Встановлення екологічних особливостей основних шкідників рису. Розробка моніторингу та прогнозу розвитку на посівах культури. Удосконалення інтегрованої системи захисту. Ефективності інсектицидів та створення технологічних регламентів їх застосування.
При низкой оригинальности работы "Особливості біології основних шкідників рису та удосконалення системи захисту посівів в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На урожайність рису як і будь-якої сільськогосподарської культури впливають багато факторів, а саме: погодні умови, сівозміна, системи обробітку ґрунту та удобрення, строки сівби, сорт, догляд за посівами, шкідливі організми тощо. Дослідження щодо видового складу шкідників рису, їх біологічних особливостей та шкідливості, в умовах України раніше проводились недостатньо. Окремі повідомлення свідчать про наявність на посівах рису біля 20-35 видів шкідників, проте відомості про їх біологію та шкідливість мали фрагментарний характер. Розташування рисових зрошувальних систем вимагає жорсткого дотримання екологічної безпеки заходів захисту, які неможливі без глибоких знань біології шкідників, обґрунтування організаційно-господарських, агротехнічних та імунологічних методів захисту посівів, пошуку найбільш екологічно безпечних хімічних засобів, та наукового обґрунтування регламентів їх застосування. Дослідження щодо дисертаційної роботи виконані згідно з тематичним планом Інституту рису УААН в 2001-2006 рр., в 2001-2005 рр. за завданням “Розробити наукові основи регулювання розвитку та управління чисельністю шкідливих організмів при вирощувані рису” (номер державної реєстрації - 0101U001928) та в 2006 р. за завданням „Вдосконалити екологічно-безпечні технології захисту посівів рису від шкідливих організмів за умов регулювання їх розвитку і чисельності та розробити еколого-токсикологічні основи раціонального застосування пестицидів в рисових агроекосистемах” (номер державної реєстрації - 0106U001963).За результатами проведених спостережень встановлено, що найбільш поширеними та небезпечними шкідниками рису в умовах України є три види двокрилих - рисовий комарик (Cricotopus silvestris Fabr.), ячмінний мінер (Hydrellia griseola Fall.), прибережна муха (Ephydra macellaria Eggers.) та два представника ракоподібних - щитень (Apus cancriformis Schaff.) та естерія (Leptesteria dahalacensis Sars.). За заселеності листків рису більш як 2 личинками рисового комарика на рослину помітно зменшується маса зерна з рослини, також зменшується озерненість волоті та продуктивність рослин взагалі. За заселеності листків на рівні 6 личинок на рослину, шкідливість рисового комарика проявляється досить відчутно, втрати зерна з рослини, порівняно з непошкодженими рослинами становлять 25,6% (табл. При пошкодженні личинками ячмінного мінера 20-25% листкової поверхні (одна личинка на одну рослину) втрачається близько 7-8% врожаю, а за чисельності дві личинки на одну рослину урожайність знижується на 18,5%. Сортозразок Рисовий комарик Бал стійкості Ячмінний мінер Бал стійкості Прибережна муха Бал стійкості імаго, екз./пастку (за добу) пошкоджено рослин, % імаго, екз./пастку (за добу) пошкоджено рослин, % імаго, екз./пастку (за добу) пошкоджено рослин, %В результаті досліджень встановлено біологічні особливості основних шкідників рису та їх шкідливість, удосконалено систему захисту посівів в Україні В результаті аналізу видового складу фітофагів рисового агроценозу виявлено 20 видів потенційних фітофагів, серед яких найбільш поширеними та небезпечними шкідниками рису є три представники класу комах - рисовий комарик, прибережна муха, ячмінний мінер та два представники з класу ракоподібних - щитневий рачок та естерія, які за масового розмноження спроможні спричинити від 15 до 26% втрат врожаю. Вивчення шкідливості основних фітофагів рису дало змогу уточнити пороги шкідливості (ПШ - рівень чисельності фітофагів за якого відмічається початок зниження врожаю), які для умов півдня України такі: чисельність щитня 10-15 екз./м2, естерії - 65-80 екз./м2, рисового комарика - 2 личинки/рослину, прибережної мухи - 25-35 екз./м2, ячмінного мінера - 1 личинка /рослину. Уточнені для зони економічні пороги доцільності (ЕПД) застосування хімічних засобів захисту, які становлять: для щитнів - 32 екз./м2, естерій - 168 екз./м2, рисового комарика - 4 личинки /рослину, прибережної мухи - 73 екз./м2, ячмінного мінера - 2 личинки /рослину. Серед оцінених на стійкість до шкідників 100 сортозразків рису стійким до рисового комарика та ячмінного мінера виявився сортозразок УКРНДС 822 (бал 6-7).
План
Основний зміст роботи
Вывод
Особливості розвитку шкідників рису та їх шкідливість в умовах півдня україни
За результатами проведених спостережень встановлено, що найбільш поширеними та небезпечними шкідниками рису в умовах України є три види двокрилих - рисовий комарик (Cricotopus silvestris Fabr.), ячмінний мінер (Hydrellia griseola Fall.), прибережна муха (Ephydra macellaria Eggers.) та два представника ракоподібних - щитень (Apus cancriformis Schaff.) та естерія (Leptesteria dahalacensis Sars.). Рисовий комарик та прибережна муха в наших умовах розвиваються у двох поколіннях, ячмінний мінер впродовж вегетаційного періоду - у трьох. Визначення заселеності посівів рису двокрилими та ракоподібними шкідниками засвідчило, що чисельність даних видів за роки досліджень завжди перевищувала існуючи пороги шкідливості в 1,1 - 6,8 разів (табл. 1).
