Особливості діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, поєднаної з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки - Автореферат

Очевидне зниження частоти пептичної виразки і, навпаки, збільшення числа пацієнтів, що страждають гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), дали підставу проголосити на 6-ому Обєднаному європейському гастроентерологічному тижні (Бірмінгем, 1997) гасло - «ХХ століття - століття виразкової хвороби, ХХІ століття - століття гастроезофагеальної рефлюксної хвороби» (А.А. Важливість ГЕРХ визначається не тільки її поширеністю, але і клінічною значимістю, зокрема, можливістю існування так званих позастравохідних проявів хвороби, а також недостатньою ефективністю існуючих методів лікування (Г.Д. До того ж ХХІ століття - і епоха поліморбідності сучасного пацієнта, про що свідчить наявність поєднаної патології органів травлення (зокрема, пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК) та ГЕРХ) у 50% пацієнтів (І.М. За оцінками різних джерел, клінічні симптоми захворювання зустрічаються у 20-40%, ендоскопічні зміни слизової оболонки (СО) стравоходу - у 2-10% дорослого населення. Отже, ефективні діагностика і лікування поєднання ПВДПК і ГЕРХ не розроблені через остаточну невизначеність впливу останньої на клінічний перебіг основного захворювання і його прогноз, невивченість фармакодинаміки антисекреторних препаратів і прокінетиків у цих пацієнтів, колонізації слизової оболонки шлунка ґелікобактером і ефективності лікування ПВДПК в цілому традиційним (блокатор водневої помпи і два антибіотики) режимом, лишається не зясованою потреба у додатковій терапії.Хворі, історії хвороб яких аналізувались ретроспективно, перебували на лікуванні у 1990-1991 та у 2000-2001 роках у гастроентерологічному відділенні 4-ої клінічної лікарні м. Серед власноруч обстежених хворих на ПВДПК чоловіків було 128 (66,7%), жінок - 64 (33,3%), середній вік становив 43,3±1,1 років. При цьому для оцінки колонізації слизової оболонки H.pylori виділяли три ступені: мінімальний (1 бал) - до 20 мікробних тіл у полі зору, помірний (2 бали) - до 50 мікробних тіл у полі зору, виражений (3 бали) - понад 50 мікробних тіл у полі зору. Встановлено, що поєднання ПВДПК і ГЕРХ властиве найбільш працездатній частині населення (21 - 59 років), причому за 10 років мав місце незначний зсув у максимальній поширеності поєднаної патології з 21 - 40 років до 41 - 59 років (р<0,05). Пацієнти були поділені залежно від ендоскопічних ознак ураження стравоходу на 2 групи: з ерозіями слизової оболонки стравоходу - 75 хворих (39,1%) та без ерозій - 117 хворих (60,9%).У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності діагностики та лікування поєднання ГЕРХ і ПВДПК, що виявляється у застосуванні оригінальної методики діагностики, обґрунтуванні вибору ефективного антисекреторного препарату, доцільності використання антиґелікобактерної терапії та додаткового призначення прокінетиків для підтримуючої терапії. Наявність ГЕРХ у хворих на ПВДПК не має чіткого звязку з фактом паління і в 1,3 рази частіше має місце у пацієнтів, що нерегулярно харчуються. Клінічна картина поєднання ГЕРХ і ПВДПК у більшості пацієнтів (83%) має типовий перебіг (у 17% - безперервно рецидивуючий), нерідко пізно діагностується (кожен пятий хворий); 57% хворих потребують додаткового призначення спазмолітиків для усунення больового синдрому. Наявність ГЕРХ у хворих на ПВДПК достовірно не впливає ні на ефективність ерадикації гелікобактерної інфекції (86,2% у групі з поєднаною патологією проти 89,9% у групі лише ПВДПК, р>0,05), ні на темп загоєння дуоденальних виразок (75,9% у групі з поєднаною патологією проти 69,7% у групі з лише ПВДПК, р>0,05).

Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності діагностики та лікування поєднання ГЕРХ і ПВДПК, що виявляється у застосуванні оригінальної методики діагностики, обґрунтуванні вибору ефективного антисекреторного препарату, доцільності використання антиґелікобактерної терапії та додаткового призначення прокінетиків для підтримуючої терапії.

1. Відносна поширеність поєднання ГЕРХ і ПВДПК зросла за останні 10 років у середньому на 8,2%; визначається переважно у хворих чоловічої статі, у яких таке поєднання зустрічається в 3,2 рази частіше, ніж у жінок. Наявність ГЕРХ у хворих на ПВДПК не має чіткого звязку з фактом паління і в 1,3 рази частіше має місце у пацієнтів, що нерегулярно харчуються.

2. Клінічна картина поєднання ГЕРХ і ПВДПК у більшості пацієнтів (83%) має типовий перебіг (у 17% - безперервно рецидивуючий), нерідко пізно діагностується (кожен пятий хворий); 57% хворих потребують додаткового призначення спазмолітиків для усунення больового синдрому.

3. Наявність ГЕРХ у хворих на ПВДПК достовірно не впливає ні на ефективність ерадикації гелікобактерної інфекції (86,2% у групі з поєднаною патологією проти 89,9% у групі лише ПВДПК, р>0,05), ні на темп загоєння дуоденальних виразок (75,9% у групі з поєднаною патологією проти 69,7% у групі з лише ПВДПК, р>0,05).

4. Антиґелікобактерна терапія незалежно від режиму і складу не збільшує частоту ГЕРХ у хворих на ПВДПК (24,6% до лікування проти 28,8% після лікування, р>0,05).

5. Добовий внутрішньостравохідний РН-моніторинг із використанням фармакологічних проб покращує діагностику та прогнозування результатів лікування поєднання ГЕРХ і ПВДПК; комбінація рабепразолу і домперідону в 1,3 рази ефективніше усуває патологічний ГЕР, ніж використання лише кожного з медикаментів окремо.

Практичні рекомендації

1. Для підвищення ефективності діагностики поєднання порушень моторики шлунково-кишкового тракту і ПВДПК, рекомендується використання оригінального способу одночасної діагностики дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів (деклараційний патент на винахід №60905 А, від 15.10.2003). Суть методу полягає у вимірюванні кислотно-лужного стану шлунка і стравоходу за допомогою РН-мікрозонда; згідно з винаходом вимірюємо РН шлункового соку в антральному відділі шлунка протягом 12 годин, потім - ще протягом 12 годин у дистальному відділі стравоходу. Це дає змогу комплексно оцінити кислотно-лужний стан стравоходу та шлунка під час одного обстеження.

2. Для усунення больового і диспепсичного синдромів при комбінації ГЕРХ і ПВДПК до традиційного лікування необхідно додатково призначити домперідон 10 мг тричі на день і/або сульпірид 50 мг двічі на день до покращення клінічної симптоматики.

3. При сполученні ГЕРХ і ПВДПК після антиґелікобактерної терапії рекомендується лікування комбінацією рабепразолу (20 мг на день) з домперідоном (10 мг тричі на день) протягом 4-8 тижнів, яке сприяє успішному загоєнню ерозивно-виразкових дефектів дуоденальних виразок і стравоходу та краще усуває прояви ГЕРХ у цих пацієнтів.

1. Бичков М.А. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та її звязок з Helicobacter pylori // Практична медицина. - 2002. - №3 (том VIII). - С. 152-158.

2. Вдовиченко В.І., Бичков М.А. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та її звязок з гелікобактерною інфекцією // Сучасна гастроентерологія. - 2002. - №3 (9). - С. 82-84.

Дисертант провів відбір та аналіз літератури за темою статті, виконував клінічні спостереження хворих, підготував матеріал до друку.

3. Бичков М.А. Досвід застосування Парієту - нового інгібітора протонної помпи при лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №2-3 (том 6). - С. 10-12.

