Особливості біології тютюнового Трипса (Thrips tabaci Lind) в Криму і вдосконалення захисних заходів на тютюні - Автореферат

Але ці препарати у тютюнництві широко використовуються протягом останніх 20-30 років, внаслідок чого у ряду шкідників, у тому числі і у тютюнового трипса, виробилась до них резистентність. Крім того, ці препарати мають невеликий термін захисної дії, що вимагає проведення багаторазових обробок тютюну, а це веде до збільшення грошових витрат і собівартості кінцевої продукції. На основі вивчення біології та шкідливості тютюнового трипса і випробування інсектицидів удосконалити систему захисту тютюну. У результаті вивчення токсичності різних інсектицидів проти тютюнового трипса на тютюні виявлено ряд препаратів з групи синтетичних пиретроїдів з високою біологічною активністю (90-100%) і тривалістю захисної дії 20-25 діб, а також біопрепарат біостат (0,5 л/га) з ефективністю 80-95% протягом 15-20 діб. Удосконалена система захисту тютюну від тютюнового трипса з використанням синтетичних пиретродїв, яка дозволяє знизити кількість обробок інсектицидами насаджень тютюну з 3-4 до 2.На тютюні трипс розвивається в 4-5 поколіннях. Велика чисельність тютюнового трипса в 1995 р. привела до високого ураження рослин тютюну вірусом бронзовості томатів (ВБТ). Дослідження показали, що в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму за вегетаційний період тютюновий трипс звичайно розвивається в 6-7 генераціях, але їх кількість залежить в основному від погодних умов, а саме від температури повітря. Таким чином, тютюновий трипс на тютюні зустрічається в усіх районах вирощування культури, а найбільша чисельність і шкідливість відмічається в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах. У 1998 р. на основі трирічних досліджень провели вдосконалення системи: два обприскування насаджень тютюну через 21 добу; причому розсада була оброблена за два тижні до обробки препаратом фюрі 10% в.е.У Криму тютюновий трипс поширений у всіх районах вирощування тютюну. Найбільша його шкідливість відмічена в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах, де заселеність рослин становила від 1,7 до 4,9 бала. В умовах західної передгірсько-приморської зони Криму тютюновий трипс розвивається в 6-8 генераціях, у тому числі на тютюну - 4-5 і на буряновій рослинності - 2-3. Визначено, що вихід імаго шкідника з місць зимування здійснюється у другій половині квітня, а відхід на зимову діапаузу - у другій половині жовтня. Однак шкідник, маючи високий потенціал розмноження, здатний у наступному сезоні відновити високу чисельність, при цьому поширеність ВБТ невисока, внаслідок низької первинної інфекції.

Особливості розвитку і шкідливість тютюнового трипса на тютюну в Криму. Сезонна динаміка тютюнового трипса в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму

Вивчення особливостей розвитку і розмноження тютюнового трипса проводили в 1995-1998 роках на буряновій рослинності, розсадниках і насадженнях тютюну без застосування інсектицидів у Кримській дослідній станції тютюнництва.

Встановлено, що навесні за досягнення денної температури повітря 15-20 ОС починається вихід тютюнового трипса з місць зимування. Так, в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму це відбувається в першій та другій декадах квітня (табл.1). Основними місцями зимівлі є переважно багаторічні буряни, які продовжують вегетацію до пізньої осені.

Після виходу з місць зимування шкідник поселяється на бурянах, де розвивається один-два місяці. Під час заселення їх трипсом на частку багаторічників приходиться 53 %, однорічників - 30 % і двохрічників -17 %. Але найвища чисельність зареєстрована на останніх: татарник, парило, будяк (Asteraceae) і дивина (Scrophulariaceae).

На буряновій рослинності шкідник розвивається в одній, рідко - в двох генераціях і в міру висаджування розсади тютюну в поле здійснює переселення. Відмічено, що частина популяції шкідника, що знаходиться на бурянах поблизу розсадних теплиць, спостерігали на розсаді тютюну з кінця квітня.

