЩ і ЛПДНЩ в обстежених жінок з АІТ вірогідно збільшені в 2 рази (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою, у групі з ДТЗ - показники ЛПНЩ і ЛПДНЩ наближалися до показників контрольної групи: ЛПНЩ - 4,56±1,01 ммоль/л, ЛПДНЩ - 0,90±0,16 ммоль/л; у контролі 4,29±1,01 ммоль/л і 0,87±0,13 ммоль/л, відповідно.У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології, а також у підвищенні ефективності терапії. Діагностичними критеріями розвитку первинної плацентарної недостатності у вагітних з патологією ЩЗ слід вважати зміни рівня естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену в динаміці гестації; в ранній термін вагітності інформативним показником є рівень хоріонічного гонадотропіну. При хронічній плацентарній недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження АОСЗ, найбільш виражених при автоімунному тиреоїдиті. Впродовж усього періоду гестації у вагітних з тиреоїдною патологією мало місце порушення ліпідного обміну, що виявляло себе в підвищенні рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ (p<0,05) при автоімунному тиреоїдиті та зниженні цих покаників при дифузному токсичному зобі. У вагітних із захворюваннями ЩЗ виявлені патологічні показники кровотоку в спіральних артеріях навіть при відсутності порушень гемодинаміки в основному стовбурі маткової артерії, вірогідне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та в артеріях пуповини, що може слугувати прогностичною ознакою хронічної плацентарної недостатності.

Основний зміст роботи

У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології, а також у підвищенні ефективності терапії.

1. Діагностичними критеріями розвитку первинної плацентарної недостатності у вагітних з патологією ЩЗ слід вважати зміни рівня естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену в динаміці гестації; в ранній термін вагітності інформативним показником є рівень хоріонічного гонадотропіну.

2. При хронічній плацентарній недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження АОСЗ, найбільш виражених при автоімунному тиреоїдиті.

3. Впродовж усього періоду гестації у вагітних з тиреоїдною патологією мало місце порушення ліпідного обміну, що виявляло себе в підвищенні рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ (p<0,05) при автоімунному тиреоїдиті та зниженні цих покаників при дифузному токсичному зобі.

4. Ультразвукові особливості ФПК у вагітних основної групи полягають у передчасному дозріванні плаценти (14,6% при АІТ; 8,9% при ДТЗ), кальцинуванні (19,7% при АІТ; 12,5% при ДТЗ), розширення міжворсинчастого простору (22,9% при АІТ; 16,1% при ДТЗ), інфарктах (16,4% при АІТ; 10,7% при ДТЗ) і нерівномірному рості плоду, що обумовлено функціональною неповноцінністю плаценти.

5. У вагітних із захворюваннями ЩЗ виявлені патологічні показники кровотоку в спіральних артеріях навіть при відсутності порушень гемодинаміки в основному стовбурі маткової артерії, вірогідне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та в артеріях пуповини, що може слугувати прогностичною ознакою хронічної плацентарної недостатності.

6. Порівняльний аналіз кардіотокографічних даних свідчив про хронічну гіпоксію плоду у 39,2±0,9% вагітних з автоімунним тиреоїдитом і у 27,3±2,1% вагітних із дифузним токсичним зобом.

7. Біофізичний профіль плоду є обєктивним критерієм оцінки внутрішньоутробного стану плоду й ступеня компенсації плацентарної недостатності. Прогностично найбільш важливим у вагітних з тиреоїдною патологією є зниження до 0-1 бала таких показників, як НСТ, ДРП (80-85% інформативності), РА, Т (90-95% інформативності).

8. Застосування в комплексному лікуванні вагітних з тиреоїдною патологією препарату б-ліпоєвої кислоти - берлітіону - сприяє поліпшенню мікроциркуляції, пригніченню процесів ПОЛ та активації АОСЗ.

9. Впровадження в практику диференційованого підходу до методів терапії хронічної плацентарної недостатності при захворюваннях щитоподібної залози дозволило народити життєздатних дітей у 88,5% пацієнток з АІТ і в 91,1% - із ДТЗ.

Практичні рекомендації: 1. Усім вагітним з автоімунним тиреоїдитом і дифузно-токсичним зобом варто проводити лікування хронічної плацентарної недостатності, починаючи з 12-16 тижнів гестації.

2. Показанням до лікування вагітних з патологією щитоподібної залози, навіть за відсутності в них явних клінічних ознак ХПН, є інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження активності АОСЗ.

3. У звязку з порушенням процесів ПОЛ-АОСЗ при тиреоїдній патології в комплексне лікування вагітних рекомендується вводити препарат б-ліпоєвої кислоти - берлітіон, здатний інгібувати перекисне окислення ліпідів, нормалізувати функціональну активність біоантиоксидантної системи.

4. Препарат берлітіон призначається по 300 мг два рази на добу після їжі протягом 14-18 днів. При відсутності ефекту курс лікування подовжується до 28 днів.

список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Майко М.О. Діагностика і лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 2. - С. 109-114.

2. Майко М.О. Оценка состояния фетоплацентарной системы при тиреоидной патологии // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2006. - Том 9, №2. - С.90-92.

3. Майко М.О. Состояние антиоксидантного статуса при плацентарной недостаточности у беременных с заболеваниями щитовидной железы // Запорожский медицинский журнал.- 2006. - № 3. - С.28-31.

4. Щербаков В.Ю., Хомета А.Б., Майко М.А. Состояние микробиоценоза урогенитального тракта у беременных с невынашиванием и аутоиммунной патологией // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2005. - Том 8, №1 (додаток) - С.91-94. Автор провів аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті.

5. Щербаков А.Ю., Майко М.А. Роль процессов перекисного окисления липидов и липидного обмена в развитии плацентарной недостаточности при тиреоидной патологии // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2006. - Том 9, №2. - С.206-209. Автор провів обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, підготував текст для друку.

6. Щербаков В.Ю., Майко М.О., Щербаков А.Ю. Спосіб прогнозування невиношування вагітності при автоімунних порушеннях. Пат. України №10781,U. Заявл. 21.06.2005; Опубл. 15.11.2005. - Бюл. Промислова власність. - 2005. - № 11. Автор провів аналіз матеріалів, та узагальнення результатів.

7. Майко М.О. Бердіков І.О. Оцінка ефективності фітотерапії в комплексному лікуванні хронічної варикозної хвороби у вагітних з невиношуванням // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини. Матеріали науково-практичної конференції молодих учених, 22 листопада 2005 року. - Харків, 2005. - С. 116. Автор провів обстеження та лікування вагітних, узагальнення результатів та оформлення статті.