Особливості андрологічного статусу при псевдокрипторхізмі та обґрунтування диференційованих підходів до терапії виявлених порушень - Автореферат

Дєдова (2000) псевдокрипторхізм зустрічається в два рази частіше ніж справжній крипторхізм. Зважаючи на ту обставину, що ріст сім‘яного канатика та формування пахового каналу в значній мірі є гормональнозалежними, поодинокі дослідження, присвячені проблемам етіопатогенезу псевдокрипторхізму (Л.П. Савченко, 1984) вказують, що провідна роль в розвитку цієї патології належить саме гормональним чинникам, в першу чергу гормонам гіпофізарно-статевої системи. У 36,4% чоловіків з крипторхізмом зберігається фертильність, а у чоловіків з двобічним крипторхізмом, яким не проводилося лікування азооспермія, виявлялася в 89,0 % випадків (Hadzislimovic F., 1983, 2002). В останні роки, в зв‘язку з несприятливою екологічною обстановкою, виявленням цілої низки чинників, які негативно впливають на становлення та функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-статевої системи можна прогнозувати зростання перинатально детермінованих порушень статевої системи, в тому числі і псевдокрипторхізму (Н.В.Було обстежено 148 осіб чоловічої статі у віці від 11 до 27 років з псевдокрипторхізмом, 20 осіб у віці 16 - 26 років з первинним гіпогонадизмом, 17 осіб у віці 16 - 30 років з вторинним гіпогонадизмом, а також 99 здорових особи 11 - 27 років, які склали контрольну групу. Пацієнти були розподілені на вікові групи 12-13 років, 14-15 років, 16 - 18 років. Проведені порівняння параметрів андрологічного статусу у обстежених пацієнтів з псевдокрипторхізмом та у пацієнтів з гіпер-та гіпогонадотропним гіпогонадизмом на завершальному етапі пубертації та в постпубертатному періоді показали, що абсолютні величини всіх показників андрологічного статусу у пацієнтів з псевдокрипторхізмом були вищими, ніж у пацієнтів з гіпер-та гіпогонадотропним гіпогонадизмом. Окружність яєчок у пацієнтів з псевдокрипторхізмом старше 18 років становила 10,0 ± 0,3 см. і також була вірогідно більшою, ніж при гіпергонадотропному гіпогонадизмі (7,2 ± 0,5 см, р <0,001) та гіпогонадотропному гіпогонадизмі (6,9 ± 0,6 см, р <0,001). Індекс маскулінізації був достовірно вищим у пацієнтів з псевдокрипторхізмом в порівнянні з величинами ІМ у пацієнтів з гіпергонадотропним та гіпогонадотропним гіпогонадизмом 16 - 18-річного віку (4,5 ± 0,16 ум.од., р<0,05 та 4,04 ± 0,14 ум.од., р <0,05 3,8 ± 0,23 ум.од., р <0,02 відповідно) та старше 18 років (5,6 ± 0,12 ум.од., 4,95 ± 0,2 ум.од., р <0,01 і 4,46 ±0,14 ум.од., р <0,001 відповідно).У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та представлені нові дані про гормональні механізми розвитку порушень пубертатогенезу, репродуктивної та сексуальної фунункцій при псевдокрипторхізмі, а також запропоновано патогенетично обгрунтовані та диференційовані підходи до корекції диспубертатогекнезу. Характерною особливістю процесів пубертату при псевдокрипторхізмі є гіпореалізація дії ЛГ на периферичну ланку гіпофізарно-статевої системи, про що свідчать пониження коефіцієнту Т/ЛГ порівняно з фізіологічним пубертатом в 1,9 разів та в 2,2 рази слабше, ніж у здорових підлітків підвищення рівня Т у відповідь на хоріогонінову пробу . У 100% чоловіків репродуктивного віку з псевдокрипторхізмом та диспубертатогенезом спостерігаються порушення генеративної функції - оліго-, астено-, азооспермія, а також зниження в спермальній плазмі в 2,1 та 1,5 рази абсолютної та відносної (до загального білка) активності лізосомального ферменту N-ацетил-в-D-глюкозамінідази (НАГ) відповідно і ферменту нейтральної б-глюкозидази (білкового маркера придатків яєчок) - в 2,2 та 1,34 рази, що може трактуватися як один з механізмів зниження запліднюючої здатності сперми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та представлені нові дані про гормональні механізми розвитку порушень пубертатогенезу, репродуктивної та сексуальної фунункцій при псевдокрипторхізмі, а також запропоновано патогенетично обгрунтовані та диференційовані підходи до корекції диспубертатогекнезу.

У 53,4 % підлітків та юнаків з псевдокрипторхізмом на усіх стадіях пубертатного розвитку виявлені порушення статевого розвитку, котрі проявляються зниженням рівня маскулінізації (ІМ) та інфантильно-євнухоїдними пропорціями будови тіла.