На тютюні трипс розвивається в 4-5 поколіннях. Найбільша його чисельність зареєстрована в кінці червня - середині липня. Пік чисельності спостерігали: в 1995 р. - 4 червня (52,2 особини на листок), у 1996 р. - 19 червня (34,5), в 1997 р. - 21 липня і 7 червня (25,8 і 24,1), в 1998 р. - 7 липня (31,1).

Починаючи з другої декади липня чисельність шкідника поступово знижується за рахунок винесення з поля в період ламання більшості трипсів разом із зібраним листям нижніх ярусів, на яких і знаходиться його основна маса.

Важлива роль в обмеженні розмноження тютюнового трипса належить опадам. Рясні, особливо зливові дощі змивають личинок та імаго трипсів з листя на грунт, де вони гинуть, а також гине велика кількість пронімф і німф, які знаходяться в тріщинах ґрунту.

Таблиця 1. - Сезонна динаміка розвитку тютюнового трипса в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму, Кримська дослідна станція тютюнництва, 1995-1998 роки

Вихід з місць Перехід на Перехід Настання Сума ефек- Кількість генерацій

Рік зимування насаджен- на буря- зимової тивних темна бурянах на тю- всього початок масовий ня тютюну ни діапаузи ператур,ОС весна осінь тюні

1995 11-15.04 16-30.04 15-31.05 25.08-10.09 21.10-05.11 3550 1 2 4-5 7-8

1996 15-20.04 21.04-10.05 3.06-15.06 20-30.09 10-20.11 3350 1-2 1 4-5 6-7

1997 25-30.04 01-15.05 05-15.06 20-30.09 5-15.10 2400 1 0 3-4 4-5

1998 30.03-10.04 11-20.04 30.05-10.06 20-30.09 25.10-05.11 3400 1-2 1 4-5 6-7

Велика чисельність тютюнового трипса в 1995 р. привела до високого ураження рослин тютюну вірусом бронзовості томатів (ВБТ). Так, у фазу інтенсивного росту поширеність ВБТ становила 12 % і збільшилась до кінця вегетації до 28 %. У 1996 р. вона була на нижчому рівні - 6,5 і 14% відповідно. Несприятливі метеорологічні умови, які склалися в 1997 р., не дозволили шкіднику набрати високу чисельність і в результаті поширеність ВБТ склала 9 і 12%. Маючи високий потенціал розмноження, шкідник в 1998 р. відновив чисельність, але поширеність ВБТ була на минулорічному рівні і становила 10 і 13,5 % за рахунок низької чисельності вірофорного трипса, який пішов на зимування восени минулого року.

Після закінчення вегетації тютюнових рослин трипс переселяється на бурянову рослинність, де і розвивається в одному, рідко - в двох поколіннях. Причому частина популяції шкідника, що перенесена разом із зібраним листям, розвивається на буряновій рослинності поблизу сушильних споруд, де дає від двох до чотирьох генерацій.

За нашими спостереженнями, зимова діапауза наступає у тютюнового трипса у другій половині жовтня - першій декаді листопада. Основними місцями зимування є території навколо сушильних споруд і лісосмуги поблизу насаджень тютюну.

Дослідження показали, що в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму за вегетаційний період тютюновий трипс звичайно розвивається в 6-7 генераціях, але їх кількість залежить в основному від погодних умов, а саме від температури повітря. Так, у 1997 р. сума ефективних температур становила близько 70 % середньомісячної норми, і нами було зареєстровано 4-5 генерацій шкідника, причому осіннє покоління на бурянах через раннє наступання холодів було відсутнім.

Поширеність і шкідливість тютюнового трипса на тютюні в різних кліматичних районах Криму

Тютюнництво Криму в основному розміщене в передгірї Бахчисарайського та Білогірського районів Криму, де нами проведені обстеження насаджень тютюну на заселеність та пошкодженість тютюновим трипсом і поширеність ВБТ (рис.1).

