Розгляд архітектурно-просторових та композиційно-стилістичних особливостей формування залізничних вокзалів Закарпаття на тлі історичних і територіальних передумов. Порівняння вокзалів та пасажирських будівель з іншою громадською та житловою забудовою.
Закарпаття як надзвичайно різноманітний, багатий природою і культурою край Західної України має багато архітектурних памяток, а також інших будівельних обєктів, які з низки причин цього статусу не мають. Йдеться про залізничні пасажирські споруди і вокзали, що протягом приблизно 140 років утворюють частину громадської архітектури, специфікою якої є велика розпорошеність по краю, різний вигляд, розміри, композиційно-стилістичне вирішення, спосіб використання та ін. Колії цього краю можна умовно розділити на: рівнинні (Чоп - Сигіт (Сигот, Сіґет, Sighetul, Sziget) - Солотвино як частина колишньої так званої Угорської трансверсальної залізниці) з відгалуженнями до держкордону зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією, три гірські (Чоп - Сянки, Батьово - Бескид, Ділове - Вороненка), а також вузькоколійні (колія 750 мм, Боржавська вузькоколійка). До усіх вокзалів є можливі автопідїзд з паркуванням, до багатьох з них підведені автобусні зупинки чи станції, що робить їх транспортними вузлами. Частина будівель вокзалів виконано за типовими проектами, які належать до повоєнної радянської класицистичної архітектури - вокзали у Волосянці-Закарпатській, Мукачеві, Королеві, Косині, Кострині, Перечині, Сваляві, Ставнім, Чопі та ін.Велика кількість залізничних вокзалів і пасажирських будівель Закарпаття є історичними, непогано забезпечують потреби перевезень і є відбитком взаємодії різних географічних, технічних, часових, політичних, стилістичних та інших чинників їхнього формування. Вони становлять важливу частину архітектурного надбання краю, а тому потребують фахового вивчення, захисту та прилаштування до потреб сьогодення. Архітектура раннього періоду будівництва вокзалів повязує Закарпаття з 1870-х рр. із королівсько-угорськими впливами часів Дунайської монархії; повоєнна архітектура середини ХХ ст. Композиційно-стилістичні типи будівель утворюють барвисту палітру і найвиразнішими є вокзали, які виконані за типовими проектами для Угорських королівських залізниць та радянських класичних.
Вывод
1. Велика кількість залізничних вокзалів і пасажирських будівель Закарпаття є історичними, непогано забезпечують потреби перевезень і є відбитком взаємодії різних географічних, технічних, часових, політичних, стилістичних та інших чинників їхнього формування. Вони становлять важливу частину архітектурного надбання краю, а тому потребують фахового вивчення, захисту та прилаштування до потреб сьогодення.
2. Архітектура раннього періоду будівництва вокзалів повязує Закарпаття з 1870-х рр. із королівсько-угорськими впливами часів Дунайської монархії; повоєнна архітектура середини ХХ ст. - з тоталітарною радянською епохою і серійна павільйонна поєднує їх з пасажирськими спорудами решти України. Інших спільних композиційно- стилістичних типів обєктів не спостерігається.
3. Композиційно-стилістичні типи будівель утворюють барвисту палітру і найвиразнішими є вокзали, які виконані за типовими проектами для Угорських королівських залізниць та радянських класичних. Характерними для Закарпаття є малі за розмірами асиметричні вокзали зі спадистими дахами, часом із навісами чи арковими галереями. Частина вокзальних будівель є унікальними і не обєднуються до якихось типових груп (Карпати, Рахів, Ужгород, Ясиня).
4. Останні десятиліття демонструють фрагментарність будівництва окремих пасажирських будівель та вокзалів (Великий Березний, Ужгород, Чоп), порівняно непоганий догляд менших і деградацію цілих залізничних гілок та окремих пасажирських споруд. Вибірковість у будівництві та підтриманні належного технічного стану залізничних вокзалів і пасажирських споруд, надання сервісу має тенденційний характер - неповага та байдужість до периферійних обєктів за пишноти і витратності “головних”.
5. Наявна залізнична інфраструктура включно з вокзалами і пасажирськими спорудами є доброю передумовою активнішого місцевого залізничного сполучення, а також подальшого через Галичину з більшою частиною України; рівно ж і міжнародного зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Виникнувши у багатонаціональній імперії залізниці у Закарпатті повинні забезпечувати як локальні пасажирські перевезення, так і транзитні та сприяти обєднанню людей у новітніх реаліях України й решти Європи. До того ж вокзальні будівлі мусять зберігати архітектурну ідентичність краю.