Таблиця 1 - Чисельність основних шкідників на посівах рису, 2002-2006 рр.
Шкідник ЕПШ (за Касьяновим, 1986, 2000) Чисельність на облікову одиницю по роках
Нами встановлено, що ракоподібні фітофаги та шкідливі комахи, що розвиваються на посівах рису зменшують густоту стояння стеблостою, озерненість волоті та масу зерен з рослини, що в кінцевому результаті може призвести до недобору зерна в межах 1,5-2,0 т/га. Втрати врожаю від ракоподібних шкідників, за масового розвитку щитнів та естерій, можуть сягати 55,8%, від двокрилих в залежності від домінування виду від 9,7 до 21,2%. (табл.2).
Таблиця 2 - Вплив домінуючих фітофагів на продуктивність рослин рису сорт Спальчик, 2002-2006 рр.
Фітофаг Щільність, екз./м2, екз./ р-ну Густота, рослин /м2 Продуктивна кущистість, стебел/ рослину Зерен у волоті, шт. Пустозерність, % Маса 1000 зерен, г Маса зерна з рослини, г Втрати врожаю, %, до контролю
Першими на посівах рису (у фазу проростання - сходи) починають шкодити ракоподібні шкідники. Пошкоджувати проростки рису личинки щитнів починають з верхівки та частіше всього зїдають їх повністю - до квіткових лусок зернівки. Найбільшої шкоди зазнають посіви з поверхневим способом сівби.
Шкідливість естерії проявляється у вимиванні проростків рису внаслідок рихлення поверхні ґрунту. Окрім того, процес рихлення ґрунту внаслідок живлення естерій призводить до зменшення світлопроникності води в чеках, що негативно впливає на розвиток сходів. За чисельності щитнів 10-17 екз./м2 та естерій - 65-98 пошкоджується 27,2-36 % пророслого насіння, всього втрати врожаю за чисельності 80 екз./м2 щитнів та 230 екз./м2 естерій становлять 1,9 т/га або 25,6%.
Вивчення шкідливості прибережної мухи та встановлення втрат врожаю ускладнювалося через спосіб життя личинок. Визначення шкідливості фітофага проводили в місцях скупчення імаго мух. Було визначено залежність зрідженості посівів від чисельності імаго прибережної мухи. Загибель рослин коливалась в межах від 9 до 17%.
В таблиці 3 наведені результати досліджень по визначенню шкідливості личинок рисового комарика на посівах рису за різної їх чисельності.
Таблиця 3 - Шкідливість личинок рисового комарика на сорті Дніпровський, 2004-2006 рр.
Чисельність, екз./рослину Фаза кущіння Озерненість, зерен/волоть Маса 1000 зерен, г Втрати зерна маса рослини, г площа листкової поверхні, см2 г/рослину % /личинку
0 0,38 7,0 154 27,9 5,03 -
0,5 0,37 6,8 154 27,9 4,74 5,8
1,8 0,34 5,7 153 27,7 4,66 7,4
3,2 0,29 4,9 145 26,2 4,35 13,5
4,6 0,19 3,2 143 26,1 4,22 16,1
6,0 0,15 1,7 130 24,3 3,74 25,6
НІР05 0,04 1,64 8,58 1,44 1,55 -
За заселеності листків рису більш як 2 личинками рисового комарика на рослину помітно зменшується маса зерна з рослини, також зменшується озерненість волоті та продуктивність рослин взагалі. За заселеності листків на рівні 6 личинок на рослину, шкідливість рисового комарика проявляється досить відчутно, втрати зерна з рослини, порівняно з непошкодженими рослинами становлять 25,6% (табл. 3.).
При пошкодженні личинками ячмінного мінера 20-25% листкової поверхні (одна личинка на одну рослину) втрачається близько 7-8% врожаю, а за чисельності дві личинки на одну рослину урожайність знижується на 18,5%. Шкідливість переважно обумовлюється зрідженістю посівів, ослабленням рослин та зменшенням їх продуктивності (табл.4).
Таблиця 4 - Шкідливість личинок ячмінного мінера на сорті Дніпровський, 2004-2006 рр.
Чисельність, екз./рослину Фаза кущіння Озерненість, зерен/волоть Маса 1000 зерен, г Втрати зерна маса рослини, г площа листкової поверхні, см2 г/ рослину % /личинку
0 0,36 6,8 152 28,1 5,4 -
0,9 0,35 6,5 149 27,9 5,0 7,4
2,0 0,30 6,2 131 26,4 4,4 18,5
3,0 0,24 5,2 98 25,4 4,0 25,9
НІР 05 0,03 0,39 10,16 0,92 1,0 -
Аналіз існуючих порогів шкідливості основних шкідників рису та визначення величини втрат врожаю, якої вони завдають за такої чисельності на сортах рису української селекції, переконливо свідчить, що існуючі раніше пороги шкідливості не відповідають тому поняттю, яке вони в себе втілюють. Тому нами були уточнені нові пороги шкідливості та доцільності застосування хімічних засобів захисту рису (табл. 5).