Характерною особливістю процесів пубертату при псевдокрипторхізмі є гіпореалізація дії ЛГ на периферичну ланку гіпофізарно-статевої системи, про що свідчать пониження коефіцієнту Т/ЛГ порівняно з фізіологічним пубертатом в 1,9 разів та в 2,2 рази слабше, ніж у здорових підлітків підвищення рівня Т у відповідь на хоріогонінову пробу .

У 100% чоловіків репродуктивного віку з псевдокрипторхізмом та диспубертатогенезом спостерігаються порушення генеративної функції - оліго-, астено-, азооспермія, а також зниження в спермальній плазмі в 2,1 та 1,5 рази абсолютної та відносної (до загального білка) активності лізосомального ферменту N-ацетил-в-D-глюкозамінідази (НАГ) відповідно і ферменту нейтральної б-глюкозидази (білкового маркера придатків яєчок) - в 2,2 та 1,34 рази, що може трактуватися як один з механізмів зниження запліднюючої здатності сперми.

У 88,9 % юнаків та чоловіків з псевдокрипторхізмом спостерігається послаблення спонтанних та адекватних ерекцій, зниження лібідо, зумовлені недостатністю нейрогуморальної складової статевого циклу на тлі абсолютної та відносної гіпоандрогенізації.

Радіонуклідними ангіосцинтіграфічними дослідженнями встановлено, що у юнаків та дорослих чоловіків з нелікованим псевдокрипторхізмом спостерігається зменшення об”єму яєчок, сумарного та відносного накопичення радіонукліду в яєчках, сповільнення кровотоку в артеріях крупного та середнього діаметру, що засвідчує розвиток гіпогонадного стану.

Обгрунтовано, апробовано та доказано необхідність диференційованої терапії (гормонредукована терапія, препарати хоріонічниого гонадотропіну, комбінована терапія) диспубертатогенезу у хворих з псевдокрипторхізмом на основі дослідження функціонального стану гіпофізарно-статевої системи, аналізу вмісту гормонів, їх співвідношення та проведення функціональних проб.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пацієнти з псевдокрипотрхізмом без порушення пубертатного розвитку потребують призначення стимулюючої терапії (протягом місяця: вітамін Е 200 мг./добу, нейровітан 1 таблетка З рази/добу, дієта збагачена білком) з метою низведення яєчок в калитку та профілактики диспубертатогензу та порушень репродуктивної функції.

2. Пацієнти з псевдокрипотрхізмом та порушенням пубертатного розвитку потребують призначення ГРТ у віці 11 - 12 років, а у віці 13 - 16 років - призначення диференційованої терапії в залежності від величин коефіцієнту Т/ЛГ (ГРТ при коефіцієнті Т/ЛГ 2,0).

1. Лучицкий В.Е. Крипторхизм и бесплодие (обзор литературы) // Здоровье мужчины. - 2003. - № 2. (5)- С. 105 - 107.

2. Имшинецкая Л.П., Лучицкий В.Е. Клиническая характеристика ложного крипторхизма // Здоровье мужчины. - 2003. - № 3 (6).- С. 65 - 69. (Здійснив набір 100% матеріалу, провів статистичну обробку та приймав участь в узагальненні отриманих даних).

3. Лучицький В.Є. Порушення розвитку пубертату та становлення репродуктивної функції при псевдокрипторхізмі // Здоровье мужчины. - 2004. - № 4 (11).- С. 50 - 51.

4. Имшинецкая Л.П., Лучицкий В.Е., Никулина Г.Г., Мигаль Л.А., Сербина И.Е. Исследование некоторых энзимологических показателей в сперме при псевдокрипторхизме // Здоровье мужчины. - 2005. - № 3. (14).- С. 103 - 106. (Здійснив набір 80 % матеріалу, провів статистичну обробку та приймав участь в узагальненні отриманих даних).

5. Лучицький В.Є. Ендокринні чинники в патогенезі псевдокрипторхізму // Клін. та експеримент. патол. - 2004 - Т 3.- № 2- С. 146 - 148.

6. Лучицький Є.В., Коб‘яков С.К., Лучицький В.Є., Зубкова Г.А. Радіонуклідна ангіосцинтіграфія яєчок при псевдокрипторхізмі // Український Радіологічний Журнал. - 2005.- Т. 13.( вип. 3). - С. 471 - 473. (Здійснив набір 100 % матеріалу, провів статистичну обробку та приймав участь в узагальненні отриманих даних).

7. Лучицький В.Є. Статевий розвиток підлітків з псевдокрипторхізмом // Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям: Матеріали науково-практичної конференції, Харків, 2003 р. - Харків, 2003. - С. 85 - 86.

8. Лучицький В.Є. Показники фізичного та статевого розвитку у хлопців в динаміці пубертатного розвитку // Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології: Матеріали науково-практичної конференції, Харків, 2005 р. - Харків, 2005. - С. 128 - 130.

9. Лучицький В.Є. Терапія недостатності пубертату у пацієнтів з псевдокрипторхізмом. // Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах - проблеми та шляхи вирішення: Матеріали науково - практичної конференції, Харків, 2005 р. - Харків, 2005. - С. 66 - 68.