Особливості аномального магнітного поля над родовищами вуглеводнів (на прикладі Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини) - Автореферат

Здобувач брав участь у науково-дослідній роботі по бюджетних темах: "Розробка методики прогнозування родовищ нафти і газу на основі комплексних геомагнітних досліджень" - Б 2/650-97, 0197U012771, 2000 р.; "Дослідження магнітних властивостей гірських порід у зоні розташування покладів вуглеводнів" - Б 10/1п, 2005 р., 0105U003156; "Прогнозування нафтогазоносності геологічних структур за геомагнітними даними" - БП 10/4-06, 0106U000976, 2008 р. та договірних темах: "Розробка геомагнітної моделі Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини для довивчення її глибинної будови та прогнозу нафтогазоносності" - Д 08/48, 0199U002712, 2001 р.; "Проведення магніторозвідувальних робіт на перспективних площах "Чернігів ДРГП" з метою прямих пошуків нафти і газу" - Д 45/10, 0100U004601, 2001 р.; "Прогнозування нафтогазоносності осадових басейнів України на основі дослідження особливостей аномального магнітного поля", 0101u003356, 2002 р.; "Дослідження магнітної сприйнятливості гірських порід перспективних нафтогазоносних ділянок бортів ДДЗ" - Д 17/10, 0104U008750, 2004 р. Використано результати магнітометричних зйомок виконаних КВ ІГФ у ДДЗ на Селюхівському, Прирічному, Південно-Берестівському родовищах ВВ, Вовківцівській та Юхтинській перспективних структурах, експериментальних вимірів магнітної сприйнятливості (МС) кернового матеріалу із свердловин у межах та поза межами обєктів досліджень, вимірів природньої залишкової намагніченості і напрямку намагніченості, рентгеноструктурного та рентгенфлюорисцентного аналізів відібраних зразків порід. Наукова новизна одержаних результатів: · вперше досліджено закономірності вертикального та латерального розподілу МС теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону у межах Південної та Північної прибортових зон Центральної частини ДДЗ та виділено опорні літомагнітні горизонти, які мають індикаторне значення; · виявлено ознаки генетичного зв‘язку локального АМП над родовищами ВВ та перспективними структурами із нафтогазоносністю у нижньокамяновугільному комплексі у межах Південної та Північної прибортових зон Центральної частини ДДЗ. Результати роботи доповідались на науковій конференції "Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи" (Львів, 2000), науковій конференції молодих вчених "Наука про Землю-2001" (Львів, 2001); на II міжнародній конференції "Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів і екологічного стану середовища", (Київ, 2001); на конференції молодих вчених і спеціалістів ЛВУКРДГРІ, (Львів, 2005); на науковій конференції "Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі ХХІ століття", Львів, 2005); на VI міжнародній конференції "Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти", (Київ, 2007); на наукових конференціях "Нові геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища" (Львів, 2005), "Геофізичні технології прогнозування та моніторингу геологічного середовища" (Львів, 2008); на міжнародній науково-технічній конференції молодих учених "Техніка і прогресивні технології в нафтогазовій інженерії", (Івано-Франківськ, 2008); на засіданні Відділення Наук про Землю НАН України, (Київ, 2007); на наукових семінарах відділу динаміки магнітного поля Землі КВ ІГФ та відділу седиментології ІГН ЄУ, на засіданнях геофізичної секції Наукового товариства ім.У формуванні локальних аномалій над родовищами нафти та газу вбачають вплив різних факторів, однак більшість дослідників сходяться на суттєвій ролі вуглеводневих флюїдів, які мігрують із покладу по системі тріщин, розущільнених зонах, змінюють на своєму шляху магнітні, електричні, акустично-пружні і інші фізичні властивості порід, що вміщують і перекривають поклад (D. Qingsheng і ін.), у різних частинах розрізу нафтогазоносної структури можуть утворюватись епігенетичні магнітні (магнетит, піротин, грейгіт, маггеміт) та немагнітні мінерали (пірит, марказит), які є причиною появи над родовищами ВВ слабких за інтенсивністю аномальних ефектів DTA. Отже, на сучасному етапі в основі використання магнітометрії при прогнозуванні нафтогазоносності лежать такі основні науково-методичні засади, як: приналежність зон нафтогазонакопичення до певних структурно-тектонічних елементів кристалічного фундаменту і осадового чохла; наявність диференціації порід за літологічним складом, магнітними властивостями, морфологією геологічних структур або пасток у осадовому чохлі; вплив вуглеводневих флюїдів на магнітні властивості гірських порід над родовищами нафти та газу. Враховуючи значні здобутки попередніх досліджень слід визнати, що зараз залишається відкритими до подальших досліджень низка питань, такі як особливості морфології тонкої структури АМП та його амплітудно-частотні характеристики в зонах родовищ ВВ, потребує чітких уявлень зв‘язок не лишень магнітного, але й інших полів із нафтогазоносністю, не розроб

Основний зміст роботи