Таблиця 5 - Уточнені пороги шкідливості основних фітофагів рису та доцільності застосування інсектицидів
Шкідник, шкідлива стадія Період обліку, фенофаза рослин Метод обліку ЕПШ (за Касьяновим, 1986, 2000.) Пороги шкідливості (ПШ) Економічні пороги доцільності (ЕПД)
Щитень, личинка, імаго Проростання-сходи 8 проб (0,16 м2) на 3-4 га, 16 проб на 4-5 га 7-10 екз./м2 10-15 екз./м2 32 екз/м2
Естерія, личинка, імаго Проростання-сходи 8 проб (0,16 м2) на 3-4 га, 16 проб на 4-5 га 50-60 екз./м2 65-80 екз./м2 168 екз./м2
Рисовий комарик, личинка Сходи-початок кущіння (3-4 листка у рису) 10 проб по 10 рослин, з діагоналі чеку 1 лич./росл. 2 екз./росл. 4 екз./росл.
Ячмінний мінер, личинка Сходи-початок кущіння (3-4 листка у рису) 10 проб по 10 рослин, з діагоналі чеку 0,5 лич./росл. 1 екз./росл. 2 екз./росл.
Найбільш поширеним методом порівняльної оцінки рівня стійкості сортів є обліки пошкодженості рослин у критичні для культури періоди. Впродовж 2004-2006 рр. була досліджена стійкість 100 сортозразків рису. Для обліку кількості та інтенсивності пошкодженості рослин нами було уніфіковано шкалу оцінки стійкості сортозразків рису до двокрилих шкідників (табл. 6).
Таблиця 6 - Уніфікована шкала оцінки стійкості сортозразків рису до двокрилих фітофагів за пошкодженістю рослин
Пошкодженість рослин Стійкість бал за пошкоджено кореневої системи чи листкової поверхні, % ступінь бал за ступінь
За результатами проведеної оцінки зі 100 сортозразків було відібрано 39, які характеризувались як стійкі та середньостійкі (бали 6-7, 4-5) до рисового комарика, ячмінного мінера та прибережної мухи. Визначення антиксенотичного типу стійкості, (принадності сортозразків) оцінювали за допомогою ентомологічних пасток Мйорике. Обліки чисельності імаго проводили в період найбільшої інтенсивності льоту, з інтервалом в одну добу. Результати досліджень свідчать, що сортозразки не відрізнялись антиксенотичною дією у порівнянні зі стандартом (табл. 7).
Таблиця 7 - Оцінка антиксенотичного типу стійкості сортозразків рису, 2004-2006 рр.
Сортозразок Рисовий комарик Бал стійкості Ячмінний мінер Бал стійкості Прибережна муха Бал стійкості імаго, екз./пастку (за добу) пошкоджено рослин, % імаго, екз./пастку (за добу) пошкоджено рослин, % імаго, екз./пастку (за добу) пошкоджено рослин, %
Віраж 20 62 1 11 9 6 10 39 2
Мутант - 428 16 80 0 14 14 5 5 30 2
УКРНДС 8211 14 11 6 12 27 2 6 26 2
УКРНДС 6191 10 16 4 12 29 2 10 32 2
УКРНДС 822 11 8 6 11 7 6 8 40 2
Кубань - 3 (стандарт) 14 1 8 10 2 8 7 1 8
НІР05 6,84 7,57 - 8,60 5,01 - 3,75 13,73 -
Такий тип стійкості як толерантність сорту визначали за показниками продуктивності рослин рису. На природному фоні, заселеності фітофагами була встановлена залежність маси зерна з волоті від чисельності личинок на рослину. Методом статистичного аналізу отримано рівняння залежності зниження маси зерен з волоті, від загальної чисельності личинок двокрилих шкідників, та розрахована шкідливість однієї личинки у (табл. 8).
Таблиця 8 - Шкідливість основних личинок двокрилих шкідників на різних сортозразках рису, 2004-2006 рр.
Сорт Чисельність, личинок/рослину ? фітофагів екз./рослину Продуктивність рослин, г Втрати зерна, г від 1-єї личинки Шкідливість 1-єї личинки, % рисовий комарик ячмінний мінер прибережна муха незаселені заселені зниження
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що досліджувані сорти крім стандарту (Кубань-3) не мають вираженої толерантності до пошкоджень шкідниками, маса зерен з волоті при збільшенні чисельності личинок шкідників на одну рослину зменшувалась. Найбільше знижував свою продуктивність сортозразок УКРНДС 8211 (3,8 %/личинку), менше ніж в інших сортів знижувалась продуктивність у сорту Мутант - 428 та становила відповідно 1,4 %/ личинку. Аналіз втрат урожаю залежно від кількості личинок рисового комарика та ячмінного мінера на одну рослину дав можливість зробити такі висновки: для групи селекційних зразків, які вивчалися нами такі типи стійкості як антибіоз, антиксеноз не характерні у сортозразка Мутант - 428 помітна толерантність.