Список литературы
архітектурний вокзал закарпаття будівля
1. Гранкін П. Е. Львівська залізниця. Історія і сучасність / П. Е. Гранкін, П. В. Лазечко, І. В. Сьомочкін, Г. І. Шрамко. - Львів: Центр Європи, 1996. - 175 с.
2. Жалоба І. В. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чверті XVIII - 60-х роках XIX ст. (на прикладі шляхів сполучення) / І. В. Жалоба. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2004. - 520 с.
3. Кульчицький С. В. Залізничне будівництво в Україні 19 - початку 20 століть / С. В. Кульчицький // Енциклопедія історії України. - К.: Наукова думка, 2005. - Т. 3: Е-Й. - 672 с.
4. Древаль І. В. Методологічні основи містобудівного розвитку залізничних вокзальних комплексів: автореф. дис.... д-ра арх. /1. В. Древаль. - Полтава, 2013. - 36 с.
5. Древаль І. В. Використання територіальних ресурсів залізничних станцій для розвитку сучасного міста / І. В. Древаль // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.-техн. зб. / відп. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2016. - Вип. 43: у 2 ч. - 2. - 455 с.
6. Швець Л. М. Залізничний вокзальний комплекс як фактор інноваційного розвитку малого (середнього) міста / Л. Швець // Проблеми архітектури та містобудування в умовах глобалізації. Тези доповідей та матеріали конференції 15-16 листопада 2016 р., Харків: Форт, 2016. - 236 с.
7. Голубев Г. Е. Современные вокзалы / Г. Е. Голубев, Г. М. Анджелинин, А. Ф. Модоров. - М.: Стройиздат, 1967. - 208 с.: илл. 8. Батырев В. М. Вокзалы / Батырев. - М.: Стройиздат, 1988. - 216 с.: ил.
9. Чобан О. Я. Принципи модернізації та реконструкції залізничних вокзальних комплексів історичних міст / О. Я. Чобан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка " "Архітектура ". - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. - № 757. - 447 с. -321-324.
10. Der Umgang mit Bauten der Bahn - Bestandserhaltung und Nutzungsanforderungen // Das Baudenkmal zwischen moderner Nutzung und Denkmalpflege: Beispiel Bahnhof. G. Manfred (Hrsg.) M. Imhof Verlag Petersberg 2000, S. 45-54.
11. Бенедюк П. О. Архітектура станційних комплексів Північно-Донецької залізниці у творчому доробку С. П. Тимошенка / П. О. Бенедюк // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук.- техн. збірник / Відп. ред. М. М. Дьомін. - К.: КНУБА, 2016. - Вип. 43: у 2 ч. - Ч. 1. - 364 с. 12. Рочняк Ю. А. Розвиток архітектури залізниць Галичини /Ю. А. Рочняк // Нова подорож до Європи. - Львів: Вид-во ВНТЛ-Класика. - 2012. - С. 171-200.
13. Рочняк Ю. А. Архітектура будинків малих пасажирських залізничних станцій Галичини ХІХ - початку ХХ століть / Ю. А. Рочняк // Проблеми дослідження, збереження і реставрації обєктів культурної спадщини. Збірник наукових праць кафедри реставрації і реконструкції архітектурних комплексів. - Львів: Растр-7, 2014. - С. 255-265.
14. Рочняк Ю. А. Композиційні властивості малих залізничних вокзалів Галичини ХІХ - початку ХХ століть / Ю. А. Рочняк // Історико-культурні студії. - Львів: Вид-во Львівської політехніки. - 2014. - С. 79-90.
15. Рочняк Ю. А. Залізничні вокзали як частина архітектурної ідентичності краю / Ю. А. Рочняк // Історико-культурні студії. - Львів: Видавництво Львівської політехніки. - 2015. - № 1 (2). - С. 83-91.
16. Рочняк Ю. А. Архітектурні типи вокзалів залізниці Перемишль-Сучава / Ю. А. Рочняк // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка" "Архітектура". - 2015. - № 816. - С. 72-79.
17. Рочняк Ю. А. Особливості архітектури залізничних вокзалів Буковини / Ю. А. Рочняк // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - Київ: КНУБА, 2015. - Вип. 40. - С. 281-294.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
