Особливості азотового та мінерального складу найпоширеніших ботанічних сортів меду, що слугують кормом для бджіл в умовах України. Склад кормових добавок до цукрового сиропу для підгодівлі бджіл та їх вплив на інтенсивність розвитку бджолиних сімей.
При низкой оригинальности работы "Особливості білково-мінерального складу меду та біохімічне обґрунтування комплексної кормової добавки для бджіл", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Основну частину штучного корму вони одержують при підготовці до зимівлі у вигляді цукрового сиропу який, на відміну від меду, майже не містить мінеральних речовин та білка, що призводить до погіршення розвитку бджолиних сімей навесні, негативно впливає на їх продуктивність та льотно-запилювальну роботу. Отже, розробка кормової добавки до цукрового сиропу, яка наблизить його за хімічним складом до натурального меду, буде сприяти поліпшенню якості підгодівлі бджолиних сімей та зростанню їх продуктивності. Для досягнення мети ставились такі основні завдання: Дослідити особливості азотового та мінерального складу найпоширеніших ботанічних сортів меду, що найчастіше слугують кормом для бджіл в умовах України. Вивчити вплив запропонованих кормових добавок на інтенсивність розвитку бджолиних сімей, а також на тривалість життя бджіл в лабораторних умовах. Випробування кормової добавки на бджолах проводили за існуючими методиками - на бджолиних сімях та на одновікових бджолах у садках.Повноцінність меду, як корму для бджіл значною мірою обумовлюється наявністю в його складі азотистих речовин. З метою визначення оптимальної кількості азотистих речовин в складі кормової добавки було проведено дослідження вмісту білка та вільних амінокислот у натуральному меді. Метіонін був знайдений в усіх зразках, крім медів з білої акації. 2, пролін за кількістю становить більше третини від суми вільних амінокислот меду, а разом з фенілаланіном, тирозином, лейцином, ізолейцином та серином він складає близько 80% всіх вільних амінокислот меду. Складова Міститься у 1 кг меду, мг Містить кормова добавка до сиропу з розрахунку на 1 кг цукру, мг Різниця між складом медута коли-в всього в тому числі складом си-вання середньому (стандарт) у знежиреному сухому молоці у мінеральній частині ропу з кормовою добавкою, мгУ дисертації наводиться теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми покращення кормової цінності цукрового сиропу, як корму для бджіл шляхом збагачення його білком та мінеральними речовинами у відповідності зі складом натурального меду. Сумарний вміст білка в меді, виробленому бджолами з цукрового сиропу, становив у середньому 4,5 мг/г. Джерелом цього білка слугують виключно виділення слинних залоз бджіл, які переробляють сироп, оскільки вихідна речовина - буряковий цукор не містить білкових речовин. Згодовування чистого цукрового сиропу, в якості замінника меду, знижує тривалість життя бджіл на 6,3 - 23,9%, що обумовлено, зокрема, відсутністю у даному кормі білкових речовин та дуже малою кількістю мінеральних елементів. Застосування кормової добавки до цукрового сиропу, яка наближує його за вмістом білка та основних хімічних елементів до натурального меду, підвищує тривалість життя бджіл на 19,8-24,8% за умов відсутності підгодівлі пергою та на 5,1-9,0% за умов її наявності і дозволяє у весняний період додатково наростити по 1,5-3,0 вулички бджіл на бджолину сімю та збільшити площу печатного розплоду на 12-18 дм2.
Вывод
Особливості білкового та амінокислотного складу найпоширеніших в Україні сортів меду. Повноцінність меду, як корму для бджіл значною мірою обумовлюється наявністю в його складі азотистих речовин. З метою визначення оптимальної кількості азотистих речовин в складі кормової добавки було проведено дослідження вмісту білка та вільних амінокислот у натуральному меді. Білок було знайдено у всіх 14-ти досліджених зразках меду (табл. 1).