4. Вдовиченко В.І., Бичков М.А. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та її звязок з гелікобактерною інфекцією // Медицина залізничного транспорту України. - 2002. - №3. - С. 45-47.

Дисертант провів відбір та аналіз літератури за темою публікації, виконував клінічні спостереження хворих, підготував статтю до друку.

5. Бичков М.А. Чи справді антихелікобактерна терапія веде до збільшення частоти рефлюкс-езофагіту? (ретроспективний аналіз) // Практична медицина. - 2003. - №4 (том ІХ). - С. 47-51.

6. Бичков М.А. Клінічні особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, поєднаної з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою // Практична медицина. - 2003. - №5 (том ІХ). - С. 50-55.

7. Бичков М.А. Значення добового РН-моніторингу стравоходу в прогнозуванні ефективності лікування комбінацією рабепразолу та домперідону гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Практична медицина. - 2004. - №1 (том Х). - С. 56-60.

8. Вдовиченко В. І., Острогляд А.В., Савицький Я.М., Швидкий Я.Б., Бичков М.А. Епідеміологія захворювань стравоходу за даними ендоскопічних обстежень // Матеріали XV зїзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 133-134.

Дисертант провів відбір та аналіз літератури за темою статті, виконав статистичний аналіз матеріалу, підготував текст статті.

9. Пат. 60905 А України, МПК А 61В5/00 Спосіб діагностики дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлюксів: Пат. 60905 А України, МПК А 61В5/00 / Бичков М.А., Вдовиченко В.І., Острогляд А.В., Ковальчук Г. І., Швидкий Я.Б. - №2003032767; Заявл. 31.03.2003; Опубл. 15.10.2003; Бюл. №10. - 6 с.

Дисертант провів інформаційно - патентний пошук, клінічні спостереження хворих, підготував текст заявки на патент, впровадив представлений спосіб.

10. Бичков М.А. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та Helicobacter pylori (огляд літератури) // Тези доповіді 6-ого Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2002. - С. 9.

11. Вдовиченко В.І., Бичков М.А., Ковальчук Г. І. Звязок ерадикації гелікобактерної інфекції з частотою виявлення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Тези доповіді Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та лікування». - Харків, 2002. - С. 15.

Дисертант забезпечив виконання практичної частини роботи - обстеження пацієнтів, підготував доповідь та висвітлив її на даній конференції.

12. Вдовиченко В.І., Бичков М.А., Бичкова А.М. Досвід застосування інгібітора протонної помпи Парієту при лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Тези доповіді науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів». - Чернівці, 2002. - С. 7.

Дисертант особисто виконував клінічні спостереження хворих, аналіз та обробку отриманих результатів, підготував доповідь та висвітлив її на даній конференції.

13. Bychkov M.A. Increasing of frequency of gastroesophageal reflux disease (GERD) after eradication of Helicobacter pylori - infection in the patients with duodenal peptic ulcer (DPU) could be connected with duodenogastral reflux // Тези доповіді IV International Scientific Conference for students and young scientists: «Medicine - health XXI century». - Дніпропетровськ, 2003. - С. 45.

14. Бичков М.А. Значення цілодобової внутрішньо-стравохідної РН-метрії в прогнозуванні ефективності лікування комбінацією парієту та мотиліуму гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Тези доповіді 7-ого Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2003. - С. 7.

15. Вдовиченко В.И., Бычков Н.А. Внутрипищеводная РН-метрия в обосновании назначения ингибиторов протонной помпы (ИПП) и прокинетиков в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. - 2003. - №2-3. - С. 32. Дисертант особисто виконував клінічні спостереження хворих, підготував доповідь та висвітлив її на конференції у Санкт-Петербурзі.

16. Вдовиченко В. І., Острогляд А.В., Савицький Я.М., Швидкий Я.Б., Бичков М.А. Епідеміологія захворювань стравоходу за даними ендоскопічних обстежень // Тези доповіді XV зїзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 32.

Дисертант провів відбір та аналіз літератури за темою статті, виконав статистичний аналіз матеріалу, підготував текст доповіді.

Размещено на .ru