Особливості артеріального кола мозку при різних варіантах будови його заднього відділу - Автореферат

A.W.J., Fulesdi B., Legemate D.A., 2000), за рідким виключенням, в них не проаналізовано взаємозвязки між морфометричними характеристиками судин АКМ при різних варіантах будови його заднього відділу. Особливості будови судин АКМ можуть бути вродженого (первинного) або набутого (вторинного) характеру внаслідок компенсаторної перебудови стінки його артерій при порушеннях кровотоку по магістральним судинам одного чи декількох церебральних артеріальних басейнів (Беленькая Р.М., 1979; Верещагіни Н.В., 1980; Савич И.В., 1987). Робота є фрагментом загальнокафедральної теми: “Встановити особливості становлення, топографії, структурної організації артерій, вен та парасимпатичних вузлів голови людини в онтогенезі” (шифр 0198U002092, код 76.29.55), яка виконувалася, та теми: “Встановити особливості топографії, структурної організації кровоносних судин та вегетативних вузлів голови людини в онтогенезі” (шифр 0101U005762, код 76.03.02), яка виконується на даний момент співробітниками кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії. Встановити структурні особливості АКМ при первинних варіантах будови його заднього відділу та визначити морфологічні основи компенсаторно-пристосувальних процесів з боку задніх сполучних артерій при стійких тривалих порушеннях кровотоку в хребтових артеріях. Морфометрично визначали діаметр просвіту артерій та довжину деяких судин АКМ, значення індексу Керногана (відношення товщини середньої оболонки артерії до радіуса просвіту артерії) при різних варіантах будови заднього відділу АКМ.Міліметровою лінійкою вимірювали периметр просвіту кожної судини на її початку, середині та кінці, після чого вираховували середнє арифметичне значення діаметру просвіту для кожної артерії. 3) задня трифуркація внутрішньої сонної артерії (діаметр просвіту задньої сполучної артерії дорівнює або перевищує діаметр просвіту передсполучної частини задньої мозкової артерії того ж боку); Крім того, взято для дослідження задні сполучні артерії 5 осіб у віці 50 - 58 років, які мали при житті ознаки хронічної судинної недостатності головного мозку, і у яких на аутопсії визначалися задні сполучні артерії з обох боків та стенозуючи фіброзні бляшки в інтракраніальних відділах хребтових артерій. Для електронномікроскопічного дослідження середньої оболонки взято задні сполучні артерії у випадках наявності та відсутності стенозуючих фіброзних бляшок в інтракраніальному відділі хребтових артерій. Варіант будови АКМ Кількість спостережень класичний 40 гіпоплазія однієї задньої сполучної артерії 18 гіпоплазія обох задніх сполучних артерій 9 задня трифуркація однієї внутрішньої сонної артерії 11 задня трифуркація обох внутрішніх сонних артерій 5 агенезія задньої сполучної артерії 12 передня трифуркація внутрішньої сонної артерії 2 гіпоплазія передньої мозкової артерії 3 задня трифуркація однієї внутрішньої сонної артерії гіпоплазія задньої сполучної артерії 5 задня трифуркація однієї внутрішньої сонної артерії агенезія задньої сполучної артерії 2 всього 107Конфігурація заднього відділу артеріального кола мозку залежить від ступеня розвитку чи відсутності задньої сполучної артерії і представлена такими варіантами: 1) гіпоплазія задньої сполучної артерії (діаметр просвіту 0,2±0,1 мм); 2) класичний варіант артеріального кола мозку (діаметр просвіту 0,8±0,2 мм); 3) задня трифуркація внутрішньої сонної артерії (діаметр просвіту 1,6±0,3 мм); 4) агенезія задньої сполучної артерії. Конфігурація варіантів будови переднього відділу артеріального кола мозку визначається передсполучною частиною передньої мозкової артерії і представлена такими типами: 1) гіпоплазія передсполучної частини передньої мозкової артерії; 2) передня трифуркація внутрішньої сонної артерії. Задня трифуркація внутрішньої сонної артерії, як результат недостатнього розвитку судин заднього відділу артеріального кола мозку, характеризується достовірним зменшенням діаметрів просвіту основної артерії та передсполучної частини задньої мозкової артерії, у порівнянні з відповідними показниками при класичному варіанті будови артеріального кола мозку (2,2±0,3 мм проти 3,8±0,5 мм та 0,6±0,4 мм проти 1,9±0,3 мм відповідно). При всіх варіантах будови артеріального кола мозку існують достовірні позитивні кореляційні звязки слабкого та середнього ступеня вираженості (r= 0,2 - 0,55) між калібрами та довжиною симетричних артерій. Наявність при задній трифуркації внутрішньої сонної артерії достовірних кореляційних звязків між калібрами внутрішніх сонних та задніх сполучних артерій (r= 0,52), внутрішніх сонних та передсполучної частини задніх мозкових артерій (r=-0,63), задніх сполучних та передсполучної частини задніх мозкових артерій (r=-0,55) пояснюється роллю у формуванні калібру засполучної частини задньої мозкової артерії системи внутрішньої сонної артерії і мінімальним значенням в цьому процесі системи хребтових артерій.