Таблиця 1
Вміст загального білка в меді різних сортів, мг/г
Сорт меду Область, де відібраний зразок Вміст загального білка
Різнотравний Дніпропетровська 3,13
Еспарцетово-різнотравний Дніпропетровська 4,50
Білоакацієвий Київська 1,52
Липово-акацієвий Київська 3,50
Гречаний Київська 9,35
З плодових культур Дніпропетровська 1,85
З плодових культур Київська 3,98
Білоакацієвий Черкаська 1,05
Гречаний Полтавська 4,40
Липово-різнотравний Київська 2,55
Цукровий --- 4,45
Як видно з табл. 1, найбільший, серед досліджених сортів, вміст загального білка характерний для гречаного меду, а найменший - для меду з білої акації.
Цукровий мед, як видно з даної таблиці, має порівняно великий вміст загального білка, перевершуючи за цим показником 10 з 13-ти досліджених нами натуральних медів.
В усіх досліджених зразках меду нами також були виявлені такі амінокислоти: аспарагінова кислота, треонін, серин, глутамінова кислота, пролін, гліцин, аланін, валін, ізолейцин, лейцин, тирозин, фенілаланін, гістидин та лізин. Метіонін був знайдений в усіх зразках, крім медів з білої акації. Аргініну не виявлено лише у гречаному меді з Полтавської області. У жодному з досліджених зразків не було виявлено амінокислот триптофану та цистину (табл. 2).
Таблиця 2
Вміст вільних амінокислот у деяких сортах меду, мкг/г
Сумарний вміст 2446,1 1047,7 1087,3 2597,7 1789,8 5641,0 1487,2 2968,5
*Примітка: Дн - Дніпропетровська область, Ки - Київська, По - Полтавська.
Як видно з табл. 2, бджолиний мед містить, за винятком триптофану та цистину, всі амінокислоти, характерні для гідролізатів білків. Крім того, у всіх досліджених зразках була присутня так звана тауринова фракція.
На основі одержаних даних ми дійшли висновку, що за вмістом вільних амінокислот меди розподіляються у тому ж порядку, що і за кількістю загального білка. Співвідношення між окремими амінокислотами меду подане на рис. 2. мед бджола корм ботанічний
Як видно з рис. 2, пролін за кількістю становить більше третини від суми вільних амінокислот меду, а разом з фенілаланіном, тирозином, лейцином, ізолейцином та серином він складає близько 80% всіх вільних амінокислот меду. Незамінні амінокислоти в сумі становлять 37,2% амінокислотного складу меду.
Особливості мінерального складу медів, характерних для України. Для правильного складання мінеральної добавки до цукрового сиропу необхідно знати межі вмісту основних макро- та мікроелементів у природному вуглеводному кормі бджіл - квітковому меді.
З табл. 3 видно, що вміст золи в меді, в залежності від сорту, коливається від 117,61 до 597,54 мкг/г.
У досліджених сортах меду нами були знайдені такі хімічні елементи: залізо, калій, кальцій, магній, марганець, мідь, натрій, цинк, фосфор, сірка, хлор, кобальт, кадмій та свинець. Три останні елементи були присутні лише у вигляді слідів, решта - у кількості 0,1-445,0 мкг/г. Як видно з рис. 3, серед зольних елементів меду провідне місце займають калій, натрій та кальцій, які за масою становлять в середньому близько 93% від маси золи. Частка макроелементів золи (Ca, K, Na, Mg) складала в середньому 97,4% сумарного вмісту мінеральних елементів меду, частка мікроелементів (Fe, Mn, Cu, Zn) - відповідно 2,6%. Крім того, в усіх досліджених зразках золи були виявлені сліди кобальту, кадмію та сірки. Вміст кожного з цих елементів не перевищував 0,000005% від маси меду.
Також були проведені дослідження вмісту золи в буряковому цукрі, який використовували для приготування дослідного корму, яке показало, що золи у ньому містилося менше, ніж 0,01%.
