Особливості асиміляції запозиченої лексики у мові-реципієнті - Курсовая работа

Особливості асиміляції запозиченої лексики у мові-реціпієнті ЗМІСТ ВСТУП Розділ 1. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ ПРО МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ, ЇХ АСИМІЛЯЦІЯ 1.1 Зовнішня форма термінологічних одиниць у світлі теорії про мовні інтерференції 1.2 Етимологічний аспект зовнішньої форми 1.3 Способи побудови нових термінів Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ АСИМІЛЯЦІЇ ЗАПОЗИЧЕНОЇ ЛЕКСИКИ У МОВІ РЕЦІПІЄНТІ 2.1 Запозичення як обєкт лінгвістичних досліджень 2.2 Шляхи термінологічних запозичень, морфемна структура як показник засвоєння запозичень мовою-реципієнтом 2.3 Інтернаціоналізми та ареальна лексика ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови безперервно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію, постійно збагачуючи словниковий склад сучасних мов та впливаючи на їхній розвиток. Класифікацію запозичень, джерела й шляхи їх проникнення розглядали відомі лінгвісти У. Вайнрайх, А.Ю. Кримський, Ф.І. Буслаєв, В.В. Виноградов, Ф.П. Філін, М.М. Шанський, А.О. Білецький, Л.А. Булаховський, О.С. Мельничук, В.В. Акуленко, С.В. Семчинський та ін. Збільшення кількості запозиченої лексики в сучасній українській мові, активні темпи її засвоєння зумовлюють потребу комплексного дослідження запозичень, що обгрунтовує актуальність теми курсової роботи. Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх активності, продуктивності та варіативності є таким необхідним. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ ПРО МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ, ЇХ АСИМІЛЯЦІЯ 1.1 Зовнішня форма термінологічних одиниць у світлі теорії про мовні інтерференції Головним об’єктом термінологічного планування є зовнішня форма терміна, яка, за словами Евґена Вюстера є конфіґурацією терміна, його фізичною формою. Вона протистоїть внутрішній формі, тобто буквальному значенню (яке слід відрізняти від семантичного значення терміна, його дефініції). Зовнішня форма складається з фонетичної форми (тобто вимови) та письмової форми, причому остання має пріоритет над фонетичною для інтернаціональних термінів. Ю.С. Маслов вважав, що зовнішня форма терміна - це його морфологічна структура та вимова. Однокомпонентні терміни складаються лише з однієї лексичної одиниці. До складу багатокомпонентних термінів входять кілька лексичних одиниць. Annuitдt, рос. аннуитет; анґл. domicile, нім. Hedgegeschдft [слово, утворене з анґлійського слова hedge (національний елемент, що став інтернаціоналізмом) та німецького слова Geschдft] (cf: анґл. hedging, рос. хеджирование). Крім того, досліджувались також графічне оформлення однокомпонентних інтернаціональних та просто іншомовних термінів, зокрема до уваги бралися такі графічні відтінки: Іншомовні елементи з повним збереженням ориґінального написання (тільки для мов з латинською основою): анґл. agio, agiotage, bureaucratism, del credere, de jure, ersatz тощо; нім. Steuerantizipation, рос. антиципация налогов. з додаванням національного компоненту: рос. ассоциация делового сотрудничества (але анґл. business association, нім. Залежно від етимології Вюстер визначив чотири типи терміноелементів: корінні слова (Erbwцrter); іншомовні слова та запозичення (Fremd- und Lehnwцrter); метонімічні слова (ьbertragene Benennungen); абревіатури (Kurzwцrter) [Wьster 1985; c. Досить часто існують «гібридні» слова, у котрих, наприклад, коренева основа є латинською, а суфікс належить тій мові, з котрої безпосередньо зроблено запозичення [Лотте 1982, с. Е.Ф. Скороходько перелічує такі способи утворення нових термінів за допомогою використання внутрішніх ресурсів шляхом зміни значень звичайних слів загальнолітературної мови й термінів, запозичених з інших галузей науки й техніки: а) називання за схожістю зовнішніх ознак; б) називання за схожістю функцій; г) називання за суміжністю понять (engine - двигун та локомотив); ґ) називання за аналогією (fatigue); д) уточнення значення.