Основний зміст роботи

3. Конфігурація заднього відділу артеріального кола мозку залежить від ступеня розвитку чи відсутності задньої сполучної артерії і представлена такими варіантами: 1) гіпоплазія задньої сполучної артерії (діаметр просвіту 0,2±0,1 мм); 2) класичний варіант артеріального кола мозку (діаметр просвіту 0,8±0,2 мм); 3) задня трифуркація внутрішньої сонної артерії (діаметр просвіту 1,6±0,3 мм); 4) агенезія задньої сполучної артерії. Конфігурація варіантів будови переднього відділу артеріального кола мозку визначається передсполучною частиною передньої мозкової артерії і представлена такими типами: 1) гіпоплазія передсполучної частини передньої мозкової артерії; 2) передня трифуркація внутрішньої сонної артерії.

Середня мозкова артерія була незмінною в усіх спостереженнях.

4. Морфометричні характеристики артерій переднього відділу артеріального кола мозку, а також засполучної частини задньої мозкової артерії, незмінні при різних варіантах будови заднього відділу артеріального кола мозку. Задня трифуркація внутрішньої сонної артерії, як результат недостатнього розвитку судин заднього відділу артеріального кола мозку, характеризується достовірним зменшенням діаметрів просвіту основної артерії та передсполучної частини задньої мозкової артерії, у порівнянні з відповідними показниками при класичному варіанті будови артеріального кола мозку (2,2±0,3 мм проти 3,8±0,5 мм та 0,6±0,4 мм проти 1,9±0,3 мм відповідно).

5. При всіх варіантах будови артеріального кола мозку існують достовірні позитивні кореляційні звязки слабкого та середнього ступеня вираженості (r= 0,2 - 0,55) між калібрами та довжиною симетричних артерій. Наявність при задній трифуркації внутрішньої сонної артерії достовірних кореляційних звязків між калібрами внутрішніх сонних та задніх сполучних артерій (r= 0,52), внутрішніх сонних та передсполучної частини задніх мозкових артерій (r= -0,63), задніх сполучних та передсполучної частини задніх мозкових артерій (r= -0,55) пояснюється роллю у формуванні калібру засполучної частини задньої мозкової артерії системи внутрішньої сонної артерії і мінімальним значенням в цьому процесі системи хребтових артерій.

6. Усі судини артеріального кола мозку, окрім середньої мозкової артерії, мають практично однакове значення індексу Керногана (0,23±0,02). При всіх варіантах будови артеріального кола мозку значення останнього достовірно збільшується у середньої мозкової артерії (0,29±0,02). При гіпоплазії задньої сполучної артерії індекс Керногана достовірно знижується (0,17±0,02), що обумовлено особливостями перерозподілу крові в складових артеріального кола мозку.

7. Ступень розвитку середньої оболонки задніх сполучних артерій, при відсутності стенозуючих фіброзних бляшок в інтракраніальному відділі хребтових артерій, обумовлений різною кількістю шарів гладких міоцитів з практично ідентичними каріометричними показниками останніх (V=60±5 мкм3).

8. При наявності стенозуючих фіброзних бляшок в хребтових артеріях в задніх сполучних артеріях розвивається комплекс компенсаторно-пристосувальних змін: потовщення та подвоєння внутрішньої еластичної мембрани, зростання каріометричних характеристик гладких міоцитів середньої оболонки (V=341±119 мкм3), збільшення кількості шарів гладких міоцитів в середній оболонці.

Практичні рекомендації

1. Дані про варіабельність будови артеріального кола мозку повинні враховуватися при інтерпретації результатів проведення ультразвукової транскраніальної доплерографії.

2. Оскільки задні сполучні артерії мають різний ступень розвитку та перетворюються в активно діючи анастомози при стенозуючих процесах хребтових артерій, то дані нашого дослідження можуть використовуватися в нейрохірургічній практиці під час планування операцій на хребтових артеріях.

1. Дельва М.Ю. Варіабельність будови артеріального кола великого мозку // Галицький лікарський вісник. 2000. № 2. С. 44 46.

2. Дельва М.Ю. Морфометричні параметри артеріального кола великого мозку при різних варіантах його будови // Український медичний альманах. 2000. № 3. С. 51-54.

3. Скрипніков М.С., Дельва М.Ю. Морфометричні ознаки інтенсивності кровоплину по артеріях артеріального кола великого мозку при різних варіантах будови його заднього відділу // Галицький лікарський вісник. 2000. № 4. С. 67 70.

4. Дельва М.Ю. Особливості будови задньої сполучної артерії при вторинних варіантах будови заднього відділу артеріального кола мозку. //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2001. Т. 1, випуск 1-2. С. 26-28.

5. Дельва М.Ю. Кореляційні звязки між морфометричними параметрами артеріального кола великого мозку при різних ступенях розвитку задньої сполучної артерії // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 3. С. 176-178.

6. Дельва М.Ю. Стан гладеньких міоцитів середньої оболонки задніх сполучних артерій артеріального кола великого мозку за умов функціонального навантаження // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 3-4. С. 32-33.

7. Пат. 40342 А, Україна. МКИ А 61 В 5/103 Спосіб виділення артерій артеріального кола великого мозку та топографічного визначення передатеросклеротичних доліпідних змін та атеросклеротичних уражень на внутрішній поверхні судинної стінки / Дельва М.Ю., Ковачев В.І., Дельва І.І. (Україна). № 2000127272; Заявл. 18.12.2000; Опубл. 16.07.2001; Бюл. №. 2 - 3 с.

8. Дельва М. Ю. Варіабельність будови артеріального кола великого мозку // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 1 (додаток). С. 18.