Таблиця 3
Вміст окремих хімічних елементів в меді різних сортів
Сірка 124,8 129,6 97,15 те ж 153,6 136,3 150,7 те ж
Хлор 670,0 338,0 347,0 329,0 296,0 380,0
Азот 500,8 720,0 243,2 480,0 1496,0 296,0 704,0 408,0
*Примітка: Дн - Дніпропетровська область, Ки - Київська, По - Полтавська.
На рис. 3 подане співвідношення між елементами, що входять до складу меду.
Балансування хімічного складу кормової добавки зі складом меду проводили за загальним білком та мінеральними елементами (K, Na, Ca, Mg, Fe, Zn, Mn, Cu та P), знайденими в меді у найбільшій кількості. За стандарт брали середнє значення для кожного з компонентів по досліджених зразках меду. Джерелом білка та амінокислот було знежирене сухе молоко.
Мінеральні солі, що входили до складу добавки а також макро- та мікроелементи, додані за рахунок цих солей подані у табл. 4.
Таблиця 4
Мінеральні компоненти кормової добавки
Речовина Кількість речовини, мг/кг цукру Елементи, вміст яких враховували при складанні кормової добавки, додані з даною речовиною до цукрового сиропу
NAH2PO4 х 2Н2О 124,90 натрій та фосфор
Fe2(SO4)3 х 9Н2О 17,34 залізо
ZNSO4 х 7Н2О 13,10 цинк
MNSO4 х 5Н2О 2,17 марганець
CUSO4 0,74 мідь
Крім того, при складанні рецепту ми враховували мінеральний склад сухого знежиреного молока. Мінеральний склад бідистильованої води, з якої готували сироп, ми не враховували.
Таблиця 5
Баланс вмісту білка та мінеральних речовин між медом та кормовою добавкою
Складова Міститься у 1 кг меду, мг Містить кормова добавка до сиропу з розрахунку на 1 кг цукру, мг Різниця між складом медута коли- в всього в тому числі складом си- вання середньому (стандарт) у знежиреному сухому молоці у мінеральній частині ропу з кормовою добавкою, мг
Протеїн 1050-9350 3740 3438 3438 --- 302
Калій 70,0-445,0 144,4 155,7 155,7 --- - 11,3
Натрій 25,5-32,5 72,0 72,1 53,7 18,4 - 0,1
Кальцій 12,4-74,0 23,9 128,9 128,9 --- - 105,0
Магній 3,70-3,88 8,0 14,0 14,0 --- - 6,0
Залізо 1,98-9,0 3,5 3,503 0,054 3,449 - 0,003
Цинк 1,0-9,5 3,0 2,993 0,043 2,950 0,007
Марганець 0,15-1,68 0,5 0,501 0,006 0,495 - 0,001
Мідь 0,10- 0,65 0,3 0,301 0,006 0,295 - 0,001
Фосфор 78,0-211,0 129,1 126,9 102,1 24,8 2,2
Балансування білкового та мінерального складу кормової добавки зі складом натурального меду відображене у табл. 5. Як видно з даної таблиці, розроблена нами кормова добавка за основними показниками білкового та мінерального складу є близькою до натурального квіткового меду. Вміст протеїну та фосфору у кормовій добавці є дещо меншим за встановлений стандарт, а калію та магнію - дещо більшим але, зважаючи на межі, у яких за даними В.Г.Чудакова (1979) коливається вміст даних складових у натуральному меді, ці відхилення можна вважати несуттєвими.
Таблиця 6
Амінокислотний склад підкормки у порівнянні зі складом меду
Амінокислота Містить добавка з розр. на 1 кг цукру, мг Містилося у зразках меду мг/кг Містить 1 кг стандарту (квітковий мед), мг
Лейцин 310,20 26,7 - 866,3 263,04
Ізолейцин 197,40 23,5 - 655,0 169,79
Аргінін 103,40 0 - 25,5 11,76
Лізин 244,40 30,3 - 91,8 57,20
Треонін 164,50 11,4 - 136,0 47,58
Гістидин 78,96 15,0 - 42,0 26,91
Валін 223,72 24,7 - 261,1 90,91
Метіонін 92,12 0 - 163,7 51,59
Фенілаланін 148,52 124,3 - 393,2 258,49
Триптофан 42,30 --- ---
Крім білка та мінеральних речовин, дана добавка містить вільні амінокислоти. Амінокислотний склад кормової добавки, визначений на основі даних про вміст вільних амінокислот у сухому знежиреному молоці, поданий у табл. 6 у порівнянні зі складом квіткового меду.