У 1997 р. заселеність тютюновим трипсом становила в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах 1,8 бала, південно-західному передгірському - 1,7 і низькогірному лісовому - 1,4. Невисока чисельність трипса пояснюється несприятливими метереологічними умовами року. У той же час поширеність ВБТ була високою (20,2; 19; 14,3 і 7% відповідно), чому сприяло те, що вірофорний трипс після зимівлі встиг створити вогнища інфекції на початку вегетації тютюну.

У 1998 р. шкідник до середини літа відновив високу чисельність (відповідно 3,9; 4,9; 2,1 і 2 бали), а поширеність ВБТ була на низькому рівні (3-5,4 %), через невеликий запас зимуючого вірофорного трипса з осені 1997р.

Рис.1. Заселеність і пошкодженість тютюну тютюновим трипсом

№1 - західний степовий причорноморський

№2 - південно-західний передгірський

№3 - низькогірський лісовий

№4 - східний передгірський

Таким чином, тютюновий трипс на тютюні зустрічається в усіх районах вирощування культури, а найбільша чисельність і шкідливість відмічається в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах.

Ефективність застосування інсектицидів для регуляції чисельності тютюнового трипса

Протягом усіх років на дослідних насадження тютюну вивчали вплив різних інсектицидів на чисельність тютюнового трипса. В 1995 - 1997 рр. проводили по три обприскування насаджень тютюну випробуваними препаратами через кожні 15 діб. У 1998 р. на основі трирічних досліджень провели вдосконалення системи: два обприскування насаджень тютюну через 21 добу; причому розсада була оброблена за два тижні до обробки препаратом фюрі 10% в.е. Перше обприскування тютюну в полі проводили на 2-4 добу після висаджування розсади (табл. 2).

Найвищу ефективність (94-100 %) показали інсектициди з групи синтетичних пиретроїдів: децис - 2,5 % к.е. (норма витрати 0,5 л/га), шерпа - 25 % к.е. (0,4 л/га), фюрі - 10% в.е. (0,2 л/га), талстар - 10 % к.е. (0,4 л/га), арріво - 25 % к.е. (0,3 л/га) і карате - 5 % к.е. (0,5 л/га). Ці препарати стримують чисельність трипса на мінімальному рівні протягом трьох тижнів, причому лярвицидна дія (95 - 100 %) зберігалась протягом 30 днів.

Таблиця 2. - Ефективність застосування інсектицидів у захисті тютюну від тютюнового трипса (Кримська дослідна станція тютюнництва, 1995-1998 рр.)

Рік Варіанти досліду Діюча речовина Норма витрати, л/га Біологічна ефективніть, % Зниження ВБТ, % Різниця врожаю порівняно з контролем, ц/га