Всі селекційні зразки, які характеризувались ознаками стійкості до шкідників належать до ранньостиглої групи, окрім того стійкі сорти рису мають: підвищену енергію росту, добре розвинену кореневу систему; швидко проростають за низьких температур (12 - 13 0С); мають дружні сходи на 1-2 доби раніше інших сортів; тривалість вегетаційного періоду від 110 - 120 діб. Завдяки інтенсивному росту в перші етапи свого розвитку, рослини рису даних сортів, уникають пошкоджень в критичну фазу розвитку з погляду на чутливість до пошкоджень. Перелічені вище ознаки характеризують досліджувані сорти за типом стійкості - ухилення від пошкоджень, який найбільший у сорту Кубань-3, а найменший у сортозразка УКРНДС 7860 (табл. 9).
Таблиця 9 - Період критичної фази розвитку різних сортів рису та шкідливості рисового комарика і ячмінного мінера, 2004-2006 рр.
Сорт Період шкідливості, критична фаза розвитку рослин проростання сходи
1 листок 2 листка 3 листка 4 листка 5 листків
Кубань-3 (стійкий) Ї ЇЇ Ї
Мутант -428 ЇЇ ЇЇ
Віраж ЇЇ ЇЇ
УКРНДС 8211 Ї ЇЇЇ
УКРНДС 822 Ї ЇЇЇ Ї
УКРНДС 6191 ЇЇ ЇЇЇ
УКРНДС 7860 (нестійкий) ЇЇ ЇЇЇ ЇЇЇ ЇЇЇ
Умовні позначення: - критична фаза розвитку рослин (плаваючий лист), ЇЇ - період шкідливості личинок.
Вплив агротехнічних прийомів на чисельність та заселеність посівів рису основними шкідниками
За роки досліджень нами були проаналізовані найбільш впливові за свідченням різних дослідників агротехнічні прийоми контролю чисельності фітофагів, серед яких важливе значення мають попередники, строки сівби, відстань до місць резервації та посівів злакових культур (рис. 2).
Рис. 1. Чинники, що впливають на чисельність основних фітофагів рисового поля, 2004-2006 рр.
Найкращим попередником для рису, щодо зменшення заселеності фітофагами є люцерна. Посіви, засіяні в ранні строки (ІІІ декада квітня) менше заселяються та пошкоджуються шкідниками. Посіви, розміщені поблизу скидних каналів інтенсивніше заселяються прибережною мухою, а поруч зі злаковими культурами - ячмінним мінером. З аналізу сумарної кількості фітофагів, що пошкоджують посіви рису, залежно від агротехнічних прийомів випливає, що чисельність фітофагів збільшується прямопропорційно до збільшення беззмінного вирощування рису, а також за пізніх строків сівби і за невеликої відстані (100 м) від дренажно-скидної мережі та злакових культур.
Ефективність застосування інсектицидів на посівах рису та токсичність гербіцидів проти комах
За сучасних умов господарювання хімічний метод залишається одним з найбільш ефективних і поширених методів контролю чисельності шкідливих видів у системі захисту сільськогосподарських культур. Впродовж 2002 - 2006 рр. нами вивчалася на посівах рису ефективність інсектицидів проти двокрилих та ракоподібних шкідників: Сумітіону 50% к.е., Актари, 25% в.г., Моспілану, 20% р.п., Карате Зеону, 5% мк.с., Спінтору, 24% с.к. (біологічний препарат). Досліджувані препарати характеризувались різною ефективністю проти окремих шкідників при застосуванні їх в різні строки. Так, найбільш ефективними проти ракоподібних шкідників є препарат Сумітіон, 50% к.е., який за норми витрати 0,3-0,5 л/га забезпечував зменшення чисельності в межах 93,7-100%. Щодо двокрилих шкідників, то за результатами досліджень встановлено, що найбільш ефективно знижує чисельність рисового комарика, ячмінного мінера та прибережної мухи, серед досліджуваних інсектицидів, препарат Карате Зеон, 5% мк.с. у нормі 0,2 л/га. Загибель личинок рисового комарика при його застосуванні у фазу 3-4 листків становила 85,8%, ячмінного мінера - 84,8%, проти прибережної мухи жоден з досліджуваних інсектицидів не забезпечував ефективності, вищої за еталон (Сумітіон, 50% к.е.), при застосуванні Карате Зеону вона становила 68,3%, за ефективності Сумітіону - 83,8%.
Таким чином, найбільш ефективно контролюють розвиток шкідників рису інсектициди піретроїдної групи, представником якої у наших дослідженнях був препарат Карате Зеон, 5% мк.с., що в нормі 0,2 л/га забезпечував достатню загибель двокрилих шкідників.
Стосовно впливу гербіцидів, що застосовуються на рисі, на розвиток двокрилих шкідників, за результатами досліджень встановлено, що препарати Шаккімол, 70% к.е., Фацет, 50% к.е., Базагран М, 37,5% в.р. та Сіріус, 10% з.п. не проявляють токсичної дії на чисельність основних фітофагів рису. Загибелі шкідників внаслідок дії гербіцидів не відмічено.
Враховуючи зону розташування рисових систем та підвищених вимог до застосування пестицидів нами проведена екотоксикологічна оцінка ризику застосування інсектицидів на посівах рису (табл. 10.)
Таблиця 10 - Аналіз ризику систем захисту посівів рису від шкідників.