Таблиця 7
Вміст вітамінів у меді та кормовій добавці
Вітамін Містить в середньому 1 кг нату- Містить кормова добавка з розрахунку на 1 кг цукру рального меду, мг мг % до вмісту в меді
В1 0,1 0,04 40,0
В2 0,4 0,20 50,0
В3 4,0 0,34 8,5
В4 --- 14,23 ---
В5 (РР) 1,0 0,11 11,0
В6 3,0 0,04 1,3
В7 (Н) 3,3 --- ---
ВС 0,6 0,01 1,7
В12 --- 0,55 ---
Як видно з табл. 6, вміст вільних амінокислот у збагаченому цукровому сиропі є більшим, ніж у досліджених нами зразках натурального меду, однак, він все ж не виходить за межі, встановлені дослідниками (В.Г.Чудаков, 1979) для природних кормів бджіл. Вміст вітамінів у кормовій добавці наведений у табл. 7 з якої видно що, дана добавка містить, у порівнянні з медом, меншу кількість вітамінів В1, В2, В3,В5, В6 та ВС. З іншого боку, дана добавка містить значну кількість вітамінів В4 та В12, які відіграють важливу роль у живленні бджіл (А.Малаю, 1979; Н.Galuszka, 1987).
Крім того, ми досліджували величину РН квіткового меду різних сортів та цукрового меду, а також цукрового сиропу (чистого та з різними варіантами кормової добавки). Результати дослідження показали, що величина РН чистого цукрового сиропу та сиропу зі знежиреним сухим молоком (відповідно 6,97 та 6,61) істотно відрізняється від величини РН натурального меду (3,89-4,38). Величина РН сиропу з нашою добавкою, завдяки наявності у її складі мінеральних солей є слабокислою, тобто такою, що наближається до величини РН натурального меду.
Результати випробовування кормової добавки на дослідних групах бджіл. З метою вивчення впливу згодовування кормової добавки на тривалість життя бджіл, були проведені досліди на групах одновікових бджіл у садках. Результати випробування різних варіантів добавки на бджолах у порівнянні з контролем (чистий цукровий сироп) подані в табл. 8.
Таблиця 8
Результати випробовування різних варіантів добавок на групах одновікових бджіл, n=50
Дослідна група Середня тривалість життя бджіл за повторностями, діб Сума за варіантами _ X _ X - Хст Частка від контролю, бджіл 1 2 3 SV %
Де І - контроль (група бджіл, що одержувала чистий цукровий сироп)
ІІ - група бджіл, що одержувала сироп знежирене сухе молоко
ІІІ - група бджіл, що одержувала сироп з кормовою добавкою
IV - група бджіл, що одержувала сироп з подвійною дозою добавки.
Як видно з табл. 8, середня тривалість життя бджіл в умовах досліду коливалась по групах в межах 16,5-33,5 доби. Включення до складу сиропу сухого знежиреного молока обумовило збільшення тривалості життя піддослідних бджіл ІІ групи, у порівнянні з контролем, в середньому на 3,7 доби. Бджоли ІІІ групи, що одержували з сиропом добавку у нормальній дозі (відповідно до вмісту азотистих та мінеральних речовин у досліджених нами зразках меду), жили в середньому на 6,4 доби довше, ніж ті, що одержували чистий сироп (контроль) і на 2,7 доби довше за ІІ групу бджіл, що одержувала сироп зі знежиреним сухим молоком.
