Ознайомлення з основними ланками етіопатогенезу ревматологічних проявів хронічних вірусних гепатитів. Вивчення й аналіз клінічних проявів позапечінкових уражень при хронічних гепатитах. Вивчення методів лікування хворих на хронічні вірусні гепатити.
При низкой оригинальности работы "Особливості діагностики і лікування хворих на хронічні вірусні гепатити В та С з ревматологічними проявами", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вірусні гепатити входять до групи інфекційних захворювань з гемоконтактним механізмом передачі, до якої належать хвороби з первинною репродукцією вірусу та первинним запальним процесом у гепатоцитах. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), хронічні вірусні гепатити (В 18) поділяються на: В18.0 Хронічний ВГВ з дельта-агентом В18.1 Хронічний ВГВ без дельта-агента В18.2 Хронічний ВГС В18.8 Інший хронічний ВГ В18.9 Хронічний ВГ, не уточнений. Системні васкуліти, особливо кріоглобулінемічні (D89.1), належать до найчастіших позапечінкових проявів ХГС, при гепатиті В зустрічаються значно рідше (приблизно в 8-10% хворих, переважно при HBEAG-негативному ХГВ). Отже, РФ не є специфічною ознакою ревматоїдного артриту, бо він присутній у сироватці крові й при інших автоімунних хворобах, зокрема при системному червоному вовчаку і при інфекційних хворобах, що призводять до кріоглобулінемії. Було проведено дослідження позапечінкових проявів ХГВ та встановлено, що у хворих на HBEAG-негативний ВГВ ДНК-позитивний гепатит із системним васкулітом часто наявна кріоглобулінемія-у 6 з 7(85,7%), тоді як у хворих на HBEAG-позитивний гепатит із системним васкулітом таке явище виникає значно рідше - у 1 з 10 пацієнтів (10%; р< 0,05) (табл.Згідно з результатами даного дослідження, спектр позапечінкових проявів при хронічних гепатитах дуже різноманітний та найчастіше проявляється у вигляді уражень суглобів (артралгії), судин (КГС, пурпура), шкіри (вузликовий поліартеріїт, синдром Рейно), нирок (кріоглобулінемічний гломерулонефрит), периферичної полінейропатії та ін. У 24,0% пацієнтів з ХГВ були діагностовані симптоми вузликового поліарте-ріїту, крім того, встановлено, що у хворих на HBEAG-негативний ВГВ із системним васкулітом часто наявна кріоглобулінемія (85,7%), тоді як у хворих на HBEAG-позитивний гепатит із системним васкулітом таке явище виникає значно рідше (10%; р <0,05). 61,5% пацієнтів з ХГС мали підвищений рівень КГ у сироватці крові, з яких у 68,7% хворих мав місце субклінічний перебіг КГС, а у 31,3% відмічалися його клінічні прояви. За даними оцінки показника відносного ризику, встановлено, що ризик розвитку КГС у хворих з підвищеною активністю РФ був відповідно у 20,6 разів вищим (р<0,05), тому позитивний РФ може бути одним з предикторів наявності КГС у пацієнтів з ХГС. У результаті лікування в абсолютної більшості хворих (97%) наступило покращення: зменшення загальної слабкості, нормалізація активності АЛАТ, прискорення зворотного розвитку висипу у хворих з васкулітом, ремісії різноманітної тривалості, зменшення титру антинуклеарних антиядерних антитіл у сироватці крові вже через 72 години після проведення імунізації.
Вывод
Віруси гепатитів В та С займають особливе місце в структурі інфекційної патології через значну поширеність, роль у розвитку хронічних захворювань печінки та позапечінкових уражень.
1. Згідно з результатами даного дослідження, спектр позапечінкових проявів при хронічних гепатитах дуже різноманітний та найчастіше проявляється у вигляді уражень суглобів (артралгії), судин (КГС, пурпура), шкіри (вузликовий поліартеріїт, синдром Рейно), нирок (кріоглобулінемічний гломерулонефрит), периферичної полінейропатії та ін. Тому обстеження всіх хворих із вище перерахованими проявами на маркери вірусних гепатитів В і С є обовязковим.