Варіант досліду Призначення, * Норма витрат, л, кг/га Площа застосування, га Q Дект V АЕТІ
Сумітіон, 50% к.е. І 1,5 500 5 0,75 0,65 0,006
Актара, 25% в.г. І 0,2 500 5 0,1 0,08 0,0002
Моспілан, 20% р.п. І 0,2 500 5 0,1 0,08 0,0002
Карате Зеон, 5% мк.с. І 0,2 500 4 0,1 0,10 0,0003
Спінтор, 24 % с.к. І 0,2 500 6 0,1 0,07 0,0002
Фобос, 25% к.с. Сіріус, 10% з.п. Тілт, 25% к.е. Карате Зеон, 5% мк.с. Г Г Ф І 1,5 0,2 0,5 0,2 1000 1000 250 500 5,81 1,9 1,42 0,04
* Примітка: - І - інсектицид, Г - гербіцид, Ф - фунгіцид
За результатами розрахунків встановлено, що застосування інсектицидів в системі захисту рису від шкідливих організмів не впливає значним чином на збільшення агроекотоксикологічного ризику системи захисту - АЕТІ повної схеми застосування пестицидів (гербіцид > (гербіцид інсектицид) > фунгіцид) становить 0,04 одиниці, тоді як за відсутності інсектициду в системі захисту цей показник становить 0,03 тобто в обох випадках ризик застосування пестицидів характеризується як малонебезпечний Таким чином, застосування інсектицидів на посівах рису для зниження шкідливості двокрилих шкідників навіть за умови обробки 50% площ, що, зазвичай, на практиці рідко застосовується, є екологічно безпечним засобом в системі захисту рослин рису від фітофагів.
Виробнича перевірка та економічна ефективність застосування засобів захисту рослин рису від шкідників
Як відомо, недостатньо обґрунтована система захисту рослин від шкідливих організмів є одним з найбільш вагомих чинників, що можуть суттєво знизити рентабельність вирощування сільськогосподарських культур. Економія коштів на засобах захисту рослин призводить до порушення технології догляду за посівами, збільшує трудомісткість продукції і зменшує прибутковість культури (Мельник, Чайка, 2002).
Аналіз економічної та господарської ефективності досліджуваних препаратів свідчить, що застосування інсектицидів забезпечує отримання додатково від 1,16 до 1,90 т/га додаткового зерна рису. Достовірно за показником врожайності перевищували еталонний варіант (інсектицид Сумітіон) препарати Актара, Моспілан та Карате Зеон (табл. 11).
Таблиця 11 - Економічна ефективність застосування інсектицидів проти двокрилих шкідників на сорті Спальчик, 2004-2006 рр.
Витрати праці на 1 га л-г 73,5 76,3 78,0 77,8 79,0 77,0
Витрати праці на 1 т зерна рису л-г 9,2 8,6 8,2 8,2 8,0 8,4
Чистий прибуток з 1 га в т.ч. додатково одержаний грн. грн. 5813 - 6696 883 7373 1560 7294 1481 7929 2116 6930 1117
Рівень рентабельності продукції % 139,2 151,6 162,0 161,4 178,8 153,7
Обприскування рослин рису вищевказаними інсектицидами забезпечує збільшення врожайності та ціни валової продукції з одного гектара на 1825 - 2375 грн. Розрахунок економічної ефективності свідчить, що при відносно незначних додаткових капіталовкладеннях на застосування інсектицидів, які в структурі загальних витрат складають від 5,5 до 8,3%, що дає змогу отримати суттєву кількість додаткового чистого прибутку з гектара. За результатами аналізу найбільш ефективним, за рахунок збільшення урожайності зерна на 1,9 т/га, виявилося застосування Карате Зеону (0,2 л/га). Так, собівартість 1 тонни зерна рису у цьому варіанті була найменшою та становила 448 грн., в той час, як на еталонному варіанті (Сумітіон, 50% к.е. - 1,5 л/га) вона становила 497 грн., а без застосування інсектицидів - 523 грн. Собівартість зерна на інших варіантах застосування інсектицидів коливалася в межах 477 - 493 грн./га Рівень рентабельності продукції також збільшувався при застосування інсектицидів та був найбільшим на варіанті з Карате Зеоном, де становив 178,8 %, що на 27,2% перевищувало цей показник на еталоні та на 39,6% перевищувало рівень рентабельності у варіанті без застосування інсектицидів.В результаті досліджень встановлено біологічні особливості основних шкідників рису та їх шкідливість, удосконалено систему захисту посівів в Україні
1. В результаті аналізу видового складу фітофагів рисового агроценозу виявлено 20 видів потенційних фітофагів, серед яких найбільш поширеними та небезпечними шкідниками рису є три представники класу комах - рисовий комарик, прибережна муха, ячмінний мінер та два представники з класу ракоподібних - щитневий рачок та естерія, які за масового розмноження спроможні спричинити від 15 до 26% втрат врожаю.
2. Вивчення шкідливості основних фітофагів рису дало змогу уточнити пороги шкідливості (ПШ - рівень чисельності фітофагів за якого відмічається початок зниження врожаю), які для умов півдня України такі: чисельність щитня 10-15 екз./м2, естерії - 65-80 екз./м2, рисового комарика - 2 личинки/рослину, прибережної мухи - 25-35 екз./м2, ячмінного мінера - 1 личинка /рослину.