Тривалість життя IV групи бджіл, якій згодовували сироп з подвійною дозою кормової добавки була меншою від контролю на 7,9 доби і у 1,8 рази меншою за показник ІІІ групи, яка отримувала ту ж саму добавку у нормальній кількості. Ці дані свідчать, що доза кормової добавки, обрана для ІІІ групи є оптимальною і її збільшення є неприпустимим через можливий негативний вплив надлишку мінеральних солей на бджіл оскільки, як відомо (В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш, 1994), бджоли є дуже чутливими до кількості мінеральних солей у кормі. Ці дані мають високий ступінь достовірності оскільки довірчий інтервал (m) даного досліду знаходиться в межах 1 доби (Р>0,95).
Отже, перший дослід довів ефективність застосування розробленої добавки для підвищення поживної цінності цукрового сиропу за умов живлення бджіл виключно вуглеводними кормами. Але, як відомо, молоді бджоли, крім вуглеводних кормів, споживають також квітковий пилок, який для них є основним джерелом білка, мінеральних речовин та вітамінів. Виходячи з цього, ми дійшли висновку про необхідність проведення другого досліду у якому всі групи бджіл, поряд з вуглеводними кормами першого досліду, мали б змогу споживати вдосталь перги. Результати проведених досліджень подані в табл. 9.
Таблиця 9
Результати випробовування різних варіантів добавок на групах одновікових бджіл, n=50
Дослідна група Середня тривалість життя бджіл за повторностями, діб Сума за варіантами _ X _ X - Хст Частка від контролю, бджіл 1 2 3 SV %
Де І - контроль (група бджіл, що одержувала чистий цукровий сироп) перга
ІІ - група бджіл, що одержувала сироп знежирене сухе молоко перга
ІІІ - група бджіл, що одержувала сироп з кормовою добавкою перга
IV - група бджіл, що одержувала сироп з подвійною дозою добавки перга
Як видно з табл. 9, між контролем (чистий цукровий сироп перга) та ІІ групою бджіл (цукровий сироп знежирене сухе молоко перга) не існує суттєвої різниці у тривалості життя. Це, на нашу думку, повязано з відсутністю у даній добавці достатньої кількості мінеральних речовин, які містяться у натуральному меді. Отже, для молодих бджіл, за умов забезпечення їх достатньою кількістю перги, знежирене сухе молоко не є ефективною добавкою до цукрового сиропу. Зважаючи на результати першого досліду, в чистому вигляді (без додавання мінеральних речовин) знежирене сухе молоко можна рекомендувати лише як білкову підкормку, що надається бджолам в разі відсутності у природі (і в гнізді бджіл) достатньої кількості пилку.
Бджоли ІІІ групи (кормова добавка перга) суттєво (на 2,8 доби) переважають контроль за тривалістю життя, різниця є достовірною (m=0,77 при Р>0,95). Отже, не зважаючи на вільний доступ в обох групах до перги, перевагу мали бджоли, які одержували вуглеводний корм, збагачений мінеральними речовинами та білком. З цього ми робимо висновок, що навіть молоді бджоли не можуть повністю компенсувати відсутність у вуглеводному кормі азотистих та мінеральних речовин за рахунок споживання підвищеної кількості перги. Тому, на нашу думку, використання білково-мінеральних добавок до цукрового сиропу є доцільним навіть за умов наявності у природі доброго пилкового взятку.
Четверта група бджіл, що одержувала подвійну дозу кормової добавки, як і в першому досліді, значно поступалася контролю за тривалістю життя з чого ми робимо висновок, що така доза добавки є для бджіл надмірною і навіть шкідливою за рахунок порівняно високої концентрації мінеральних солей.У дисертації наводиться теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми покращення кормової цінності цукрового сиропу, як корму для бджіл шляхом збагачення його білком та мінеральними речовинами у відповідності зі складом натурального меду.
Проведені дослідження сумарного вмісту білка в зразках меду найпоширеніших ботанічних сортів України показали коливання цього показника від 1,05 до 9,35 мг/г.
