Особливості будови синусів твердої мозкової оболонки склепіння черепа та їх значення для раціонального шунтування (анатомо-експериментальне дослідження) - Автореферат

Актуальність теми: анатомічна будова синусів твердої мозкової оболонки (ТМО) являє собою складний анатомо-функціональний регулятор, який у нормальних умовах забезпечує оптимальну венозну циркуляцію і зумовлює функціональні особливості венозного та лікворного відливу від головного мозку. Синусам ТМО належить головна роль у регуляції внутрішньочерепного тиску. Найбільш тяжка неврологічна симптоматика виникає у звязку з пошкодженням синусного стоку, поперечних сигмовидних синусів, яка супроводжується великою крововтратою та стисканням відділів головного мозку. У клінічній картині пошкоджень синусів ТМО переважають загальномозкові симптоми, набряк і набухання мозку, гіпертензивно-гідроцефальний синдром, який повязаний, у першу чергу, з порушенням венозного кровообігу головного мозку. Показання для дренування шлуночків мозку виникають при наявності протипоказань до радикального видалення пухлин головного мозку (J.Papo, 1983; K.Sato et al., 1994; Z.Knobelsdorff et al., 1997); при тромбозах синусів ТМО (M.J.Fevrier et al., 1987; M.Higuchi et al., 1997); при гострій черепномозковій травмі (R.K.Narayan et al., 1982; J.Papo, 1983; K.Sato et al., 1994: G.Виготовлені серії тотальних та ізольованих корозійних препаратів синусів ТМО, склепіння черепа, які дозволили визначити їх певні взаємозвязки з оточуючими венозними утворюваннями головного мозку. Гістотопографічні особливості стінок синусів ТМО склепіння черепа вивчались за допомогою забарвлення гематоксилін-еозином, за Ван Гізоном, імпрегнація за Купріяновим. В анатомо-експериментальних умовах виконана розробка нових і раціональних способів шунтування синусів ТМО склепіння черепа, включаючи підбір шунтів для синусів ТМО та вен шиї, етапів операцій, створення прохідних синусно-синусних та синусно-венозних анастомозів, моделювання штучних та аутовенозних побічних шляхів відтоку крові з порожнини черепа. При адаптивному підборі шунтів для синусів ТМО враховувалась гістологічна будова ВСС та поперечних синусів, які є найбільш важливими венозними колекторами. Для поперечних синусів також характерне скупчення гирла вен, що впадають по перехідній складці, у середньому від 2 до 6 отворів.Встановлено морфо-і антропометричні співвідношення розмірів та діаметру, індексів черепа, плечового поясу і верхньої кінцівки, а також уточнена краніотопографія синусів твердої мозкової оболонки є основою для обгрунтування й підбору раціональних шунтів та створення обхідних шляхів відтоку крові з порожнини черепа з урахуванням індивідуальної будови тіла людини. Розташування, форма та розміри верхнього сагітального та поперечного синусів залежить від індивідуальних різниць будови черепа. У брахіцефалів спостерігається збільшення ширини задньої третини верхнього сагітального (1,2 - 1,5 см) і середньої третини поперечних синусів (1,0 - 1,2 см), що необхідно враховувати при підбиранні дліни і діаметру штучних й аутовенозних синусних шунтів. У мезо-і брахіморфних людин відмічалось збільшення калібру підшкіряної вени до 7-8 мм, що повністю припустимо для застосування аутовенозного шунтування задньої третини верхної сагітальної та середньої третини поперечних синусів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Встановлено морфо- і антропометричні співвідношення розмірів та діаметру, індексів черепа, плечового поясу і верхньої кінцівки, а також уточнена краніотопографія синусів твердої мозкової оболонки є основою для обгрунтування й підбору раціональних шунтів та створення обхідних шляхів відтоку крові з порожнини черепа з урахуванням індивідуальної будови тіла людини.

Розташування, форма та розміри верхнього сагітального та поперечного синусів залежить від індивідуальних різниць будови черепа. У брахіцефалів спостерігається збільшення ширини задньої третини верхнього сагітального (1,2 - 1,5 см) і середньої третини поперечних синусів (1,0 - 1,2 см), що необхідно враховувати при підбиранні дліни і діаметру штучних й аутовенозних синусних шунтів.