3. Уточнені для зони економічні пороги доцільності (ЕПД) застосування хімічних засобів захисту, які становлять: для щитнів - 32 екз./м2, естерій - 168 екз./м2, рисового комарика - 4 личинки /рослину, прибережної мухи - 73 екз./м2, ячмінного мінера - 2 личинки /рослину.
4. Удосконалені методики оцінки стійкості сортозразків рису до шкідників та уніфіковані шкали, що ґрунтуються на обліках порівняльного заселення сортозразків фітофагами (антиксенотична дія), чисельності личинок (антибіотична дія) та на неспівпаданні уразливих фенофаз рослин із шкідливою стадією фітофагів.
5. Серед оцінених на стійкість до шкідників 100 сортозразків рису стійким до рисового комарика та ячмінного мінера виявився сортозразок УКРНДС 822 (бал 6-7). Стійким до рисового комарика - сортозразок УКРНДС 8211 (бал 6-7), до ячмінного мінера - Віраж (бал 6-7). До прибережної мухи, усі досліджувані сортозразки характеризуються як слабкостійкі (бал 2).
6. За існуючих сівозмін в рисосійних господарствах та насиченості їх зерновими культурами понад 50%, чисельність фітофагів утримується на високому рівні. Встановлено, що їх чисельність збільшується пропорційно до кількості років вирощування рису на одному місці, пізніх строках сівби, невеликій відстані (до 100 м) від дренажно-скидної мережі та польових злакових культур.
7. За даними випробувань найбільш ефективно контролюють чисельність шкідників такі інсектицидні препарати: Сумітіон, 50% к.е. з нормою витрати 1,0-1,5 л/га та Карате Зеон, 5% мк.с. - 0,2 л/га. За результатами досліджень цих препаратів розширена сфера їх застосування на посівах рису.
8. Ефективність препарату Сумітіон, 50% к. е. проти ракоподібних шкідників при нормі 1,0 л/га становила 100 %, проти двокрилих шкідників (1,5 л/га) - рисового комарика - 84,1%, ячмінного мінера - 95,1 %.
9. Препарат Карате Зеон, 5% мк.с. (0,2 л/га) характеризується швидкою дією на ракоподібних та забезпечує досить високу ефективність проти двокрилих шкідників (в межах 84,8 - 85,8%), за якої збережений врожай становить 1,9 т/га.
10. В результаті економічного аналізу найбільш ефективним виявилось застосування Карате Зеону, 5% мк.с. Сума чистого прибутку з 1 га становила 2116 гривень, рівень рентабельності склав 178,8%, собівартість 1т зерна була найменшою - 448 гривень.
11. Використання хімічних засобів захисту рису від шкідників за показниками визначених ризиків застосування інсектицидів є екологічно безпечним, оскільки показник АЕТІ не перевищує 1 та становить за умови 50% обробки площ - 0,04 і характеризує ризик застосування препаратів як малонебезпечний.
Пропозиції виробництву
Для покращення фітосанітарного стану рисових полів та отримання більш сталих високих врожаїв необхідно дотримуватись таких вимог.
1. Не допускати перенасичення рисових сівозмін злаковими культурами, з обовязковим введенням у сівозміну інших культур. Вирощувати рис на одному полі не більше двох років.
2. Підтримання елементів рисових зрошувальних систем у чистому від бурянів стані - методом регулярного їх скошування. Ретельна заробка та спалювання пожнивних решток, після збирання врожаю, які є місцем зимівлі фітофагів.
3. Проведення капітального та експлуатаційного вирівнювання поверхні ґрунту чеків для недопущення понижень, які є джерелом масового розмноження ракоподібних шкідників.
4. Підбір стійких сортів рису до шкідників серед яких перспективним є сортозразок УКРНДС 6191. Ранні строки сівби рису ( ІІІ декада квітня).
5. Дотримання водного режиму культури відповідно до обраної технології вирощування рису з постійним чи короткотривалим затопленням.
6. За масового розмноження ракоподібних шкідників в період появи сходів, до обробки посівів гербіцидами, тимчасове пониження рівня води в чеках до нульової позначки. За неможливості проведення цього агротехнічного заходу провести обробку інсектицидом Сумітіон, 50 % к.е. (0,5 л/га) по периметру чеків.
7. В фазу 1-3 листків у рису підтримувати шар води на оптимальному рівні, з обовязковою умовою, щоб 1/3 рослини рису знаходилась над поверхнею.
8. За чисельності двокрилих шкідників на рівні економічного порогу доцільності (ЕПД): щитнів 32 екз./м2, естерії 168 екз./м2, рисового комарика 4 личинки на рослину, прибережної мухи 73 екз./м2, ячмінного мінера 2 личинки на рослину проводити обприскування посівів інсектицидами Карате Зеоном, 5% мк.с. (0,2 л/га) чи Сумітіоном, 50% к.е. (1,0-1,5 л/га).
Список литературы
1. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України / Ванцовський А.А., Вожегов С.Г., Дудченко В.В., Дудченко Т.В. та ін. - Херсон: Наддніпряночка, 2004. - 77 с.