Нурелл Д 55% к.е. Циперметрин 5% хлорпирифос 50% 1,0 91,6 53,6 2,2

Карате 5% к.е. Лямбдацигалотрин 0,5 94,6 60,5 3,2

1995 Децис 2,5% к.е. Дельтаметрин 0,5 98,4 62,3 3,6

Омайт 30% с.п. Пропаргит 2,5 70,7 40,6 0,6

НІР05 1,1

Фьюрі 10% в.е. Етациперметрин 0,1 88,0 65,2 2,0

0,2 96,1 72,3 3,1

Арріво 25% к.е. Циперметрин 0,3 95,7 59,6 2,7

1996 Децис 2,5% к.е. Дельтаметрин 0,5 98,9 67,5 2,6

Талстар 10% к.е. Біфентрин 0,4 97,2 53,9 3,6

НІР05 0,9

Сонет 100 10% к.е. Гексафлуриман 0,3 91,9 28,8 2,0

Золон 35% к.е. Фозалон 2,0 90,0 61,0 1,2

Арріво 25% к.е. Циперметрин 0,3 97,4 60,2 3,7

1997 Фюрі 10% в.е. Етациперметрин 0,2 98,8 55,9 3,9

Шерпа 25% к.е. Циперметрин 0,4 99,7 65,3 3,6

Талстар 10% к.е. Біфентрин 0,4 97,6 59,3 4,1

Карате 5% к.е. Лямбдацигалотрин 0,5 97,6 54,2 2,6

НІР05 2,4

Арріво 25% к.е. Циперметрин 0,3 96,7 32,1 1,1

Талстар 10% к.е. Біфентрин 0,4 93,8 46,4 2,2

Шерпа 25% к.е. Циперметрин 0,4 97,6 78,6 2,5

1998 Децис 2,5% к.е. Дельтаметрин 0,5 97,4 46,4 1,8

Біостат 0,8 80,8 57,1 0,8

0,5 80,9 39,3 0,3

0,3 69,7 14,3 0,9

Біостат Децис 2,5% к.е. 0,5 0,1 19,6 35,7 2,2

НСР05 0,5

Інсектициди нурелл Д - 55% к.е. (1 л/га), сонет 100 - 10% к.е. (0,4 л/га) і золон - 35% к.е. (2 л/га) мають біологічну ефективність 90-92%, але тривалість захисної дії нижча: у нуреллу Д - 15-21 діб, сонету і золону - 10-15 діб. Під час застосування пиретроїдів враження рослин тютюну ВБТ було нижчим порівняно з контролем на 50-80%, а врожайність суттєво перевищила контроль на 5%-ному рівні значимості. У препаратів нурелл Д і золон зниження захворювання ВБТ було на рівні пиретроїдів, у сонету менше і складало близько 30%. Врожайність на варіантах із застосуванням золону і сонету суттєво не відрізнялась від контролю.

Результати наших досліджень свідчать про те, що ефективність залежить від тривалості токсичної дії препаратів.

У Криму застосування біологічного методу захисту тютюну від сисних комах не отримало поки що широкого впровадження. Проблема захисту рослин від тютюнового трипса і попелиці вирішується за допомогою природних ентомофагів. Використання інших ентомофагів обмежене через відсутність надійних методів їх масового розмноження, крім того, на відміну від закритого грунту застосування їх в умовах відкритих агроценозів досить проблематичне. Тому ми вивчали ефективність нового екологічно безпечного інсектициду біостат, одержаного на основі відходів виробництва коріандрової олії у Всеросійському науково-дослідному інституті біологічного захисту рослин м. Краснодара.

Біостат випробовували в трьох нормах (табл.2): 0,8 л/га (160 г д.р. на 1 га), 0,5 л/га (100 г д.р./га) і 0,3 л/га (60 г д.р./га), а також у суміші з пиретроїдом децис - 2,5 % к.е. (0,5 л/га - біостату і 0,1 л/га децису).

Встановлено, що біостат з нормою витрати 0,5 і 0,8 л/га найбільшу ефективність (від 85 до 95%) має на 15-21 добу, при цьому було відмічене зростання лярвицидної дії з 85 до 100 %, у той час як проти імаго біологічна ефективність знизилась з 85 до 30% за норми витрати 0,8 л/га і з 75 до 20% - 0,5 л/га. При цьому враження ВБТ було нижчим ніж у контролі відповідно на 57 і 40%.

У разі застосування суміші препаратів біостат і децис біологічна ефективність була протягом трьох тижнів на рівні 86-95%, при цьому відмічена висока лярвицидна дія (96-100%) вже на 3 добу (дія децису). Проти імаго ефективність була на рівні біостату (0,8 л/га).

Відмічено, що препарати децис - 2,5% к.е. (0,5 л/га), фюрі - 10% в.е. (0,2 л/га), карате - 5% к.е. (0,5 л/га), арріво - 25% к.е. (0,3 л/га), талстар - 10% к.е. (0,4 л/га), нурел Д - 55% к.е. (1 л/га) та біостат (0,8 і 0,5 л/га) мають високу ефективність у стримуванні чисельності тютюнового трипса на мінімальному рівні протягом трьох тижнів, при цьому до кінця вегетації враження ВБТ було нижчим контролю на 40-80 %.