Сумарний вміст білка в меді, виробленому бджолами з цукрового сиропу, становив у середньому 4,5 мг/г. Джерелом цього білка слугують виключно виділення слинних залоз бджіл, які переробляють сироп, оскільки вихідна речовина - буряковий цукор не містить білкових речовин.
Квітковий мед містить всі вільні амінокислоти, характерні для гідролізатів білків за винятком триптофану та цистину. Їх сумарний вміст, як і вміст окремих амінокислот обумовлюється, передусім, ботанічним походженням зразка і становить 1047,7 - 5641,0 мкг/г.
З хімічних елементів всі досліджені сорти меду містили залізо, калій, кальцій, магній, марганець, мідь, натрій та цинк, а також фосфор, сірку та хлор. Сумарний вміст мінеральних елементів у сортах меду, найпоширеніших в Україні, коливається в межах 117,6-597,5 мкг/г причому, калій, натрій та кальцій складають в сумі близько 93% від маси золи.
Згодовування чистого цукрового сиропу, в якості замінника меду, знижує тривалість життя бджіл на 6,3 - 23,9%, що обумовлено, зокрема, відсутністю у даному кормі білкових речовин та дуже малою кількістю мінеральних елементів.
Застосування кормової добавки до цукрового сиропу, яка наближує його за вмістом білка та основних хімічних елементів до натурального меду, підвищує тривалість життя бджіл на 19,8-24,8% за умов відсутності підгодівлі пергою та на 5,1-9,0% за умов її наявності і дозволяє у весняний період додатково наростити по 1,5-3,0 вулички бджіл на бджолину сімю та збільшити площу печатного розплоду на 12-18 дм2.
Збільшення запропонованої дози кормової добавки не справляє позитивного впливу на тривалість життя бджіл через їх високу чутливість до вмісту мінеральних солей у кормі.
Економічний ефект від застосування кормової добавки становить 18,91 грн. додаткового прибутку на бджолину сімю.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Цукровий сироп для бджіл, необхідно збагачувати на білок та мінеральні елементи. Так, додавання до сиропу кормової добавки яка містить, з розрахунку на 1 кг цукру, 3,74 г білка, 144,4 мг калію, 129,1 мг фосфору, 72,0 мг натрію, 23,9 мг кальцію, 8,0 мг магнію, 3,5 мг заліза, 3,0 мг цинку, 0,5 мг марганцю та 0,3 мг міді підвищує середню тривалість життя бджіл на 5,1 - 24,8%.
Для збагачення цукрового сиропу натуральним медом найкраще підходить гречаний сорт, оскільки він містить найбільшу кількість білка, вільних амінокислот та мінеральних речовин.
Список литературы
Жулай В.Є. Амінокислотний склад деяких сортів меду // Український пасічник. - 1998, №4. - С. 30-31.
Жулай В.Є., Мельничук Д.О., Поліщук В.П. Гречаний мед - джерело бадьорості і здоровя // Український пасічник. - 1999, №6. - С. 44-45. (Розроблено методику, проведені досліди).
Жулай В.Є., Новак О.Л. Мінеральний склад різних сортів меду // Пасіка. - 1998, №9. - С. 22. (Проведено дослідження та опрацьовано матеріал).
Мельничук Д.О., Поліщук В.П., Жулай В.Є. Мед з білої акації // Український пасічник. - 2000, №1. - С. 42-43. (Розроблено методику, проведено дослідження).
Жулай В.Є. Вміст загального білка в меді різних сортів // Науковий вісник НАУ. - 1999, №19. - С. 150-152.
Жулай В.Є. Сортові особливості амінокислотного складу меду // Матеріали ХІІ міжнародного конгресу Федерації бджолярських організацій країн Центр. та Сх. Європи - Апіславії. - К.: Фітосоціоцентр, 1999. - С. 168-172.
Жулай В.Є. Особливості білково-мінерального складу меду та біохімічне обгрунтування комплексної кормової добавки для бджіл. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2000.
Експериментами доведено, що заміна натурального меду на цукровий сироп знижує тривалість життя піддослідних бджіл як в умовах відсутності підгодівлі пергою, так і за її наявності.