2. Рисова система землеробства в Україні: теоретичне обґрунтування та практичне застосування / Дудченко В.В., Воронюк З.С., Дудченко Т.В. - Севастополь: ПП. Хімагромаркетинг, 2006. - 72 с.
3. Дудченко Т.В. Ракоподібні шкідники // Захист рослин. - 2003. - № 12. - С.4-6.
4. Дудченко Т.В. Видовий склад та шкодочинність шкідливої ентомофауни рисових чеків півдня України // Таврійський науковий вісник. Зб. н. п. - Херсон, 2004. - Вип. 30. - С. 79-83.
5. Дудченко Т.В. Видовий склад та шкідливість найпоширеніших шкідників рису в Україні // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. - К., 2004 - Вип. 50. - С. 170-176.
6. Дудченко Т.В., Дудченко В.В. Система захисту рису від бурянів, шкідників та хвороб // Таврійський науковий вісник. Зб. н. п. - Херсон, 2004. - Вип. 34. - С.162-166. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення досліджень і узагальнення даних).
7. Дудченко Т.В., Дудченко В.В. Екологічно безпечний захист посівів рису від шкідників // Зрошувальне землеробство. Зб. н. п. - Херсон, 2006. - Вип. 45. - С.145-149.(Особистий внесок здобувача 80%. Отримано експериментальні дані, проведено узагальнення матеріалу та сформульовано висновки).
8. Дудченко Т.В., Дудченко В.В. Шкідники та хвороби рису контроль їх шкідливості // Зрошувальне землеробство. Зб. н. п. - Херсон, 2006. - Вип. 46. - С.153-157. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено узагальнення матеріалу та сформульовані висновки).
9. Дудченко Т.В., Дудченко В.В. Оцінка сортів рису на стійкість до шкідників // Захист та карантин рослин. Зб. н. п. - К., 2006. - Вип. 52. - С. 123-135. (Особистий внесок здобувача 80%. Отримано експериментальні дані, проведено узагальнення матеріалу, сформульовано висновки).
10. Особливості агротехніки нових сортів рису (рекомендації) / Ванцовський А.А., Вожегова Р.А., Дудченко В.В., Судін В.М., Дудченко Т.В. та ін. - Херсон: Наддніпряночка, 2005. - 39 с.
11. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України / А. с. н № 13440 / Ванцовський А.А., Вожегов С.Г., Дудченко В.В., Дудченко Т.В. та ін. - Зареєст. 16.06.05.
12. Дудченко Т.В. Apus cancriformis та Leptesteria dagalacennsis головна проблема при отриманні сходів рису в Україні // Загальна і прикладна ентомологія в Україні. Матеріали наукової конференції, присвяченої памяті В.Г. Доліна. - Львів, 2005. - С. 78-79.
13. Дудченко Т.В. Агротехнічні заходи із захисту посівів рису від шкідників // Тези конф. молодих учених „Екологічно обґрунтований захист рослин” - К., 2005. - С.78-79.
14. Дудченко Т.В. Стійкість сортів рису до рисового комарика (Cricotopus silvestris), ячмінного мінера (Hydrellia griseola) та прибережної мухи (Ephydra macelaria) // Тези міжн. конф. „Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи”. - К., 2006. - С. 25-27.
15. Дудченко Т.В. Ефективність нових інсектицидів на посівах рису // Тези міжн. конф. „Підвищення ефективності галузі рисівництва в ринкових умовах”. - Скадовськ. - 2006. - С. 71-72.
16. Дудченко Т.В. Застосування інсектициду Сумітіон для контролю чисельності шкідників рису // Агробізнес. - 2003. - №8 (31). - С. 22-23.
17. Дудченко Т.В. Ракоподібні шкідники та заходи по обмеженню їх чисельності на посівах рису // Агроном. - 2004. - №2 (4). - С. 40-41.
18. Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Інтегрований захист посівів рису //Агроном. - 2005. - № 1. - С. 44. (Особистий внесок здобувача 50%, проведено узагальнення матеріалу, сформульовано висновки).
19. Дудченко В.В., Дудченко Т.В. Интегрированная защита посевов риса // Агромир. - 2005. - Вып. 15. - С. 1. (Особистий внесок здобувача 50%, проведено узагальнення матеріалу, сформульовано висновки).
20. Дудченко В.В. Дудченко Т.В., Воронюк З.С. Рис в сучасному землеробстві // Діловий агрокомпас. - 2006. - №5. - С. 86-87. (Особистий внесок здобувача 30%).
21. Дудченко В.В., Воронюк З.С., Дудченко Т.В. Захист рису від шкідників, хвороб та бурянів // Пропозиція, 2006. - №8. - С.74-80. (Особистий внесок здобувача 40%).
Дудченко Т.В. Особливості біології основних шкідників рису та удосконалення системи захисту посівів в Україні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 - ентомологія. - Інститут захисту рослин УААН. - Київ, 2007.
Проведено узагальнюючу характеристику видового складу шкідливого ентомокомплексу рисового агробіоценозу, детально вивчено динаміку чисельності та стану популяцій основних видів в залежності від дії біотичних та антропічних чинників. Вивчена шкідливість окремих видів фітофагів та уточнені і змінені економічні пороги шкідливості та економічної доцільності застосування інсектицидів основних шкідників рису.