Продуктивність тютюну на фоні різних схем захисту від тютюнового трипса

У сучасних умовах землеробства використовуються схеми захисту, що включають 3-4 обробки насаджень тютюну фосфорорганічними інсектицидами. Але ці препарати застосовуються протягом 20 років, що сприяє зниженню ефективності хімічного захисту за рахунок набуття резистентності тютюнового трипса.

Встановлено, що застосування перитроїдів дозволяє скоротити кількість обробок тютюну в полі інсектицидами до двох і отримати більш тривалу їх захисну дію.

У 1997-1998 рр. на виробничих насадженнях тютюну КДСТ проводили випробування вдосконалених схем захисту від тютюнового трипса, які складаються з двох обробок культури в полі перитроїдами фюрі нурелл Д, децис шерпа і шерпа талстар. Як еталон використовували схеми з трьома обробками препаратами з групи фосфорорганічних сполук. Для вирахування показників біологічної і економічної ефективності в досліді був контроль - без проведення захисних заходів.

Для запобігання первинного зараження тютюну вірусом бронзовості томатів перше обприскування проводили відразу після висаджування розсади (на 3-4 добу після початку садіння), наступні - в міру заселення трипсом: на еталоні друга - через 10 днів; третя - на еталоні і друга - на дослідних схемах проведені після першого ламання тютюну (відповідно через 17 і 25 діб після попередніх).

Між випробуваними схемами і еталоном спостерігали суттєві відмінності. На дослідних варіантах зареєстрована мінімальна чисельність шкідника (0,05-0,4 екз./листок) чи повна його відсутність, тоді як на еталоні вона була значно вищою (0,6-8,7 екз./листок). Це вплинуло як на пошкодженість тютюну трипсом, так і на враження його ВБТ, що вплинуло на врожайність (табл.3) та якість сировини (рис.2 і 3). Так урожайність на дослідних варіантах у 1997 р. перевищувала контроль на 26% і еталон - на 3%, в 1998 р. - відповідно на 55 і 25%. Крім збільшення кількості урожаю спостерігали і поліпшення якості тютюнової сировини. На дослідних схемах вихід товарних світлих сортів (I і II сорт) збільшився: в 1997 р. в 2,5 рази порівняно з контролем і в 1,5 рази - з еталоном, у 1998 р. - відповідно в 3,5 і 1,2 рази.

Таблиця 3. - Вплив схем захисту на шкідливість тютюнового трипса, КДСТ, 1997-98 рр., Американ 307

Варіанти схем захисту Кратність обробок Норма витрати, л/га Ступінь пошкодження трипсом, бал Поширеність ВБТ, % Урожайність, ц/га

1997 р.

Контроль б/о - 0,9 34 10,2

Еталон: Актелік 50% к.е. 3 1,5 0,6 20 12,5

Фюрі 10% в.е. Нурелл Д 55% к.е. 1 1 0,2 1,0 0,3 11 12,9

НІР05 0,3

1998 р.

Контроль б/о - 1,8 13,5 3,5

Еталон: Базудин 60% к.е. Золон 35% к.е. 2 1 1,0 2,0 1,0 4,7 4,4

Децис 2,5% к.е. Шерпа 25% к.е. 1 1 0,5 0,4 0,1 1,7 5,6

Шерпа 25% к.е. Талстар 20% к.е. 1 1 0,4 0,4 0,1 2,3 5,5

НІР05 0,6

Рис.2. Якість тютюнової сировини за варіантами досліду

Рис.3. Якість тютюнової сировини за варіантами досліду

Таким чином використання синтетичних пиретроїдів сприяє скороченню кратності обробок культури інсектицидами і одержанню врожаю високої якості.