Вперше визначено основні діаметри и розроблені вимірювальні схеми з метою анатомічної можливості застосування в якості синусного шунта підшкіряної (головної) вени плеча. Встановлено, що проекційна довжина головної вени у людини зрілого та похилого віку знаходиться в межах 28,5 - 36,0 см, які досягають найбільших параметрів при мезо- і доліхоморфній будові тіла. Діапозон зміни діаметру цієї вени варіює від 3 до 8 мм. У мезо- і брахіморфних людин відмічалось збільшення калібру підшкіряної вени до 7 -8 мм, що повністю припустимо для застосування аутовенозного шунтування задньої третини верхної сагітальної та середньої третини поперечних синусів.

Анатомічно обгрунтовані та експериментально розроблені слідуючі шунти для синусів твердої мозкової оболонки зводу черепа: штучні (тимчасові) поліхлорвінілові трубки; аутовенозні (постійні) судинні трансплантанти. Їх підбір й морфометричні розрахунки проведені на основі встановлених антропометричних діаметрів за відношенням краніометрічних крапок склепіння черепа й проекційної анатомії верхнього сагітального й поперечних синусів.

Антрометрично та анатомо-експериментально розроблено репозиційний засіб екстракраніального шунтування за допомогою підшкіряної (головної) вени, яка повернута догори на 180о й укладеної попереду ключиці в підшкіряному тунелі до рівня проекції середньої третини поперечного або задньої третини верхнього сагітального синусів.

6.Анатомо-експериментально розроблені раціональні засоби інтракраніального шунтування між верхнім сагітальним й одним з поперечних синусів; штучне шунтування без перетиснення просвіту синуса твердої мозкової оболонки; аутовенозне міжсинусне шунтування. Іх виконання супроводжувалось розробкою зовнішньої герметизації синусно-синусного і синусно-венозного анастомозу.

7. Експериментально апробовані нові хірургічні інструменти: пила медична, фреза для трепанациї черепа; канюля для синусного шунтування; хірургічний інструмент (синусотом); пінцент для твердої мозкової оболонки. Вони визначені для поліпшення умов виконування етапів операцій на синусах твердої мозкової оболонки й зменшення травматизації тканини склепінгня голови під час трепанациї черепа.

1. Вовк Ю .Н., Вовк В.Ю. Анатомо-экспериментальная разработка новых способов синусно-венозного шунтирования // Паллиативная медицина и реабилитация. Москва. М. - 1998. - № 2-3. - С.177.

2. Вовк Ю.Н., Будаков В.С., Вовк В.Ю., Аронов Е.Г., Андреев И.В., Коваленко А.П. Особенности соотношений сосудов головного мозга и твердой мозговой оболочки // Укр. медичний альманах. - 1998. - № 2. - C.45-46.

3. Вовк В.Ю. Анатомо-экспериментальная разработка новых способов синусно-венозного шунтирования // Матеріали 2-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. Тернопіль. 1998. - С.7.

4. Вовк В.Ю. Аутовенозное шунтирование синусов твердой мозговой оболончки свода черепа // В сборнике: “Актуальні питання морфології”. Луганськ. 1998. - С. 50-51.

5. Вовк В.Ю. Антропо-морфометрическое обоснование подбора и применения синусных шунтов // Укр.медичний альманах. - 1998. - № 2. - С. 46-48.

6. Вовк В.Ю. Використання підшкірної вени верхньої кінцівки для шунтування синусів твердої мозкової оболонки // Укр.медичний альманах. - 1998. - № 4. - С. 71-74.

7. Вовк В.Ю. Экстракраниальное синусно-венозное шунтирование в эксперименте // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”, Київ-Луганськ, 1998. - № 3. - С. 204-210.

8. Вовк В.Ю. Анатомо-експериментальна розробка раціональних засобів синусного шунтування. “Проблеми остеології”, т.1, 2-3, 1998, С.140-142.

9. Вовк Ю.Н., Фоміних Т.А., Вовк В.Ю. Формообразование синусного стока в генетическом аспекте // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”, Київ-Луганськ-Харьків, 1999. - № 1(21). - С. 23-29.

10. Вовк В.Ю. Морфологические особенности синусов твердой мозговой оболочки свода черепа // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”, Київ-Луганськ, 1999. - № 6 (26). - С. 80-85

11. Вовк В.Ю. Новый хирургический инструментарий для выполнения операций на синусах твердой мозговой оболочки // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”, Київ-Луганськ, 1999. - № 7(27). - С. 28-33.

Размещено на .ru