В умовах України проведена оцінка стійкості наявних сортів рису та селекційного матеріалу до основних шкідників.
Досліджено вплив агротехнічних прийомів на поширення та чисельність головних шкідників рису. Визначено фактори, що зменшують заселення посівів рису фітофагами.
Удосконалена інтегрована система захисту посівів культури, де основними методами регулювання чисельності фітофагів є гармонійне поєднання агротехнічних прийомів, використання стійких сортів та застосування інсектицидів при досягненні чисельності фітофагів розроблених порогів економічної доцільності.
Доведено, що обробка посівів у фазу 3-4 листка у рису інсектицидом Карате Зеон, 5% мк.с. з нормою 0,2 л/га ефективно контролює чисельність шкідників та забезпечує отримання 1,9 т/га збереженого врожаю. Аналіз ризику застосування інсектицидів за АЕТІ свідчить, що за використання Карате Зеону, 5% мк.с. та Сумітіону, 50% к.е. у рекомендованих нормах є безпечним заходом та не спричиняє негативного впливу на довкілля.
Дудченко Т.В. Особенности биологии основных вредителей риса и усовершенствование системы защиты посевов в Украине. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 - энтомология. - Институт защиты растений УААН. - Киев, 2007.
Определен видовой состав и численность наиболее распространенных и вредоносных фитофагов риса в условиях Украины. Установлено, что численность вредителей на протяжении исследований всегда превышала существующие пороги вредоносности в 1,1 - 6,8 раз. Доказано, что существовавшие ранее пороги вредоносности несоответствуют размерам потерь, которые могут быть окуплены сохраненным урожаем при применении инсектицидов. Анализ вредоносности фитофагов показал, что к наибольшим потерям урожая при условии неприменения средств защиты приводят ракообразные вредители и ячменный минер.
Усовершенствованны новые экономические пороги вредоносности для основных фитофагов, которые основываются на реальных потерях продуктивности растений риса современных украинских сортов.
В условиях Украины проведено оценку устойчивости сортов риса по отношению к двукрылым вредителям и разработана унифицированная шкала оценки устойчивости сортов риса к двукрылым фитофагам. По результатам оценки установлено, что признаками устойчивости к этим вредителям характеризуются сорта с высоким темпами роста в начальный период, высокой способностью преодолевать слой воды во время всходов, коротким вегетационным периодом и неширокими листовыми пластинками. Получены уравнения регрессии по изучаемым сортам, которые показывают зависимость продуктивности сортов риса от заселенности растений основными фитофагами.
Изучено влияние агротехнических приемов на численность и развитие рисового комарика, прибрежной мушки, ячменного минера и ракообразных вредителей риса.
Установлено, что среди изучаемых факторов на увеличение численности фитофагов наиболее влияют предшественники и сроки сева. Так численность вредителей возрастает при бессменных посевах риса на одном поле, при поздних сроках сева и при значительном насыщении севооборотов злаковыми культурами.
По результатам изучения ряда инсектицидов установлено, что лучше всех контролируют развитие ракообразных вредителей препарат Сумитион, 50% к.е (0,3 - 0,5 л/га.) Также доказано, что обработка посевов риса в фазу 3-4 листа у риса инсектицидом Карате Зеон, 5% мк.с. с нормой 0,2 л/га эффективно контролирует численность двукрылых вредителей на посевах риса и обеспечивает получение - 1,9 т/га дополнительного урожая.
Анализ риска применения инсектицидов по АЭТИ свидетельствует, что Карате Зеон, 5% мк.с. в рекомендуемых нормах является безопасным приемом и не приводит к негативному влиянию на окружающую среду.
Dudchenko T.V. Peculiarities of biology of major insect pests of rice and improvement of crop protection systems in Ukraine. - Manuscript.
Dissertation being submitted for obtaining a scientific degree of the candidate of agricultural sciences by speciality 16.00.10 - entomology. - The Institute of Plant Protection of UAAS. - Kyiv, 2007.
The generalizing characteristic of specific structure harmful entomological complex of rice agrobiocenosis is made, dynamics of number and a condition of populations of the major species thoroughly studied depending on action biological and anthropological factors. Harmfulness of separate species phytophagous is investigated and are specified and changed economical thresholds of harmfulness the major pests of rice.
In conditions of Ukraine the estimation of resistance of existing varieties of rice and a selection material to the major insect pests carried out.
Influence agrotechnical practices on distribution and number of the major pests of rice is investigated. Factors which are determined reduce population of crops of rice phytophagous.
The integrated system of protection of crops of culture is advanced, in which the basic methods of regulation of number phytophagous are harmonious association agrotechnical practices, uses of resistant varieties, and application insecticides at number phytophagous are higher than developed thresholds of harmfulness.
It is proved, that application of crops of rice in a phase 3-4 sheets at rice by insecticide Karate Zeon, 5 % CS with dosage 0,2 l/ga effectively supervises number Dipteral insect pests on crops to rice and provides reception more than 1,9 t/ga an additional crop.
The analysis of risk of application insecticides on AETI shows that use Karate Zeon, 5 % CS with recommended dosage is safe methods and does not lead to negative influence on an environment.
Key words: rice, phytophagous, thresholds of harmfulness, resistance of varieties, agrotechnical methods, insecticides.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