Економічна ефективність застосування вдосконалених схем захисту тютюну від тютюнового трипса

У 1997-1998 рр. на виробничих насадженнях тютюну із випробуванням удосконалених схем одержано достовірний прибуток за рахунок підвищення кількості та поліпшення якості врожаю, економії матеріальних засобів, зокрема, зменшення кратності та застосування інсектицидів з більш низькою гектарною вартістю (табл. 4).

На варіантах з використанням пиретроїдів відмічена найбільша врожайність з високою якістю сировини. Закупівельні ціни на 1 ц тютюнової сировини складали: в 1997 р. - 230 грн. (на еталоні - 225 грн., контролі - 220 грн.), у 1998 р. - 350 грн. (на еталоні - 320 грн., контролі - 290 грн.), а умовний чистий прибуток на 1 га в1997 р. - 358,42 грн., 1998 р. - 573,67 і 519,21 грн., тоді як на еталоні - відповідно - 168,52 і 27,15 грн.

Таким чином, використання запропонованих нами вдосконалених схем захисту тютюну від тютюнового трипса забезпечує одержання великого прибутку і приводить до збільшення рівня рентабельності, що становило: у 1997 р. 98,3% (еталон - 42,1%), у 1998 р. 154,5 і 132,9% (еталон - 7,4 %).

Таблиця 4 - Економічна ефективність схем захисту тютюну від тютюнового трипса (КДСТ, с.Американ 307)

1997 р. 1998 р.

Показники Варіанти

Актеллік Фюрі Нурелл D Базудин Золон Децис Шерпа Шерпа Талстар

1. Вартість додаткової продукції, грн./га 568,50 723,00 393,00 945,00 910,00

2. Вартість додаткових витрат, грн./га у т.ч.: на обприскування на збирання та сушіння на сортування 399,98 142,38 193,20 64,40 364,51 62,11 226,80 75,60 365,85 244,35 92,70 28,80 371,33 87,83 216,30 67,20 390,79 120,79 206,00 64,00

3. Умовний чистий прибуток, грн./га 168,52 358,49 27,15 573,67 519,21

4. Окупність витрат 1,42 1,98 1,07 2,54 2,33

5. Рівень рентабельності, % 42,1 98,3 7,4 154,5 132,91. У Криму тютюновий трипс поширений у всіх районах вирощування тютюну. Найбільша його шкідливість відмічена в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах, де заселеність рослин становила від 1,7 до 4,9 бала.

2. В умовах західної передгірсько-приморської зони Криму тютюновий трипс розвивається в 6-8 генераціях, у тому числі на тютюну - 4-5 і на буряновій рослинності - 2-3. Визначено, що вихід імаго шкідника з місць зимування здійснюється у другій половині квітня, а відхід на зимову діапаузу - у другій половині жовтня. Найвища чисельність трипса на тютюну відмічена в кінці червня - початку липня до проведення першого ламання листя.

3. Встановлене значне зниження зимуючого вірофорного трипса під дією несприятливих метереологічних умов року. Однак шкідник, маючи високий потенціал розмноження, здатний у наступному сезоні відновити високу чисельність, при цьому поширеність ВБТ невисока, внаслідок низької первинної інфекції.

4. Синтетичні пиретроїди децис 2,5% к.е. (0,5 л/га), карате 5% к.е. (0,5 л/га), арриво 25% к.е. (0,3 л/га), фюрі 10% в.е. (0,2 л/га), шерпа 25% к.е. (0,4 л/га), талстар 10% к.е. (0,4 л/га) і нурелл D 55% к.е. (1 л/га) мають високу біологічну ефективність (90-100 %) у захисті тютюну від тютюнового трипса протягом 21 доби. Застосування препаратів сприяє зниженню поширеності ВБТ на 50-80% порівняно з контролем.