Введення до цукрового сиропу комплексної кормової добавки, яка наближує його за вмістом білка та мінеральних елементів до натурального меду, сприяє збільшенню середньої тривалості життя бджіл української степової породи на 19,8-24,8% в умовах відсутності підгодівлі пилком та на 5,1-9,0% за умов повного забезпечення бджіл пилком. Використання комплексної білково-мінеральної добавки є економічно вигідним.
Ключові слова: мед, цукровий сироп, кормова добавка, бджола, білок, амінокислоти, тривалість життя.
Жулай В.Е. Особенности белково-минерального состава меда и биохимическое обоснование комплексной кормовой добавки для пчел. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйсвенных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2000 г.
Исследования показали, что наиболее характерные для Украины сорта цветочного меда содержат 1,05-9,35 мг/г белка, а свободные аминокислоты в исследованных образцах содержались в количестве 1047,7 - 5641,0 мкг/г, причем, наибольшее количество белка и свободных аминокислот содержалось в образцах гречневого меда, а наименьшее - в медах с белой акации. Все исследованные сорта цветочного меда содержали повышенное количество аминокислоты пролина (503,3 - 1588,8 мкг/г). Суммарное содержание белка в корме, полученном в результате переработки пчелами сахарного сиропа (сахарный мед) составляло в среднем 4,5 мг/г. Источником этого белка служат исключительно секреты слюнных желез рабочих пчел, которые перерабатывают сахарный сироп. Из минеральных элементов исследованные меда содержали в наибольшем количестве калий, натрий и кальций, эти три элемента в сумме составляли около 93% от массы золы. Сумма минеральных элементов меда находилась в пределах от 117,6 до 597,5 мкг/г. Наибольшим содержанием минеральных элементов отличался гречневый мед, собранный в Киевской области, наименьшим - мед с лугового разнотравья, собранный в Днепропетровской области.
Экспериментами доказано, что замена натурального меда сахарным сиропом снижает продолжительность жизни подопытных пчел в среднем на 23,9% в условиях отсутствия подкормки пыльцой, и на 6,3% при ее наличии. Обогащение сахарного сиропа основными минеральными элементами меда привело к увеличению средней продолжительности жизни подопытных пчел соответственно на 7,4 и 1,7%, а добавление к сиропу белка в количестве, близком к его содержанию в меде, увеличило продолжительность жизни подопытных пчел на 13,6% при отсутствии подкормки пергой и на 4,2% при ее наличии. Введение в сахарный сироп комплексной кормовой добавки, которая приближает его по содержанию белка и минеральных элементов к натуральному меду, способствует увеличению средней продолжительности жизни пчел украинской степной породы на 19,8-24,8% в условиях отсутствия пыльцовой подкормки и на 5,1-9,0% при полном обеспечении пчел пыльцой.
Использование комплексной белково-минеральной добавки позволяет нарастить в весенний период дополнительно 1,5-3 улочки пчел на 1 пчелиную семью, увеличивает выход товарного меда от каждой семьи на 4,4 кг, что обеспечивает дополнительную прибыль в размере 18,91 грн. в расчете на одну пчелиную семью.
V.Y. Zhulay. Features of protein - mineral composition of honey and biochemical validiti of complex food addition for bees. The dissertation competes for a scientific degree of a candidate in agricultural sciences in the spesiality 06.02.04 - being a technology in manufacturing of livestock breeding products.
National Agrarian University. Kiev. 1997.
The experiments has proved that the change of natural honey by sugar syrup decreases life duration of bees under investigation, both under condition of presence and absence of pollen feeding up.
Introducting into sugar syrup complex protein-mineral addition, wich by the content of their proteins and mineral elements, approaches it to natural honey, favours to decrease in an average of bees (Ukrainian steppe pedigree) by 19,8 to 24,8 рег cent and 5,1 to 9,0 per cent uder condition of pollen absence and full supply, respectively application of complex protein-mineral addition has economical advantages.