2. У 24,0% пацієнтів з ХГВ були діагностовані симптоми вузликового поліарте- ріїту, крім того, встановлено, що у хворих на HBEAG-негативний ВГВ із системним васкулітом часто наявна кріоглобулінемія (85,7%), тоді як у хворих на HBEAG-позитивний гепатит із системним васкулітом таке явище виникає значно рідше (10%; р < 0,05).
3. 61,5% пацієнтів з ХГС мали підвищений рівень КГ у сироватці крові, з яких у 68,7% хворих мав місце субклінічний перебіг КГС, а у 31,3% відмічалися його клінічні прояви.
4. Порівняльний аналіз активності РФ показав, що у пацієнтів з КГС активність РФ спостерігалася у 80,6% хворих з ХГС, що виявилося достовірно частіше, ніж у пацієнтів без КГС - 26,2%, р<0,05. За даними оцінки показника відносного ризику, встановлено, що ризик розвитку КГС у хворих з підвищеною активністю РФ був відповідно у 20,6 разів вищим (р<0,05), тому позитивний РФ може бути одним з предикторів наявності КГС у пацієнтів з ХГС.
5. Позитивний ефект лікування позапечінкових автоімунних проявів хронічних вірусних гепатитів показав метод імунізації автолейкоцитами. У результаті лікування в абсолютної більшості хворих (97%) наступило покращення: зменшення загальної слабкості, нормалізація активності АЛАТ, прискорення зворотного розвитку висипу у хворих з васкулітом, ремісії різноманітної тривалості, зменшення титру антинуклеарних антиядерних антитіл у сироватці крові вже через 72 години після проведення імунізації.
Перелік рекомендованої літератури
1. Герасун Б.А., Андрейчин М.А., Ворожбит О.Б. і співав. Застосування лейкоцитів у клітинній терапії // Гепатологія, 2012. - №2 (16). - С. 4 -17.
2. Герасун Б.А., Грицко Р.Ю, Герасун А.Б., Малинникова Е.Ю., Михайлов М.И. Вирусные гепатиты в схемах, таблицах и рисунках // Руководство по проблеме вирусных гепатитов для врачей-интернов и слушателей ФПДО. Пособие - Львов: Изд-во «Кварт», - 2012. - 122 с.
3. Голубовська О.А. Клініко-лабораторна характеристика позапечінкових уражень при хронічному гепатиті С / О.А. Голубовська, Л.О. Кондратюк // Сучасні інфекції. - 2011. - №1. - С. 96-103.
4. Кудлинский И.С., Сенча А.В., Крель П.Е. и соавт. Современные возможности лечения HCV-ассоциированного криоглобулинемического васкулита // Гепатологический форум. - 2010. - №3. - С. 11-13.
5. Малиновская Ю.И., Абдурахманов Д.Т., Милованова С.Ю. Хроническая HBV-инфекция с развитием криоглобулинемического васкулита с поражением кожи (сосудистая пурпура), суставов, почек (латентный хронический гломерулонефрит) и В-клеточной лимфомы из зрелых клеток // Клиническая гепатология. - 2011.- №3 - С.46-48.
6. Наказ МОЗ України від 21.06.2016 № 613 «Про затвердження та впровадження медико- технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при вірусному гепатиті В».
7. Наказ МОЗ України від 18.07.2016 № 729 «Про затвердження та впровадження медико- технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при вірусному гепатиті С».
8. Наказ МОЗ України від 08.10.2007 р. № 626 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим з імунними захворюваннями».
11. Zinchuk A., Holubovska O., Shkurba A., Hrytsko R., Vorozhbyt O., Richniak M., Herasun B. Original inhibition method of excessive synthesis of pro-inflammatory cytokine of tumour necrosis factor a // Central European Journal of Immunology 2015; 40 (3): 345-348.
Установи-розробники методичних рекомендацій: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Укладачі: Герасун Б. А., Голубовська О. А., Зінчук О. М., Шкурба А. В., Грицко Р Ю., Герасун О. Б., Кондратюк Л.О.
Рецензенти: д. мед. н., професор Рябоконь О. В., д. мед. н., професор Федорченко С. В.
Голова Експертної проблемної комісії «Інфекційні та паразитарні хвороби», д.мед.н., професор Крамарьов С. О.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