5. Біологічний інсектицид біостат з нормою витрати 0,5 і 0,8 л/га знижує чисельність тютюнового трипса на 80-95% протягом: 15 діб - імаго, 21 - личинок шкідника. Застосування препарату сприяє також зниженню ураження рослин ВБТ на 40-60%.

6. Проведення обробок насаджень тютюну синтетичними пиретроїдами забезпечує підвищення врожаю тютюну на 25-55 %, порівняно з контролем та на 5-25 % - з еталоном, а також поліпшення якості тютюнової сировини відповідно в 2,5-3,5 і1,2-1,5 рази.

7. Рівень рентабельності від впровадження вдосконалених захисних заходів на насадженнях тютюну в Кримській дослідній станції тютюнництва складає від 98 до 155 %.

Рекомендації виробництву

Для захисту тютюну від тютюнового трипса і запобігання ураження культури вірусом бронзовості томатів (ВБТ) доцільно проводити обприскування тютюну препаратами з групи синтетичних пиретроїдів, такими як децис, з нормою витрати 0,5 л/га, шерпа (0,4 л/га), талстар (0,4 л/га), фюрі (0,2 л/га), нурелл Д (1 л/га).

Першу обробку проводити у розсадний період при настанні денних температур повітря 15 - 20 ОС, (на початку виходу тютюнового трипса з місць зимування) і на 2-4 добу після висаджування розсади у поле.

Другу обробку тютюну в полі необхідно проводити через три тижні після попередньої, або після ламання листя.

1. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А., Стреляєва Н.І., Здоровець Є.І. Тютюновий трипс. Розвиток і ефективність заходів захисту // Захист рослин. - 1998. - № 12. - С. 15 (Особистий внесок 50 %. Проведені обліки і частина експериментальної роботи, сформовано висновки).

2. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А. Влияние различных схем защиты табака от табачного трипса на урожай и его качество // Виноградарство и виноделие: Сб.науч.тр. ИВИВ “Магарач” УААН. - Ялта, 1999. - Т.ХХХ - С. 22-24. (Особистий внесок 75 %. Одержано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).

3. Лунгул А.А., Стреляева Н.И. Особенности биологии табачного трипса в западной предгорно-приморской зоне Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб.науч.тр. ИВИВ “Магарач” УААН. - Ялта, 1999. - Т.ХХХ - С. 24-25. (Особистий внесок 60 %. Проведено обліки, сформовано висновки).

4. Стреляева Н.И., Здоровец Е.И., Лунгул А.А. Результаты испытаний различных методов защиты табака от табачного трипса // Виноградарство и виноделие: Сб.науч.тр. ИВИВ “Магарач” УААН. - Ялта, 1999. - Т.ХХХ - С. 42-43. (Особистий внесок 40 %. Проведена частина експериментальної роботи).

5. Рекомендации по защите табака от болезней, вредителей и цветковых паразитов в хозяйствах Крыма /А.А.Лунгул, Н.И.Стреляева, Ж.А.Чичинадзе, Е.И.Здоровец, Н.С.Рогачев. - Ялта, 1999. - 28 с. (Особистий внесок 70 %. Проведено аналіз літератури, експериментальних даних, узагальнення та сформульовання комплексної системи захисту тютюну).

6. Лунгул А.А. ?ффективность применения усовершенствованных схем защиты табака от табачного трипса с использованием синтетических пиретроидов // Матеріали науково-технічного семінару молодих вчених та спеціалістів. - Київ, 1999. - С. 114-116.

7. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А., Стреляева Н.И. Изучение влияния синтетического инсектицида биостат на численность табачного трипса: Тр. науч. центра винорадарства и виноделия. - Ялта, 1999. - Т.I., - С.56-57. (Особистий внесок 70 %. Проведено частину експериментальної роботи, сформульовано висновки).

8. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А., Стреляева Н.И. Пиретроидные инсектициды против трипсов на табаке// Защита и карантин растений. - М.: 1999. - № 12. - С.36. (Особистий внесок 70 %. Одержано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).