Особливості анатомії щитоподібної залози осіб Прикарпатського регіону - Автореферат

Можливість повторного ультразвукового дослідження в різні періоди життя одного і того ж пацієнта дає можливість прослідкувати індивідуальні особливості постнатального розвитку щитоподібної залози. Проте в роботах різних авторів використовуються різноманітні методичні підходи до вимірювань лінійних та обємних параметрів щитоподібної залози, які часто не дають змоги порівнювати їх один з одним та робити певні висновки [Свинарeв М.Ю., 2000; Цыб А.Ф. и соавторы, 1997; Hegedus L., 1990; Uedo D., 1990]. Дані вітчизняної та іноземної літератури, присвячені вивченню кількісної анатомії щитоподібної залози, свідчать про звязок обєму органа з віком, статтю, ростом і вагою тіла, місцем проживання та вживанням гормональних медичних препаратів [Видуэцкий А.В., 1997; Паршин В.С. и соавторы, 1994; Цыб А.Ф. и соавторы, 1992; Fleury Y., 2001; Gomez Метою цього дослідження є опрацювання принципу анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози з різних акустичних доступів із наступним описом на його основі особливостей будови щитоподібної залози і визначенням параметрів, що характеризують її морфометрію, звязану зі статтю та конституцією людини. Провести комплексну морфометрію ультразвукових зображень щитоподібної залози і вивчити звязок лінійних та обємних показників щитоподібної залози зі статевими і конституційними особливостями.Шляхом препарування залозу відділяли від інших анатомічних структур, досліджували особливості її анатомічної будови, стану капсули і переходили до морфометричних методик, які включали в себе визначення лінійних розмірів перешийка, обєму, маси та густини щитоподібної залози. Суть анатомічного дослідження на трупах людей полягала в проведенні розпилів шиї в площинах, які максимально близькі до площин, що використовуються при сонографічному дослідженні щитоподібної залози. Опрацьований нами спосіб дає змогу проводити зрізи шиї трупа людини в заданих площинах через конкретні ділянки щитоподібної залози, не добуваючи останню з тіла людини, що дозволяє достовірно трактувати локалізацію залози та її взаємовідношення з іншими структурами шиї і надалі використовувати фотовідбитки отриманих зрізів для анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози. Ми провели системну морфометрію щитоподібної залози на ультразвукових сканограмах, яка включала в себе вимірювання трьох повздовжніх, трьох передньо-задніх розмірів правої та лівої часток на різних рівнях, а також їх ширини. Обєм кожної з бічних часток щитоподібної залози розраховували за формулою: А?В?С?0,52, де: А - довжина частки, В - ширина частки, С - товщина частки, 0,52 - коефіцієнт на поправку.При анатомічному дослідженні препаратів щитоподібної залози відзначено, що більший поліморфізм в будові часток та перешийка характерний для залоз, які належали особам жіночої статі. Незалежно від статі обєм щитоподібної залози осіб з брахіморфним типом будови тіла домінує над обємом щитоподібної залози осіб двох інших конституційних типів будови тіла. Сканування і анатомо-ультразвукові зіставлення, що виконані в площинах під кутом 20?-30? до серединної площини та під кутом 20?-30? до горизонтальної площини, обєктивізують поняття поверхонь, країв, полюсів часток і свідчать, що дані проекції являються найбільш оптимальними для проведення вимірювань лінійних розмірів часток щитоподібної залози. Сканування в сагітальній площині дозволяє оцінити стан присередньої та бічної ділянок часток щитоподібної залози, а також візуалізувати притрахейні лімфатичні вузли у випадку їх збільшення. Анатомо-ультразвукові зіставлення обєктивізують характер структур, що візуалізуються, і являються необхідною умовою для виявлення особливостей анатомічної будови часток щитоподібної залози, які недоступні при інших способах сканування.

Основний зміст роботи

У дисертації вирішені завдання анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози з різних акустичних доступів, описані типова анатомія і морфометрія щитоподібної залози осіб юнацького віку (16-21 рік) Прикарпатського регіону в залежності від статі та конституції.

1. При анатомічному дослідженні препаратів щитоподібної залози відзначено, що більший поліморфізм в будові часток та перешийка характерний для залоз, які належали особам жіночої статі. Незалежно від статі обєм щитоподібної залози осіб з брахіморфним типом будови тіла домінує над обємом щитоподібної залози осіб двох інших конституційних типів будови тіла. При відсутності статистично вірогідної різниці між середніми значеннями обємів чоловічих і жіночих щитоподібних залоз спостерігається домінування маси щитоподібної залози осіб жіночої статі над масою щитоподібної залози осіб чоловічої статі. Відповідно, густина колоїду жіночої щитоподібної залози статистично вірогідно перевищує густину колоїду чоловічої щитоподібної залози.

2. Сканування в горизонтальній площині на різних рівнях дозволяє отримати найбільш повну інформацію про розміщення щитоподібної залози, форму її часток та перешийка. Анатомо-ультразвукові зіставлення являються необхідною і достатньою умовою ідентифікації анатомічних структур шиї і обєктивно характеризують просторове співвідношення між ними.

3. Сканування і анатомо-ультразвукові зіставлення, що виконані в площинах під кутом 20?-30? до серединної площини та під кутом 20?-30? до горизонтальної площини, обєктивізують поняття поверхонь, країв, полюсів часток і свідчать, що дані проекції являються найбільш оптимальними для проведення вимірювань лінійних розмірів часток щитоподібної залози.

4. Сканування в сагітальній площині дозволяє оцінити стан присередньої та бічної ділянок часток щитоподібної залози, а також візуалізувати притрахейні лімфатичні вузли у випадку їх збільшення. Особливість зображень, що потрапляють в зону візуалізації при скануванні у фронтальній площині, залежить як від рівня сканування, так і від форми часток та топографії судинно-нервового пучка шиї. Анатомо-ультразвукові зіставлення обєктивізують характер структур, що візуалізуються, і являються необхідною умовою для виявлення особливостей анатомічної будови часток щитоподібної залози, які недоступні при інших способах сканування.

5. На основі особливостей країв та поверхонь часток, а також співвідношення між їхніми лінійними параметрами (шириною і товщиною) виділені чотири варіанти будови залози. Перший варіант зустрічається найчастіше і характерний для осіб обох статей різних конституційних типів будови тіла. Три наступних варіанти зустрічаються значно рідше, останній з них характерний тільки для осіб жіночої статі. Описані варіанти анатомічної будови щитоподібної залози необхідно враховувати при пальпаторному дослідженні органа з метою уникнення гіпо - чи гіпердіагностики.

6. Лінійні параметри часток щитоподібної залози, в першу чергу, визначаються конституційними особливостями і, в меншій мірі, статевими. Незалежно від статі повздовжні розміри часток осіб доліхоморфного типу будови тіла статистично вірогідно перевищують аналогічні розміри осіб мезоморфного та брахіморфного типів будови тіла. Величина різниці як між повздовжніми, так і між передньо-задніми розмірами часток зростає від доліхоморфного до брахіморфного типу будови тіла.

7. Не встановлено статистично вірогідної різниці між обємом щитоподібної залози осіб протилежної статі відповідного конституційного типу будови тіла. Обєм щитоподібної залози осіб брахіморфного типу будови тіла незалежно від статі домінує над обємом щитоподібної залози осіб мезоморфного і доліхоморфного типів будови тіла.

8. Незалежно від статі і конституційних особливостей існує прямий кореляційний звязок між обємом щитоподібної залози і чотирма параметрами фізичного розвитку (вагою, ростом, площею поверхні тіла, периметром шиї). Проте, ступінь його тісноти являється різним. В осіб обох статей усіх конституційних типів будови тіла обєм щитоподібної залози найбільш тісно корелює з площею поверхні тіла і вагою.

9. Математичні моделі визначення обєму щитоподібної залози в залежності від антропометричних показників (ваги, росту, площі поверхні тіла, периметру шиї) для осіб обох статей усіх конституційних типів будови тіла мають вигляд рівнянь лінійної регресії. Однак частка впливу кожного з названих параметрів на величину обєму щитоподібної залози являється різною в кожній з груп обстежених в залежності від статі і конституційного типу будови тіла. Така закономірність свідчить про те, що при нормуванні обєму щитоподібної залози необхідно враховувати статеві і конституційні особливості обстежуваних.

1. Мота О.М. Анатомія щитоподібної залози в двомірній сонографії // Вісник проблем біології і медицини. - 2002. - №11-12. - С.74-78.

2. Мота О.М. Звязок лінійних і обємних показників щитоподібної залози зі статтю та конституцією людини // Практична медицина. - 2003. - Т. ІХ, №2. - С.68-71.

3. Мота О.М. Спосіб проведення анатомічного зрізу шиї для анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози // Вісник морфології. - 2003. - №1. - С.153-155.

4. Мота О.М. Взаємозвязок між обємом щитоподібної залози і вагою, ростом, площею поверхні тіла та периметром шиї у осіб юнацького віку Прикарпаття // Практична медицина. - 2003. - Т. ІХ, №5. - С.78-82.

5. Деклараційний патент 59265А Україна, А61В10/00, G01N1/28. Спосіб проведення анатомічного зрізу шиї для топографо-анатомічного дослідження щитоподібної залози / О.М. Мота (UA). - №20021210413; Заявлено 23.12.2002; Опубл.15.08.2003, Бюл. №8.

6. Мота О.М., Стахурська Л.І. Сонографічне дослідження щитовидних залоз молодих осіб Прикарпатського регіону // Актуальні питання морфології. Фахове видання праць ІІ Національного Конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. - Луганськ: ВАТ "ЛОД”, 1998. - С.188-189. Дисертант прийняла участь в проведенні ультразвукового дослідження щитоподібної залози, описала сканограми, підготувала тези до друку. Особистий внесок - 80%.

7. Мота О.М. Залежність ультразвукових параметрів щитоподібної залози від статевих та конституційних ознак // VIII Конгрес світової федерації Українських лікарських товариств: Тези доповідей. - Львів-Трускавець, 2000. - С.268.

8. Мота О.М., Кривко Ю.Я. Связь внешнего строения щитовидной железы с его соматотипом // Сб.: Функциональная морфология и клиническая медицина. - Ростов-на-Дону, 2000. - С.63. Дисертантом проведене антропометричне дослідження, описані ультразвукові сканограми, підготовлені тези до друку. Особистий внесок - 80%.

9. Мота О.М., Фік В.Б., Галюк У.М. Особливості ультразвукового зображення щитовидної залози у жінок в різні фази менструального циклу // Материалы ІІІ Междунар. Конгресса по интегративной антропологии. - Белгород-Харьков: Научные ведомости БЕЛГУ. - 2000. - №2 (11). - С.105. Співавтори: Фік В.Б., Галюк У.М. Дисертантом проведена морфометрія ультразвукових зображень щитоподібної залози, описані сканограми, підготовлені тези до друку. Особистий внесок - 70%.

10. Мота О.М. Анатомо-ультразвукові зіставлення щитоподібної залози // ІІІ Національний Конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Київ, 2002): Тези доповідей. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С.217-219.